Рішення № 89919304, 19.06.2020, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" червня 2020 р. справа № 300/1016/20

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Главач І.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій незаконними та зобов`язання до їх вчинення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання незаконними дій щодо відмови в призначенні та виплаті пенсії на пільгових умовах та зобов`язання призначити з 22.12.2019 пенсію на підставі статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи" із зменшенням пенсійного віку на 5 років.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 17.03.2020, у зв`язку з досягненням 55-річного віку, звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області з заявою про призначення пенсії за віком на підставі статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із зменшенням пенсійного віку на 5 років як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. При цьому, до заяви від 17.03.2020 позивач додав посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, оригінали та копії довідок, які підтверджують факт виконання завдань з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у період з 29.08.1986 по 31.08.1986. Однак відповідач відмовив в призначенні пенсії позивачу. Вважаючи наведену відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.05.2020 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Також пунктом 4 резолютивної частини даної ухвали від 20.05.2020 зобов`язано відповідача разом з відзивом на позов надати суду належним чином засвідчені копії заяви позивача від 17.03.2020 про призначення пенсії та усіх документів, які подавалися разом із даною заявою.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 05.06.2020, відповідно до якого Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області заперечило щодо заявлених позовних вимог (а.с.28-31). Згідно відзиву представник відповідача зазначив, що позивачем не надано архівні довідки або інші первинні документи, які б підтверджували роботу в населених пунктах зони відчуження із зазначенням періоду роботи, тому права на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку в позивача на даний час немає. Представник відповідача зазначив, що Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області правомірно відмовило позивачу в призначенні пенсії за віком, просив суд в задоволенні позову відмовити.

Також на виконання вимог пункту 4 резолютивної частини даної ухвали від 20.05.2020 відповідачем надано заяву ОСОБА_1 від 17.03.2020 про призначення пенсії (а.с. 32), а також копії документів, які подавалися разом із даною заявою: паспорт громадянина України НОМЕР_1 (а.с. 34-36); трудову книжку НОМЕР_2 від 09.07.1982 (а.с. 37-43); військовий квиток серії НОМЕР_3 від 04.09.1984 (а.с. 44); довідку Надвірнянського АТП 12655 №58 від 09.03.1993 про виплату ОСОБА_1 заробітної плати за роботу в м.Чорнобиль в період з 29.08.1986 по 31.08.1986 (а.с. 45); довідку архівного відділу Надвірнянської районної державної адміністрації від 12.03.2020 №В-162/04-01 про те, що документи про перебування в зоні Чорнобиля до архівного відділу не надходили (зворот а.с. 45); довідку архівного відділу Надвірнянської районної державної адміністрації від 26.03.2020 №В-181/04-01 про роботу позивача водієм колони №1 в Надвірнянському АТП -2258 з серпня 1986 по грудень 1991 року та про розмір заробітної плати (а.с. 46); посвідчення серії НОМЕР_4 про надання статусу особи, яка проживає, працює на території населеного пункту, якому надано статус гірського (зворот а.с. 46); посвідчення серії НОМЕР_5 від 29.03.1993 учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 р. (категорія 3) (а.с. 47).

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив наступне.

ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (категорія 3), що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_5 від 29.03.1993 (а.с.9, 47).

17.03.2020 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області з заявою про призначення пенсії за віком на підставі статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із зменшенням пенсійного віку на 5 років як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с.32).

