Рішення № 89920207, 15.06.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2020 р. справа № 520/13188/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Горшкової О.О.,

при секретарі судового засідання - Лук`янчук О.І.,

за участю: за участю: позивача - ОСОБА_1 , представника позивача - Соболя М.О., представника відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Міністерства внутрішніх справ України (вул. Академіка Богомольця, буд. 10,м. Київ,01601) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати дії Міністерства внутрішніх справ України щодо збирання, реєстрації, накопичення, зберігання, адаптування, зміни, поновлення, використання і поширення (розповсюдження, реалізації, передачі) з персонально-довідкового обліку єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України наступних відомостей щодо ОСОБА_1 : «Разом з тим є особою, яка з 1996 прокуратурою Харківської області притягається до кримінальної відповідальності за скоєння злочину, передбаченого ч. 2 ст. 170 КК України, кримінальні справи № 63960373; 63960374 від 16.04.1996. Справу направлено до суду 30.01.2001. Відомості про результати розгляду кримінальної справи до МВС не надходили» незаконними та протиправними;

- зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України усунути з персонально- довідкового обліку єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України наступні відомості щодо ОСОБА_1 : «Разом з тим є особою, яка з 1996 прокуратурою Харківської області притягається до кримінальної відповідальності за скоєння злочину, передбаченого ч. 2 ст. 170 КК України, кримінальні справи № 63960373; 63960374 від 16.04.1996. Справу направлено до суду 30.01.2001. Відомості про результати розгляду кримінальної справи до МВС не надходили».

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що інформація про притягнення його до кримінальної відповідальності, яка міститься в системі автоматизованого обліку Департаменту інформаційно-аналітичного забезпечення Міністерства внутрішніх справ України - є недостовірною, а тому підлягає вилученню. Так, позивач вказав, що інформація по кримінальним справам №№ № 63960373, 63960374 щодо ОСОБА_1 внесена помилково, а згідно даних Прокуратури Харківської області місцезнаходження вказаних кримінальних справ не вбачається за можливе встановити. З огляду на вищезазначене, позивач вважає, що наявні підстави для зобов`язання Міністерства внутрішніх справ України усунути з персонально- довідкового обліку єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України відомості щодо ОСОБА_1 .

Представник відповідача у відзиві на позов заперечував проти задоволення позовних вимог та вказав, що у Департаменті інформатизації МВС відсутні відомості щодо наявності вироку суду у кримінальних справах №№ № 63960373, 63960374 щодо ОСОБА_1 . Також зазначає, що Департамент інформатизації МВС не наділено повноваженнями самостійно вносити відомості до персонально-довідкового обліку, так само як і вносити зміни в облікові документи або вилучати їх. Це може бути зроблено лише після отримання відповідного процесуального рішення слідчого органу досудового розслідування, у провадженні якого знаходиться справа, або рішення суду.

У судовому засіданні 17.06.2020 року позивача та представник позивача підтримали свої правові позиції по справі.

Представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання 17.06.2020 року, проте надав клопотання про відкладення розгляду справи, з посиланням на продовження в Україні карантинних заходів.

Суд не приймає до уваги вищезазначене клопотання представника відповідача, враховуючи необхідність дотримання процесуальних строків розгляду справи та введення в Україні адаптивного карантину із значними послабленнями згідно постанови Кабінету Міністрів України №392 від 20 травня 2020 року.

З урахуванням вищезазначеного, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи без участі представника відповідача за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши пояснення позивача та представника позивача, вивчивши доводи позову та відзиви проти нього, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Департаментом інформаційних технологій Міністерства внутрішніх справ України ОСОБА_1 видано довідку серії ІАА № 0433963.

Як встановлено з вказаної довідки Департаменту інформаційних технологій Міністерства внутрішніх справ України, за обліками МВС громадянин України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Дергачі Харківська область Україна території України станом на 22.05.2018 не знятої чи не погашеної судимості не має та в розшуку не перебуває.

