Ухвала суду № 89919047, 19.06.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про продовження процесуальних строків на усунення недоліків

19 червня 2020 р. Справа №200/5295/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кочанова П.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Костянтинівського міськрайонного відділу Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Харків) про визнання дій або бездіяльності державного виконавця протиправними, скасування постанови про закінчення виконавчого провадження та зобов`язання вчинити певні дії, суд-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Костянтинівського міськрайонного відділу Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Харків), в якому просить суд:

- визнати протиправними дії та бездіяльність Відповідача у виконавчому провадженні № 59480502 щодо примусового виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі № 200/1107/19-а про зобов`язання Костянтинівсько- Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області нарахувати та виплатити Позивачу пенсію за період з 01 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року на підставі виконавчого листа №200/1107/19-а від 18.04.2019 року,

- визнати протиправною та скасувати як таку, що суперечить вимогам закону Постанову Відповідача від 18 березня 2020 року про закінчення виконавчого провадження № 59480502 про примусове виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі № 200/1107/19-а, відкритого на підставі виконавчого листа № 200/1107/19-а про зобов`язання Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області нарахувати та виплатити Позивачу пенсію за період з 01 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року;

- зобов`язати Відповідача поновити виконавче провадження №59480502 про примусове виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі № 200/1107/19-а, на підставі виконавчого листа № 200/1107/19-а.

- прийняти позовну заяву до розгляду з врахуванням приписів Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОУШ-19)” № 540 від 30.03.2020 р.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05 червня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до Костянтинівського міськрайонного відділу Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Харків) про визнання дій або бездіяльності державного виконавця протиправними, скасування постанови про закінчення виконавчого провадження та зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду позовної заяви та доданих до неї доказів у паперовому вигляді; копії позовної заяви з додатками для направлення учасникам справи (підтвердити відповідність копії письмового доказу оригіналу своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення), належним чином завіреної копії паспорта громадянина України позивача, документу про сплату судового збору у визначеному розмірі.

16 червня 2020 року через відділ документообігу та архівної роботи суду позивачем надана заява про виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху. До заяви було додано копію паспорту позивача. Щодо інших недоліків, визначених ухвалою суду від 05 червня 2020 року, позивач зазначила, що на підставі консультації, отриманої на Єдиному контакт-центрі Судової влади України за номером телефону 0-800-501-492, при поданні позовної заяви та додатків до неї, у системі «Електронний суд» достатньо розмістити один примірник вказаних документів. Надсилання процесуальних документів іншим учасникам справи це завдання суду. Позивач стверджує, що усі подані нею матеріали оправи №200/5295/20-а завірені належним чином шляхом накладання її персонального електронного підпису при оприлюдненні цих документів у системі «Електронний суд». Позивач наполягає на задоволенні судом свого клопотання про звільнення її від сплати судового збору.

Розглянувши заяву позивача про виконання ухвали суду від 05 червня 2020 року, суд зазначає наступне.

Як вбачається з ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 05 червня 2020 року однією із підстав залишення позовної заяви без руху слугувала необхідність подання позивачем до суду паперової позовної заяви із власноручним підписом та її копії, а також копій доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Необхідність подання паперової позовної заяви обумовлена тим, що на сьогоднішній день Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система роботу не розпочала. При цьому, відповідно до підпункту 15.1 підпункту 15 пункту 1 "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.

01 березня 2019 року в газеті «Голос України» (№42 (7048) від 01.03.2019) опубліковано повідомлення про відкликання ДСА України оголошення, опублікованого в газеті «Голос України» (№229 (6984) від 01.12.2018) щодо створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: «Відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 28 лютого 2019 року №624/0/15-19 та враховуючи результати обговорення з судами, іншими органами та установами системи правосуддя питання необхідності відтермінування початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС)».

Таким чином, після публікації цього оголошення зміни, передбачені Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», пов`язані з початком функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі також - ЄСІТС), не набувають чинності.

