Ухвала суду № 89921756, 19.06.2020, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/1142/20

Провадження № 1-кс/352/263/20

У Х В А Л А

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

19 червня 2020 р. м. Івано-Франківськ

Слідча суддя Тисменицького районного суду

Івано-Франківської області Хоминець М.М.

з участю прокурора Шутки Л.І.

підозрюваної ОСОБА_1

захисника Клюби П.Р.

секретаря Гундич Г.В.

розглянувши клопотання слідчого СВ Тисменицького ВП ГУНП в Івано-Франківській області Бриндзей Х.М., погоджене з прокурором Тисменицької місцевої прокуратури Немішем В.Р., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Богданівка, Овруцького району, Житомирської області, зареєстрованої та жительки АДРЕСА_1 , громадянки України, непрацюючої, неодруженої, підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.186 КК України,-

в с т а н о в и л а :

Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 12020090250000286 від 17.06.2020 р. відповідає вимогам ст.184 КПК.

Підозрювану ОСОБА_1 доставлено в судове засідання.

Підозрювана отримала копію даного клопотання та доданих до нього матеріалів, що підтверджується її особистою розпискою.

Клопотання обґрунтовується тим, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні умисних дій, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), за попередньою змовою групою осіб, а також у вчиненні умисних дій, які виразились відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у житло. Досудовим розслідуванням установлено, що 15.06.2020 р. у невстановлений досудовим розслідуванням час ОСОБА_1 вступила у злочинну змову із ОСОБА_2 з метою вчинення злочинів проти власності на території Тисменицького району та на автомобілі невстановленої марки прибули в с. Побережжя Тисменицького району Івано-Франківської області. Близько 10 год. 30 хв. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 шляхом вільного доступу через незачинену хвіртку зайшли на територію житлового господарства АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 якому проживає ОСОБА_3 , де розпочали розмову на побутові теми із ОСОБА_3 . Перебуваючи в одній із кімнат будинку, реалізуючи спільний злочинний умисел з ОСОБА_2 , спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 обняла ОСОБА_3 та продовжила розмовляти з нею, таким чином відволікла увагу останньої від вчинення протиправних дій ОСОБА_2 . У свою чергу ОСОБА_2 , перебуваючи в іншій кімнаті будинку, скориставшись тим, що ОСОБА_4 розмовляє з ОСОБА_1 та не може бачити факт вчинення крадіжки, підійшла до дерев`яної шафи, де віднайшла матерчату сумку, з якої таємно викрала грошові кошти у сумі 2800 грн. та 600 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ на 15.06.2020 р. становило 16068 грн., чим спричинили ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 18868 грн. Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 16.06.2020 р. у невстановлений досудовим розслідуванням час на автомобілі невстановленої марки прибули в с. Добровляни Тисменицького району Івано-Франківської області з метою вчинення крадіжок особистого майна громадян. Близько 09 год. 20 хв. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 шляхом вільного доступу через незачинену хвіртку зайшли на територію житлового господарства АДРЕСА_4 , в якому проживає ОСОБА_5 , де під килимом віднайшли ключ, за допомогою якого відчинили вхідні двері та проникли у приміщення житлового будинку. У подальшому ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зайшли до приміщення комори, звідки таємно викрали грошові кошти у сумі 10200 грн., 100 євро, що у перерахунку становило 3020 грн., та 300 польських злотих, що у перерахунку становило 2043 грн., які належать ОСОБА_5 , чим спричинили їй матеріальну шкоду на загальну суму 15263 грн. Після цього, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 разом із викраденим майном вийшли із приміщення будинку та перебували на ганку, де їхні дії були помічено потерпілою ОСОБА_5 , яка усвідомила факт вчинення крадіжки та пред`явила їм вимогу зупинитись, проте ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , усвідомлюючи той факт, що їхні протиправні дії було помічено потерпілою ОСОБА_5 та набули характеру відкритого викрадення майна, втекли з території житлового господарства АДРЕСА_4 та розпорядились викраденими грошовими коштами на власний розсуд. 17.06.2020 р. о 12.28 год. ОСОБА_1 була фактично затримана в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, про що 17.06.2020 р. слідчим у кримінальному провадженні складено протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину. 18.06.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.186 КК України. Злочини, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 , відносяться до категорії середньої тяжкості та тяжких злочинів, за вчинення яких передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років. Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, зокрема: ризик переховування від органів досудового розслідування та суду, ризик незаконного впливу на потерпілих, оскільки їй відоме місце проживання останніх.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив його задоволити, врахувавши наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме вчинення іншого кримінального правопорушення.

Підозрювана та захисник у судовому засіданні не погодились на застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили про застосування домашнього арешту. Підозрювана частково визнала свою вину у вчиненні інкримінованих злочинів.

Заслухавши сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, приходжу до висновку про обґрунтованість клопотання, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

З урахуванням наявності обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих неправомірних діянь, вагомості наявних доказів, тяжкості злочинів, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 ; достатності підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, на які вказує прокурор, це стосується, зокрема, ризику вчинення іншого кримінального правопорушення (п.5 ч.1 ст.177 КПК України) з огляду на те, що підозрюваній інкриміновано вчинення крадіжки та грабежу; недостатності застосування у даному випадку більш м`яких запобіжних заходів для запобігання наявному ризику, - приходжу до висновку про обґрунтованість клопотання.

При цьому враховую, що підозрювана не має міцних соціальних зв`язків, постійного джерела доходу, за місцем проживання характеризується позитивно.

До підозрюваної слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, оскільки більш м`які запобіжні заходи, зазначені у ст.176 КПК України, не зможуть забезпечити виконання нею процесуальних обов`язків та запобігти доведеним ризикам.

Строк дії ухвали про застосування до підозрюваної запобіжного заходу - тримання під вартою слід обчислювати з моменту взяття її під варту, тобто з 12 год. 28 хв. 17 червня 2020 р.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин інкримінованих неправомірних дій, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи матеріальне становище підозрюваної, тяжкість злочинів, у вчиненні яких вона підозрюється, вважаю за необхідне визначити їй заставу у межах 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (з 01.01.2020 р. прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 2102 грн.), що становить 84080 грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків. Відповідно до ч.4 ст.202 КПК підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 176-178, 183-184, 193, 194, 196, 197, 205 КПК України, слідча суддя-

п о с т а н о в и л а:

Клопотання задоволити.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12 на строк 60 днів, тобто до 15 серпня 2020 року.

Строк дії ухвали про застосування до запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 обчислювати з моменту взяття її під варту, тобто з 12 год. 28 хв. 17 червня 2020 р.

Розмір застави визначити у межах 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 84080 (вісімдесят чотири тисячі вісімдесят) грн., яка може бути внесена як самою підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок № НОМЕР_1 ГУК у м. Києві/м.Київ/22030200 код ЄДРПОУ 37993783, банк одержувача: Казначейство України (ЕАП).

Підозрювана або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

Покласти на підозрювану ОСОБА_1 у разі внесення застави наступні обов`язки:

- прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

- не відлучатися із населеного пункту, у якому вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування з потерпілими у даному кримінальному провадженні.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваної з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, вона зобов`язана виконувати покладені на неї обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави ОСОБА_1 вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення.

Слідча суддя М.М.Хоминець