Як вбачається з відповіді Головного управління пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на виконання вимог пункту 4 резолютивної частини ухвали суду від 20.05.2020 про відкриття провадження, разом із заявою від 17.03.2020 ОСОБА_1 подав відповідачу такі документи: паспорт громадянина України НОМЕР_1 (а.с. 34-36); трудову книжку НОМЕР_2 від 09.07.1982 (а.с. 37-43); військовий квиток серії НОМЕР_3 від 04.09.1984 (а.с. 44); довідку Надвірнянського АТП 12655 №58 від 09.03.1993 про виплату ОСОБА_1 заробітної плати за роботу в м.Чорнобиль в період з 29.08.1986 по 31.08.1986 (а.с. 45); довідку архівного відділу Надвірнянської районної державної адміністрації від 12.03.2020 №В-162/04-01 про те, що документи про перебування в зоні Чорнобиля до архівного відділу не надходили (зворот а.с. 45); довідку архівного відділу Надвірнянської районної державної адміністрації від 26.03.2020 №В-181/04-01 про роботу позивача водієм колони №1 в Надвірнянському АТП -2258 з серпня 1986 по грудень 1991 року та про розмір заробітної плати (а.с. 46); посвідчення серії НОМЕР_4 про надання статусу особи, яка проживає, працює на території населеного пункту, якому надано статус гірського (зворот а.с. 46); посвідчення серії НОМЕР_5 від 29.03.1993 учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 р. (категорія 3) (а.с. 47).

26.03.2020 Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області прийняло рішення №583 про відмову в призначення пенсії ОСОБА_1 (а.с. 19). Зокрема, в зазначеному рішенні від 26.03.2020 №583 відповідач вказав, що заявником не представлено архівні довідки або інші первинні документи, які підтверджували роботу в населених пунктах зони відчуження із зазначенням періоду роботи, тому ОСОБА_1 права на призначення пенсії на підставі статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із зменшенням пенсійного віку на 5 років на даний час не має. За наявних на даний час документів, право на пенсію ОСОБА_1 набуде на загальних підставах у віці 60 років (22.12.2024).

Вважаючи протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови в призначенні пенсії, ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Згідно із статтею 10 вказаного Закону України, учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а в 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу, зокрема, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року у зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 10 до 14 календарних днів, у 1988 році - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році, пенсійний вік зменшується на 5 років.

Пунктом 3 частини 1 статті 14 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали: у зоні відчуження з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - від 1 до 5 календарних днів; у зоні відчуження в 1987 році - від 1 до 14 календарних днів; у зоні відчуження в 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів; на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році, а також потерпілі від Чорнобильської катастрофи (не віднесені до категорії 2), які: постійно проживали на територіях зон безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або які за станом на 1 січня 1993 року прожили у зоні безумовного (обов`язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років та відселені або самостійно переселилися з цих територій; постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов`язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, - категорія 3.

Як встановлено судом вище, ОСОБА_1 відноситься до 3 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_5 від 29.03.1993 учасника ліквідації на Чорнобильській АЕС у 1986 році (а.с.9, 47).

Відповідно до частин 1 та 4 статті 15 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами. Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.

Суд звертає увагу на те, що статус позивача, як учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вже визначений та підтверджується вищевказаним посвідченням серії НОМЕР_5 від 29.03.1993, яке згідно штампу "Перереєстровано" перевірено щодо правомірності його видачі.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846.

Відповідно до абзацу 7 підпункту 5 пункту 2.1 розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи, зокрема, які засвідчують особливий статус особи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року №122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об`єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").

Із аналізу наведеної правової норми вбачається, що право на зменшення пенсійного віку мають особи, які в установленому законом порядку набули статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та працювали визначену кількість днів у зоні відчуження.

Згідно із частиною першою статті 15 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.

Відповідно до пункту 10 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.06.1991 №44 (в редакції, чинній на час видачі посвідчення ОСОБА_1 ) видача посвідчень учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС провадиться на підставі одного з таких документів: а) посвідчення про відрядження в зону відчуження; б) воєнний білет з відміткою про участь в ліквідації наслідків аварії в зоні відчуження; в) трудова книжка з записом, що засвідчує роботу в зоні відчуження; г) табель обліку робочого часу в зоні відчуження; д) довідка про право на підвищену оплату праці за роботу в населених пунктах, розташованих в зоні відчуження; є) довідка, що дає право на пільгову пенсію за роботу у відповідних зонах небезпеки у 1986-1988 роках; ж) посвідчення, видане згідно з постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 02.07.1990 №148.

