Ухвала суду № 89923671, 17.06.2020, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

17.06.2020

ЄУН №337/1565/20

Провадження №2/337/1061/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2020 року місто Запоріжжя

Суддя Хортицького районного суду м. Запоріжжя Бредун Д.С., розглянувши матеріали позовної заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ГОРЛИЦЯ ДІАМАНТ» до ОСОБА_1 про скасування протоколу зборів правління, стягнення грошових коштів, –

ВСТАНОВИВ:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ГОРЛИЦЯ ДІАМАНТ» в особі представника – адвоката Рогозіна Олексія Вікторовича звернулося до суду з позовом, в якому просить:

– скасувати протокол №2 зборів правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ГОРЛИЦЯ ДІАМАНТ» в частині п.2 порядку денного – затвердження штатного розкладу об`єднання та п.3 порядку денного – укладення трудового договору із головою правління та затвердження посадової інструкції;

– стягнути з ОСОБА_1 надлишково витрачені кошти на власне матеріальне заохочення у загальній сумі 23208,56 гривень на користь ОСББ «ГОРЛИЦЯ ДІАМАНТ»;

– стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСББ «ГОРЛИЦЯ ДІАМАНТ» судові витрати.

Вивчивши матеріали позовної заяви, суд приходить до такого.

Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» містить, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.

Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

За вимогами частини першої статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів.

За змістом статті 19 ЦПК України під цивільною юрисдикцією розуміється компетенція загальних судів вирішувати з додержанням процесуальної форми цивільні справи у видах проваджень, передбачених цим Кодексом.

Частиною першою статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне, а по-друге, суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа), по-третє, пряма вказівка закону про вирішення спору в порядку певного судочинства.

Як вказує у своєму позову представник позивача адвокат Рогозін О.В., відносини, що виникли між сторонами, не мають характеру трудових.

Крім того, у свою чергу предметна та суб`єкта юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України. Так, за частиною першою цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Отже, ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин, наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом, відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

З огляду на положення частини першої статті 20 ГПК України, для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду конкретної справи має значення суб`єктний склад саме сторін правочину та наявність спору, що виник у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності.

Тобто, за загальним правилом критеріями належності справи до господарського судочинства є в сукупності суб`єктний склад учасників спору та характер спірних правовідносин.

З позовної заяви вбачається, що предметом спору є протокол №2 зборів правління ОСББ «ГОРЛИЦЯ ДІАМАНТ» та питання дотримання відповідачем, не як фізичною особою, ОСОБА_1 , – а членами зборів правління ОСББ «ГОРЛИЦЯ ДІАМАНТ» (головою яких була ОСОБА_1 ), певних положень законодавства.

Оскільки законодавством України (в тому числі ЗУ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку») визначено ОСББ як юридичну особу, а предметом оскарження в позові є рішення цієї юридичної особи, суб`єктний склад спірних правовідносин дає підстави вважати, що спір у вказаній справі не може бути вирішений в порядку цивільного судочинства, а повинен розглядатися в порядку господарського судочинства.

Відповідно до п.1) ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись ст. 186 ЦПК України, суддя, –

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ГОРЛИЦЯ ДІАМАНТ» до ОСОБА_1 , про скасування протоколу зборів правління, стягнення грошових коштів.

Роз`яснити позивачу можливість розгляду спору в порядку господарського судочинства.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Д.С. Бредун