Разом з тим є особою, яка з 1996 прокуратурою Харківської області притягається до кримінальної відповідальності за скоєння злочину, передбаченого ч. 2 ст. 170 КК України, кримінальні справи № 63960373; 63960374 від 16.04.1996. Справу направлено до суду 30.01.2001. Відомості про результати розгляду кримінальної справи до МВС не надходили

Судом під час розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 надав до Міністерства внутрішніх справ України звернення, у відповідь на яке листом Міністерства внутрішніх справ України від 25.07.2018 № 16/4-0-266 повідомлено заявника, що з метою уточнення інформації щодо ОСОБА_1 в персонально- довідковому обліку єдиної інформаційної системи МВС України до Департаменту інформаційно-аналітичної підтримки Національної поліції України, Управління інформаційно-аналітичної підтримки Національної поліції у Харківській області, Прокуратури Харківської області направлені відповідні запити, про результати яких Міністерство внутрішніх справ України зобов`язалось повідомити додатково (а.с. 21).

Прокуратура Харківської області листом від 16.08.2018 № 15/3- 565-18 повідомила ОСОБА_1 , що була організована перевірка, відповідно до якої кримінальні справи №№ 63960373, 63960374, що були порушені 16 квітня 1996 року за ч. 2 ст. 170 КК України (в редакції 1960 року), а також наглядові провадження за ними, на зберіганні в архіві Прокуратури Харківської області, архівах Харківської місцевої прокуратури № 5 та Основ`янського ВП ГУНП в Харківській області не знаходяться та до актів про вилучення для знищення документів, не внесених до національного архівного фонду, не включалися. Також цим листом ОСОБА_1 було повідомлено про те, що перевірка триває, про результати якої його буде повідомлено додатково (а.с. 22).

Прокуратура Харківської області листом від 27.08.2018 № 17/1- 31-18 повідомила ОСОБА_1 , що відповідно до інформаційної системи Єдиний реєстр досудових розслідувань встановлено, що будь-які дані щодо складання та вручення органами досудового розслідування Харківської області з 20 листопада 2012 року та дотепер повідомлень про підозру ОСОБА_1 відсутні. Також цим листом ОСОБА_1 було повідомлено про те, що перевірка триває, про результати якої його буде повідомлено додатково (а.с. 23).

Прокуратура Харківської області на заяву ОСОБА_1 від 16.07.2018 року, листом від 18.09.2018 № 15/3- 565-18 повідомила ОСОБА_1 , що 17 вересня 2018 року нею було відкрите кримінальне провадження № 42018220000001083 за попередньою правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 367 КК України. Проведення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні доручено слідчому управлінню прокуратури області (а.с. 24).

На лист ОСОБА_1 від 26.09.2018 року, Прокуратурою Харківської області 04.10.2018 року надано відповідь у формі листа № 17/1-1916 щодо надання інформації по кримінальних справах № 63960373, № 63960374 та процесуального статусу ОСОБА_1 по вказаним кримінальним справам. У вказаному листі зазначено, що Прокуратурою області 17.09.2018 року за № 42018220000001083 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_1 від 16.07.2018 року щодо втрати кримінальних справ № 63960373, № 63960374 колишніми працівниками Червонозаводського РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області, за попередньою правовою кваліфікацією ч.1 ст. 367 КК України. Проведення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні доручено слідчому управлінню прокуратури області, яке на даний час триває (а.с. 25).

Міністерство внутрішніх справ України листом від 12.10.2018 № 16/4-0-330 повідомило ОСОБА_1 , що 17 вересня 2018 року Прокуратура Харківської області відкрила кримінальне провадження № 42018220000001083 за попередньою правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 367 КК України. Також в цьому листі було зазначено, що зміни відомостей стосовно ОСОБА_1 в персонально-довідковому обліку єдиної інформаційної системи МВС можливі лише за результатами зазначеного кримінального провадження на підставі інформації, наданої Прокуратурою Харківської області (а.с. 26).

Прокуратура Харківської області повідомленням від 26.01.2019 № 17/2-808- 18 поставила до відома ОСОБА_1 про закриття кримінального провадження на підставі постанови від 28.12.2018 про закриття кримінального провадження № 42018220000001083 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України - за відсутності складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України.

