Рішення № 89918230, 13.05.2020, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 13.05.2020

Справа № 334/7401/19

Провадження № 2/334/1403/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

13 травня 2020 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Турбіної Т.Ф., при секретарі Лапі М.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Запоріжжі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2019 року Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості кредитним договором, в обґрунтування якого зазначив, що відповідно до укладеного між сторонами кредитного договору без номеру від 25.12.2009 року відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту у розмірі 2000,00 грн. на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,0% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Позивачем умови кредитного договору були виконані в повному обсязі.

Відповідач взяті на себе обов`язки щодо виконання умов договору не виконував, у зв`язку з чим станом на 22.09.2019 року виникла заборгованість по сплаті кредиту в розмірі 84560,00 грн., яка складається з:

заборгованості за кредитом – 701,26 грн.;

заборгованості по процентам за користування кредитом – 76926,35 грн.;

заборгованості за пенею та комісією – 2429,53 грн.;

штрафів відповідно до п. 8.6 Умов та Правил надання банківських послуг:

фіксованої частини штрафу – 500,00 грн.;

процентної складової штрафу – 4002,86 грн.

У зв`язку з викладеним, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості за кредитним договором та понесені судові витрати у розмірі 1921,00 грн.

Справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Сторони повідомлені про дату розгляду справи та наданий час для подання відзиву та заперечень.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав заяву про слухання справи без його участі, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, не заперечує проти проголошення заочного рішення.

Відповідно до ч. 8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідач в судове засідання не з`явився. Відзив на позов не подав, про день та час слухання справи повідомлявся своєчасно, належним чином, згідно вимог ЦПК України. Причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності суду не надав, у зв`язку з чим, відповідно до ст.ст. 280-283 ЦПК України зі згоди представника позивача, суд ухвалює заочне рішення.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі, суд проводить розгляд цивільної справи без фіксування технічними засобами, за наявними у справі матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши докази у їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 25.12.2009 року між Закритим акціонерним товариством Комерційний Банк «ПриватБанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк», яке згідно Наказу Міністерства фінансів України № 519 від 21.05.2018 року змінило зазву на Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір без номеру, на підставі якого відповідач отримав грошові кошти в розмірі 2000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,0% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

ОСОБА_1 підтвердив свою згоду на те, що підписана ним 25.12.2009 року Заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також «Тарифами банку», складає між ним і Банком Договір, про що свідчить підпис Відповідача у заяві.

На підтвердження доводів позову Банком до матеріалів справи долучено підписані ОСОБА_1 заяву від 25.12.2009 року та Довідку про Умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» від 25.12.2009 року.

Надані суду на підтвердження умов кредитування Умови та Правила надання банківських послуг відповідачем не підписані.

Зобов`язання щодо надання коштів банком були виконані. ОСОБА_1 в порушення умов договору належним чином погашення заборгованості за кредитним договором не здійснював.

З наданого банком розрахунку вбачається, що заборгованість останнього за вказаним кредитним договором станом на 22.09.2019 року становить 84560,00 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом – 701,26 грн.; заборгованості по процентам за користування кредитом – 76926,35 грн.; заборгованості за пенею та комісією – 2429,53 грн.; штрафів відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та Правил надання банківських послуг: фіксованої частини штрафу – 500,00 грн.; процентної складової штрафу – 4002,86 грн.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За умовами договору (Заява від 25.12.2009 року), сторони погодили щомісячну сплату відсотків за кредитом у розмірі 3% (36% на рік).

З наданого позивачем розрахунку заборгованості станом на 22.09.2019 року вбачається, що зазначена відсоткова ставка у розмірі 36% на рік діяла у період з дня укладення Договору (25.12.2009 року) до 31.03.2015 року, а тому за вказаний період розмір заборгованості по процентам за користування кредитом, з яким погоджується суд, складає 121,62 грн.

Проценти в межах періоду з 01.04.2015 року по 22.09.2019 року нараховані на поточну та прострочену заборгованість з розрахунку 43,2% річних .

В обґрунтування вимог про стягнення процентів на поточну та прострочену заборгованість з розрахунку 43,2 % річних позивач посилається на те, що Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/, з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п. 5.5 «Правил користування платіжною карткою».

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови таких договорів розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Як встановлено судом, Умови та Правила надання банківських послуг, копія яких долучена до позову, не містять підпису відповідача, позивачем не надано суду належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці умови розумів відповідач, підписуючи заяву позичальника.

Крім того, позивачем не надано суду доказів того, що «Тарифи Банку», які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/, а також «Правила користування платіжною карткою», на які посилається Банк, розумів ОСОБА_1 , підписуючи Заяву 25.12.2009 року.

Такий висновок узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, відповідно до якого без наданих підтверджень про конкретні запропоновані позичальнику умови надання споживчого кредиту фізичним особам, їх не можна вважати складовою частиною кредитного договору.

Відтак, вимога про стягнення процентів на поточну та прострочену заборгованість з розрахунку 43,2 % річних за період з 01.04.2015 року по 22.09.2019 року є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.

