Ухвала суду № 89920638, 17.06.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

17 червня 2020 року м. Київ № 640/13019/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Васильченко І.П., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НФ ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києвіпро визнання протиправною та скасування вимоги, зобов`язання вчинити дії,В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "НФ ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА" звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов`язання вчинити дії.

Відповідно до п.п. 3 та 5 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу та чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Ознайомившись із позовною заявою позивача, суд встановив, що вона не відповідає вимогам ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В той же час, позивач звернувся до суду із клопотанням про відстрочення сплати судового збору.

Вирішуючи клопотання позивача, суд виходить із наступного.

Питання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється Законом України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року N 3674-VI (надалі - Закон N 3674-VI).

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згаданою статтею передбачений вичерпний перелік підстав, за яких суд може відстрочити сплату судового збору, водночас, обставини на які посилається позивач не належать до жодної з передбачених частиною 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір».

Зазначене положення закону також кореспондується з приписами ч. ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору та зменшення розміру судового збору є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду. При цьому, клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в позовній заяві, яка подаються до суду, або окремим документом.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Між тим, переконливих доказів того, що позивач перебуває в скрутному матеріальному становищі, що унеможливлює сплату судового збору матеріали справи не містять.

В той же час, позивачем не надано жодних доказів відсутності коштів на сплату судового збору.

Суд звертає увагу позивача на те, що сплата судового збору є обов`язком позивача, а тому зловживання правом на звільнення від його сплати є неприпустимим.

Крім того, невмотивоване звільнення від сплати судового збору утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб`єктів звернення до судового захисту.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для відстрочення сплати судового збору, а тому у задоволенні клопотання позивача відмовляє.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року N 3674-VI (надалі - Закон N 3674-VI) судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі виключно через установи банків чи відділення зв`язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлюється ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру юридичною особою, суб`єктом владних повноважень у розмірі - 1,5 відсотку від ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Так, згідно з п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлюється ставка судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичної особою-підприємцем в розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Статтею 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2020 рік" встановлено у 2020 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі для працездатних осіб з 1 січня 2020 року - 2102,00 гривень.

Відповідно до позовних вимог позивачем заявлено позовну вимогу майнового характеру на загальну суму 289 141,00 грн. та одну позовну вимогу немайнового характеру. Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 6439,12 грн. та надати суду докази такої сплати.

Наведене свідчить про недотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для постановлення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2 цієї ж статті).

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду протягом 5 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху:

1) доказів сплати судового збору.

Разом з тим, суд зазначає, що 02.04.2020 року набрав чинності Закон України від 30.03.2020 року №540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", відповідно до якого, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Керуючись статтями 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Залишити позовну заяву без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом трьох днів з моменту отримання копії ухвали та з урахуванням строків, визначених пунктом 3 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.

3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя І.П. Васильченко