Постанова № 89925412, 18.06.2020, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/1628/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2020 року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Єзерського Р.Б.

при секретарі Ваврин М.М.

з участю представника позивача Перунова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Львова адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського СРПП №3 Яворівського Відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області Калиновського Тараса Івановича, Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання постанови протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

установив:

28.02.2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до відповідачів поліцейського СРПП №3 Яворівського Відділу поліції, Головного управління Національної поліції у Львівській області Калиновського Тараса Івановича, Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання постанови протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ДПО18 №305172 від 16 лютого 2020 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 16.02.2020 року постановою серії ДПО18 №305172 працівника Управління патрульної поліції Житомирської області його безпідставно притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Згідно вказаної постанови ОСОБА_1 16.02.2020 о 16 год. 00 хв. на автодорозі Т1425 Миколаїв-Городок-Жовква-К.Буська, поміж населеними пунктами Страдч-Поріччя, Яворівського р-ну, керуючи транспортним засобом марки Volvo XC-60, д.н.з. НОМЕР_1 , рухався з несправністю світлових приладів, а саме не працював передній правий світловий прилад денних ходових вогнів, також водій під час зупинки транспортного засобу на вимогу поліцейського не увімкнув аварійну світлову сигналізацію чим порушив п. 9.9. ПДР України.

Позивач вважає, що вказана постанова є протиправною і підлягає скасуванню з наступних підстав :

- в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, адже він не порушував ПДР України оскільки рухався в межах населеного пункту Страдч;

- денні ходові вогні, що передбаченні конструкцією автомобіля були ввімкненими (і можливо, однак не підтверджено будь-якими доказами зі Сторони Відповідача, під час руху ліхтар денного правого ходового вогню не працював). Однак за будь-яких умов, за порушення правил користування попереджувальними сигналами якими є денні ходові вогні та аварійна сигналізація відповідальність наступає за ст 125 КуПАП, а не за ч.2 ст.122;

- відповідачем ОСОБА_2 при розгляді справи порушено право Позивача на захист, який передбачений ст. 59 Конституції України та ст.268 КуПАП;

- під час винесення оскаржуваної постанови Відповідач не досліджував будь-яких доказів та про наявність таких доказів в Постанові немає жодних записів.

Разом з клопотанням про долучення доказів від 11.03.2020 представник Позивача – Мазуренко І.О. надіслав на адресу суду диск з відеозаписами з нагрудної камери поліцейського Калиновського Т.І., що були отримані ним на адвокатський запит, на яких зафіксовано фрагменти складання оскаржуваної постанови.

У судовому засіданні представник позивача адвокат Перунов В.В. позовні вимоги підтримав з підстав зазначених у позовній заяві, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідачі у судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час та місце розгляду повідомлені належним чином, надіславши через канцелярію суду відзив на позовну заяву, в якому підтвердили складення оскаржуваної постанови.

У відзиві наполягають на тому, що Позивачем було порушено пункт 9.8. Правил дорожнього руху (необхідність ввімкнення денних ходових вогнів) та пункт 9.9. ПДР (необхідність ввімкнення аварійної сигналізації у разі зупинки на вимогу поліцейського).

При цьому також заперечили проти відшкодування витрат на правову допомогу.

Будь-яких інших доводів та доказів на спростування доводів позивача суду не надали.

Відповідно до вимог ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Тому суд, вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності Відповідачів.

Дослідивши зібрані по справі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов є підставним та підлягає до задоволення з наступних підстав.

Конституцією України закріплено норму щодо обов`язку органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19).

Із змісту ст.5 КАС України вбачається, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно ст.7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданим заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Статтею 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справи в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд встановив, що 16.02.2020 Поліцейський СРПП №3 Яворівського Відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області Калиновський Тарас Іванович виніс постанову серії ДПО18 № 305172 про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладено на ОСОБА_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 425 грн.