З аналізу наведених норм права слідує, що єдиним документом, що підтверджує статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи, учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС та надає право користування пільгами, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зокрема призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" або "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи". Довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 27 лютого 2018 року у справі №344/9789/17, від 31 липня 2018 року у справі №751/2050/17, від 11 вересня 2018 року у справі №714/69/17.

Як встановлено судом вище, ОСОБА_1 має посвідченням серії НОМЕР_5 від 29.03.1993 учасника ліквідації на Чорнобильській АЕС у 1986 році (а.с. 9, 47).

Окрім цього, разом із заявою від 17.03.2020 позивач подав відповідачу копію вищевказаного посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (3 категорія), серії НОМЕР_5 від 29.03.1993, а також довідку Надвірнянського АТП 12655 №58 від 09.03.1993 про виплату ОСОБА_1 заробітної плати за роботу в м.Чорнобиль в період з 29.08.1986 по 31.08.1986 (а.с. 45); довідку архівного відділу Надвірнянської районної державної адміністрації від 26.03.2020 №В-181/04-01 про роботу позивача водієм колони №1 в Надвірнянському АТП -2258 з серпня 1986 по грудень 1991 року та про розмір заробітної плати (а.с. 46), що підтвердив відповідач, подавши до суду на виконання вимог пункту 4 резолютивної частини ухвали від 20.05.2020 копії відповідних документів.

З огляду на зміст наведених документів суд вважає, що вони в повній мірі засвідчують вичерпні відомості, які необхідні органу Пенсійного фонду України для призначення пенсії із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Також позивачем до позовної заяви додано копію списку ліквідаторів на ЧАЕС Ват «Надвірнянське АТП 12655», згідно якого ОСОБА_1 з 28.08. по 01.10.1986 направлявся у відрядження для ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а.с. 15-16).

Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Приписами частин 3 та 4 статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що відповідач повинен подати суду докази разом із поданням відзиву. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Згідно рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 26.03.2020 №583 про відмову в призначення пенсії станом на час звернення ОСОБА_1 із заявою від 17.03.2020 про призначення пенсії в позивача наявний стаж роботи 34 роки 11 місяців (а.с.19). Таким чином, в позивача достатній трудовий стаж, який дає право на отримання пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі "Федоренко проти України" (№25921/02) Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності. Аналогічна правова позиція Європейського суду з прав людини викладена у справі "Стреч проти Сполученого Королівства" № 44277/98).

У межах вироблених Європейським судом з прав людини підходів до тлумачення поняття "майно", а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як "наявне майно", так і активи включаючи право вимоги, з посиланням на які, заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого "права власності" (пункт 74 рішення Європейського суду з прав людини "Фон Мальтцан та інші проти Німеччини"). Суд робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що вона може вважатися "активом": вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є "активом", на який може розраховувати громадянин як на свою власність.

У пункті 52 рішення у справі "Щокін проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що тлумачення та застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд однак зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, в який тлумачиться і застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних з принципами Конвенції з точки зору тлумачення їх у світлі практики Суду. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі "Скордіно проти Італії" №36813/97.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку на 5 років як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, є протиправними.

Відповідно до частини 1 статі 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, до яких, серед іншого, відноситься випадок, коли пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

З копії паспорта ОСОБА_2 НОМЕР_1 вбачається, що він 21.12.2019 досяг 55 років, що дає йому право на призначення пенсії на підставі статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Із заявою про призначення пенсії позивач звернувся 17.03.2020, тобто в межах тримісячного строку після досягнення пенсійного вік.

Таким чином, з урахуванням положень частини 1 статі 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" позивач має право на призначення пенсії з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, тобто з 22.12.2019.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати незаконними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови в призначенні та виплаті ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ - 20551088) призначити з 22.12.2019 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_6 ) пенсію за віком відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із зменшенням пенсійного віку на 5 років як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно із пунктом 3 розділу IV "Прикінцеві положення" КАС України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк апеляційного оскарження рішення суду продовжується на строк дії такого карантину.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_6 ).

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ - 20551088).

Суддя Главач І.А.