Рішення № 89920471, 19.06.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2020 року справа № 580/1478/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі за його позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

11.06.2020 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшла заява ОСОБА_1 (далі - позивач) від 09.06.2020 (далі - Заява) про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - відповідач) на його користь витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00грн., надану на підставі договору від 17.04.2020 №9/04/20.

Заява мотивована тим, що, враховуючи умови вищевказаного договору, докази понесених витрат на професійну правничу допомогу не могли бути подані раніше. Тому просив задовольнити Заяву.

Оскільки судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні), суд ухвалою від 15.06.2020 вирішив здійснити розгляд заяви в порядку письмового провадження 19 червня 2020 року о 12год. 00хв.

18.06.2020 відповідач подав суду відзив на Заяву, в якому просив відмовити у її задоволенні. Зазначає, що розмір гонорару адвоката Бердника В.В. не відповідає критерію реальності адвокатських витрат, розмір вартості години роботи є завищеним, оскільки справа є нескладною та малозначною.

Розглянувши Заяву, оцінивши доводи сторін, дослідивши докази, суд дійшов висновку про її часткову обґрунтованість з огляду на таке.

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - відповідач), в якому просив: визнати протиправними дії щодо відмови у призначенні пільгової пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на 10 років відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; скасувати рішення комісії (протокол № 232950001951 від 05.12.2019) щодо відмови у призначенні позивачу пенсії за віком відповідно до вказаної статті Закону; зобов`язати відповідача призначити позивачу пенсію з дня виникнення права на пенсію - 28.11.2019.

У прохальній частині позовної заяви позивач просив стягнути з відповідача на його користь понесені судові витрати та надано попередній розрахунок витрат на професійну правничу допомогу на суму 13500,00грн.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 01.06.2020 адміністративний позов задоволено повністю. У мотивуючій частині судом надана детальна оцінка питанню розподілу судових витрат, у т.ч. на професійну правову допомогу. Однак у резолютивній частині упущено вирішення стягнення таких витрат.

Відповідно до ч.1 ст.244 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) під час ухвалення рішення суд вирішує:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;

3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин;

4) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити;

5) як розподілити між сторонами судові витрати;

6) чи є підстави допустити негайне виконання рішення;

7) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Згідно з ч.5 ст.246 КАС України у резолютивній частині рішення зазначаються:

1) висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог;

2) розподіл судових витрат;

3) строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження;

4) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та по батькові (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін (для фізичних осіб), за його наявності, або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Отже, відсутність у резолютивній частині вказаного вище рішення свідчить про наявність правової підстави для ухвалення додаткового судового рішення. Тому в цій частині Заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать у т.ч. витрати на професійну правничу допомогу.

Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 КАС України, яка не обмежує розмір таких витрат.

Згідно з ч.ч.1-3 ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч.4 ст.134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На обґрунтування суми витрат на правничу допомогу позивачем до позову надані договір про надання правової допомоги № 9/04/20 від 17.04.2020, додаткова угода від 17.04.2020 до договору про надання правової допомоги № 9/04/20 від 17.04.2020, та попередній (орієнтовний) розрахунок від 17.04.2020 суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які пов`язані з розглядом справи у сумі 13 500 грн 00 коп.

Судом встановлено, що 17.04.2020 між адвокатом Бердником Віталієм Вікторовичем та позивачем укладено договір про надання правничої допомоги № 9/04/20.

Пунктом 3.1. вказаного договору передбачено, що розмір гонорару та порядок проведення оплати гонорару визначається за домовленістю сторін, шляхом укладення додаткової угоди до даного договору.

Пунктом 6 додаткової угоди від 17.04.2020 до договору про надання правової допомоги №9/04/20 від 17.04.2020 визначено, що оплата фактичних витрат адвоката здійснюється позивачем на підставі наданого адвокатом розрахунку.

Розрахунку фактичних витрат суду не надано.

Відповідно до попереднього розрахунку, витрати, які позивач поніс складають 13 500грн 00 коп., в тому числі консультація, узгодження правової позиції - 500 грн 00 коп., вивчення адвокатом наданих позивачем матеріалів (доказів), що стосуються предмету позову та вивчення судової практики, що стосується предмету позову - 1 000 грн 00 коп., підготовка (складання) та подання до Черкаського окружного адміністративного суду позовної заяви з додатками - 3 000 грн 00 коп., професійна (правнича) допомога адвоката в засіданнях, орієнтовна кількість судових засідань - 3 засідання - 3 000 грн 00 коп., підготовка (складання) та подання апеляційної скарги - 3 000 грн 00 коп., професійна (правнича) допомога адвоката при розгляді справи апеляційним судом - 3 000 грн 00 коп.