У вказаній постанові від 28.12.2018 про закриття кримінального провадження № 42018220000001083 зазначено, що інформація про кримінальні справи № 63960373, 63960374 від 16.04.1996 за ч. 2 ст. 170 КК України (в редакції 1960 року) щодо ОСОБА_1 була внесена помилково.

Однак, у зв`язку з тим, що факт навмисного спричинення ОСОБА_1 будь-якої шкоди, під час досудового розслідування не знайшов свого об`єктивного підтвердження, то кримінальне провадження № 42018220000001083 закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України (а.с. 29-30).

На звернення ОСОБА_1 від 12.09.2019 року, листом Міністерства внутрішніх справ України від 18.09.2019 № 16/4-0-334, ОСОБА_1 повідомлено, що Міністерство внутрішніх справ України не має повноважень самостійно вносити відомості до персонально - довідкового обліку, так само як і вносити зміни в облікові документи або вилучати їх. До Прокуратури Харківської області для прийняття рішення щодо доцільності перебування від остей щодо ОСОБА_1 , МВС України неодноразово направлялись листи (а.с. 35).

Позивач, вважаючи, що Міністерство внутрішніх справ України порушило його права та свободи, звернувся до суду із даним позовом.

По суті спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 11 Закону України від 02.10.1992 № 2657-XII "Про інформацію" (далі Закон України № 2657-XII) кожному забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто, крім випадків, передбачених законом.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес, визначає Закон України від 13.01.2011 № 2939-VI "Про доступ до публічної інформації" (далі - Закон України № 2939-VI).

Згідно статті першої Закону № 2939-VI цей закон регулює правові відносини, пов`язані із захистом і обробкою персональних даних, і спрямований на захист основоположних прав і свобод людини і громадянина, зокрема права на невтручання в особисте життя, у зв`язку з обробкою персональних даних.

Вказаний Закон поширюється на діяльність з обробки персональних даних, яка здійснюється повністю або частково із застосуванням автоматизованих засобів, а також на обробку персональних даних, що містяться у картотеці чи призначені до внесення до картотеки, із застосуванням неавтоматизованих засобів.

Згідно статті 5 Закону № 2939-VI об`єктами захисту є персональні дані.

Частиною 2 статті 6 Закону № 2939-VI визначено, що персональні дані мають бути точними, достовірними та оновлюватися в міру потреби, визначеної метою їх обробки.

Пунктом 6 частини 2 статті 8 цього ж Закону передбачено, що суб`єкт персональних даних має право пред`являти вмотивовану вимогу щодо зміни або знищення своїх персональних даних будь-яким володільцем та розпорядником персональних даних, якщо ці дані обробляються незаконно чи є недостовірними.

Згідно частини першої статті 12 Закону збирання персональних даних є складовою процесу їх обробки, що передбачає дії з підбору чи впорядкування відомостей про фізичну особу.

Статтею 15 Закону № 2939-VI визначено, що персональні дані видаляються або знищуються в порядку, встановленому відповідно до вимог закону.

Персональні дані підлягають видаленню або знищенню у разі: 1) закінчення строку зберігання даних, визначеного згодою суб`єкта персональних даних на обробку цих даних або законом; 2) припинення правовідносин між суб`єктом персональних даних та володільцем чи розпорядником бази, якщо інше не передбачено законом; 3) видання відповідного припису Уповноваженого або визначених ним посадових осіб секретаріату Уповноваженого; 4) набрання законної сили рішенням суду щодо видалення або знищення персональних даних. Персональні дані, зібрані з порушенням вимог цього Закону, підлягають видаленню або знищенню у встановленому законодавством порядку.

Персональні дані, зібрані під час виконання завдань оперативно-розшукової чи контррозвідувальної діяльності, боротьби з тероризмом, видаляються або знищуються відповідно до вимог закону.

Таким чином, згідно вищенаведених норм Закону персональні дані мають бути точними, достовірними та оновлюватися в міру потреби.

Частиною першою статті 8 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII "Про Національну поліцію" (далі Закон України № 580-VIII) визначено, що поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження поліції у сфері інформаційно-аналітичного забезпечення та формування інформаційних ресурсів передбачено ст. 25, 26 Законом № 580-VIII.

