Рішення № 89918961, 18.06.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2020 р. Справа№200/2669/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кошкош О.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Мангушського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Представник, ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) в інтересах позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Мангушського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ідентифікаційний код 42171919, 87400, Донецька область, Мангушський район, смт.Мангуш, вул.Тітова, буд. 72а). З урахуванням заяви про зміну предмету позову, позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність Мангушського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не зарахування ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №1 періоду його роботи з 15.08.1988 по 30.10.1988; навчання з 31.10.1988 по 30.11.1988; роботи з 01.12.1988 по 07.10.1990; навчання з 08.10.1990 по 20.12.1990; роботи з 21.12.1990 по 27.11.1995; роботи з 28.11.1995 по 26.01.1998 та до загального страхового стажу періоду його роботи з 16.12.1998 по 25.12.1999 і з 01.07.2014 по 26.07.2017; зобов`язати Мангушське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії з дати її призначення 28.11.2019 врахувавши до пільгового стажу за Списком №1 періоду його роботи з 15.08.1988 по 30.10.1988; навчання з 31.10.1988 по 30.11.1988; роботи з 01.12.1988 по 07.10.1990; навчання з 08.10.1990 по 20.12.1990; роботи з 21,12.1990 по 27.11,1995; роботи з 28.11.1995 по 26.01.1998 та до загального страхового стажу періоду його роботи з 16.12.1998 по 25.12.1999 і з 01.07.2014 по 26.07.2017; здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з дати її призначення, з урахуванням фактично виплачених сум. Позовні вимоги вмотивовані тим, що позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, додавши до заяви всі необхідні документи. Відповідачем відмовлено в прийнятті документів на підтвердження спеціального трудового стажу за Списком № 1 з причини їх видачі підприємством, яке знаходиться на непідконтрольній українській владі території. 26.12.2019 відповідачем прийнято рішення №054650000688 про призначення позивачу пенсії за віком по Списку №1, але до пільгового стажу зараховані не всі періоди роботи. Позивач вважає таке рішення протиправним.

13 березня 2020 року ухвалою Донецького окружного адміністративного суду прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідачем надано відзив, у якому зазначено, що позивач перебуває на обліку в Мангушському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області згідно заяви від 28.11.2019 про призначення пенсії за віком по Списку № 1. Зазначив, що провести перевірку первинних документів, на підставі довідки від 25.11.2019 року №01-19-10/4034 виданої підприємством «Шахта «Зоря» не має можливості, оскільки згідно з даними ІКІС ПФУ Підсистема «Відомості з реєстру страхувальників» підприємство знаходиться на території, тимчасово непідконтрольній Україні, та не пройшло перереєстрацію відповідно до Постанови КМУ №595 від 07.11.2014. Таким чином, призначити пенсію відповідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» не має підстав, оскільки позивач не має 15 років стажу на посаді шахтаря.

08 квітня 2020 року ухвалою Донецького окружного адміністративного суду призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 12 травня 2020 року.

12 травня 2020 року ухвалою суду відкладено розгляд справи до 02 червня 2020 року.

02 червня 2020 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 15 червня 2020 року.

У судове засідання призначене на 15 червня 2020 року представники сторін до суду не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи.

Приписами частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

За таких обставин, враховуючи не прибуття у судове засідання представників сторін, суд визнав за можливе розглянути справу за наявними матеріалами в порядку письмового провадження. Суд зауважує, що датою ухвалення судового рішення є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши заяви по суті суд встановив наступне.

28 листопада 2019 року позивач звернувся до Мангушського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про призначення пенсії за віком.

02 грудня 2019 року рішенням Мангушського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 80 відмовлено в призначення пільгової пенсії ОСОБА_1 . В рішенні зазначено, що записи в трудовій книжці підтверджують тільки загальний стаж роботи, а не пільговий, оскільки із записів трудової книжки не вбачається можливим встановити чи працював позивач повний робочий день під землею. Визначено, що ОСОБА_1 на момент звернення не досяг 55 років, тому право на призначення пільгової пенсії не має.

