Ухвала суду № 89923659, 19.06.2020, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

ЄУН 335/1973/13-к

1-кп/337/168/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2020 року Головуючий в суді присяжних Хортицького районного суду м.Запоріжжя – суддя Мурашова Н.А.,

за участю судді Гнатик Г.Є., присяжних Кушнір В.В., Назарової І.В., Островершенко К.Г., Павлюк В.В., Поліщук Г.О., секретаря – Бойко Л.Л., прокурора – Якушева Ю.С., представника потерпілого – адвоката Артьомова О.І. ,обвинувачених – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,захисників – адвокатів Бєлік І.В., Козлова О.Ю., Усової О.В., Жовніренко І.В., Кравцова В.М., Матсалаєвої В.В., Запорожець О.В.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м.Запоріжжі матеріали кримінального провадження відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду перебуває зазначене кримінальне провадження.

В підготовчому засіданні прокурор Якушев С.Ю. подав клопотання про продовження обвинуваченим ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 домашнього арешту, пославшись на те, що вони обвинувачуються у вчиненні тяжких злочинів, ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість обвинувачених переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків та інших обвинувачених, не змінились та не відпали.

Представник потерпілого – адвокат Артьомов О.І. залишив вирішення клопотання прокурора на розсуд суду.

Обвинувачені ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та їх захисники Матсалаєва В.В., Козлов О.Ю., Бєлік І.В. проти задоволення клопотання прокурора заперечили, вважають його необґрунтованим, заявлені ним ризики - недоведеними.

Вислухавши думку осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, головуючий суддя приходить до такого.

Відповідно до ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Положенням ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод визначено, що нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Виходячи з положень ст.176,177,194 КПК України, запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, застосовується у разі, якщо прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, та недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам.

При цьому, ризиком є дія, яка може вчинятися з високим ступенем ймовірності, наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами «поза розумним сумнівом».

КПК покладає обов`язок доведення підстав для застосування до підозрюваного, обвинуваченого певного запобіжного заходу на сторону обвинувачення.

Оцінивши обставини справи, головуючий суддя вважає, що наявність ризиків, передбачених п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_3 переховуватись від суду, впливати на свідків та інших обвинувачених, на які послався прокурор в своєму клопотанні, з боку сторони обвинувачення жодними належними та допустимими доказами не доведена.

Зокрема, обвинувачені ОСОБА_8 , ОСОБА_3 в межах даного кримінального провадження тривалий час тримались під вартою, в подальшому до них судом було застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Після їх звільнення з-під варти і перебування під домашнім арештом до суду не надійшло жодного повідомлення про вчинення обвинуваченими нових кримінальних правопорушень, вплив на потерпілих, свідків, інших обвинувачених, переховування від суду та порушення покладених на них процесуальних обов`язків.

Крім того, ризики, на які послався прокурор, вже були відхилені судом під час застосування до обвинувачених запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту і жодних відомостей про те, що вони виникли та існують знов, прокурором в клопотанні не зазначено та не доведено.

Інших ризиків в обґрунтування необхідності продовження обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту прокурором в клопотанні не наведено.

Таким чином, враховуючи вищевказані обставини, виходячи з загальних принципів судочинства – верховенство права, законність, рівність перед законом та судом, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, завдань кримінального провадження, головуючий суддя приходить до висновку про недоведеність з боку сторони обвинувачення наявності підстав для продовження обвинуваченим ОСОБА_8 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 раніше обраного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

У зв`язку з чим в задоволенні клопотання прокурора слід відмовити.

Керуючись ст.2,7,176-178,194 КПК України,суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотань прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченим ОСОБА_8 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Н.А.Мурашова

19.06.2020