Вирок № 89918221, 17.06.2020, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 17.06.2020

Справа № 334/2346/20

Провадження № 1-кп/334/806/20

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2020 року м. Запоріжжя

Ленінський районний суд м. Запоріжжя

у складі: головуючого судді - Ісакова Д.О.

при секретарі – Бараш Ю.Ю.

за участю прокурора – Побейвовк П.В.

обвинуваченого – ОСОБА_1

захисника – Біленко О.В.

представника цивільного позивача – Дикого Д. ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в місті Запоріжжі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12020080050001431 від 27 квітня 2020 року за обвинуваченням: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, маючого середню освіту, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого на підставі ст.89 КК України за обвинуваченням у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.249 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Ленінського районного суду міста Запоріжжя в порядку ст.474 ч.1 КПК України надійшло кримінальне провадження з обвинувальним актом за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.249 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12020080050001431 від 27 квітня 2020 року, та угодою про визнання винуватості від 08 травня 2020 року, укладеною під час досудового розслідування між прокурором Запорізької місцевої прокуратури №3 Запорізької області Побейвовк П.В. та обвинуваченим ОСОБА_1 .

В угоді про визнання винуватості вказано, що відповідно до ст.63 закону України «Про тваринний світ»: «відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу несуть особи, винні в порушенні правил використання об`єктів тваринного світу; незаконному вилученні об`єктів тваринного світу з природного середовища; виготовленні, зберіганні, реалізації та застосуванні заборонених знарядь добування тварин; порушенні встановлених законодавством вимог щодо охорони середовища існування, умов розмноження і шляхів міграції тварин.

Відповідно до ст.52-1 вказаного закону: Для добування об`єктів тваринного світу забороняється виготовлення, збут, застосування, зберігання ... монониткових (волосінних) сіток крім тих, що призначені для промислового лову), а також інших засобів, заборонених законом.

Забороняються знаряддя добування об`єктів тваринного світу, що призводять до калічення диких тварин, їх страждань та масового безконтрольного знищення.

Відповідно до п.п.3.15 «Правил любительського і спортивного рибальства та Інструкції про порядок обчислення та внесення платежів за спеціальне використання водних живих ресурсів при здійсненні любительського і спортивного рибальства», затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України №19 від 15 лютого 1999 року забороняється лов водних живих ресурсів: із застосуванням ... промислових та інших знарядь лову, виготовлених із сіткоснастевих чи інших матеріалів усіх видів і найменувань; на водоймах, що не визначені органами рибоохорони як такі, на яких дозволене любительське рибальство; без наявності відповідних документів, що дають право на здійснення лову в окремих водоймах.

Відповідно до п.п.4.14.3, вказаних Правил, забороняється лов риби, добування водних тварин на таких водоймах у такі строки: Регіон внутрішніх водойм, на період нересту риби; у всіх водосховищах, а також в озерах Волинської і Рівненської областей з 01 квітня по 10 червня.

У період часу з 06-30 години до 19-30 години 27 квітня 2020 року, ОСОБА_1 , діючи умисно, з метою незаконного зайняття рибним добувним промислом, знаходячись в верхів`ях Каховського водосховища, на воді між арочним мостом та греблею Дніпро ГЕС в Дніпровському районі м. Запоріжжя де в порушення ст.63 Закону України «Про тваринний світ» та п.п.3.15, Правил любительського та спортивного рибальства», затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України від 15 лютого 1999 року, якими передбачено настання відповідальності за порушення правил використання об`єктів тваринного світу, незаконне вилучення об`єктів тваринного світу з природного середовища, а саме заборонено лов водних живих ресурсів, із застосуванням промислових та інших знарядь лову, виготовлених із сіткоснастевих чи інших матеріалів усіх видів і найменувань; на водоймах, що не визначені органами рибоохорони як такі, на яких дозволене любительське рибальство; без наявності відповідних документів, що дають право на здійснення лову в окремих водоймах, п.п.4.13 цих Правил рибальства яким забороняється лов риби на період нересту риби у всіх водосховищах з 1 квітня по 10 червня, з гумового човна «Sport boat 260» за допомогою забороненого знаряддя лову - сітки ліскової L67 м, h1.5м, діаметром 40x40 мм, незаконно займався виловом риби в результаті чого незаконно виловив 57 особин карася сріблястого та одну особину плітки.

27 квітня 2020 року приблизно о 19-30 годині співробітники водної поліції підчас патрулювання виявили обвинуваченого, який знаходився на березі АДРЕСА_2 . Дніпро за адресою: м. Запоріжжя вул. Вінтера, 3-А в Дніпровському районі м. Запоріжжя. Підчас огляду було виявлено та вилучено гумовий човен «Sport boat 260» з веслами, заборонене знаряддя лову - сітка ліскова L67 м, h1.5м, діаметром 40x40 мм, а також 57 особин карася сріблястого та одну особину плітки, загальною вартістю згідно з розрахунку до додатку 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2011 року за №1209 «Про затвердження незаконного добування збирання або знищення цінних видів водних ресурсів», 1054 гривень. За таких обставин обвинуваченим, вчинено умисне, незаконне зайняття рибним добувним промислом, в результаті чого рибному господарству Каховського водосховища р. Дніпро, було заподіяно істотну шкоду.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.249 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є незаконне зайняття рибним добувним промислом, що заподіяло істотну шкоду.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором Запорізької місцевої прокуратури №3 Запорізької області Побейвовк П.В., якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12020080050001431 від 27 квітня 2020 року, з одного боку, та обвинуваченим у цьому провадженні ОСОБА_1 з іншого боку.