Пунктом першим частини другої статті 25 цього ж Закону визначено, що в рамках інформаційно-аналітичної діяльності поліція формує бази даних, що входять до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України.

Частина друга статті 25 Закону №580-VIII регламентує, що поліція в рамках інформаційно-аналітичної діяльності формує бази (банки) даних, що входять до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України.

Пунктом 2 частини першої статті 26 вказаного Закону визначено, що поліція наповнює та підтримує в актуальному стані бази даних, що входять до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України, стосовно виявлених кримінальних та адміністративних правопорушень, осіб, які їх учинили, руху кримінальних проваджень; обвинувачених, обвинувальний акт щодо яких направлено до суду.

Згідно з частиною першою статті 28 Закону № 580-VIII поліція вживає всіх заходів для недопущення будь-яких порушень прав і свобод людини, пов`язаних з обробкою інформації.

Частиною 3 статті 7 Закону № 580-VIII встановлено, що здійснення заходів, що обмежують права і свободи, має бути негайно припинене, якщо мета застосування таких заходів досягнута або немає необхідності подальшого їх застосування.

Порядок формування, ведення та використання оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку в органах внутрішніх справ та органах (установах) кримінально-виконавчої системи України визначено Інструкцією про порядок формування, ведення та використання оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку в органах внутрішніх справ та органах (установах) кримінально-виконавчої системи України, затвердженою спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Державного департаменту України з питань виконання покарань № 823/188 від 23.08.2002 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 9 вересня 2002 року № 738/7026 (далі - Інструкція).

Пунктом 4 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 580-VIII передбачено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечать цьому Закону.

Відповідно до підпункту 9.9 пункту 9 Інструкції інформацію про судимість (несудимість) за особистими зверненнями громадян надають територіальні УОІ-ВОІ за місцем останнього постійного мешкання цих громадян з урахуванням вимог статей 5, 89, 108 КК України. Довідка надається на бланку встановленого зразка за підписом керівника та засвідчується печаткою підрозділу з її обов`язковою реєстрацією.

Згідно з пунктом 2.1 Інструкції, об`єктами оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку є особи, які на території України обвинувачуються у вчиненні злочинів або засуджені, розшукуються, затримані за підозрою в занятті бродяжництвом, а також громадяни України, що вчинили злочини за її межами і відомості про яких надійшли офіційними каналами згідно з міжнародними договорами у сфері обміну інформацією, які набрали чинності в установленому порядку.

Відповідно до абзаців 2, 4 пункту 2 «Положення про єдину інформаційну систему Міністерства внутрішніх справ», затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 14.11.2018 № 1024 :

- єдина інформаційна система МВС - багатофункціональна інтегрована автоматизована система, що безпосередньо забезпечує реалізацію функцій її суб`єктів, інформаційну підтримку та супроводження їх діяльності і становить сукупність взаємозв`язаних функціональних підсистем, програмно-інформаційних комплексів, програмно-технічних та технічних засобів телекомунікації, які забезпечують логічне поєднання визначених інформаційних ресурсів, обробку та захист інформації, внутрішню та зовнішню інформаційну взаємодію;

- суб`єкти єдиної інформаційної системи МВС - апарат МВС та його територіальні органи з надання сервісних послуг МВС, Національна гвардія, заклади, установи і підприємства, що належать до сфери управління МВС (далі - система МВС), центральні органи виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ, інші державні органи, які обробляють інформацію в єдиній інформаційній системі МВС для реалізації своїх повноважень.

Згідно із пунктом 6 Положення єдина інформаційна система МВС функціонує з метою оптимізації інформаційної взаємодії суб`єктів єдиної інформаційної системи МВС на рівні загальнодержавних інформаційних ресурсів в інтересах національної безпеки, захисту прав та законних інтересів громадян, суспільства і держави у сфері, зокрема, забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Відповідно до пп. 9.9 п. 9 Інструкції про порядок формування, ведення та використання оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку в органах внутрішніх справ та органах (установах) кримінально-виконавчої системи України, затвердженою спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Державного департаменту України з питань виконання покарань № 823/188 від 23.08.2002 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 9 вересня 2002 року №738/7026 , інформацію про судимість (несудимість) за особистими зверненнями громадян надають територіальні УОІ-ВОІ за місцем останнього постійного мешкання цих громадян з урахуванням вимог статей 5, 89, 108 КК України. Довідка надається на бланку встановленого зразка за підписом керівника та засвідчується печаткою підрозділу з її обов`язковою реєстрацією.

