Вирок № 89924361, 19.06.2020, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 534/1189/19

Провадження № 1-кп/524/179/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2020 року Автозаводський районний суд міста Кременчука в складі:

Головуючої судді – Обревко Л.О.

при секретарі – Лобко А.О.

за участю прокурора – Тютюнник Я.Л.

захисника – Кобзія Б.І.

обвинуваченого – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Кременчук Полтавської області об`єднане кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Комсомольськ (Горішні Плавні) Полтавської області, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

25.05.2010 року Комсомольським міським судом Полтавської області за ч.1 ст. 190, ч.2 ст. 190, ч.2 ст. 186, ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі;

18.12.2013 року Комсомольським міським судом Полтавської області за ч.2 ст. 190 КК України до покарання у виді штрафу в сумі 850 грн.;

11.11.2014 року Онуфріївським районним судом Кіровоградської області за ч.1 ст. 185 КК України до покарання у виді 100 годин громадських робіт;

01.04.2015 року Комсомольським міським судом Полтавської області за ч.2 ст. 190 до покарання у виді 1 року позбавлення волі, на підставі ст.. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку на 1 рік;

20.11.2015 року Онуфріївським районним судом Кіровоградської області за ч.2 ст. 389, ст.. 71,72 КК України до покарання у виді 1 року 3 місяців позбавлення волі;

09.07.2018 року Комсомольським міським судом Полтавської області за ч.2 ст. 185 КК України до покарання у виді 3 місяців арешту;

14.11.2018 року звільнений по відбуттю строку покарання;

16.07.2019 року Крюківським районним судом м.Кременчука за ч.2 ст. 190 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст.. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку на 1 рік,

у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в :

Обвинувачений ОСОБА_1 , 20.04.2019 року перебуваючи поблизу під`їзду № 1 будинку 51 по просп.. Героїв Дніпра в м.Горішні Плавні Полтавської області близько 01-20 години, реалізуючи свій злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів та мети, з лавки викрав шкіряну жіночу сумку чорного кольору вартістю 550 грн., в якій знаходилися речі: мобільний телефон марки «Meizu» моделі «M6 Note» срібного кольору, імеі1: НОМЕР_1 , імеі2: НОМЕР_2 вартістю 6000 грн., з флеш накопичувачем «Micro SD 64 GB» вартістю 250 грн.; флеш накопичувач «Toshiba 2GB» вартістю 100 грн.; шкіряний гаманець чорного кольору вартістю 150 грн. з грошовими коштами в сумі 70 грн.; банківська картка «Укрсиббанк»; банківська картка ПАТ КБ «ПриватБанк» «Для виплат»; банківська картка ПАТ КБ «ПриватБанк» «Універсальна» № НОМЕР_3 ; перепустка на територію ПрАТ «Полтавський ГЗК», які належать ОСОБА_2

З місця вчинення кримінального правопорушення обвинувачений ОСОБА_1 зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, чим завдав матеріального збитку потерпілій ОСОБА_2 на загальну суму 7120,00 грн.

Він же, повторно, 20.04.2019 року близько 02-00 години, з метою здійснення крадіжки грошових коштів з раніше викраденої банківської картки ПАТ КБ «ПриватБанк» «Універсальна» № НОМЕР_3 , прибув до банкомату ПАТ КБ «ПриватБаанк», що розташований у будинку № 75 по просп.. Героїв Дніпра, 75 в м.Горішні Плавні Полтавської області та реалізуючи свій злочинний намір, діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів та мети, з використанням вище вказаної картки, яка належить ОСОБА_2 , із вказаного банкомату, здійснив зняття грошових коштів в сумі 900 грн.

З місця вчинення кримінального правопорушення обвинувачений ОСОБА_1 зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, завдавши потерпілій ОСОБА_2 матеріального збитку на зсуму 900,00 грн.

Також обвинувачений 04.06.2019 року о 13-20 годині перебуваючи в приміщенні магазину ТМ «Сьогодні Аврора», за адресою: Полтавська область, м.Горішні Плавні, просп.. Героїв Дніпра, б. 54, реалізуючи свій злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів та мети, повторно,з торгової полиці вище зазначеного магазину викрав автомобільний магнітофон марки «Ergo AR101-W» вартістю 399 грн, який належить ФОП ОСОБА_3 .

З місця вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_1 зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, чим завдав матеріального збитку ФОП ОСОБА_3 на загальну суму 399,00 грн.

Обвинувачений ОСОБА_1 24.06.2019 року близько 12-45 години, перебуваючи поблизу будинку № 49 по просп.. Героїв Дніпра м. Горішні Плавні зустрів знайомого ОСОБА_4 , де в ході розмови дізнався, що у останнього при собі є мобільний телефон марки «LG», після чого у нього виник злочинний умисел, направлений на відкрите заволодіння вказаним мобільним телефоном.

Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на відкрите викрадення чужого майна, обвинувачений ОСОБА_1 , діючи відкрито, повторно, з корисливих мотивів та мети, під приводом здійснення дзвінка взяв у ОСОБА_4 мобільний телефон марки «LG» моделі «D290N» чорного кольору, імеі: НОМЕР_4 , після чого, усвідомлюючи те, що за його діями спостерігає потерпілий, відкрито заволодів вказаним мобільним телефоном.

Після цього, обвинувачений ОСОБА_1 , не звертаючи увагу на вимогу потерпілого облишити викрадене, з місця вчинення кримінального правопорушення зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_4 матеріального збитку на суму 1000,00 грн.

02.01.2020 року близько 16-28 години, обвинувачений ОСОБА_1 перебуваючи у приміщенні торгового залу магазину «Продукти-301» ТОВ «АТБ-Маркет», що розташований за адресою:Полтавська область, м.Горішні Плавні, вул. Миру б. 15, реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи таємно, повторно, з корисливих мотивів та мети, з торгової полиці вищевказаного магазину, здійснив крадіжку пляшки лікеру «Sheridan’s» об`ємом 0,5 л. вартістю 304,17 грн., що належить ТОВ «АТБ-Маркет».

Після чого з місця скоєння кримінального правопорушення зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ТОВ «АТБ-Маркет» матеріального збитку на загальну суму 304,17 грн.

Він же, повторно, 03.01.2020 року близько 14-06 години, перебуваючи у приміщенні торгового залу магазину «Продукти-301» ТОВ «АТБ-Маркет», що розташований за адресою:Полтавська область, м.Горішні Плавні, вул. Миру б. 15, реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи таємно, з корисливих мотивів та мети, з торгової полиці вищевказаного магазину, здійснив крадіжку пляшки лікеру «Sheridan’s» об`ємом 0,5 л. вартістю 304,17 грн., що належить ТОВ «АТБ-Маркет».

Після чого з місця скоєння кримінального правопорушення зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ТОВ «АТБ-Маркет» матеріального збитку на загальну суму 304,17 грн.

Він же, повторно, 03.01.2020 року близько 16-02 години, перебуваючи у приміщенні торгового залу магазину «Продукти-301» ТОВ «АТБ-Маркет», що розташований за адресою:Полтавська область, м.Горішні Плавні, вул. Миру б. 15, реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи таємно, з корисливих мотивів та мети, з торгової полиці вищевказаного магазину, здійснив крадіжку пляшки віскі «Dewar’s White Label» об`ємом 0,375 л. вартістю 195,75 грн. та пляшки віскі «Jameson» об`ємом 0,5 л. вартістю 306,67 грн., що належить ТОВ «АТБ-Маркет».

Після чого з місця скоєння кримінального правопорушення зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ТОВ «АТБ-Маркет» матеріального збитку на загальну суму 502,42 грн.

Він же, повторно, 06.01.2020 року близько 14-05 години, перебуваючи у приміщенні торгового залу магазину ТМ «Сьогодні Аврора», що розташований за адресою: Полтавська область, м.Горішні Плавні, вул. Героїв Дніпра, 54, реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи таємно, з корисливих мотивів та мети, з торгової полиці вищевказаного магазину, здійснив крадіжку упаковки кави «Львівської ранкової» вагою 1 кг. вартістю 212,33 грн., упаковки кави «Старого Львова сніданкова» вагою 1 кг. вартістю 206,67 грн. Продовжуючи свою злочинну діяльність о 15-02 години з торгової полиці вищевказаного магазину скоїв крадіжку товару, а саме: упаковки кави «Львівської Ароматної» меленої вагою 450 гр. вартістю 94 грн. та упаковки кави «Зернової» вагою 600 гр. вартістю 99 грн. Продовжуючи свою злочинну діяльність о 15-13 годині з торгової полиці вищевказаного магазину скоїв крадіжку товару, а саме: дитячої іграшки – ляльки з машиною в коробці вартістю 306,02 грн., фото колажу дитячого вартістю 55 грн., що належить ФОП ОСОБА_3 .