Разом з тим, суд приходить до висновку, що у зв`язку з неналежним виконанням умов договору, ОСОБА_1 повинен сплатити Банку заборгованість по за період з 01.04.2015 року по 22.09.2019 року з розрахунку 36% на рік (як зазначено у Заяві від 25.12.2009 року) у розмірі 1147,26 грн., що розраховується наступним чином: 701,26 грн. (сума боргу) Х 36% Х 1636 (кількість днів прострочки у періоді) / 360 днів Х 100%.

Таким чином, всього заборгованість по процентам становить 1268,88 грн.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, у позовній заяві просив стягнути заборгованість за пенею та комісією за несвоєчасну сплату у розмірі 2429,53 грн.

З підписаної 25.12.2009 року відповідачем Довідки про Умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», вбачається, що за несвоєчасне погашення заборгованості, відповідач повинен сплатити Банку пеню, яка має дві складові, а саме: пеня (1) – базова відсоткова ставка по договору/30, яка нараховується за кожен день прострочки кредиту, та пеня (2) – 1% від заборгованості , але не менше 30 грн. в місяць, яка нараховується 1 раз на місяць.

З розрахунку заборгованості вбачається, що ставка пені протягом періоду з 25.12.2009 року по 22.09.2019 року складає 0,00 %, на підставі чого суд дійшов висновку, що пеня у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання банком не нараховувалася.

Щодо стягнення заборгованості по комісії у сумі 2459,53 грн., як це зазначено у розрахунку заборгованості, суд виходить з наступного.

Умови договору визначаються і погоджуються на розсуд сторін, крім тих, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.

Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

У разі, коли зміна положення або визнання його недійсним зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача такі положення також підлягають зміні або договір може бути визнаним недійсним у цілому.

Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення.

Споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцеві будь-які збори, відсотки комісії або інші вартісні елементи кредиту, що не були зазначені у договорі.

З розрахунку заборгованості вбачається, що Банк просить стягнути з відповідача заборгованість за комісією у розмірі 2429,53 грн., однак у Заяві та Довідці про Умови кредитування, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді комісії за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що в задоволенні вимог про стягнення комісії необхідно відмовити.

Що стосується стягнення з ОСОБА_1 штрафів, передбачених п. 8.6 Умов та Правил надання банківських послуг, суд приходить до наступних висновків.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 25.12.2009 року, посилався на Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/як невід`ємні частини спірного договору.

Суд вважає необґрунтованим посилання позивача на п. 8.6 Умов та Правил надання банківських послуг, оскільки матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи Заяву про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема, щодо сплати неустойки (пені, штрафів), у зазначеному в цих документах розмірах і порядках нарахування.

У Довідці про Умови кредитування, підписаній відповідачем, передбачена відповідальність при порушенні платежів по будь-якому з грошових зобов`язань, передбачених договором, більше ніж на 30 днів, у вигляді штрафу у розмірі фіксованої частини – 500,00 грн. та 5% від суми заборгованості по кредитному ліміту.

У заяві позичальника від 25.12.2009 року зазначено, що при порушенні позичальником строків погашення по будь-якому з грошових зобов`язань, передбачених Заявою, більше ніж на 120 днів, позивальник повинен буде сплатити Банку штрафи у розмірі фіксованої частини – 250,00 грн. та 5% від ціни позову.

Таким чином, умовами договору передбачена відповідальність у вигляді штрафу, однак розмір та порядок нарахування штрафу у заяві та умовах кредитування різні, у зв`язку з чим суд вважає можливим стягнути з відповідача штраф у розмірі, вказаному у заяві позичальника, у сумі 250,00 грн. та 98,50 грн., що становить 5% від обґрунтованої ціни позову 1970,14 грн. (701,26+12,68,88 = 1970,14 грн.), а всього 348,50 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку, що з відповідача підлягають стягненню на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за тілом кредиту – 701,26 грн., заборгованість за процентами за користування кредитом – 1268,88 грн., штраф у загальній сумі 348,50 грн., а всього 2318,64 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені ним і документально підтверджені судові витрати з оплати судового збору в розмірі 52,64 грн. (пропорційно задоволеним вимогам).

Керуючись ст.ст. 3, 4, 10, 11, 76-81, 89, 141, 280-284 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , який зареєстрований а адресою: АДРЕСА_1 , на користь АТ КБ «Приватбанк» (рах. № НОМЕР_2 МФО № 305299, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором б/н від 25.12.2009 року в розмірі 2318,64 грн. (дві тисячі триста вісімнадцять грн. 64 коп.), що складається з: заборгованості за тілом кредиту у сумі 701,26 грн. (сімсот одна грн. 26 коп.), заборгованості за процентами за користування кредитом у сумі 1268,88 грн. (одна тисяча двісті шістдесят вісім грн. 88 коп.), штрафу у сумі 348,50 грн. (триста сорок вісім грн. 50 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , який зареєстрований а адресою: АДРЕСА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» (рах. № НОМЕР_2 МФО № 305299, код ЄДРПОУ 14360570) судові витрати в розмірі 52,64 грн. (п`ятдесят дві гривні 64 коп.).

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Турбіна Т. Ф.