Рішення № 89924685, 19.06.2020, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/1416/20

Провадження № 2/552/696/20

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.06.2020 Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді Васильєвої Л.М.

при секретарі Орламенко А.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей виконавчого комітету Київської районної у м. Полтаві ради про позбавлення батьківських прав, стягнення пені за порушення строків зі сплати аліментів,-

В С Т А Н О В И В:

26.03.2020 позивач, ОСОБА_1 , звернулась до Київського районного суду м. Полтави з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, стягнення пені за порушення строків зі сплати аліментів. Посилалась на те, що 29.04.2011 вона уклала шлюб з відповідачем ОСОБА_2 . Мають спільну доньку, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 09.07.2015 шлюб зареєстрований 29.04.2011 між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 розірваний. 12.10.2016 вона уклала шлюб з ОСОБА_5 . Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 03.01.2019 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до повноліття дитини, починаючи з 31 жовтня 2018 року. Відповідач коштів на утримання дитини не надає, внаслідок чого станом на квітень 2020 року існує заборгованість у розмірі 44 844.75 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості зі сплати аліментів з Київського ВДВС у місті Полтаві Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми). ОСОБА_2 не бере участі у матеріальну забезпеченні дитини, не спілкується, не приймає участі у вихованні, не цікавиться успіхами у навчанні та моральному розвитку доньки, не цікавиться станом здоров`я. Просила, позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно доньки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Стягнути з ОСОБА_2 на її користь пеню за порушення строків зі спалти аліментів за період з 01.12.2018 по 16.03.2020 року в розмірі 126 071 грн.

Ухвалою судді від 06.04.2020 відкрито провадження у справі, визначено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

11.06.2020 закінчено підготовче провадження у цивільній справі та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 , не з`явилась, надала до суду заяву про можливість розгляду справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала повністю, не заперечувала проти заочного розгляду справи.

В судове засідання відповідач, ОСОБА_2 , не з`явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, через оголошення про виклик до суду. Відзиву на позовну заяву або будь-яких клопотань із зазначенням поважності причин неприбуття в судові засідання відповідачем до суду не подано.

Представник третьої особи, Служби у справах дітей ВК Київської районної у м. Полтаві ради, в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про можливість розгляду справи у його відсутність, при вирішенні справи просили врахувати інтереси малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Враховуючи клопотання позивача, суд ухвалив розглядати справу у відсутність відповідача, у порядку заочного провадження, відповідно до вимог ст. 280 - 283 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд установив, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_6 та ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження ( а.с. 6).

ОСОБА_2 вихованням доньки не займається, коштів на її утримання не надає, не цікавиться духовним, фізичним та моральним розвитком дитини, не спілкується з нею, що підтверджується довідкою з КЗ «Полтавська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 5 Полтавської міської ради Полтавської області» та письмовими показами свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ( а.с.12, 15-17).

Згідно ч. 2, 3, 4 ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину.

Відповідно ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Відповідно до ч.1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

З вищезазначеного вбачається, що відповідач ОСОБА_2 не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитині, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання, не спілкується з донькою в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню донькою загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до внутрішнього світу, не створює умов для отримання нею освіти.

Відповідно до висновку Органу опіки та піклування виконавчого комітету Київської районної в м.Полтаві ради від 12.05.2020 № 114, який затверджений рішенням ВК Київської районної в м.Полтаві ради, визнано за доцільне позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої доньки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( а.с.35-37).

Відповідно до акту обстеження умов проживання ОСОБА_3 від 30.01.2020 убачається, що умови проживання добрі. Дівчинка має свою кімнату, в якій створені всі умови для проживання, навчання та відпочинку дитини. Дитина забезпечена всіма необхідними меблями. Взаємовідносини в сім`ї доброзичливі, що позитивно впливають на виховання дитини ( а.с.13-14).

Відповідно до ч. 9-10 ст. 7 Сімейного кодексу України сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

Відповідно до ч. 2 ст. 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Згідно з ч. 1 ст. 152 СК України право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.

У відповідності до ст.. 165 Сімейного кодексу України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Оскільки відповідач самоусунувся від виховання та утримання дитини, враховуючи наявність доказів того, що він не займається вихованням та утриманням дитини без поважних причин, слід дійти до висновку про позбавлення його батьківських прав.

Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів виданої Київським ВДВС у місті Полтаві Північно-східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Суми) станом на 01.05.2020 ОСОБА_2 має заборгованість згідно виконавчого листа про стягнення аліментів на користь ОСОБА_1 аліменти у розмірі ј частини всіх видів заробітку щомісячно на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 44 844.75 грн. ( а.с.45).

Позивачем ОСОБА_1 наданий розрахунок пені заборгованості по аліментах за період з листопада 2018 по 26.03.2020 в розмірі 126 071 грн.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Виходячи з аналізу норм глави 49 ЦК України неустойка (пеня) це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки.

Як роз`яснено в абзаці 1 п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15 травня 2006 р., передбачена ст.196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

Відповідач умисно ухиляється від сплати аліментів, жодних поважних причин, які б звільнили його від сплати аліментів не існує.

Відповідно до положень ч.1ст.196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

У 2018 році Велика Палата Верховного Суду суттєво змінила порядок нарахування пені за несвоєчасну аліментів та своєю постановою від 25 квітня 2018 року у справі № 572/1762/15-ц відступила від усталеної практики ВСУ, запропонувавши новий порядок розрахунку пені за прострочення сплати аліментів.

Так, Постанова містить правовий висновок, що зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення пені на підставі ч. 1 ст. 196 СК України суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням встановленого - обчислити розмір пені, виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені. Далі потрібно підсумувати розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначити загальну суму пені за весь період заборгованості шляхом додавання показників за кожен місяць.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього зобов`язання буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною, залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 03.01.2019 аліменти стягнуті з 31.10. 2019.

Оскільки сума заборгованості по аліментах неустойки (пеня), не може перевищувати суму заборгованості по аліментах, підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача пеня за несплату аліментів у розмірі 44 844.75 грн.

Відповідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Підлягають стягненню з відповідача на користь позивача судові витрати понесені нею у зв`язку з розглядом справи.

Так як позивач звільнена від сплати судового збору за позовні вимоги про стягнення неустойки по заборгованості по аліментам , судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Керуючись ст. 141, 259, 264, 265, 280-283 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 батьківських прав відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню за порушення строків зі спалти аліментів за період 01 грудня 2018 року по 01 травня 2020 року в розмірі 44 844.75 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у розмірі 840,80 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду через Київський районий суд м.Полтави протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживає: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків не встановлено.

Третя особа: Служба у справах дітей виконавчого комітету Київської районної у м. Полтаві ради, місцезнаходження: м.Полтава, вул.. Маршала Бірюзова, Ѕ, ідентифікаційний код 05384703.

Суддя Л.М. Васильєва