З розрахунку стажу позивача вбачається, що до пільгового стажу (в межах позовних вимог) не зараховані періоди роботи з 15.08.1988 по 26.01.1998, та до загального страхового періоди роботи з 16.12.1998 по 25.12.1999, з 01.07.2014 по 26.07.2017.

26 грудня 2019 року Мангушським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області прийнято рішення № 054650000688 про призначення з 28.11.2019 пенсії за віком ОСОБА_1 .

В листі від 24.02.2020 №576/02 Мангушським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області повідомлено, що до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці на час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992. Зазначено, що у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Разом з цим, документи (звернення, довідки чи інші), які підготовлені або видані з території, які не підконтрольні українській владі, не підлягають реєстрації та виконанню. Також повідомлено, що підстави для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» відсутні, оскільки ОСОБА_1 не має 15 років пільгового стажу на підземних роботах.

Відповідно до пункту 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.

Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно зі списками № 1 та № 2 деталізоване у Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі - Порядок № 383).

Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Згідно з пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугою років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики України та Міністерством фінансів України.

Аналіз наведених положень дає підстави вважати, що право особи на призначення пільгової пенсії згідно зі статтею 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" має бути підтверджене як пенсіонером (особистими документами), так і підприємством, на якому особа працювала на роботах, віднесених до Списків № 1 або № 2, і необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт за Списком № 1 або № 2.

Відсутність підтвердження цих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу та призначення пенсії на пільгових умовах.

Щодо зарахування періодів роботи до пільгового стажу за Списком №1 періоду роботи з 15.08.1988 по 30.10.1988; навчання з 31.10.1988 по 30.11.1988; роботи з 01.12.1988 по 07.10.1990; навчання з 08.10.1990 по 20.12.1990; роботи з 21.12.1990 по 27.11.1995; роботи з 28.11.1995 по 26.01.1998 суд зазначає наступне.

З копії трудової книжки від 01 листопада 1984 року серії НОМЕР_3 , встановлено, що ОСОБА_1 : з 15 серпня 1988 року по 30 жовтня 1988 року працював учнем машиніста підземних установок на Шахті «Зоря» ВО «Торезантрацит» (запис №10); з 31 жовтня 1988 року по 30 листопада 1988 року навчався в курсовому філіалі УКК ВО «Торезантрацит» за професією гірник підземний (запис №11); 01 грудня 1988 року переведений гірником підземним 2 розряду (запис №12); з 08 жовтня 1990 року по 19 грудня 1990 року навчався в курсовому філіалі УКК ВО «Торезантрацит» за професією «гірник очисного вибою» (запис №13); з 21 грудня 1990 року переведений машиністом гірничих виймальних машин 5 розряду на Шахті «Зоря» ВО «Торезантрацит», 28 листопада 1995 року переведений машиністом гірничих виймальних машин 6 розряду (записи №15-№16); 26 січня 1998 року звільнений за власним бажанням (запис № 17).

Також, позивачем до суду надано: довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 01/19-10/4034 від 25.11.2019 ВО «Шахта «Зоря» ДП «Торезантрацит», якою підтверджено, що позивач: працював повний робочий день під землею за професією учень машиніста підземних установок на «Шахта «Зоря» за період з 15.08.1988 по 30.10.1988; навчався на курсах гірник підземний з відривом від виробництва, оплата проводилась за підземною тарифною ставкою за період з 31.10.1988 по 30.11.1988; працював повний робочий день під землею за професією гірник підземний за період з 01.12.1988 по 11.03.1990; працював повний робочий день під землею за професією гірник підземний за період з 12.03.1990 по 07.10.1990; навчався на курсах гірник очисного забою підземний з відривом від виробництва, оплата проводилась за підземною тарифною ставкою за період з 08.10.1990 по 20.12.1990; працював повний робочий день під землею за професією гірник очисного забою за період з 21.12.1990 по 27.11.1995; працював повний робочий день під землею за професією машиніст підземний за період з 15.08.1988 по 26.01.1998; виконував роботи, що передбачені Списком № 1 розділ 1 підрозділ 1,1010100а; виписку з наказу № 9 від 26.01.1995 «Шахта «Зоря» ВО «Торезантрацит»; історичну довідку б/н, б/д.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань «Шахта «Зоря» ВО «Торезантрацит» зареєстрована в місті Сніжне.