Після чого з місця скоєння кримінального правопорушення зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ФОП ОСОБА_3 матеріального збитку на загальну суму 969,02 грн.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень за ч.2 ст. 185 КК України визнав в повному обсязі та вказав, що скоїв їх так, з таких причин і мотивів як це вказано в описовій частині вироку, крім епізоду за ч.2 ст. 185 КК України від 20.04.2019 року, оскільки в той день він повертаючись додому побачив біля під`їзду сумку, що лежала на лавочці. Після чого, він її відкрив та побачив там гаманець, телефон і банківські картки. Потім він з однієї банківської картки зняв 900 грн. Наступного дня з кредитної картки оформив два кредити з послугою «Оплата частинами» та купив на них мобільний телефон. Вважає, що сумочку не викрадав, а знайшов. Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 не визнав. Також за ч.2 ст. 186 КК України пояснив, що 24.06.2019 року він зустрів свого знайомого на ім`я ОСОБА_5 та його матір, попросив зателефонувати з телефону ОСОБА_5 . Після цього ОСОБА_5 дав телефон. Весь час він знаходився коло них, та спілкувався по телефону. Потім він сказав, що ввечері віддасть телефон та пішов додому, мама знайомого просила телефон повернути відразу, про що вигукувала в слід, але він не звертав на це уваги. Ввечері зателефонував матері ОСОБА_5 , яка повідомила, що звернулась до правоохоронних органів. А вже після цього телефонного дзвінка йому зателефонував слідчий та попросив прийти до відділку поліції. Також вказав, що на наступний день, він заклав мобільний телефон до ломбарду, оскільки йому були необхідні кошти. Вважає, що потерпілого обманув.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що 20 квітня 2019 року вночі вона повернулась додому та вийшла з таксі, поклала сумку на лавці біля під`їзду, дістала цигарки, та пішла додому. Вже коли зайшла до квартири зрозуміла, що залишила сумку на дворі, відразу вийшла, проте сумки вже не було. Вона повернулась до квартири, взяла телефон свого сина і з нього зателефонувала на свій мобільний телефон, що був у сумці. Дзвінки спочатку «збивались», потім телефон відключили. Вранці вона почала блокувати банківські картки, проте їй повідомили, що вже з карток були зняті грошові кошти і оформлені два кредити з позслугою «Оплата частинами». Після цього вона звернулась до правоохоронних органів. Також пояснила, що в сумці знаходились мобільний телефон Мейзу, гаманець з грошовими коштами в сумі 70 грн., три банківські картки, флешка на 32 Гб, та пропуск ГОК. Свій цивільний позов підтримала в повному обсязі та просила задовольнити.

Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що 24.06.2019 року в обідній час він йшов зі своєї матір`ю додому. В цей час до них підійшов раніше знайомий йому ОСОБА_6 , який попросив у нього мобільний телефон, щоб зателефонувати, на що він віддав мобільний телефон і ОСОБА_6 почав комусь телефонувати. Протягом 10-15 хвилин він не міг кудись додзвонитись. За цей час вони вже підійшли до його будинку і він попросив повернути ОСОБА_7 мобільний телефон назад. Проте, ОСОБА_6 сказав, що поверне мобільний телефон хвилин через 15 та не звертаючи увагу на вимогу зник у невідомому напрямку. Його мама також просила повернути мобільний телефон.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 , яка пояснила, що 24 червня 2019 року вона разом зі своїм сином ОСОБА_9 повертались додому. В цей час до них підійшов знайомий ОСОБА_10 , який попросив мобільний телефон зателефонувати. Вона була категорична проти, оскільки ОСОБА_11 мав негарну репутацію і вона взагалі не хотіла, щоб її син з ним спілкувався. Проте ОСОБА_5 дав мобільний телефон ОСОБА_12 і вони разом йшли в напрямку до їх будинку. Весь час вона просила у ОСОБА_7 повернути телефон її сину. ОСОБА_1 на це не реагував. Коли вони підійшли вже до будинку, то її син ОСОБА_5 також наполіг, щоб ОСОБА_11 повернув телефон, оскільки вони вже прийшли. Тоді вона почала голосно кричати, щоб ОСОБА_1 віддав мобільний телефон, але останній ніяким чином не відреагував та разом з мобільний телефон зник у невідомому напрямку. Після цього вони піднялись до своєї квартири, та вона сама подзвонила до поліції, де повідомила, що ОСОБА_1 забрав мобільний телефон її сина ОСОБА_4 .

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 пояснила, що вона є матір`ю обвинуваченого ОСОБА_1 . Свідком самих подій злочинів сина вона не була. Вказала, що неодноразово зверталась до поліції на поведінку сина, ніякого впливу на нього вона не має.

Потерпіла ФОП ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилась, надала до суду заяву в якій просила розглядати справу без її участі, претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має, цивільний позов заявляти не бажає, просила притягнути обвинуваченого до відповідальності, обравши вид і міру покарання, згідно з чинним законодавством України на розсуд суду.

Представник потерпілого ТОВ «АТБ-Маркет» ОСОБА_14 в судове засідання не з`явився, просив розглядати справу без його участі, цивільний позов заявляти не буде, щодо міри покарання покладався на розсуд суду.

Вислухавши думку прокурора, захисника, обвинуваченого, які вважають за можливе проводити судовий розгляд у відсутність потерпілих ОСОБА_3 , представника потерпілого Макарова В.М., суд вважає за можливе провести судовий розгляд без їх участі, оскільки можливо з`ясувати всі обставини під час судового розгляду.

Вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні описаних кримінальних правопорушеннях підтверджується окрім пояснень потерпілих, свідків також доказами дослідженими судом, а саме:

-Протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 20.04.2019 року, згідно з яким гр.. ОСОБА_2 вказала, що в період з 01-20 години до 11-00 години невідома особа, маючи доступ до банківської картки ОСОБА_15 , шляхом підвищення кредитного ліміту, заволоділа грошовими коштами в сумі 6156 грн.;

-Заявою про приєднання до публічного договору Сервісного обслуговування мобільного пристрою «Мобільний сервіс» від 20.04.2020 року, про отримання клієнтом ОСОБА_1 мобільного пристрою Doogee X50 Blue;

-Заявою про приєднання до публічного договору Сервісного обслуговування мобільного пристрою «Мобільний сервіс» від 23.04.2020 року, про отримання клієнтом ОСОБА_1 мобільного пристрою honor 8A Black;

-Заявою потерпілої ОСОБА_2 про те, що вона просить долучити до матеріалів кримінального провадження копії чеків та роздруківку з додатку Приват24;

-Копією роздруківки з сервісу Приват24;

-Копією чеків на суми 947,00 грн., 1099,71 грн., 293,15 грн.;

-Копією чеків про оформлення кредитів «Оплата частинами» на суму 1758,90 грн. та 4398,90 грн.;

-Роздруківкою АТ КБ «Приватбанк» про здійснення операцій гр.. ОСОБА_2 ;

-Протоколом огляду предметів від 23.04.2019 року з фото таблицями до нього, згідно з яким в приміщенні ВП № 2 Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області проводиться огляд предметів, а саме: банківської картки «Приватбанк» № НОМЕР_3 та флеш-карти «Toshiba 2 Gb» чорного кольору, які добровільно в присутності понятих видав ОСОБА_1 ;

-Постановою про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів від 23.04.2019 року;

-Розпискою потерпілої ОСОБА_2 , про те, що вона отримала на зберігання банківську картку та флеш карту Тошиба;

-Заявою обвинуваченого ОСОБА_1 від 23.04.2019 року про те, що він добровільно видав працівникам поліції в присутності понятих банківську карту та флеш карту чорного кольору;

-Протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 24.06.2019 року, згідно з яким гр.. ОСОБА_4 вказав, що 24.06.2019 року о 12-45 годині невідома особа перебуваючи поблизу буд. 49 по просп.. Героїв Дніпра м.Горішні Плавні, відрито заволодів його мобільним телефоном LG чорного кольору з білою кришкою. В графі «Чи бачив особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, чи може її впізнати, за якими прикметами», гр.. ОСОБА_4 вказав ОСОБА_6 . В графі «Чи підозрює когось у вчиненні кримінального правопорушення (якщо так, то зазначити, з якої причини, а також відомості про цю особу» ОСОБА_4 вказав ОСОБА_6 . В графі «Чи були очевидці вчиненні кримінального правопорушення, що відомо про них» ОСОБА_4 вказав – мати ОСОБА_16 .;

-Протоколом огляду місця події від 24.06.2019 року з фото таблицями, згідно з яким проведено огляд ділянки місцевості, а саме за буд. АДРЕСА_2 . На ділянці тротуару близько по середині будинку, потерпілий ОСОБА_4 вказав на місце, де до нього підійшов ОСОБА_17 , та після розмови взяв у нього мобільний телефон. Потім ОСОБА_4 вказав на місце, де ОСОБА_17 з телефоном зайшов у двір будинку АДРЕСА_3 по вказаній дорозі.;

-Звітом про фактичні затрати на проведення експертизи № 2213 від 17.07.2019 року на суму 150 грн.;

-Висновком експерта № 2213 від 17.07.2019 року, згідно з яким ринкова вартість з урахуванням зносу мобільного телефону марки «LG» моделі «D290N» придбаного на початку 2018 року, станом на 24.06.2019 року складає 1000,00 грн.;

-Довідкою, виданою директором ПП «Соколенко і КО», згідно з якою повідомлено, що 25.06.2019 року до відділення ломбарду в м.Горішні Плавні звертався гр.. ОСОБА_1 , 1990 р.н. (паспорт гр.. України серія НОМЕР_5 , виданий Комсомольським НОМЕР_6 УДМС України в Полтавській області від 07.02.2014 року) з метою отримання фінансового кредиту під заству мобільного телефону марки «LG» моделі «D290N» імеі: НОМЕР_4 . По закінченню терміну договору мобільний телефон марки «LG» моделі «D290N» імеі: НОМЕР_4 був реалізований невідомій особі. ;

-Описом (квитанцією про прийом) заставленого майна № П90000041475 від 25.06.2019 року, згідно з яким гр.. ОСОБА_1 здав до ломбарду мобільний телефон марки «LG» моделі «D290N» імеі: НОМЕР_4 на суму 250,0 грн.;

-Договором про надання ломбардом фінансового кредиту № П90000041475 від 25.06.2019 року, згідно з яким ОСОБА_1 передав Кредитодавцеві майно на термін до 08.07.2019 року під суму відсотків за користування кредитом 35,00 грн.;

-Протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 09.07.2019 року з описом до нього, згідно з яким в приміщенні ПАТ КБ «Приватбанк» отримано конверт з диском та роз печаткою фотознімків з камери;

