Ухвала суду № 89920065, 17.06.2020, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"17" червня 2020 р. Справа № 480/1227/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Шаповала М.М. розглянувши в приміщенні суду в м. Суми заяву ОСОБА_1 про розподіл судових витрат по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправною та скасування відмови, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

09.06.2020 рішенням Сумського окружного адміністративного суду задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Сумській області про визнання протиправною та скасування відмови, зобов`язання вчинити дії.

В той же день 09.06.2020 до канцелярії суду поштою надійшла заява позивача ОСОБА_1 про стягнення судових витрат в сумі 2000 грн за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Сумській області.

Дослідивши матеріали справи та матеріали заяви про розподіл судових витрат, суд визнає, що заява задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Частиною 3 статті 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно п. 3 ч. 1 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Так, додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі.

Відповідно до частин 1 та 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Частинами 1 - 4 ст. 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 1 ст. 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

В той же час, відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Аналіз зазначених процесуальних норм свідчать, що Кодексом визначено умову стягнення судових витрат, щодо яких сторона не має можливості надати докази до прийняття рішення по суті позовних вимог - це обов`язкове повідомлення стороною відповідний суд до закінчення дебатів по справі про наявність судових витрат, які сторона сплатила, проте не може надати докази на час прийняття рішення по суті позовних вимог, або які сторона сплатить за результатами розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Сумській області про визнання протиправною та скасування відмови, зобов`язання вчинити дії проводився в порядку спрощеного позовного провадження з проведення судового засідання та викликом сторін, проте, позивач в судовому засіданні не надав жодних доказів сплати витрат на правничу допомогу, не повідомив яку саме правничу допомогу йому було надано і хто її надав або про відсутність можливості надати докази до прийняття рішення в справі до вирішення справи по суті.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 21.11.2018 у справі № 820/1242/18 надане суду пунктом 3 частини першої ст. 252 КАС України право ухвалити додаткове рішення у разі, якщо ним не вирішено питання про судові витрати, поширюється на ситуації, коли суд відповідної інстанції повинен вирішити це питання в установлених процесуальним законом випадках і не здійснив цього під час ухвалення судового рішення.

При цьому, Верховний Суд наголосив на тому, що додаткове судове рішення є невід`ємною частиною основного судового рішення та не може змінювати його змісту.

Як вбачається із рішення суду від 09.06.2020 судом вирішено питання розподілу між сторонами судових витрат, у зв`язку з чим, суд не вбачає підстав для ухвалення додаткового рішення про розподіл витрат на професійну правничу допомогу.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що в задоволенні заяви про розподіл судових витрат слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про розподіл судових витрат - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали. Апеляційні скарги до дня початку функціонування ЄСІТС подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Відповідно до п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кас України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя М.М. Шаповал