Рішення № 89919790, 09.06.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/276/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді – Клочка К.І., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

17 січня 2020 року ОСОБА_1 (надалі – позивач або ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області (надалі – відповідач або ліквідаційна комісія) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, а саме просить:

- визнати протиправною бездіяльності ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області щодо неналежного розгляду звернення від 13 грудня 2019 року щодо збройної агресії Російської Федерації проти України;

- визнати протиправною бездіяльність ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області щодо невжиття відповідних заходів реагування по обставинам викладеним у зверненні від 13 грудня 2019 року щодо збройної агресії Російської Федерації проти України;

- визнати протиправною бездіяльність ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області щодо неприйняття рішення по зверненню від 13 грудня 2019 року, згідно вимог статті 15 Закону України "Про звернення громадян";

- зобов`язати ліквідаційну комісію Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області повторно розглянути звернення від 13 грудня 2019 року з урахуванням обставин встановлених рішенням Київського районного суду м. Полтави від 04 грудня 2019 року у справі №552/5974/19;

- визнати протиправною бездіяльність ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області щодо непроведення розслідування за фактом нещасного випадку, що стався 18 лютого 2015 року з оперуповноваженим сектору карного розшуку Київського РВ Полтавського МУ УМВС України в Полтавській області Книшом О. А. з урахуванням обставин встановлених рішенням Київського районного суду м. Полтави від 04 грудня 2019 року у справі №552/5974/19;

- визнати протиправною бездіяльність ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області щодо нескладання актів за формою "Н-5" та "Н-1" по факту нещасного випадку, який стався 18 лютого 2015 року з оперуповноваженим сектору карного розшуку Київського РВ Полтавського МУ УМВС України в Полтавській області Книшом О.А. з відображенням нещасного випадку у період проходження служби при виконанні службових обов`язків в зоні проведення АТО, що встановлено рішенням Київського районного суду м. Полтави від 04 грудня 2019 року у справі №552/5974/19;

- зобов`язати ліквідаційну комісію Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області провести розслідування по факту отримання поранення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 при виконанні службових обов`язків 18 лютого 2015 року під час виведення сил з м. Дебальцеве Донецької області в с. Логіново Донецької області внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, що встановлено рішенням Київського районного суду м. Полтави від 04 грудня 2019 року у справі №552/5974/19;

- зобов`язання ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області скласти акти за формою "Н-5" та "Н-1" по факту отримання поранення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 при виконанні службових обов`язків 18 лютого 2015 року під час виведення сил з м. Дебальцеве Донецької області в с. Логіново Донецької області внаслідок збройної агресії Російської федерації проти України, що встановлено рішенням Київського районного суду м. Полтави від 04 грудня 2019 у справі №552/5974/19.