Згідно з п. 2.1 Інструкції, об`єктами оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку є особи, які на території України обвинувачуються у вчиненні злочинів або засуджені, розшукуються, затримані за підозрою в занятті бродяжництвом, а також громадяни України, що вчинили злочини за її межами і відомості про яких надійшли офіційними каналами згідно з міжнародними договорами у сфері обміну інформацією, які набрали чинності в установленому порядку.

Згідно з п.п. "в" п. 11.1 Інструкції №823/188, з оперативно-довідкових картотек ДІТ при МВС та територіальних УОІ-ВОІ вилучаються облікові документи на осіб, притягнутих до кримінальної відповідальності як обвинувачені, кримінальні справи стосовно яких припинені на стадії досудового слідства на підставі реабілітації або відносно яких судом прийнято виправдувальний вирок.

Знімаються з обліку облікові документи за терміном зберігання після відбування покарання.

Отже, всі процесуальні дії, що стосуються розслідування кримінальних справ, які приймаються посадовими особами, обліковуються управлінням інформаційно-аналітичної підтримки (УІАП) ГУНП України в Харківській області на підставі наданих процесуальних рішень.

Суд зауважує, що персонально-довідковий облік є частиною єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України, тобто, володільцем цього обліку є МВС України.

Таким чином, з правового аналізу вищезазначених норм права випливає, що діяльність уповноважених службових правоохоронних органів, щодо інформаційного наповнення єдиної інформаційної системи МВС полягає в офіційному фіксуванні здійснених у кримінальному провадженні процесуальних дій та прийнятих процесуальних рішень і є похідною від них.

Отже, МВС України як володілець та організатор забезпечення функціонування єдиної інформаційної системи МВС не наділений повноваженнями щодо самостійного внесення відомостей до персонально - довідкового обліку, а лише забезпечує належне фіксування відомостей на підставі облікових і коригувальних матеріалів, отриманих від органів досудового розслідування після прийняття останніми остаточних рішень по кримінальним справам із внесенням змін до персонально - довідкового обліку.

При цьому, в реєстрі (єдиній інформаційній системі МВС) лише фіксується факт здійснення процесуальної діяльності органів досудового розслідування та її результати.

Тобто, актуальність інформації в єдиній інформаційній системі МВС прямо пропорційно залежить від прийняття Прокуратурою Харківської області процесуального рішення по кримінальним справам № 63960373, № 63960374 та визначення процесуального статусу ОСОБА_1 по кримінальним провадженням із внесенням відповідних змін до персонально - довідкового обліку.

Окрім того, пунктом 14 Розділу V Порядку доступу, визначено, що у разі незгоди з відомостями, що надані в Довідці, Заявник може надати до ДІ МВС офіційні документи (вирок суду, довідку з місць позбавлення волі тощо) для внесення відповідних змін до персонально - довідкового обліку.

При цьому, матеріали справи не містять, а позивачем не надано до суду вироку суду, процесуального рішення Прокуратури Харківської області щодо процесуального статусу ОСОБА_1 , які б слугували підставою для внесення відповідних змін до персонально - довідкового обліку.

Разом з тим, суд не приймає до уваги посилання позивача на необхідність внесення змін до персонально- довідкового обліку єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України, з огляду на висновки постанови Прокуратури Харківської області від 28.12.2018 року, оскільки вказаною постановою не визначено саме процесуальний статус ОСОБА_1 по кримінальним справам №№6396073, 63960374, а тому підстави для внесення МВС України змін/вилучення до персонально- довідкового обліку єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України стосовно позивача відсутні.