Згідно даних вказаної постанови, ОСОБА_1 16.02.2020 о 16 год. 00 хв. на автодорозі Т1425 Миколаїв-Городок-Жовква-К.Буська, поміж населеними пунктами Страдч-Поріччя, Яворівського р-ну, керуючи транспортним засобом марки Volvo XC-60, д.н.з. НОМЕР_1 , рухався з несправністю світлових приладів, а саме не працював передній правий світловий прилад денних ходових вогнів, також водій під час зупинки транспортного засобу на вимогу поліцейського не увімкнув аварійну світлову сигналізацію чим порушив п. 9.9. ПДР України.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З аналізу змісту вказаної Постанови не можливо з`ясувати точне місце в якому, за твердженням Відповідача, Позивач рухався з несправним правим приладом денних ходових вогнів. За цих умов у суду не має переконливих доказів того, що це мало місце поза населеним пунктом. Будь-яких доводів чи доказів на спростування твердження Позивача про рух транспортного засобу, у момент вимоги Відповідача про зупинку, в межах населеного пункту Відповідачем суду не надано.

Так само матеріали справи не містять будь-яких доказів того, що Позивач дійсно рухався з несправним приладом денних ходових вогнів.

Відповідно до ст. 283 КпАП України, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі, яка повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз`яснено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КпАП України. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

При цьому, згідно ст. 251 КУпАП, доказами можуть бути пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколи про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Втім, в оскаржуваній постанові не наведено жодного доказу вини позивача у скоєнні даного правопорушення, в тому числі і не зазначено жодних відомостей про фіксування подій на нагрудну камеру поліцейського, а також, не визначено, яким чином Відповідач дійшов до вказаного висновку.

Наявні в матеріалах справи відеозаписи з нагрудної камери патрульного поліцейського не відображають відомостей про вчинення правопорушення, а лише містить процесуальну послідовність винесення оскаржуваної постанови.

Відповідно до ст.280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов`язані з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності і ін.

Згідно із ч.2 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) (чинного на час спірних правовідносин) порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Таким чином, диспозиція наведеної правової норми передбачає притягнення до відповідальності водіїв транспортних засобів за порушення ними, зокрема, правил користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку.

Так, пунктом 9.1 розділу 9 «Попереджувальні сигнали» ПДР встановлено, що попереджувальними сигналами є: а) сигнали, що подаються світловими покажчиками повороту або рукою; б) звукові сигнали; в) перемикання світла фар; г) увімкнення ближнього світла фар у світлу пору доби; ґ) увімкнення аварійної сигналізації, сигналів гальмування, ліхтаря заднього ходу, розпізнавального знака автопоїзда; д) увімкнення проблискового маячка оранжевого кольору.

Відповідно до пункту 9.2 розділу 9 «Попереджувальні сигнали» ПДР водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку: а) перед початком руху і зупинкою; б) перед перестроюванням, поворотом або розворотом.

Пунктом 9.8. розділу 9 ПДР передбачено, що під час руху механічних транспортних засобів у світлу пору доби з метою позначення транспортного засобу, що рухається, ближнє світло фар повинно бути увімкнене: а) у колоні; б) на маршрутних транспортних засобах, що рухаються по смузі, позначеній дорожнім знаком 5.8, назустріч загальному потоку транспортних засобів; в) на автобусах (мікроавтобусах), що здійснюють перевезення організованих груп дітей; г) на великовагових, великогабаритних транспортних засобах та транспортних засобах, що здійснюють дорожнє перевезення небезпечних вантажів; ґ) на транспортному засобі, що буксирує; д) у тунелях.

З 1 жовтня по 1 травня на всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами повинні бути ввімкнені денні ходові вогні, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу - ближнє світло фар.

Згідно з п.1.10 ПДР денні ходові вогні - зовнішні світлові прилади білого кольору, передбачені конструкцією транспортного засобу, установлені спереду транспортного засобу і призначені для покращення видимості транспортного засобу під час його руху у світлий час доби.

Таким чином, системний аналіз вказаних правових норм, на переконання суду, дає підстави для висновку, що вимога про ввімкнення у період з 1 жовтня по 1 травня на всіх механічних засобах під час руху поза населеними пунктами денних ходових вогнів або ближнього світла фар стосується вимог ПДР щодо попереджувальних сигналів.

Порядок користування зовнішніми освітлювальними приладами встановлено розділом 19 ПДР.