-Довідкою ПТ « ОСОБА_18 і Компанія» про вартість з урахуванням зниження якостей в результаті зносу речей, а саме: шкіряна сумка чорного кольору – 550 грн., мобільний телефон марки «Meizu» моделі «М6 Note» срібного кольору – 6000 грн., флеш накопичувач Mscro SD 64 Gb – 250 грн., флеш накопичувач Toshiba 2Gb - 100 грн., шкіряний гаманець чорного кольору – 150 грн.,

-Рапортом слідчого Середи О. про те, що було встановлено, що сумка з особистими речами ОСОБА_2 , була викрадена 20.04.2019 року близько 01-20 години, а грошові кошти в сумі 900 грн. з банківської картки «Приватбанк Універсальна» № НОМЕР_3 » викрадено 20.04.2019 року о 02-03 годині;

-Відношенням ФОП ОСОБА_3 про те, що працівниками магазину ТМ «Сьогодні Аврора», що по вул. Героїв Дніпра м.Горішні Плавні, виявлено факт крадіжки, вчинений 04.06.2019 року невідомою особою, що зафіксовано камерами внутрішнього відеоспостереження. Загальна сума збитків 399,00 грн. з Довідкою про ціни на товар та Інформацією про товар;

-Протоколом проведення слідчого експерименту від 17.07.2019 року, що проводився з відео фіксацією та збереженням інформації на цифровий носій, та диском до нього згідно з яким потерпілий ОСОБА_4 повідомив, що 24.06.2019 року близько 12-45 години він разом з матір`ю йшли на обід поблизу буд. 49 по просп.. Героїв Дніпра м.Горішні Плавні. У цей час йому на зустріч йшов ОСОБА_6 , якого потерпілий побачив ще на відстані. Коли ОСОБА_17 підійшов до потерпілого та привітався та сказав, що їм необхідно порозмовляти. У цей час потерпілий разом з ОСОБА_17 відійшли на відстань близько 3 метрів від матері потерпілого та ОСОБА_17 почав казати потерпілому, що останній повинен повернути йому неіснуючий борг. Потерпілий відповів ОСОБА_19 , що грошей в нього не має, після чого ОСОБА_17 попросив зателефонувати, потерпілий самостійно набрав номер телефону, але зв`язок був відсутній. Після цього ОСОБА_17 попрохав дати йому телефон, щоб він зателефонував самостійно та потерпілий добровільно передав йому мобільний телефон. ОСОБА_17 нікому не телефонував, а лише роздивлявся його. Потерпілий почав вимагати повернути йому мобільний телефон, але останній телефон не повертав. ОСОБА_17 запитав потерпілого куди він іде, після чого запропонував піти разом, оскільки знає де живе потерпілий. Під час всіх цих подій мати потерпілого кричала, щоб ОСОБА_17 віддав телефон, але він ніяк не відреагував. Після цього вони всі пішли до будинку проживання потерпілого, а під час руху мати потерпілого кричала, щоб ОСОБА_17 віддав телефон. Потерпілий також казав, щоб він повернув мобільний телефон. Мати потерпілого під час руху зверталась до перехожих, щоб їй допомогли, оскільки забрати телефон. Коли вони підійшли до під`їзду за місцем проживання потерпілого, то мати ОСОБА_4 почала викликати поліцію та кричати ОСОБА_19 , щоб він віддав телефон. У свою чергу ОСОБА_17 швидко пішов по двору, а мати кричала, щоб він повернув мобільний телефон. Після цього потерпілому було запропоновано показати місце, де саме відбувалися дані обставини, на що останній погодився;

-Протоколом огляду місця події від 08.08.2019 року з фотознімками, згідно з яким було оглянуто приміщення магазину ТМ «Сьогодні Аврора» по просп.. Героїв Дніпра, 54 м.Горішні Плавні Полтавської області, де знаходився товар магазину;

-Супровідним від 08.08.2019 року про направлення слідчому оптичного диску, де зафіксовано факт здійснення крадіжки товару;

-Протоколом огляду диску від 08.08.2019 року та диском до нього, згідно з яким о 13:20:42 зображено, як до магазину входить чоловік. АДРЕСА_4 20 АДРЕСА_5 даний чоловік підходить до полиць з речами, на яких знаходяться товари та бере до рук коробку, після чого роздивляється її. О 13:21:24 даний чоловік стоїть поруч з полицями та тримає у руках коробку, після чого з даною коробкою заходить за стенд, який розташований по середині магазину. О 13:21:19 видно чоловіка, який проходить з коробкою у руках. О 13:21:10 з`являється чоловік,який з коробкою у руках підходить до виходу з магазину. О 13:21:42 чоловік, який з коробкою у руках виходить з приміщення вказаного магазину;

-Постановою про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів від 08.08.2019 року;

-Постановою про визнання речовими доказами та залучення до провадження від 09.01.2020 року;

-Постановою про визнання речовими доказами та залучення до провадження від 10.01.2020 року;

-Постановою про визнання речовими доказами та залучення до провадження від 10.01.2020 року;

-Постановою про визнання речовими доказами та залучення до провадження від 15.01.2020 року.