Місто Сніжне віднесено до території проведення антитерористичної операції (розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р), відомості щодо перереєстрації відсутні.

В даному випадку позивач не може бути позбавлений свого права, що стосується предмету позову через неможливість перевірки достовірності пільгового характеру роботи, у зв`язку з знаходженням підприємств на території, непідконтрольній Українській владі та не перереєстрації його на території підконтрольній Українській владі.

Також, суд зазначає, що підстав вважати наведені в довідці та трудовій книжці відомості недостовірними, відповідачем не наведено.

Крім того, Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 рішення у справі «Ковач проти України» від 7 лютого 2008 року, п.59 рішення у справі «Мельниченко проти України» від 19 жовтня 2004 року, п.50 рішення у справі «Чуйкіна проти України» від 13 січня 2011 року, п.54 рішення у справі «Швидка проти України» від 30 жовтня 2014 року тощо).

Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.

Відповідно до частини 2статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

Окрім цього, трудовий стаж позивач набув, працюючи в період, коли територія м. Сніжне перебувала під контролем української влади, і підприємство, на якому працював позивач, також було утворено відповідно до законодавства України.

Враховуючи записи у трудовій книжці та докази, що наявні в матеріалах справи, у сукупності, суд приходить до висновку, що відповідач, відмовляючи у зарахуванні періодів роботи з 15.08.1988 по 30.10.1988; навчання з 31.10.1988 по 30.11.1988; роботи з 01.12.1988 по 07.10.1990; навчання з 08.10.1990 по 20.12.1990; роботи з 21.12.1990 по 27.11.1995; роботи з 28.11.1995 по 26.01.1998 діяв не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Щодо зарахування загального страхового стажу періоду його роботи з 16.12.1998 по 25.12.1999, з 01.07.2014 по 26.07.2017 суд зазначає наступне.

В трудовій книжці позивача НОМЕР_3 наявні наступні записи:

№19 – 16.12.1998 – про прийняття на роботу в.о.начальника загону Торезької виправної колонії Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області (№28);

№20 – 05.03.1999; №21 - 25.12.1999 проходження служби в органах внутрішніх справ України безперервно (9 міс.20дн.);

№32 – 12.12.2005 – про прийняття горноробочим очисного забою у ВП «Шахта «Заря» ДП «Сніжнеантрацит»,

№34 – 08.10.2008 – відокремленим підрозділом Шахта «Заря» ДП «Сніжнеантрацит» змінено статус в технічну одиницю Шахта «Заря» ДП «Сніжнеантрацит»;

№37 – 26.07.2017 – про звільнення.

Суд зауважує, що періоди роботи з 16.12.1998 по 25.12.1999; з 01.07.2014 по 26.07.2017 не зараховані до загального стажу, однак, а ні рішення про відмову у призначені пенсії на пільгових умовах не містить підстав відмови, а ні будь-якого іншого рішення про відмову у зарахуванні цих періодів роботи до страхового стажу відповідачем до суду не надано.

Статтею 82 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причин відмови та порядку оскарження орган, що призначає пенсії, видає або надсилає підприємству, організації або заявникові не пізніше 5 днів після винесення відповідного рішення.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З аналізу наведених норм вбачається, що у зв`язку із зверненням позивача щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах пенсійний орган зобов`язаний перевірити, зокрема, чи має заявник, після досягнення 50 років, страховий стаж не менше 25 років, з яких не менше 10 років на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України. У разі прийнятті рішення про відмову у призначенні пенсії, управління повідомляє про це заявника із зазначає причини відмови.

