Рішення № 89920823, 18.06.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2020 року м. Київ № 640/23287/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Арсірія Р.О., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами

за позовом ОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного Фонду України в м.Києві про зобов`язання вчинити дії,

Прийняв до уваги наступне :

На розгляді в Окружному адміністративному суді міста Києва перебуває позовна заява ОСОБА_1 про :

1. Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві від 08.11.2019 № 273914/03 в призначенні ОСОБА_1 пенсії по інвалідності 2 групи відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ.

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві призначити та здійснити нарахування й виплату ОСОБА_1 з 23 листопада 2019 року пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України від 16 грудня 1993 року «Про державну службу» № 3723-ХІІ у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного в довідках виданих Управлінням праці га соціального захисту населення Деснянської районної в місті Києві держаної адміністрації № 162, № 163 № 164 від 15.10.2019.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що зверталася із заявою до відповідача, в якій просила призначити їй пенсію по інвалідності державного службовця відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ «Про державну службу», однак листом від 08.11.2019 № 273914/03 відповідач повідомив про відмову у призначені пенсії по інвалідності згідно Закону України «Про державну службу», нормами якого не передбачено призначення даного виду пенсії. Вважає таку відмову протиправною та такою, що порушує її право на призначення пенсії по інвалідності державного службовця відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ «Про державну службу».

Ухвалою суду від 13.12.2019 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідачу надано строк для подання відзиву на позов. Ухвала про відкриття провадження у справі отримана відповідачем ____року, однак відзив на позов у наданий строк відповідач не подав.

Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив.

Як слідує з матеріалів справи, згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ №0643117 від 19.09.2016 стверджено, що ОСОБА_1 довічно встановлено ІІ групу інвалідності з 15.09.2016.

23.10.2019 позивач звернулася до пенсійного органу із заявою, в якій просила переведення на пенсію по інвалідності (державна служба).

Також, до заяви про призначення пенсії, позивачем додано, зокрема, довідку про заробітку плату (спецпенсії).

Листом № 273914/03 від 08.11.2019 Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві повідомила ОСОБА_1 про відмову в переході на пенсію по інвалідності як державному службовця, оскільки з 01 травня 2016 року набув чинності Закон України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIIІ, яким визначено право на пенсійне забезпечення державних службовців відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16.12.1993.

Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VІІІ втратив чинність Закон 3723, крім статі 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ від 16.12.1993 року (особи, які не досягли пенсійного віку, не мають необхідного страхового стажу, не мають необхідно спеціального стажу станом на 01.05.2016), призначаються за нормами Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон 1058) або інших законів, не пов`язаних із пенсійним забезпеченням державних службовців.

Таким чином, за переконанням відповідача, починаючи з 01.05.2016 державним службовцям за нормами Закону №3723-ХІІ призначаються лише пенсії за віком, тому в переході по інвалідності як державному службовцю відмовлено.

Незгода у вказаною відмовою у призначенні пенсії по інвалідності як державному службовцю слугувала для звернення ОСОБА_1 до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначаються Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII (далі - Закон №889-VIII).

Відповідно до п. 2 розд. ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII, з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон України "Про державну службу" від 28.12.1993 № 3723-XII (далі - Закон № 3723-XII), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у п. 10 і 12 цього розділу.

Зокрема, п. 10, 12 розд. ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Частиною 1 ст. 37 Закону № 3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Водночас, приписами ч. 9 ст. 37 Закону № 3723-XII визначено, що пенсія по інвалідності у розмірах, передбачених ч. 1 цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону № 1058-IV особам, визнаним інвалідами І або II групи у період перебування на державній службі, які мають стаж державної служби не менше 10 років, а також особам з числа інвалідів І або II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах. Пенсія по інвалідності відповідно цього Закону, призначається незалежно від причини інвалідності за умови припинення державної служби.

Судом встановлено, що позивач має відповідний трудовий стаж на державній службі, є інвалідом ІІ групи.

Таким чином, оскільки ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи, має стаж на посаді державної служби, перед зверненням за призначенням пенсії працювала на посаді, віднесеній до посад державних службовців, суд приходить до висновку, що позивач має право на призначення пенсії по інвалідності згідно з ст. 37 Закону № 3723-XII, а тому відповідно наявні правові підстави для переведення позивачки з пенсії по інвалідності, призначеної їй відповідно до Закону № 1058-IV, на пенсію державного службовця по інвалідності ІІ групи відповідно до Закону № 3723-XII.