В обґрунтування позовних вимог позивач, зокрема, зазначає, що з урахуванням вимог наказу МВС від 27 грудня 2002 року №1346“Про затвердження порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що стались в органах та підрозділах системи МВС України” ОСОБА_1 просив ліквідаційну комісію провести розслідування за фактом нещасного випадку, що стався 18 лютого 2015 року з оперуповноваженим сектору карного розшуку Київського Р.В Полтавського МУ УМВС України в Полтавській області Книш О.А. з урахуванням обставин, встановлених рішенням Київського районного суду м. Полтави від 04 грудня 2019 у справі №552/5974/19.Також позивач просив ліквідаційну комісію скласти акти за формою "Н-5*" та "Н-1*" до факту нещасного випадку, який стався 13 лютого 2015 року з оперуповноваженим сектору карного розшуку Київського РВ Полтавського МУ УМВС України в Полтавській області Книш О.А., в яких зазначити про те, що нещасний випадок стався у період проходження служби при виконанні службових обов`язків в зоні проведення АТО, що вже встановлено рішенням Київського районного суду м. Полтави від 04 грудня 2019 року у справі №552/5974/19 та не потребує додаткового доказування. Під час прийняття рішення позивач просив відповідача взяти до уваги вимоги Конвенції про права осіб з інвалідністю та Декларації про права інвалідів, просив захистити порушені права та законні сподівання на Національному рівні, адже вказана справа буде предметом дослідження в Європейському суді з прав людини з метою надання оцінки на міжнародному рівні - у зв`язку з порушенням статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - відсутність будь-якого ефективного захисту в національному праві. Водночас, вказані вимоги позивача відповідачем проігноровані у повному обсязі, що підтверджується незаконною відповіддю Відповідача від 09 січня 2020 року за вих. № К-275 л-к на звернення позивача від 13 грудня 2019 року. Позивач вважає, що у відповіді ліквідаційної комісії від 09 січня 2020 року йдеться незаконне посилання з приводу оскарження рішення Київського районного суду м. Полтави від 09 грудня 2019 року у справі №552/5974/19, хоча вказане рішення суду вже набрало законної сили. Позивач вважає своє звернення нерозглянутим по суті, питання викладені в ньому є не вирішеними та проігнорованими, що є прямим порушенням вимог Конституції України та Закону України “Про звернення громадян”.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду 22 січня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі 440/276/20 за позовом ОСОБА_1 до ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження; призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 25 лютого 2020 року.

25 лютого 2020 року до суду надійшло клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі № 440/276/20 до набрання законної сили рішенням у справі № 552/5974/19 за позовом ОСОБА_1 про встановлення факту поранення.

Ухвалою суду від 25 лютого 2020 року провадження у справі зупинено до набрання законної сили рішенням у справі №552/5974/19 за позовом ОСОБА_1 про встановлення факту поранення внаслідок збройної агресії Російської Федерації.

До суду надійшло клопотання представника відповідача про поновлення провадження у справі у зв`язку з набранням законної сили рішенням у справі №552/5974/19.

Ухвалою суду від 12 травня 2020 року провадження у справі поновлено.

Позивач неодноразово надсилав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

У поданому до суду відзиві на позов відповідач у задоволенні позву просив відмовити з огляду на те, що обставини, на які посилається позивач є недоведеними. У ході розслідування нещасного випадку, який трапився з позивачем 18 лютого 2015 року, не вдалося встановити зв`язок між втратою працездатності у період з 2017 по 2019 роки та подією 18 лютого 2015 року, оскільки вказані діагнози не підтвердилися жодною документацією з первинним діагнозом. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року у справі №440/2763/19, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2019 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Відповідач вказує на те, що 13 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до ліквідаційної комісії із заявою про проведення розслідування нещасного випадку, що стався з ним 18 лютого 2015 року з урахуванням обставин, встановлених рішенням Київського районного суду м. Полтави від 04 грудня 2019 року у справі №552/5974/19 та видання актів розслідування за формою Н-5* та Н-1*. До цієї заяви ОСОБА_1 додав копію рішення Київського районного суду м. Полтави від 04 грудня 2019 року по справі №552/5974/19, про існування якого не було відомо, оскільки УМВС не залучалося до справи як заінтересована особа.Однак, вказане судове рішення безпосередньо стосується інтересів та обов`язків УМВС, яке відповідно до наказу МВС України від 27 грудня 2002 року №1346 наділене повноваженнями проводити розслідування нещасних випадків та здійснювати їх кваліфікацію. Ураховуючи викладене, УМВС скористалося своїм законним правом на апеляційне оскарження рішення Київського районного суду м. Полтави від 04 грудня 2019 року.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

13 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до ліквідаційної комісії із заявою про проведення розслідування нещасного випадку, що стався з ним 18 лютого 2015 року з урахуванням обставин, встановлених рішенням Київського районного суду м. Полтави від 04 грудня 2019 року у справі №552/5974/19 та видання актів розслідування за формою Н-5* та Н-1*. До цієї заяви ОСОБА_1 додав копію рішення Київського районного суду м. Полтави від 04 грудня 2019 року по справі №552/5974/19

09 січня 2020 року ліквідаційною комісією надано відповідь, якою ОСОБА_1 повідомлено про те, що розслідування нещасного випадку, що стався 18 лютого 2015 року, проведено ліквідаційною комісією, про що складено акти розслідування нещасного випадку від 02 липня 2019 року №10, які на даний час чинні. Також повідомлено, що рішення Київського районного суду м. Полтави від 04 грудня 2019 року у справі №552/5974/19 оскаржується в апеляційному порядку.