У свою чергу, суд перевіряє, зокрема, чи діяв суб`єкт владних повноважень обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

За таких обставин, суд дійшов висновку у цій справі, що Мангушське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області діяло необґрунтовано, оскільки у рішенні про відмову у призначенні пільгової пенсії не визначено мотивів не зарахування до страхового стажу періодів роботи з 16.12.1998 по 25.12.1999; з 01.07.2014 по 26.07.2017. Також, частина мотивів, наведених управлінням, зокрема щодо відсутності підстав для зарахування до пільгового стажу періодів з 15.08.1988 по 26.01.1998, є безпідставними.

Отже, приймаючи рішення про відмову в призначенні пільгової пенсії, Мангушське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області діяло необґрунтовано. При цьому, суд не обраховує дійсний загальний та спеціальний стаж позивача, у зв`язку з чим відсутні підстави для зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» якою визначені особливості пенсійного забезпечення осіб в залежності від кількості відпрацьованих на підземних роботах років.

Разом з тим, частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З огляду на зазначені норми та встановлені у справі обставини, а саме прийняте управлінням рішення від 02.12.2019 №80 про відмову у призначені пільгової пенсії, в якому викладені мотиви відмови у зарахуванні до пільгового стажу періодів роботи позивача, суд дійшов висновку про відсутню бездіяльність (пасивну поведінку) відповідача щодо не зарахування до пільгового стажу періоду з 15.08.1988 по 26.01.1998, у зв`язку з чим належним та ефективним захистом прав позивача в цій частині є скасування рішення від 02.12.2019 №80 про відмову в призначені пільгової пенсії, зобов`язання Мангушського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву від 28.11.2019 про призначення пільгової пенсії відповідно до п.п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» зарахувавши до пільгового стажу періоди з 15.08.1988 по 30.10.1988, 31.10.1988 по 30.11.1988, з 01.12.1988 по 07.10.1990, з 08.10.1990 по 20.12.1990, з 21.12.1990 по 27.11.1995, з 28.11.1995 по 26.01.1998.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду по справі №754/14898/15-а (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/72608654).

Вимоги про визнання протиправною бездіяльності Мангушського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не зарахування до страхового стажу періодів роботи з 16.12.1998 по 25.12.1999 і з 01.07.2014 по 26.07.2017 підлягають задоволенню, оскільки рішення від 02.12.2019 №80 не містить мотивів відмови.

За таких обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

При розподілі судових витрат суд враховує, що фактично позовні вимоги задоволені, оскільки рішення про відмову у призначенні пенсії скасовано, а задоволення позовних вимог в частині зобов`язання відповідача вчинити певні дії є похідними від першої вимоги, отже присудженню підлягає судовий збір у розмірі, який передбачений сплаті як за одну позовну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що за подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн., присудженню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 840,80 грн.

На підстав наведеного, керуючись Кодексом адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Мангушського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Мангушського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не зарахування ОСОБА_1 до загального страхового стажу періодів роботи з 16.12.1998 по 25.12.1999, з 01.07.2014 по 26.07.2017.

Скасувати рішення Мангушського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 02 грудня 2019 року №80 про відмову в призначені пільгової пенсії.

Зобов`язати Мангушське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код 42171919, 87400, Донецька область, Мангушський район, смт.Мангуш, вул.Тітова, буд. 72а) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) від 28.11.2019 про призначення пільгової пенсії відповідно до п.п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» зарахувавши до пільгового стажу періоди з 15.08.1988 по 30.10.1988, 31.10.1988 по 30.11.1988, з 01.12.1988 по 07.10.1990, з 08.10.1990 по 20.12.1990, з 21.12.1990 по 27.11.1995, з 28.11.1995 по 26.01.1998 та з врахуванням висновків суду викладених у цьому рішенні суду стосовно питання про зарахування до страхового стажу періодів роботи з 16.12.1998 по 25.12.1999, з 01.07.2014 по 26.07.2017.

В задоволені позовних вимог щодо зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з дати її призначення, з урахуванням фактично виплачених сум відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Мангушського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ідентифікаційний код 42171919, 87400, Донецька область, Мангушський район, смт.Мангуш, вул.Тітова, буд. 72а) судові витрати в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідні положення, п.3 розділу VI Перехідні положення КАС України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.О. Кошкош