Рішення № 89925222, 17.06.2020, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/841/20

Провадження №2/541/640/2020

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

17 червня 2020 року Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі: головуючої судді - Андрущенко-Луценко С.В.,

при секретарі - Калініченко Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миргороді в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, третя особа: ОСОБА_3 ,

в с т а н о в и в :

07.05.2020 ОСОБА_1 звернулася до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, третя особа: ОСОБА_3 .

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі із відповідачем до ІНФОРМАЦІЯ_1 . У них народився син ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 . За рішенням суду відповідач сплачував аліменти на її користь на утримання сина. Після закінчення школи син вступив на перший курс Полтавської державної аграрної академії денної форми навчання навчально-наукового інституту економіки, управління, права та інформаційних технологій за спеціальністю «публічне управління та адміністрування» за рівнем «бакалавр». Форма навчання - контракт, вартість першого семестру становить 6300 грн, який кожен рік збільшується на рівень інфляції. Термін навчання з 01.09.2019 по 30.06.2023 вартість навчання за весь період становить 50400 грн без урахування індексу інфляції. Син гуртожитком не забезпечений тому орендує одну кімнату в приватній квартирі. У зв`язку із навчанням виникають додаткові витрати на підручники та канцтовари необхідні для навчання, продукти харчування, купівлю одягу та взуття, предмети особистої гігієни, витрати на проїзд, на оплату кімнати. Навчання на денній формі не дає можливості працевлаштуватися. Стипендію він не отримує, відтак не має можливості матеріально себе забезпечувати і потребує допомоги батьків.

Вона отримує державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям, проживає разом із батьками похилого віку, яким теж потрібна її допомога. Оскільки вона не працює тому не в змозі самостійно утримувати сина.

Відповідач має задовільний стан здоров`я, отримує дохід оскільки неофіційно займається перевезенням людей, а отже може надавати сину утримання на період навчання. Просить стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання сина на період його навчання в розмірі 1/4 частини всіх його видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 07.05.2020 до закінчення ним навчання 30.06.2023, але не більш, ніж до досягнення 23 років.

21.05.2020 відкрито провадження у вказаній цивільній справі і призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (а.с. 46).

05.06.2020 відповідач направив на адресу суду відзив на позовну заяву. В якому позовні вимоги визнав частково. Згоден сплачувати аліменти на утримання повнолітнього сина, що продовжує навчання в розмірі 1/6 частини всіх його видів заробітку (доходу) щомісячно до закінчення навчання 30.06.2023, але не більш, ніж до досягнення 23 років. Зазначив, що 21.02.2012 одружився із ОСОБА_5 . ІНФОРМАЦІЯ_3 у них народилася дочка ОСОБА_6 , яка перебуває на його утриманні. На даний час він ніде не працює, заробляє на життя тимчасовими підробітками, хворіє та перебуває на обліку у сімейного лікаря у зв`язку із наявністю захворювань внутрішніх органів та опорно-рухового апарату. Відтак, він не має змоги надавати допомогу сину, який продовжує навчання в розмірі 1/4 частини від доходу.

15.06.2020 на адресу суду позивачка направила відповідь на відзив. В якій зазначила, що відповідач в змозі надавити аліменти в розмірі 1/4 частини, оскільки він не надав доказів про його поганий стан здоров`я та не підтвердив свої витрати на лікування. Той розмір аліментів, який він згоден сплачувати 1/6 частина не може забезпечити потреби на проживання будь-якої людини.

Позивачка в судове засідання не з`явилася, направила заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала в розмірі 1/4 частини (а.с. 74).

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про день час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Направив на адресу суду заяву про проведення розгляду справи у його відсутності. При винесенні рішення просить суд врахувати поданий ним до суду відзив на позов.

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, направив заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав (а.с. 75).

Суд, дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі, приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Оцінюючи усі докази, що є у справі в їх сукупності, суд вважає встановленим, що між сторонами виникли спірні правовідносини, що полягають в обов`язку батька утримувати повнолітнього сина, який продовжує навчання.

Встановлено, що ОСОБА_3 є сином відповідача ОСОБА_2 та позивачки ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с.6).

ОСОБА_3 навчається на першому курсі Полтавської державної аграрної академії денної форми навчання навчально-наукового інституту економіки, управління, права та інформаційних технологій за спеціальністю «публічне управління та адміністрування» за рівнем «бакалавр». Форма навчання - контракт. Термін навчання становить з 01.09.2019 по 30.06.2023, вартість навчання за весь період становить 50 400 грн без урахування індексу інфляції (а.с.20,22-23). Стипендію не отримує, що підтверджується довідкою про дохід виданої Полтавською аграрною академією від 24.01.2020 (а.с.21).