У подальшому, наказом Державної судової адміністрації України №1096 від 07 листопада 2019 року «Про забезпечення створення і функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи», на виконання пункту 10 § 2 «Прикінцеві положення» розділу 4 Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» у частині створення та належного функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи, а також у зв`язку із відтермінуванням дати початку функціонування цієї системи, затверджено Концепцію побудови ЄСІТС у новій редакції.

Відповідно до затвердженої Концепції, на даний час впровадження системи ЄСІТС перебуває на етапі 2 Етап 2 (І-II квартали 2020 року), що передбачає :

2.1. Побудова загальносистемних компонент:

- Центральне інформаційне сховище.

- Система управління та обміну документами.

- Підсистема управління доступом та інформаційною безпекою.

2.2. Розробка макетів основних підсистем та модулів:

- Єдиний державний реєстр судових рішень.

- Єдиний державний реєстр виконавчих документів.

- Електронний кабінет (веб-сервіс у відкритому та захищеному середовищах).

- Електронний суд.

- Веб-портал судової влади.

- Контакт-центр органів судової влади.

Наведене вище свідчить про відсутність ЄСІТС як такої та відповідно будь-яких її модулів, що можуть використовуватися як складові системи.

Відповідно до наказу ДСА України від 22 грудня 2018 року № 628 «Про проведення тестування підсистеми «Електронний суд» у місцевих та апеляційних судах» з 22 грудня 2018 року у всіх місцевих та апеляційних судах розпочалась експлуатація підсистеми «Електронний суд» в тестовому режимі.

Пунктом 2 цього наказу передбачено, що у частині функціонування підсистеми «Електронний суд» судам у ході її експлуатації в тестовому режимі необхідно керуватися вимогами Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 (у редакції рішення Ради суддів України від 02 березня 2018 року № 17 зі змінами).

Оскільки ані системи ЄСІТС, ані її модулі не існують, порядок тестування Державної судовою адміністрацією України судам не надавався, кожен учасник правовідносин визначає межі тестового використання самостійно.

Оскільки відповідно до ст. 3 КАС України порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, ані накази ДСА України, ані рішення Ради суддів України не можуть використовуватися як джерела права при здійсненні адміністративного судочинства.

Проведення тестування підсистеми «Електронний суд» жодним чином не скасовують дії прямих та недвозначних норм процесуального закону, які підлягають обов`язковому виконанню судом в силу ч. 2 ст. 19 Конституції України та учасниками процесу - в силу ч. 2 ст. 44 КАС України, які мають неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.10.2018 у справі № 815/6914/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 76941148), від 14.02.2019 у справі № 804/6858/16 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 79846016), в ухвалі Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 1840/2566/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 81889934).

Крім того, суд врахував позицію Верховного суду, яка викладена у постанові від 10.09.2019 у справі № 640/1374/19 щодо того, що отримані всіма місцевими та апеляційними адміністративними судами заяви та інші процесуальні документи через підсистему «Електронний суд» мають реєструватись та розглядатись в установленому порядку. Так, подана представником позивача через Електронний суд позовна заява була зареєстрована судом та розглядається в установленому порядку з урахуванням вимог процесуального закону.

Отже, враховуючи, що позовна заява сформована позивачем в системі «Електронний суд», тобто подана не у паперовій формі, позивач з метою звернення до суду має подати до суду паперову позовну заяву із власноручним підписом або підписом уповноваженого представника.

Щодо наполягання позивача на задоволенні судом її клопотання про звільнення її від сплати судового збору, суд зазначає наступне.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05 червня 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, яке було вмотивоване тим, що позивач звільнена від сплати судового збору на підставі абз. «в» п.2 частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір», з огляду на відсутність підстав для звільнення від сплати судового збору за вищезазначеними приписами Закону.

Між тим, суд зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 133 КАС України встановлено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до п. 1, п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: - розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або - предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною другої вказаної статті передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У постанові Верховного Суду від 13.02.2020 у справі № 640/6916/19 і на рішення Європейського суду з прав людини від 31.07.2007 «FC Mretebi v. Georgia» («ФК Мретебі проти Грузії», заява №38736/04) зазначено, що якщо позивач належить до певної категорії осіб (пункт 2 частини першої статті 8 Закону), або ж предметом спору є захист певних прав (пункт 3 частини першої статті 8 Закону), то закон не обмежує сторону у виборі способів та засобів доказування свого важкого майнового стану, який не дозволяє їй сплатити судовий збір у визначеному законом розмірі. Такий зміст закону покликаний захистити окремі вразливі та менш соціально захищені категорії громадян та сприяти їм у захисті своїх основоположних прав.