Окрім того, ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.03.2020 року по справі № 520/13188/19, з метою з`ясування процесуального статусу ОСОБА_1 , на Прокуратуру Харківської області в строк до 09.04.2020 року покладено обов`язок надати до суду інформацію по кримінальним справам №№6396073, 63960374, порушеним 16.04.1996 року за ч.2 ст. 170 КК України (в редакції 1960 року) та процесуального статусу ОСОБА_1 по вказаним кримінальним справам.

Листом від 08.04.2020 року № 15/4-565/18 Прокуратурою Харківської області повідомлено, що за результатами проведеної перевірки встановити процесуальний статус ОСОБА_1 не виявилось можливим.

Кримінальні справи №№6396073, 63960374 на зберіганні в архівах Прокуратури Харківської області, Харківської місцевої прокуратури № 5, Основянського ВП ГУНП в Харківській області не знаходяться, до актів про вилучення для знищення документів, не внесених до національного архівного фонду, не включалися.

Таким чином, враховуючи, що Департамент інформатизації МВС не наділений повноваженнями самостійно вносити відомості до персонально-довідкового обліку, так само як і вносити зміни воблікові документи або вилучати їх, а вказані дії можуть бути вчинені лише після отримання відповідного процесуального рішення слідчого органу досудового розслідування, у провадженні якого знаходиться справа, або рішення суду, то суд приходить до висновку, що відповідач у спірних правовідносинах діяв на підставі, в межах повноважень та у відповідності до вимог чинного законодавства.

Також, відповідно до п. 14 Розділу V Наказу МВС України №1256 від 29.11.2016 "Про організацію доступу до відомостей персонально-довідкового обліку єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України" передбачено, що у разі незгоди і відомостями, що надані в Довідці, Заявник може надати до ДІ (департаменту інформатизації МВС) офіційні документи (вирок суду, довідку з місць позбавлення волі тощо) для внесення відповідних змін до персонально-довідкового обліку.

Порядок вилучення облікових документів передбачений п.11.1 Інструкції.

Так, з оперативно-довідкових картотек ДІТ при МВС та територіальних УОІ-ВОІ вилучаються: а) раніше складені облікові документи у разі їх переоформлення на підставі постанов органів слідства (дізнання) або ухвал судів про уточнення (зміну) анкетних даних осіб, що стоять на обліку; б) алфавітні картки на осіб, притягнутих до кримінальної відповідальності, до яких не застосовувався запобіжний захід у вигляді взяття під варту, при заміні цих карток на арештантські або картки з рішенням суду; в) облікові документи на осіб, притягнутих до кримінальної відповідальності як обвинувачені, кримінальні справи стосовно яких припинені на стадії досудового слідства на підставі реабілітації або відносно яких судом прийнято виправдувальний вирок; г) облікові документи, що підлягають вилученню у зв`язку із закінченням строку їх зберігання відповідно до п.10 Інструкції.

Суд зауважує, що лише факт неможливості встановлення місця знаходження кримінальних справ №№6396073, 63960374 не може бути самостійною підставою для вилучення інформації із бази даних оперативно-довідкового обліку, адже не спростовує того факту та тієї інформації, що по кримінальним справам №№6396073, 63960374 ОСОБА_1 притягувався до відповідальності за скоєння злочину, передбаченого ч.2 ст. 170 КК України, як і зазначено у виданій МВС України довідці Серії ІІА № 0433963.

Оперативно-розшукові та дактилоскопічні обліки створені з метою запобігання вчинення кримінальних правопорушень, а також оперативного розслідування кримінальних правопорушень, тому вилучення даних із зазначених баз обліку (як і їх внесення) повинно відбуватися в рамках кримінального провадження.

Крім того, вилучення з оперативно-розшукових чи дактилоскопічних баз даних інформації про осіб в рамках адміністративного судочинства може призвести до створення негативного прецеденту, що в свою чергу може призвести до неможливості попередити кримінальні правопорушення, а також унеможливить швидке розслідування вчинених кримінальних правопорушень.

Виходячи із вказаних обставин, внесення до системи автоматизованого обліку Департаменту інформаційно-аналітичного забезпечення Міністерства внутрішніх справ України наявної в ній інформації про те, що ОСОБА_1 пред`явлено обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 170 КК України, кримінальні справи №№6396073, 63960374, відповідало та відповідає законності.