Позивач не погодився з такою відповіддю відповідача, у зв`язку з чим оскаржив її до суду.

Надаючи правову оцінку вимогам позивача щодо визнання протиправною бездіяльності ліквідаційної комісії щодо неналежного розгляду звернення від 13 грудня 2019 року, визнання протиправною бездіяльність ліквідаційної комісії щодо невжиття відповідних заходів реагування по обставинам викладеним у зверненні, визнання протиправною бездіяльності ліквідаційної комісії щодо неприйняття рішення по зверненню від 13 грудня 2019 року, згідно вимог статті 15 Закону України "Про звернення громадян" та зобов`язання ліквідаційну комісію Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області повторно розглянути звернення від 13 грудня 2019 року з урахуванням обставин встановлених рішенням Київського районного суду м. Полтави від 04 грудня 2019 року у справі №552/5974/19, суд виходить з наступного.

Статтею 40 Конституції України визначено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм статтею 40 Конституції України права на звернення урегульовано Законом України “Про звернення громадян” від 2 жовтня 1996 року №393/96-ВР (надалі Закон №393/96-ВР).

Частиною першою статті 1 Закону №393/96-ВР визначено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

За змістом статті 3 Закону №393/96-ВР під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.

Частиною першою статті 5 Закон №393/96-ВР встановлено, що звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань. Звернення може бути подано окремою особою (індивідуальне) або групою осіб (колективне). Звернення може бути усним чи письмовим.

Питання розгляду заяв (клопотань) урегульовано статтею 15 Закон №393/96-ВР, відповідно до якої органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.

З огляду на припис статті 40 Конституції України цей обов`язок незалежно від того, чи він конкретизується як відповідне повноваження органу державної влади в Основному Законі, чи в інших нормативно-правових актах, має виконуватися в порядку, визначеному законом.

Надаючи оцінку листу від 09 січня 2020 року, надісланому ліквідаційною комісією УМВС України в Полтавській області у відповідь на звернення ОСОБА_1 від 13.12.2019 суд не знаходить його таким, що порушує вимоги Закону України "Про звернення громадян" та права позивача у спірних правовідносинах, адже у зазначеній відповіді позивачу запропоновано з`явитися до ГУНП в Полтавській області для оформлення згоди на обробку його персональних даних з метою виявлення підстав для повторного розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 18.02.2015. Крім того, позивача повідомлено, що рішення Київського районного суду м. Полтави від 4 грудня 2019 у справі №552/5974/19 оскаржується в апеляційному порядку.

Отже, розглянувши заяву ОСОБА_1 відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та Законом України "Про звернення громадян".