Отже, приписи статті 8 Закону України «Про судовий збір» стосовно звільнення, відстрочення, розстрочення та зменшення розміру судового збору за певним предметом позову, розповсюджуються в сукупності з оцінкою судом майнового стану вказаної особи.

Вказаний висновок узгоджується з висновками Верховного Суду, які наведені в постанові № 1340/5847/18 від 19.12.2019 року, а саме передбачена законом можливість звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору пов`язана виключно з майновим станом сторони.

При цьому, якщо позивач належить до певної категорії осіб (пункт 2 частини першої статті 8 Закону), або ж предметом спору є захист певних прав (пункт 3 частини першої статті 8 Закону), то закон не обмежує сторону у виборі способів та засобів доказування свого важкого майнового стану, який не дозволяє їй сплатити судовий збір у визначеному законом розмірі.

Такий зміст закону покликаний захистити окремі вразливі та менш соціально захищені категорії громадян та сприяти їм у захисті своїх основоположних прав.

Суд враховує, що позовні вимоги ОСОБА_1 пов`язані із захистом її соціальних прав, але суд зазначає, що позивачем не наведено розрахунків (або обґрунтованих пояснень тощо) і не надано доказів, які б підтверджували, що її витрати не дозволяють їй сплатити судовий збір.

Суд звертає увагу, що в матеріалах справи є наявним лист Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України від 15.02.2020 року, з якому зазначено, що ОСОБА_1 поновлено нарахування та виплату пенсії з 01 жовтня 2018 року.

Разом з тим, для вирішення питання про звільнення позивача від сплати судового збору суду необхідно врахувати майновий стан позивача з урахуванням розміру пенсійних виплат, які остання отримує з 01 жовтня 2018 року.

Крім того, суд зазначає, що особа не позбавлена права і можливості отримувати інші доходи, з яких може бути сплачено судовий збір, проте позивач не надала до суду докази на підтвердження обставини, що пенсія є єдиним джерелом її доходу, зокрема довідку з органу доходів і зборів.

Верховний Суд у постанові від 6 березня 2019 року у справі № 805/1248/18-а зазначив, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.

Визначення майнового стану сторони є оціночним критерієм та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо, залежно від рівня майнового стану, сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.

Як вже було зазначено, позивачем не надано жодних доказів на підтвердження її скрутного майнового стану. Позивачем не надано жодних доказів неможливості сплати 840,80 грн. судового збору за подання позовної заяви.

Відповідно до частини 1 статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Згідно з частиною 2 статті 121 встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Враховуючи вищенаведені обставини, виходячи з вимог ч. 2 ст.121, п.7 ч.5 ст.243 КАС України, суд вважає за необхідне продовжити позивачу строк для усунення недоліків визначених ухвалою суду від 05 червня 2020 року на 10 (десять) днів, з дня отримання (вручення) ухвали.

Недоліки адміністративного позову необхідно усунути шляхом надання до суду паперової позовної заяви із власноручним підписом та її копії, а також копій доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, оригіналу документу про сплату судового збору у визначеному розмірі або доказів на підтвердження скрутного майнового стану позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 118, 121, 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків за адміністративним позовом до Костянтинівського міськрайонного відділу Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Харків) про визнання дій або бездіяльності державного виконавця протиправними, скасування постанови про закінчення виконавчого провадження та зобов`язання вчинити певні дії.

Встановити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня отримання копії ухвали про продовження процесуального строку на усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду паперової позовної заяви із власноручним підписом та її копії, а також копій доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, оригіналу документу про сплату судового збору у визначеному розмірі або доказів на підтвердження скрутного майнового стану позивача.

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.

Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала оскарженню не підлягає та відповідно до частини 2 ст. 256 КАСУ набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя П.В. Кочанова