Суд під час прийняття згаданого вище рішення у мотивуючій частині зазначив, що наведені в даному розрахунку витрати не підтверджені матеріалами справи, а саме необґрунтованими є витрати на професійну (правничу) допомогу адвоката в засіданнях, оскільки такі судові засідання не проводились. Також суд не приймає до уваги витрати на підготовку (складання) та подання апеляційної скарги та професійну (правничу) допомогу адвоката при розгляді справи апеляційним судом, оскільки розгляд справи здійснюється судом першої інстанції.

Для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача, має бути встановлено, що позов позивача задоволено, а також що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Суд зазначив, що не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

З урахуванням викладеного суд під час ухвалення рішення дійшов висновку, що вимоги позивача щодо відшкодування витрат на правничу допомогу задоволенню не підлягають, оскільки не підтверджені належними та допустимими доказами.

Отже, питання розподілу судових витрат було вирішено на підставі наявних на час ухвалення рішення доказів.

Відповідно до ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Суд врахував, що Заява про ухвалення додаткового рішення не містить обґрунтувань наявності поважних причин не подання доказів їх понесення протягом встановлених строків для вирішення цієї категорії справи.

Водночас згідно з ч.3 ст.143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

До матеріалів справи не надано обґрунтувань і доказів поважності причин не надання доказів сплати послуг на адвоката до часу вирішення спору.

До Заяви позивач додав акт приймання-передачі наданої правової допомоги за договором від 17.04.2020 №9/04/20 на суму 6000,00грн, з яких:

попередня консультація та ознайомлення з документами (0,5год.) - 500,00грн, вивчення судової практики та складання позовної заяви (2,5год.) - 2500,00грн, вивчення відзиву та складання відповіді на відзив (2,5год.) - 2500,00грн, підготовка заяви про винесення додаткового рішення (0,5год) - 500,00грн.

Також надано копію квитанції від 05.06.2020 на суму 5000,00грн про оплату позивачем адвокату Берднику В.В. правової допомоги.

Водночас відповідно до п.3.1. договору від 17.04.2020 №9/04/20 розмір гонорару та порядок його оплати визначається за домовленістю сторін, шляхом укладення додаткової угоди. На підставі п.4 додаткової угоди до цього договору фактичні витрати адвоката, пов`язані з виконанням доручення за договором, оплачуються клієнтом щомісяця в останній його робочий день.

Зважаючи, що викладені у вищевказаному акті приймання-передачі послуги щодо ознайомлення з документами, вивчення судової практики, складання позовної заяви, вивчення відзиву надані адвокатом у квітні-травні 2020 року, їх сплата позивачем у червні 2020 року відповідно до квитанції від 05.06.2020 не відповідає умовам договору.

Крім того, згідно з актом приймання-передачі послуг їх сума становить 6000,00грн, тоді як квитанція виписана на суму 5000,00грн. Платіжного документу на залишок суми суду не надано.

Вказаний вище перелік послуг не відповідає даним матеріалів судової справи. Зокрема, позовна заява та відповідь на відзив відповідача підписані та подані позивачем, а не адвокатом. Наявне в матеріалах справи листування з відповідачем також не містить відомостей про роботу саме вказаного адвоката.

Відповідно до ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Суд також врахував, що для вирішення подібної категорії спору наявна усталена судова практика Верховного Суду, та незначну вартість заявленого спору порівняно з заявленою вартістю роботи адвоката.

Згідно з висновками Верхового Суду, викладених у постанові від 15.05.2018 у справі №821/1594/17, які обов`язкові для врахування судом відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, із запровадженням положеннями КАС України відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, вбачається доцільним приведення укладених договорів у відповідність до вимог діючого Кодексу адміністративного судочинства України та доведення відображення адвокатом доходів, отриманих від незалежної професійної діяльності, як самозайнятої особи шляхом надання доказів ведення Книги обліку доходів та витрат, затвердженої наказом Міндоходів від 16.09.2013 №481 "Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення".

Про необхідність ведення Книги обліку доходів та витрат зазначено також у Методичних рекомендаціях з оподаткування адвокатської діяльності, схвалених Національною асоціацією адвокатів України.

Позивач не надав суду доказів того, що адвокат Бердник В.В. належним чином веде Книгу обліку доходів та витрат, а кошти у відповідній сумі відображені в Книзі, тобто оприбутковані.

Врахувавши вищевказане у сукупності, суд дійшов висновку, що відповідна Заява не є обґрунтованою в частині щодо присудження витрат на правову допомогу за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст.2-16, 132-142, 252, 241-246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 від 09.06.2020 задовольнити частково.

Прийняти додаткове рішення у справі щодо розподілу судових витрат за наслідком спору, вирішеного рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 01.06.2020.

У стягненні за рахунок бюджетних витрат Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на його користь витрат у справі №580/1478/20 на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00грн відповідно до договору від 17.04.2020 №9/04/20 відмовити повністю.

2. Копію ухвали направити учасникам справи.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), зазначений строк продовжується на строк дії такого карантину.

Суддя А.М. Бабич

Додаткове рішення ухвалене, складене у повному обсязі та підписане 19.06.2020.