Ухвала суду № 89918637, 17.06.2020, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову в задоволенні клопотання

17 червня 2020 року ЛуцькСправа № 140/2437/20 Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Денисюка Р.С.,

при секретарі судового засідання Матящук Л.Р.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

представників відповідача Шумського А.А., Бобрик І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника відповідача про закриття провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Павлівської сільської ради Іваничівського району Волинської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернулася з позовом до Павлівської сільської ради Іваничівського району Волинської області (далі – Павлівська сільська рада, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення від 23.12.2019 № 27.2/2 “Про розгляд заяви гр. ОСОБА_1 ” та зобов`язання надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 1,95 га у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Павлівської сільської ради Іваничівського району відповідно до заяви від 27.02.2019.

Ухвалою суду від 10.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та на підставі частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами (а. с. 15).

В подальшому, ухвалою суду від 12.05.2020 ухвалено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження та продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів. Підготовче засідання призначено на 10:30 год. 29.05.2020 (а. с. 27).

Ухвалою суду від 29.05.2020 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 12:00 год. 10.06.2020 (а. с. 59, 61).

10.06.2020 за клопотанням представника відповідача оголошено перерву у розгляді справи на 10:30 год. 17.06.2020 (а. с. 66).

В судовому засіданні 17.06.2020 представник відповідача заявив клопотання про закриття провадження в даній справі з підстав непоширення адміністративної юрисдикції на категорію справ, що стосується земельних правовідносин.

Позивач щодо заявленого клопотання заперечила та просила позов задовольнити.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, дійшов висновку, що в задоволенні клопотання про закриття провадження у справі слід відмовити з таких підстав.

Судом встановлено, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 12.11.2019 у справі № 140/2726/19 за позовом ОСОБА_1 до Павлівської сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії позов задоволено частково; визнано протиправним та скасовано рішення Павлівської сільської ради від 19.07.2019 №23/6 про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 1,95 га у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Павлівської сільської ради Іваничівського району Волинської області та зобов`язано Павлівську сільську раду повторно розглянути на засіданні чергової сесії ради заяву ОСОБА_1 від 27.02.2019 про надання їй дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 1,95 га у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Павлівської сільської ради Іваничівського району Волинської області, з урахуванням висновків суду; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Дане рішення набрало законної сили 13.12.2019.

На виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12.11.2019 у справі № 140/2726/19 Павлівською сільською радою 23.12.2019 прийнято рішення № 27.2/2 «Про розгляд заяви громадянки ОСОБА_1 » яким надано дозвіл гр. ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності, не наданої у власність або користування громадянам чи юридичним особам, орієнтовною площею 0,50 га (рілля) для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться за межами населених пунктів Павлівської сільської ради Іваничівського району Волинської області (а. с. 10).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Визначальною ознакою справи, яка має розглядатись у порядку адміністративної юрисдикції, є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції і який виник у зв`язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

З аналізу наведених процесуальних норм убачається, що до адміністративної юрисдикції відноситься справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один з його учасників - суб`єкт владних повноважень здійснює владні управлінські функції, у цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.

Натомість визначальні ознаки приватноправових відносин - це юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права (як правило майнового) певного суб`єкта, яке підлягає захисту у спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть у тому випадку, якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб`єкта владних повноважень.

За змістом положень статті 122 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) вирішення питань щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування із земель державної чи комунальної власності належить до компетенції відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 123 ЗК України у випадку надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення, рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Ці органи відповідно до повноважень, визначених статтею 122 ЗК України, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується у порядку, встановленому статтею 186-1 ЗК України.

Згідно із частиною шостою статті 123 ЗК України орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом після отримання позитивного висновку такої експертизи, приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

Рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються: затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов їх вилучення (у разі необхідності); надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Відповідно до положень частин десятої, тринадцятої та чотирнадцятої статті 123 ЗК України відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Тобто, якщо особа звертається до відповідних органів із заявою для отримання у користування земельної ділянки, за результатами розгляду якої ці органи приймають відповідні рішення, то в цих правовідносинах відповідач реалізує свої контрольні функції у сфері управління діяльністю, що підпадає під юрисдикцію адміністративного суду.

Отже, розгляду саме адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів.

Суд звертає увагу, що відмова особі у наданні земельної ділянки у користування через неподання цією особою необхідних документів, зокрема проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, сама по собі не є порушенням цивільного права цієї особи за відсутності обставин, які свідчать про наявність в неї або інших заінтересованих осіб відповідного речового права щодо такої земельної ділянки.

В даній справі ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про захист свого інтересу в отриманні земельної ділянки у власніть, а не за захистом наявного в неї майнового права на цю земельну ділянку.

Таким чином, право позивачки не було реалізовано внаслідок відмови відповідача в наданні згоди на розробку проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, а не про передачу у власність земельної ділянки.

Наявність існуючого речового права позивача або інших осіб на цю земельну ділянку матеріалами справи не підтверджена.

У позовній заяві не порушується питання щодо визнання за позивачем права власності на земельну ділянку, на час розгляду справи такого права відповідно до порядку, встановленого земельним законодавства.

Вимоги у позові пов`язані із протиправністю рішень суб`єкта владних повноважень, які перешкоджають позивачу в оформленні документів на земельну ділянку.

Суд звертає увагу, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.11.2018 року у справі №826/5735/16 наголошує, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає остаточного вирішення питання про надання її у власність чи користування, а тому не створює правових наслідків, крім тих, що пов`язані з неправомірністю прийняття рішення органом місцевого самоврядування.

Рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою є стадією процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку. Однак отримання такого дозволу не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття такого права, оскільки сам по собі дозвіл не є правовстановлюючим актом.

Таким чином, правовідносини, які пов`язані з прийняттям та реалізацією такого рішення, не підпадають під визначення приватноправових, оскільки не породжують особистих майнових прав та зобов`язань осіб.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 17.10.2018 у справі № 380/624/16-ц).

Відповідно до пункту першого частини першої статті 238 КАС суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Оскільки спірні правовідносини виникли з приводу рішення відповідача щодо надання/відмови надати дозвіл на розробку проекту землеустрою, яке в силу законодавчих приписів належить до його виключної компетенції як органу місцевого самоврядування, тому законність такого рішення підлягає перевірці адміністративним судом.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21.03.2018 у справі №536/233/16-ц, та від 28.11.2018 у справі №820/4219/17.

Таким чином, спір у цій справі не має ознак приватноправового та підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, а відтак в задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтями 238, 243 ч.3, 248 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Павлівської сільської ради Іваничівського району Волинської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії відмовити.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.

Суддя Р.С. Денисюк

Повний текст ухвали складено 19.06.2020