Рішення № 8992329, 12.04.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.04.10                                                                                 Справа № 17/49

За позовом Комунального теплопостачаючого підприємства «Алчевськтепло-комуненерго», м. Алчевськ Луганської області

до Дочірнього підприємства «Відділ робітничого постачання»Відкритого акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат», м. Алчевськ Луганської області

про стягнення 51786 грн. 65 коп.

          Суддя Фонова О.С.

                                         Представники:

від позивача: Польова В.В., довіреність № 992 від 06.05.08;

від відповідача: Кобзєва Н.С., довіреність № 165 від 29.03.10.

Суть спору: позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача основного боргу за спожиту теплову енергію у сумі 50378,51 грн., пеню у сумі 54,04 грн., інфляційні нарахування у сумі 78,28 грн. та 3% річних у сумі 1354,10 грн.

12.04.2010 від позивача надійшла заява № 678 про зменшення позовних вимог згідно якої позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь борг за спожиту теплову енергію в сумі 50378,51 грн., пеню в сумі 54,04 грн., 3 % річних в сумі 1354,10 грн.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України зменшення розміру позовних вимог є правом позивача. Тому, та з урахуванням дотримання всіх вимог, зменшення розміру позовних вимог за вказаною заявою позивача прийнято судом до розгляду.

Відповідач вимоги в частині стягнення суми основного боргу в сумі 50378 грн. 51 коп. визнав, заперечень проти стягнення 3 % річних та пені не надав.

Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши пояснення представників сторін, що прибули у судове засідання, суд

в с т а н о в и в:

Між Комунальним теплопостачаючим підприємством «Алчевськтепло-комуненерго»(позивач у справі), та Дочірнім підприємством «Відділ робітничого постачання»Відкритого акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат»(відповідач у справі), був укладений договір про надання послуг з централізованого теплопостачання № 100/1 від 01.10.2007 (далі –Договір).

Відповідно до положень зазначеного Договору з врахуванням змін внесених сторонами 07.10.2008, 10.03.2009, 06.10.2009 встановлено, що позивач зобов’язується, згідно «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених постановою КМУ № 630 від 21.07.2005 (далі –Правила), надавати відповідачу вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення, а відповідач зобов’язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором.

Відповідно до Додатку № 1 до Договору позивач подає відповідачу теплоносій на об’єкти розташовані у м. Алчевську за адресами: вул. Леніна, 30, вул. Леніна 18, вул. Ленінградська, 41, загальною площею 1247,5 м2.

Розрахунки за послуги з централізованого опалення здійснюються відповідно до затверджених виконавчим комітетом Алчевської міської ради тарифів для груп споживачів (рішення виконавчого комітету Алчевської міської ради № 539 від 05.10.2006, та рішення виконавчого комітету Алчевської міської ради № 1 33 від 20.02.2007, № 190 від 21.03.2007, № 897 від 07.10.2008) в розмірі: 2 група –12,60 грн.; 3 група –13,64 грн., враховуючи ПДВ, за 1 м2 загальної площі; 2 група –427,21грн за 1Гкал.; 3 група –388,70 грн. за 1 Гкал., враховуючи ПДВ, при наявності засобів обліку.

При зміні тарифів на послуги з центрального опалення, нові тарифи обов’язкові для споживача з моменту їх введення.

Усі розрахунки по Договору виконуються на підставі платіжних документів, що їх виписує виконавець споживачеві щомісячно протягом опалювального періоду не пізніше 20 числа наступного місяця.

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата за надані послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим. У разі затримання надходження коштів за спожиті послуги споживач зобов’язаний сплатити пеню в розмірі 0,1% від простроченої суми за кожен день прострочення , але не більше подвійної облікової ставки НБУ на день здійснення платежу.

На виконання умов вказаного договору позивачем були надані послуги у повній мірі щодо поставки теплової енергії в гарячій воді відповідачеві у період з жовтня 2007 року по лютий 2010 року на загальну суму 126120,65 грн., що підтверджується матеріалами справи, зокрема, актами прийому-передачі теплової енергії.

Відповідач спожиту теплову енергію оплатив частково, а саме в сумі 75742,14 грн. Борг за договором становить 50378,51 грн., у зв’язку з несплатою якого позивач звернувся до суду з позовними вимогами.

Наявність зазначеного боргу підтверджується, зокрема, актом звірення розрахунків станом на 22.02.2010 складеного керівниками сторін, та визнається відповідачем.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи позивача та надані ним докази суд дійшов висновку про наступне.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Судом встановлено факт невиконання відповідачем грошового зобов’язання за договором № 100/1 від 01.10.2007 про надання послуг з централізованого теплопостачання в сумі 50378,51 грн.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення пені у сумі 54,04 грн. та 3% річних у сумі 1354,10 грн. за період, зазначений в розрахунку до заяви про зменшення позовних вимог від 12.04.2010.

Відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань передбачена сторонами у п. 3.1 Договору у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний календарний день прострочення.

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, вимоги позивача у частині стягнення пені у сумі 54,04 грн. та 3 % річних у сумі 1354,10 грн. є нормативно обґрунтованими, вірно нарахованими та підлягають задоволенню.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими, такими, що підтверджуються належними доказами та підлягають задоволенню повністю, з віднесенням судових витрат на відповідача.

При зменшенні позовних вимог, судові витрати в частині зменшення покладаються на позивача.

Відповідно до пункту «а»частини 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»№ 7-93 від 21.01.1993, державне мито з заяв майнового характеру, що подаються до господарського суду, сплачується у розмірі 1 відсотка від ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ціна позову первісно складала 51864,93 грн., отже державне мито складатиме 518,65 грн., тоді як позивачем сплачено 520,00 грн. Зайве сплачене державне мито у сумі 1,35 грн. підлягає поверненню позивачу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Відділ робітничого постачання»відкритого акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» Луганська область, місто Алчевськ, вул. Леніна, буд. 30 ідентифікаційний код 35038242, на користь Комунального теплопостачаючого підприємства «Алчевськтепло-комуненерго» м. Алчевськ, вул. Леніна, буд. 126 ідентифікаційний код 02132266, борг у сумі 50378,51 грн., пеню у сумі 54,04 грн., 3 % річних у сумі 1354,10 грн., державне мито у сумі 517,87 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 235,64 грн., наказ видати.

3. Повернути позивачу –Комунальному теплопостачаючому підприємству «Алчевськтеплокомуненерго»м. Алчевськ, вул. Леніна, буд. 126, ідентифікаційний код 02132266, з Державного бюджету України зайве сплачене за платіжним дорученням № 415 від 22.02.2010 державне мито в сумі 1,35 грн.

Підставою для повернення є копія зазначеного рішення суду скріплена витиском печатки суду.

У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення: 16.04.2010.

Суддя                                                                                           О.С. Фонова