За правилами частини першої статті 199 Сімейного кодексу України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення 23 років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 СК України). При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.

Відповідно до пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).

Сімейним кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.

За змістом статей 191, 200 СК України аліменти присуджуються рішенням суду від дня пред`явлення позову. Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів. Частина заробітку (доходу) матері, батька, яка стягуватиметься як аліменти на повнолітніх дочку, сина, визначається судом з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

Звертаючись до суду з позовом, позивачка зазначила, що син потребує матеріальної допомоги батька, посилаючись, зокрема, на витрати, пов`язані з навчанням, харчуванням, проживанням, проїздом, оскільки навчається на денній формі навчання і не працює, немає самостійного доходу.

Відповідач вказав на неспроможність сплачувати аліменти в розмірі 1/4 частини на утримання свого повнолітнього сина ОСОБА_3 , посилаючись на те, що він уклав шлюб 21.02.2012 із ОСОБА_7 . Від шлюбу у нього народилася дочка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка знаходиться на його утриманні. ОСОБА_2 офіційно не працює, тобто постійного доходу не має. Відповідно до свідоцтва виданого ВЛК ВМС в УСБУ в Полтавській області йому встановлений діагноз гіпертонічна хвороба першої стадії (а.с. 63-64).

Позивачка ОСОБА_1 не працює, отримує державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям в розмірі 6253,16 грн за 4-й квартал 2019 року та 5491,90 грн за 1-й квартал 2020 року. Проживає разом із батьками похилого віку та сином ОСОБА_4 . Крім того отримує компенсаційні виплати працездатній особі, що не працює та здійснює догляд за інвалідом 1-ї групи або особою похилого віку в розмірі 33,73 грн. щомісяця (а.с. 24,25,26,27-28,29-30).

Відповідно до частини першої статті 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Разом з тим, обов`язок по утриманню повнолітнього сина в період його навчання не може бути покладений виключно на матір дитини.

При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків.

Також судом враховується та обставина, що третя особа, як повнолітня особа, повинен та може вживати заходи для свого власного забезпечення.

За наведених обставин суд приходить до висновку, що відповідач є особою працездатного віку, має задовільний стан здоров`я, отримує нестабільний дохід, тому спроможний надавати матеріальну допомогу на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , який продовжує навчання та у зв`язку з цим потребує матеріальної допомоги.

Відповідно до ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Окрім того, відповідно до ст.78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 79 ЦПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Зважаючи, що між сторонами добровільно не досягнуто умов матеріального забезпечення повнолітнього сина, який продовжує навчання, вимоги позивача про стягнення аліментів ґрунтуються на законі.

При вирішенні питання щодо розміру аліментів, які мають бути стягнуті з відповідача на користь позивачки, суд приходить до висновку про необґрунтованість вимог в частині розміру аліментів 1/4 частини, яку остання просить стягнути з відповідача щомісячно. Оскільки, в супереч вимог ст. 12, 81 ЦПК України, позивачкою не надано суду жодних доказів на підтвердження того, що відповідач може надавати грошову допомогу на утримання повнолітнього сина саме в такому розмірі.

При визначенні розміру аліментів, які слід стягнути з відповідача, суд враховує обставини, визначені в ст.182 СК України. Стан здоров`я сторін, матеріальне становище відповідача, перебування на його утриманні малолітньої дочки. Також суд враховує необхідність придбання сином ОСОБА_4 продуктів харчування, засобів особистої гігієни, одягу, оплати за навчання, проживання, предметів і речей для навчання тощо, ту обставину, що син, як повнолітня особа, повинен і самостійно приймати заходи до власного матеріального забезпечення. Тому суд визначає розмір аліментів, які підлягають стягненню з відповідача - 1/6 частину від усіх видів його заробітку щомісяця до закінчення сином навчання, але не більше ніж до досягнення ним 23 років, тобто до 30.06.2023.

Згідно положення ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

У зв`язку з тим, що позивачка звільнена від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», судовий збір слід стягнути з відповідача на користь держави.

Згідно вимог ст.141 ЦПК України, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позов задоволено на 68% то розмір судового збору становить 571,74 грн (840,80х68/100).

Керуючись ст.ст.12,81,89,141,263-265,354 ЦПК України, ст.ст. 199, 200 СК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_2 ), третя особа - ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_1 ) про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчатися - задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на період його навчання в розмірі 1/6 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 07 травня 2020 року по 30 червня 2023 року .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь держави 571 (п`ятсот сімдесят одну) гривню 74 копійки судового збору.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційних скарг через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області.

Суддя: С. В. Андрущенко-Луценко