Суд не приймає до уваги твердження Відповідачів про те, що у вказаній ситуації ближнє світло фар застосовується у розумінні денних ходових вогнів, тобто зовнішнього освітлювального приладу, за порушення користування яким настає відповідальність за ч.2 ст.122 КУпАП, оскільки Відповідачем у оскаржуваній постанові взагалі не вказано, який пункт ПДР порушив ОСОБА_1 рухаючись з несправним правим приладом денних ходових вогнів. Натомість, як вже зазначалось, порядок користування зовнішніми освітлювальними приладами встановлено розділом 19 ПДР, про порушення вимог якого суб`єкт владних повноважень не зазначає.

Разом з тим, поліцейський Калиновський Т.І. в Постанові зазначає, що не увімкнення Позивачем аварійної світлової сигналізації після зупинки на вимогу працівника поліції є порушенням п.9.9 розділу 9 «Попереджувальні сигнали».

Суд зазначає, що рух з увімкненими денними ходовими вогнями у світлу пору доби є саме попереджувальним сигналом згідно з пунктом 9.1 розділу 9 «Попереджувальні сигнали» Правил дорожнього руху так само як і увімкнення аварійної світлової сигналізації.

Відтак, Суд дійшов висновку, що правопорушення, зафіксовані поліцейським в оскаржуваній постанові, а саме: рух поза межами населеного пункту в світлу пору доби з несправним правим денним ходовим вогнем, а також не увімкнення аварійної світлової сигналізації після зупинки не може бути кваліфіковане за ч. 2 ст.122 КУпАП, оскільки не є порушеннями правил користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку.

Крім того, приписами ст.125 КУпАП передбачена відповідальність за інші порушення правил дорожнього руху, крім передбачених ст.ст. 121 - 128, ч.1 і 2 ст.129, ст.ст.139 і 140 цього Кодексу.

Дослідивши відеозапис наданий Позивачем разом з позовною заявою Суд також приходить до переконання, що відповідачем ОСОБА_2 не в повній мірі дотримано вимоги статті 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, оскільки перед складанням постанови про адміністративне правопорушення щодо позивача не були заслухані пояснення водія, що в свою чергу, виключає надання об`єктивної оцінки фактичним обставинам справи.

Згідно ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У відповідності до частини другої статті 271 КУпАП інтереси особи, яка притягається до адміністративної відповідальності може представляти представник - адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.

Як вбачається з відеозаписів, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 , виявив бажання скористатись правовою допомогою, однак Відповідачем ОСОБА_2 відмовлено у відкладенні розгляду справи для залучення адвоката посилаючись на те, що розгляд справи вже розпочато, тобто ним не вжито жодних дій щодо надання водію можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги.

Суд вважає, що такими діями відповідач порушив права особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності, тому і порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Аналогічних висновків дійшов і Верховний Суд в своїх Постановах зокрема: від 26.05.2020 по справі № 640/16220/16-а; від 18.02.2020 по справі №524/9827/16-а; від 15.04.2020 по справі № 524/3644/17.

Суд наголошує, що зміст постанови про адміністративну відповідальність має відповідати вимогам, передбаченим статтями 280, 283 КУпАП.

За таких обставин, оцінивши зібрані докази у сукупності, суд приходить до висновку, що на підставі п. 1 ч.3 ст. 286 КАС України спірну постанову слід скасувати, і закрити справу про адміністртивне правопорушення.

Керуючись ст. ст. 5, 9, 20, 77, 90 243-246, 250, 264-2 КАСУ, ст. 245, 251, 252 КУпАП, суд,-

ухвалив :

позовні вимоги ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 до поліцейського СРПП №3 Яворівського Відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області Калиновського Тараса Івановича, Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання постанови протиправною та скасування постанови серії ДПО18 №305172 від 16 лютого 2020 року про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Постанову ДПО18 №305172 від 16 лютого 2020 року, винесену поліцейським СРПП №3 Яворівського Відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області Калиновським Тарасом Івановичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425,00грн. - скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпАП – закрити.

Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених статтею 286 КАС України, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, а саме до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст судового рішення виготовлено 18.06.2020 року.

Суддя Р. Б. Єзерський