Письмовими матеріалами, що характеризують особу:

-Фотокопією паспорта громадянина України для виїзду за кордон на ім`я ОСОБА_7 ;

-Вимогою щодо судимостей ОСОБА_1 ;

-Довідкою Лікарні інтенсивного лікування м.Горішні Плавні про те, що ОСОБА_1 знаходиться на обліку у лікаря нарколога, на обліку у лікаря психіатра не перебуває;

-Довідкою про реєстрацію місця проживання особи про те, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;

-АДРЕСА_6 довідки про те, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у лікаря-інфекціоніста з діагнозом: ВІЛ інфекція ІІ клінічна стадія з 25.07.2019 року;

-Копіями вироків відносно ОСОБА_1 .

Так, відповідно до вимог ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку та обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до вимог ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Згідно зі ст. 368 КПК України суд, ухвалюючи вирок, повинен вирішити, зокрема, питання чи містить діяння, у якому обвинувачується особа, склад кримінального правопорушення та чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення.

Свідки по справі за клопотанням учасників кримінального провадження судом не викликалися, у зв`язку з повним визнанням свої вини обвинуваченим за ч.2 ст. 185 КК України.

Відповідно до ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Аналізуючи та оцінюючи досліджені в судовому засіданні пояснення, письмові докази та документи, суд вважає, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях повністю доводиться дослідженими в судовому засіданні доказами, які є взаємопов`язаними, повністю узгоджуються між собою та в своїй сукупності є достатніми для доведення винуватості обвинуваченого.

Так, частиною першою статті 84 КПК України передбачено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Таким чином, суд, всебічно та повно дослідивши всі докази надані суду в даному кримінальному проваджені у їх сукупності та взаємозв`язку, приходить до висновку про винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопррушень, передбачених ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 186 КК України.

Так, під час судового розгляду, потерпілий ОСОБА_4 та свідок ОСОБА_8 вказали, що після того, як вони наполягали на тому, щоб обвинувачений ОСОБА_1 віддав телефон, сам обвинувачений ніяк не відреагував на дану вимогу, а втік разом з телефоном. Ніякої домовленості про те, що він на якийсь час забере телефон, а потім поверне не було.

Під час судового розгляду була допитана потерпіла ОСОБА_2 та вказала, що дійсно забула сумочку з речами біля свого будинку, коли поверталась додому, проте відразу як помітила, що зайшла до квартири без сумки, вийшла за нею, проте сумки на лавочці, де вона її забула вже не було.

При цьому доводи ОСОБА_1 про те, що він не мав наміру викрадати сумку, а взяв її як знахідку, що на його думку виключає наявність в його діях складу кримінального правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 185 КК України, та заперечив скоєння грабежу відносно потерпілого ОСОБА_4 , пояснюючи це тим, що він лише брав мобільний телефон у користування, і хотів повернути назад, суд розцінює як намагання ОСОБА_1 уникнути відповідальності за скоєні правопорушення, оскільки останній мав можливість повернути мобільний телефон, для чого у нього не було ніяких перешкод, оскільки він сам в судовому засіданні повідомив, що знав телефон матері потерпілого та навіть телефонував їй, проте, наступного ж дня здав даний мобільний телефон у ломбард, для отримання грошових кошів. Даний факт підтверджено довідкою з ломбарду « ОСОБА_20 і Ко». Пояснення ОСОБА_1 , що знайшов випадкового сумочку на лавочці, при цьому він розумів, що цю річ забули і невдовзі мають за нею повернутися, усвідомлював, що її повернення та фактичне поновлення контролю над своїм майном унеможливить володіння ним, тому на противагу цьому таємно викрав сумочку з речами і з місця події зник. Після цього, ОСОБА_1 зняв грошові кошти з банківської картки, що йому не належить та оформив два кредити на покупку мобільного телефону.

Так, суб`єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 186 КК України, характеризується наявністю у винної особи прямого умислу на протиправне заволодіння чужим майном і корисливим мотивом. Змістом умислу грабіжника охоплюється усвідомлення того факту, що вчинювані ним дії здійснюються в умовах очевидності - вони мають відкритий для потерпілого або інших осіб характер. При цьому винний ігнорує цю обставину.

З об`єктивної сторони грабіж характеризується відкритим способом викрадення чужого майна, що здійснюється у присутності інших осіб, які розуміють протиправний характер дій винного, а він, у свою чергу, усвідомлює цю обставину.

Таким чином, хоча потерпілий ОСОБА_4 добровільно і передав обвинуваченому ОСОБА_1 мобільний телефон для здійснення дзвінка, проте обвинувачений в умовах очевидності при вимаганні потерпілого про повернення телефону та в присутності матері, яка вимагала також віддати телефон, ігнорував вказану обставину та в зв`язку з цим відкрито, повторно, викрав мобільний телефон.

