Ухвала суду № 89918470, 18.06.2020, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про закриття провадження у справі в частині позовних вимог

18 червня 2020 року ЛуцькСправа № 140/5514/20 Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання про закриття провадження в частині позовних вимог в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування вимог,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (позивач) звернувся з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі – ГУ ДПС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправними та скасування вимоги від 30 вересня 2019 року №Ф-6188-17У про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 18276,72 грн та вимоги від 15 листопада 2019 року №Ф-6188-17 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску у сумі 26539,26 грн (а.с.31-33).

В обґрунтування позову позивач зазначив, що був зареєстрований як фізична особа-підприємець, проте у 2015 році подав заяву про припинення підприємницької діяльності у зв`язку із офіційним працевлаштуванням; з цього часу не звітував перед органами доходів і зборів та вважав, що не має обов`язків зі сплати податків і зборів як суб`єкт господарювання. Позивач вважає, що після офіційного працевлаштування згідно з положеннями Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” (далі – Закон №2464-VI) він є застрахованою особою та єдиний внесок за нього як застраховану особу сплачує роботодавець у розмірі, не меншому за мінімальний страховий внесок, а сплата єдиного внеску від діяльності, яку він фактично не здійснював, спричиняє подвійну сплату єдиного внеску, що не відповідає меті запровадження державою консолідованого страхового внеску.

Також зазначив, що обидві спірні вимоги були оскаржені до Державної податкової служби України (далі – ДПС України), рішенням якої від 27 січня 2020 року №3415/6199-00-08-06-01-06 скасовано вимогу від 15 листопада 2019 року №Ф-6188-17 із зобов`язанням ГУ ДПС у Волинській області сформувати нову вимогу, а рішенням від 16 березня 2020 року №9497/6199-00-08-06-01-06 повідомлено про те, що вимога від 30 вересня 2019 року №Ф-6188-17У не підлягає оскарженню в адміністративному порядку, а лише у судовому, бо є узгодженою.

Позивач вважає вимоги протиправними та просив їх скасувати у судовому порядку.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 05 травня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідач у відзиві на позов позовні вимоги заперечив та у задоволенні позову просив відмовити (а.с.46-49). В обґрунтування цієї позиції вказав, що згідно з інтегрованою карткою платника податків 09 лютого 2018 року позивачу нараховано єдиний внесок за 2017 рік у сумі 8448,00 грн та по 2457,18 грн щоквартально у 2018 році. Оскільки ОСОБА_1 , будучи фізичною особою-підприємцем, не сплачував у встановлені строки єдиний внесок, то на підставі статті 25 Закону №2464-VI та даних Автоматизованої інформаційної системи (АІС) “Податковий блок” ОСОБА_1 07 лютого 2019 року сформована та надіслана на податкову адресу фізичної особи-підприємця вимога №Ф-6188-17 на суму 18276,72 грн, яка 16 квітня 2019 року повернулася на адресу контролюючого органу. Оскільки у десятиденний строк ОСОБА_1 суму недоїмки не сплатив, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив її у судовому порядку, то вже узгоджену вимогу від 30 вересня 2019 року №Ф-6188-17 скеровано до підрозділу державної виконавчої служби для примусового виконання. Поряд з цим, заборгованість збільшилась (за перший – третій квартали 2019 року підлягало до сплати позивачем по 2754,18 грн щоквартально), а тому 15 листопада 2019 року сформовано вимогу №Ф-6188-17 на суму боргу 26539,26 грн. Однак вимога від 15 листопада 2019 року №Ф-6188-17 є скасованою на підставі рішення ДПС України від 27 січня 2020 року №3425/6199-00-08-06-01-06, що, на думку відповідача, є підставою для закриття провадження у справі у цій частині позовних вимог на підставі пункту 8 частини першої статті 238 КАС України.

У відповіді на відзив від 11 червня 2020 року позивач підтримав доводи позову (а.с.61-63).

У запереченні на відповідь на відзив відповідач підтримав доводи, які наводив у відзиві (а.с.64-65).

Перевіривши доводи сторін, письмовими доказами, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у частині позовних вимог з огляду на таке.

Предметом спору у цій справі є правомірність вимоги від 30 вересня 2019 року №Ф-6188-17У про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску у сумі 18276,72 грн та вимоги від 15 листопада 2019 року №Ф-6188-17 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску у сумі 26539,26 грн.

Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, зокрема, шляхом про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Пунктом 8 частини першої статті 238 КАС України обумовлено, що суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

Таким чином, для закриття провадження у справі з наведених вище підстав необхідні дві обов`язкові умови: 1) виправлення суб`єктом владних повноважень тих порушень, що є предметом оскарження в суді; 2) відсутність підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 спірні вимоги від 30 вересня 2019 року №Ф-6188-17У та від 15 листопада 2019 року №Ф-6188-17 оскаржував в адміністративному порядку. Рішенням ДПС України від 27 січня 2020 року №3425/6199-00-08-06-01-06 скарга ОСОБА_1 задоволена частково: скасована вимога від 15 листопада 2019 року №Ф-6188-17 як така, що сформована з порушенням пунктів 3, 4 розділу VI Інструкції №449 та вона вважається відкликаною; одночасно зобов`язано ГУ ДПС у Волинській області сформувати та направити платнику нову вимогу (а.с.8-9). Разом з тим, рішенням ДПС України від 16 березня 2020 року №9497/6199-00-08006-01-06 за скаргою ОСОБА_1 повідомлено, що вимога від 30 вересня 2019 року №Ф-6188-17У є узгодженою, а тому не підлягає адміністративному оскарженню, але може бути оскаржена у судовому порядку (а.с.10-12).

Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” (далі - Закон), нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів визначено Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року №449 (наказ зареєстрований в Міністерстві юстиції України 07 травня 2015 року за №508/26953; далі - Інструкція №449 у редакції наказу Міністерства фінансів України від 04 травня 2018 року №469).

Як передбачено пунктом 5 розділу VI Інструкції №459, протягом 10 календарних днів із дня одержання вимоги про сплату боргу (недоїмки) платник зобов`язаний сплатити зазначені у пункті 1 вимоги суми недоїмки, штрафів та пені. У разі незгоди з розрахунком органу доходів і зборів суми боргу (недоїмки) платник єдиного внеску протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання вимоги, узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) в адміністративному або судовому порядку.

При цьому відповідно до абзацу третього пункту 6 розділу VI Інструкції №459 вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається відкликаною, якщо орган доходів і зборів скасовує або змінює раніше зазначену суму боргу (недоїмки) внаслідок її узгодження або оскарження - з дня прийняття органом доходів і зборів рішення про скасування або зміну раніше зазначеної суми боргу (недоїмки).

У даному випадку внаслідок адміністративного оскарження вимоги від 15 листопада 2019 року №Ф-6188-17 рішенням ДПС України від 27 січня 2020 року №3425/6199-00-08-06-01-06 надано оцінку правомірності цієї вимоги та встановлено, що вона не відповідає вимогам пунктів 3, 4 розділу VI Інструкції №449 та вимогу скасовано.

Тому з урахуванням положень пункту 6 розділу VI Інструкції №459 вимога від 15 листопада 2019 року №Ф-6188-17 вважається відкликаною та не несе юридичних наслідків для особи, стосовно якої вона сформована. У разі формування ГУ ДПС у Волинській області на підставі рішення ДПС України 27 січня 2020 року №3425/6199-00-08-06-01-06 нової вимоги її узгодження із позивачем здійснюватиметься у загальному порядку, визначеному пунктом 5 розділу VI Інструкції №459. Тобто, наразі вимога від 15 листопада 2019 року №Ф-6188-17 вже є скасованою та порушення виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому за таких обставин відсутні підстави вважати, що законні права та інтереси позивача потребують визнання судом цієї вимоги протиправною.

Враховуючи обраний позивачем спосіб захисту порушених прав та інтересів, суд дійшов переконання, що скасування ДПС України вимоги від 15 листопада 2019 року №Ф-6188-17 дає підстави для висновку про наявність підстав для закриття провадження на підставі пункту 8 частини першої статті 238 КАС України в частині позовних вимог про визнання протиправною та скасування виключно цієї вимоги; в решті позовних вимог (про визнання протиправною та скасування вимоги від 30 вересня 2019 року №Ф-6188-17У) спір підлягає вирішенню у загальному порядку.

Таким чином, суд вважає, що клопотання відповідача про закриття провадження в частині позовних вимог слід задовольнити.

Керуючись пунктом 8 частини першої статті 238, статтями 248, 256 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання відповідача про закриття провадження у справі в частині позовних вимог задовольнити.

Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування вимог в частині позовних вимог про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 15 листопада 2019 року №6188-17.

Роз`яснити позивачу, що повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення, з урахуванням пункту 3 розділу VI “Прикінцеві положення” КАС України.

Суддя Ж.В. Каленюк