Щодо аргументів Головного управління Пенсійного фонду України м.Києві, викладених у листі № 273914/03 від 08.11.2019, що законодавцем визначено правила, які підлягають застосуванню при призначенні пенсії державним службовцям після 01 травня 2016 року, тобто підлягають застосуванню у сукупності норми, визначені п. 10, 12 розд. ХІ «Прикінцеві та перехідні положень» Закону № 889-VIII, і норми, передбачені ч. 1 ст. 37 Закону № 3723-XII, які визначають умови для призначення пенсії державного службовця, а саме: вік (у даному випадку 60 років), стаж державного службовця і страховий стаж, суд вважає такі доводи необґрунтованими, оскільки Закон не пов`язує нарахування пенсії по інвалідності з такою умовою, як досягнення певного віку. При цьому орган пенсійного фонду, як суб`єкт владних повноважень, трактує норми Закону на свій розсуд, і віддає перевагу найменш сприятливому для позивача тлумаченню законодавства України.

Аналогічна позиція викладена в рішенні Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року по справі №822/524/18 (Пз/9901/23/18) (провадження № 11-555заі18), яке набрало законної сили і є зразковим рішенням.

Відповідно до ч. 3 ст. 291 КАС України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Відмова Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві у призначенні ОСОБА_1 пенсії по інвалідності державного службовця виражена у листі Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві №273914/03 від 08.11.2019, яким відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії по інвалідності є протиправною.

Щодо вимог позивача про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві нарахувати та виплачувати пенсію, суд зазначає, що КАС України не встановлює можливості захисту порушених прав та інтересів осіб на майбутнє, а судове рішення не повинно містити приписів, що прогнозують можливі порушення з боку відповідача та про зобов`язання відповідача вчинити чи утриматись від вчинення певних дій на майбутнє. Отже, такі вимоги задоволенню не підлягають, оскільки в порядку адміністративного судочинства підлягають захисту лише порушені права, а тому суд позбавлений можливості задовольняти вимоги на майбутнє.

Вказані правові позиції містяться, зокрема, в постановах Верховного Суду від 24 квітня 2018 року по справі № 167/592/17, від 31 липня 2018 року по справі №348/9/17, від 23 жовтня 2018 року по справі №344/4560/17, від 14 лютого 2019 року по справі №362/7962/15-а.

З огляду на проаналізовані норми законодавства й ураховуючи наявність у національному законодавстві правових «прогалин» щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення державних службовців, а також з метою реалізації положень ст. 46 Конституції України щодо недопущення обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову шляхом визнання протиправною відмови Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві від 08.11.2019 № 273914/03 в призначенні ОСОБА_1 пенсії по інвалідності 2 групи відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ та зобов`язання відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію як державному службовцю по інвалідності з 23.11.2019 року відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ, в розмірі 60% від заробітку, зазначеного у відповідних довідках.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що позивач частково довів позовні вимоги, а суб`єкт владних повноважень, який заперечує проти позову, не довів, що діяв у межах закону, що підтверджено доказами, перевіреними в суді, тому позов, з урахуванням правового висновку Верховного Суду викладеного у зразковій справі №822/524/18 (Пз/9901/23/18) (провадження № 11-555заі18) та висновків Верховного Суду, задовольняється частково.

Оскільки позивач була звільнена від сплати судового збору як інвалід ІІ групи, судових витрат, які визначені ст. 132 КАС України і підлягають розподілу, немає.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві від 08.11.2019 № 273914/03 в призначенні ОСОБА_1 пенсії по інвалідності 2 групи відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві призначити та здійснити нарахування й виплату ОСОБА_1 з 23 листопада 2019 року пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України від 16 грудня 1993 року «Про державну службу» № 3723-ХІІ у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного в довідках виданих Управлінням праці га соціального захисту населення Деснянської районної в місті Києві держаної адміністрації № 162, № 163 № 164 від 15.10.2019.

В решті позовних вимог відмовити.

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 )

Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві (вул.Бульварно-Кудрявська, 16, м.Київ, 04053, код ЄДРПОУ 42098368)

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя Р.О. Арсірій