Окрім цього, як зауважено в Постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 18.07.2019 року в справі № 761/31918/14-к, майно, яке фактично не вийшло з володіння власника, а опинилося з будь-яких причин у неналежному, але відомому йому місці (залишене чи забуте), особою, яка знала кому належить це майно, мала підстави вважати де знаходиться власник речі і усвідомлювала, що він може за нею повернутися, слід розцінювати не як привласнення знахідки, а як крадіжку чужого майна.

Якщо привласнення майна відбувається в адміністративних приміщеннях, пунктах здійснення розрахунково-касових операцій та інших громадських місцях з обмеженим простором, в таких випадках слід констатувати презумпцію «забутості» речі її власником: у подібних випадках особа, яка привласнює річ, має розуміти, що зовнішні умови, обстановка, розташування речі свідчать про те, що вона фактично не вийшла з володіння власника, а лише залишена чи забута ним.

На відміну від крадіжки, привласнене майно може вважатися знахідкою лише за умов, що: а) воно вибуло з володіння власника; б) місцезнаходження цього майна власнику не відомо; в) між втратою майна та його знахідкою пройшов тривалий час, який давав власнику підстави вважати майно остаточно втраченим; г) особа, яка знайшла майно, не була очевидцем події втрати і сама не чинила будь-яких активних дій, спрямованих на вилучення майна з володіння власника; д) відсутня можливість виявлення (ідентифікації) законного власника майна.

При цьому, потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні чітко вказала, що свою сумку залишила на лавці біля під`їзду, і відразу як зайшла в квартиру та виявила забуту річ, повернулась на місце, проте сумки вже не було.

Таким чином, дослідженими в судовому засіданні доказами підтверджується винуватість ОСОБА_1 у скоєнні крадіжки та грабежі, а не визнання своєї вини обвинуваченим суд розцінює як його спосіб захисту, та його бажання уникнути відповідальності за скоєне.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 , суд кваліфікує за ч.2 ст. 185 КК України, як умисні дії, що виразились у таємному викрадення чужого майна (крадіжці), вчиненими повторно.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 , суд кваліфікує за ч.2 ст. 186 КК України, як умисні дії, що виразились у відкритому викраденні чужого майна(грабіж), вчиненому повторно.

Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчинених ним кримінальних правопорушень, які відповідно до ст.. 12 КК України є умисними злочинами середньої тяжкості та тяжким злочином; також положення ст.. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не лише кару, а й виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим так і іншими особами, та згідно до положень ст.. 65 КК України відповідно до якої особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне та достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого відповідно до ст.66 КК України, є щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого відповідно до ст.67 КК України, суд не вбачає.

Відповідно до Постанови Пленуму ВССУ від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» зазначено, що досліджуючи дані про особу, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле, склад сім`ї, його матеріальний стан тощо.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_1 , встановлено: перебуває на обліку у лікаря нарколога, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, за місцем мешкання характеризується посередньо, інвалідності не має, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності внаслідок чого відбував покарання, вважає себе працездатним, перебуває на обліку у лікаря-інфекціоніста з діагнозом: ВІЛ інфекція ІІ клінічна стадія з 25.07.2019 року.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд, враховує характер та ступінь тяжкості вчинених злочинів; дані про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово засуджувався за корисні злочини та скоїв нові злочини в період звільнення від відбування покарання з випробування і вважає, що покарання ОСОБА_1 , яке необхідне і достатнє для його виправлення, перевиховання і попередження вчинення нових злочинів, повинно бути призначено в межах санкції статтей, передбачаючи відповідальність за скоєне, у вигляді позбавлення волі та не вбачає підстав для застосування ст. 75 КК України.

У п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003р. №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» зазначено про те, що, коли після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще в кількох злочинах, одні з яких вчинено до, а інші після постановлення першого вироку, покарання останнім за часом вироком призначається із застосуванням як ст. 70, так і ст.. 71 КК: спочатку за правилами ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів, вчинених до постановлення першого вироку; після цього за правилами ч. 4 ст. 70 КК; за сукупністю злочинів, вчинених після постановлення першого вироку; і остаточно за сукупністю вироків.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 епізоди від 20.04.2019 року, 20.04.2019 року, 04.06.2019 року, які кваліфіковані за ч.2 ст. 185 КК України, епізод від 24.06.2019 року, який кваліфіковано за ч.2 ст. 186 КК України, вчинив до постановлення попереднього вироку Крюківського районного суду м.Кременчука від 16.07.2019 року, а епізоди від 02.01.2020 року, 03.01.2020 року, 03.01.2020 року, 06.01.2020 року,які кваліфіковано за ч.2 ст. 185 КК України вчинив після постановлення зазначеного вище вироку.