Отже, позивачем не надано доказів існування обставин, які в силу п.11.1 Інструкції №823/188 є підставою для вилучення вказаної інформації з бази даних оперативно-довідкового обліку.

Крім того, судом враховано, що Верховним Судом в постанові від 24.10.2019 року при розгляді справи 804/4135/18 зроблено висновок, що інформація про пред`явлено обвинувачення особі у скоєнні злочину не могла бути відображена у відповідній довідці оскільки не відноситься до інформації ані про притягнення особи до кримінальної відповідальності, ані про відсутність (наявність) судимості, ані про наявність обмежень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством України.

Проте, відповідно до рішення Конституційного суду України від 27.10.1999 року №9-рп/99 у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 80 Конституції України (справа про депутатську недоторканність), Конституційний суд України вирішив, що притягнення до кримінальної відповідальності, як стадія кримінального переслідування, починається з моменту пред`явлення особі обвинувачення у вчиненні злочину (п. 1.2 резолютивної частини рішення КС України).

Відповідно до п.14 ст.3 КПК України притягнення до кримінальної відповідальності - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

За таких обставин, висновки, викладені Верховним Судом в постанові від 24.10.2019 року по справі 804/4135/18, судом не враховуються.

Також, відповідно до пункту першого частини 3 статті 10 Закону України "Про доступ до публічної інформації", розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов`язані надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених законом.

Як вже встановлено судом , позивач не знятої чи не погашеної судимості не має та в розшуку не перебуває, однак є особою, яка з 1996 прокуратурою Харківської області притягається до кримінальної відповідальності за скоєння злочину, передбаченого ч. 2 ст. 170 КК України, кримінальні справи № 63960373; 63960374 від 16.04.1996. Справу направлено до суду 30.01.2001. Відомості про результати розгляду кримінальної справи до МВС не надходили

Суд зазначає, що пунктом 4 глави 6 розділу 2 Порядку внесення відомостей до ЄДР визначеного Положенням про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом ГПУ від 06.04.2016 року № 139 визначено, що при внесенні інформації про кримінальні правопорушення минулих років, у яких встановлено особу правопорушника, одночасно відображаються відомості щодо його затримання, порушення кримінальної справи стосовно нього, пред`явлення обвинувачення за нормами КПК України (у редакції 1960 року), оголошення розшуку тощо.

Враховуючи викладене, Департаментом інформаційних технологій Міністерства внутрішніх справ України надано ОСОБА_1 повну інформацію щодо нього та його персональних даних, що обробляються в ОДК, без вибіркового принципу надання чи не надання певної частини інформації.

При цьому, відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 3 Кримінально процесуального кодексу України притягнення до кримінальної відповідальності - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, а тому посилання позивача на відсутність постанови про притягнення його як обвинуваченого є безпідставним.

Матеріали справи не містять відповідних офіційних документів, які б доводили, що інформація стосовно позивача є неповною або неточною, а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Разом з тим, суд зауважує, що Інструкцією отримання документів, що є підставою постанови або зняття з обліку інформації про притягнення до кримінальної відповідальності осіб, безпосередньо від громадян не передбачено.

Тому у випадках, коли громадяни надають документи щодо рішень, прийнятих у кримінальних справах, провадженнях, в обов`язковому порядку здійснюється перевірка їх достовірності.

Також при прийнятті рішення судом враховано, що спірні правовідносини щодо виключення з інформаційних баз запису про притягнення особи до кримінальної відповідальності пов`язані з винесенням остаточного судового рішення у кримінальній справі, від якого і будуть відраховуватися відповідні строки зберігання цих даних.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб`єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності

На підставі викладеного, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Розподіл судових витрат здійснюється з урахуванням норм ст. 139 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 6-9, 14, 243-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Скарга може бути подана у порядку ч.1 ст.297 КАС України безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або у порядку п.15.5 Розділу VII КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення виготовлено 19 червня 2020 року.

Суддя О.О. Горшкова