Звертаючись до суду з даним позовом ОСОБА_1 також просить зобов`язати ліквідаційну комісію Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області повторно розглянути звернення від 13 грудня 2019 року з урахуванням обставин встановлених рішенням Київського районного суду м. Полтави від 04 грудня 2019 року у справі №552/5974/19; визнати протиправною бездіяльність ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області щодо нероведення розслідування за фактом нещасного випадку, що стався 18 лютого 2015 року з оперуповноваженим сектору карного розшуку Київського РВ Полтавського МУ УМВС України в Полтавській області Книшом О. А. з урахуванням обставин встановлених рішенням Київського районного суду м. Полтави від 04 грудня 2019 року у справі №552/5974/19; визнати протиправною бездіяльність ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області щодо нескладання актів за формою "Н-5" та "Н-1" по факту нещасного випадку, який стався 18 лютого 2015 року з оперуповноваженимсектору карного розшуку Київського РВ Полтавського МУ УМВС України в Полтавській області ОСОБА_1 з відображенням нещасного випадку у період проходження служби при виконанні службових обов`язків в зоні проведення АТО, що встановлено рішенням Київського районного суду м. Полтави від 04 грудня 2019 року у справі №552/5974/19; зобов`язати ліквідаційну комісію Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області провести розслідування по факту отримання поранення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 при виконанні службових обов`язків 18 лютого 2015 року під час виведення сил з м. Дебальцеве Донецької області в с. Логіново Донецької області внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, що встановлено рішенням Київського районного суду м. Полтави від 04 грудня 2019 року у справі №552/5974/19; зобов`язання ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області скласти акти за формою "Н-5" та "Н-1" по факту отримання поранення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 при виконанні службових обов`язків 18 лютого 2015 року під час виведення сил з м. Дебальцеве Донецької області в с. Логіново Донецької області внаслідок збройної агресії Російської федерації проти України, що встановлено рішенням Київського районного суду м. Полтави від 04 грудня 2019 у справі №552/5974/19.

Вказані вимоги позивача обґрунтовані рішенням Київського районного суду м. Полтави від 4 грудня 2019 у справі №552/5974/19.

Судом встановлено, що рішенням Київського районного суду м. Полтави від 4 грудня 2019 року у цивільній справі №552/5974/19 заяву ОСОБА_1 задоволено; встановлено факт поранення ОСОБА_1 при виконанні службових обов`язків 18 лютого 2015 року під час виведення сил з м. Дебальцеве Донецької області в с.Логіново Донецької області внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.

Водночас, постановою Полтавського апеляційного суду від 25 березня 2020 року рішення Київського районного суду м. Полтави від 4 грудня 2020 року скасовано, а вимоги ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Постанова суду набрала законної сили 25 березня 2020 року.

Отже, з огляду на те, вищевказані вимоги ОСОБА_1 стосуються рішення суду у цивільній справі №552/5974/19, яке скасовано рішенням суду апеляційної інстанції, суд не знаходить підстав для задоволення вимог ОСОБА_1 .

Крім того, порушене право та інтереси позивача захищено рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 25 травня 2020 року в адміністративній справі №440/2763/19, у якій визнано протиправними та скасовано акт ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області про нещасний випадок невиробничого характеру форми НТ* №10 від 02 липня 2019 року та акт про розслідування нещасного випадку, що стався 18 лютого 2015 року близько 07 год 00 хв УМВС України в Полтавській області, форми Н-5* від 02 липня 2019 року; зобов`язано ліквідаційну комісію Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області провести повторне розслідування за фактом нещасного випадку, що стався 18 лютого 2015 року з ОСОБА_1 та скласти акти у відповідності до вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27 грудня 2002 року №1346, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 січня 2003 року за №83/7404.

У пункті 8 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України позивача визначено як особу, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Згідно з частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

З наведених процесуальних норм Закону випливає, що судовому захисту підлягає лише порушене право. Так, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. В контексті наведених приписів Кодексу адміністративного судочинства України підставою для звернення особи до суду з позовом є її суб`єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод, однак, обов`язковою умовою здійснення такого захисту судом є об`єктивна наявність відповідного порушеного права чи законного інтересу на момент звернення до суду.

При цьому слід зазначити, що неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб`єктивних прав та обов`язків, тобто припинення можливості чи неможливості реалізації її законного права та/або виникнення додаткового обов`язку.

Враховуючи те, що судом не встановлено факту порушення прав позивача у спірних правовідносинах підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Підстави для розподілу судових витрат також відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області (вул. Пушкіна, 83, м. Полтава, 36000, ідентифікаційний код 08592276) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Другого апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів після складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

За змістом пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року №540-ІХ, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк, визначений статтею 295 цього Кодексу, продовжується на строк дії такого карантину.

Суддя К.І. Клочко