За таких обставин, суд прийшов до висновку про необхідність призначення ОСОБА_1 покарання по кримінальних правопорушеннях, вчиненими до постановлення попереднього вироку із застосуванням ч. 1, ч. 4 ст. 70 КК України.

Остаточне покарання ОСОБА_1 слід визначити на підставі ч.1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків.

Суд також при призначенні обвинуваченому покарання враховує практику Європейського суду з прав людини у справах «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.), в яких Європейський суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». Крім того, у справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 р.) суд встановив, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи».

При призначенні обвинуваченому покарання враховується судом і те, що покарання є формою реалізації кримінальної відповідальності, є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого та має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Застосування більш м`якшого покарання до обвинуваченого суд вважає недоцільним зважаючи на його особу та відношення до вчинених кримінальних правопорушень.

Вирішуючи цивільний позов потерпілої у даному кримінальному провадженні суд керується наступним.

Відповідно до ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє у ньому.

Так, потерпілою ОСОБА_2 заявлений цивільний позов, в якому просить: стягнути з ОСОБА_1 на її користь матеріальну шкоду заподіяну злочином в розмірі 8020,00 грн. та моральну шкоду в розмірі 10000,00 грн..

Згідно ст. 56 КПК особа, яка зазнала матеріальної шкоди від злочину, вправі при провадженні в кримінальній справі пред`явити до обвинуваченого або до осіб, що несуть матеріальну відповідальність за дії обвинуваченого, цивільний позов, який розглядається судом разом з кримінальною справою.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК, особі якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду предявити цивільний позов до обвинуваченого або до фізичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду завдану діяннями обвинуваченого.

У відповідності до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Верховним судом України в п. 2 Постанови Пленуму „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди від 27 березня 1992 року за № 6 (з подальшими змінами та доповненнями) роз`яснено судам, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Факт заподіяння обвинуваченим матеріальної шкоди встановлено матеріалами кримінального провадження на суму 8020,00 грн.. Суд вважає, що цивільний позов потерпілої в цій частині слід задовольнити повністю.

Виходячи з наведеного, вимоги цивільного позивача про відшкодування моральної шкоди та стягнення її з цивільного відповідача суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають до часткового задоволення, враховуючи, що саме протиправними діями обвинуваченого безперечно потерпілому завдано моральну шкоду й спричинило моральні переживання і страждання.

З огляду на вище вказане, виходячи із характеру вчиненого обвинуваченим діяння, конкретних обставин справи та із врахуванням засад розумності та справедливості, підлягає відшкодуванню на користь ОСОБА_2 моральна шкода у розмірі 2000,00 грн., а тому цивільний позов в частині відшкодування моральної шкоди слід задовольнити частково.

Обраний запобіжний захід відносно ОСОБА_1 необхідно залишити попереднім до вступу вироку в законну силу.

По кримінальному провадженні маються процесуальні витрати на проведення експертизи в сумі 150,00 грн., які відповідно до положень ст. 124 КПК України підлягають стягненню з ОСОБА_1 в повному обсязі.

Долю речових доказів, приєднаних до матеріалів кримінального провадження, необхідно вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 373,374 КПК України, суд,-

у х в а л и в:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 186 КК України і призначити покарання:

за ч.2 ст. 185 КК України – 2 роки позбавлення волі,

за ч.2 ст. 186 КК України – 4 роки позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_12 призначити покарання у виді 4 років позбавлення волі.

Відповідно до ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання більш суворим покаранням призначеного даним вироком менш суворого покарання, що призначене ОСОБА_1 , вироком Крюківського районного суду м.Кременчука від 16.07.2019 року, визначити ОСОБА_12 остаточне покарання у вигляді 4 років позбавлення волі.

Визнати винним ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч.2 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді 2 років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання, призначеного даним вироком, частково приєднати не відбуте покарання за попереднім вироком Крюківського районного суду м.Кременчука від 16.07.2019 року і остаточно до відбуття ОСОБА_12 призначити покаранняу виді позбавлення волі на строк 4 роки 3 місяці.

Строк відбування покарання рахувати з моменту фактичного затримання з 24.01.2020 року.

Обраний запобіжний захід відносно ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою – залишити попереднім до вступу вироку в законну силу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на залучення експерта в сумі 150,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 8020,00 грн. та моральну шкоду в сумі 2000,00 грн.

Речові докази – банківську картку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_3 , флеш накопичувач «Toshiba 2GB» - повернути власнику за належністю.

Речові докази – оптичний диск марки «Mastak» об`ємом 4,7GB, DVD диски із записами камер внутрішнього відеоспостереження магазину ТОВ «АТБ-Маркет», DVD диск із записами камер внутрішнього відеоспостереження магазину «Сьогодні Аврора» – залишити на зберіганні при матеріалах кримінального провадження.

На вирок може бути подана апеляція до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення через Автозаводський районний суд м.Кременчука.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію даного вироку.

Суддя: Л.О. Обревко