Обвинувачений ОСОБА_1 під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні і зобов`язується:

а) беззастережно визнати обвинувачення та цивільний позов в обсязі підозри у судовому провадженні;

б) сприяти досудовому слідству.

Сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_1 за ч.1 ст.249 КК України у вигляді штрафу у розмірі ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Із запропонованим видом та мірою покарання обвинувачений ОСОБА_1 згодний.

Обвинувачений ОСОБА_1 розуміє, що відповідно до ст.473 КПК України наслідком укладання та затвердження зазначеної угоди для сторін є:

а) для прокурора і обвинуваченого - обмеження права на оскарження вироку.

Підстави оскарження обвинувального вироку, яким затверджена ця угода в апеляційному порядку йому роз`яснено і є зрозумілими, а саме:

Згідно п.1 ч.4 ст.394 КПК України вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним про визнання винуватості може бути оскаржений в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання: невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 КПК України, в тому числі не роз`яснення її наслідків угоди;

Згідно п.1 ч.3 ст.424 КПК України вироки суду першої інстанції, також судове рішення апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на такий вирок можуть бути оскаржені в касаційному порядку засудженим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди, ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою-сьомою ст.474 КПК України, в тому числі не роз`яснення йому наслідків угоди.

б) для підозрюваного - відмова від здійснення прав, передбачених абзацами 1 і 3 п.1 ч.4 ст.474 КПК України.

Передбачені у цій нормі права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину інкримінованого йому кримінального правопорушення, на допит у судовому засіданні свідків обвинувачення, заявлення клопотань, виклик свідків і надання суду своїх доказів її роз`яснено і є зрозумілими.

Обвинувачений ОСОБА_1 розуміє, що виконання зобов`язання іншою стороною в межах цієї угоди цілком залежить від дотримання ним Закону і будь-якого положення складеної угоди.

У разі невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст.476 КПК України прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.

Обвинувачений ОСОБА_1 розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст.389-1 КК України.

Угода укладена 08 травня 2020 року в 4 екземплярах.

Вислухавши прокурора Побейвовка П.В., представника цивільного позивача Дикого Д.А., захисника Біленко О.В., обвинуваченого ОСОБА_1 , який свою вину визнав в повному обсязі.

Згідно до ч.3 ст.349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.

Судом з`ясовано, чи правильно розуміють учасники процесу зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, а також судом роз`яснено, що вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.

Оскільки сторони вважають, що фактичні обставини кримінального провадження доведені зібраними доказами, які не вимагають дослідження в ході судового розгляду, суд також визнає їх доведеними.

До таких фактичних обставин відносяться обставини, що відносяться до дати, часу, місця, способу здійснення злочину, форми вини, заподіяної шкоди.

Суд проаналізувавши надану угоду про визнання винуватості, прийшов до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню і за можливе затвердити вказану угоду та ухвалити вирок на підставі угоди. До такого висновку суд прийшов виходячи з наступного.

Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості.

Відповідно до ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Відповідно до ст.470 КПК України прокурор при вирішенні питання про укладення угоди про визнання винуватості зобов`язаний враховувати такі обставини:

- ступінь та характер сприяння підозрюваного чи обвинуваченого у проведенні кримінального провадження щодо нього;

- характер і тяжкість обвинувачення;

- наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидшого досудового провадження;

- наявність суспільного інтересу в запобіганні, виявленні чи припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень, або інших більш тяжких правопорушень;

Відповідно до ст.472 КПК України в угоді про визнання винуватості зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, обов`язки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою, узгоджене покарання та згода обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст.. 473 КПК України, наслідки невиконання угоди. В угоді зазначається дата її укладення та вона скріплюється підписами сторін.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченому ч.1 ст.249 КК України, який згідно ст.12 КК України, є злочином невеликого ступеню тяжкості.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права визначені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди між прокурором Побейвовк П.В. та обвинуваченим ОСОБА_1 про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, обставини справи, що пом`якшують або обтяжують покарання, дані, що характеризують обвинуваченого.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_1 раніше не судимий на підставі ст.89 КК України, не працює, не перебуває на диспансерних обліках, характеризується позитивно.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 відповідно до ст.66 КК України є його щире каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні.

За таких обставин, суд вважає, що ОСОБА_1 необхідно призначити покарання у вигляді штрафу.

Оскільки у судовому засіданні знайшла своє підтвердження провина ОСОБА_1 у незаконному занятті рибним добувним промислом, що заподіяло істотну шкоду, сума заподіяної шкоди потерпілому, відповідно ніким не оспорюється, суд вважає, що вказана суми обґрунтована та підлягають стягненню з ОСОБА_1 у повному обсязі.

Питання щодо речових доказів вирішити у відповідності зі ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 314, 373, 475 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду від 08 травня 2020 року між прокурором Запорізької місцевої прокуратури №3 Запорізької області Побейвовк Павлом Володимировичем, якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12020080050001431 від 27 квітня 2020 року, з одного боку, та обвинуваченим ОСОБА_1 з іншого боку, про визнання винуватості за ч.1 ст.249 КК України і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.249 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання:

- за ч.1 ст.249 КК України у вигляді штрафу у розмірі ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме: 2040 (дві тисячі сорок) гривень.

Цивільний позов Управління Державного агентства рибного господарства у Запорізькій області - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 1054 (одну тисячу п`ятдесят чотири) гривні збитків, зарахувавши кошти на розрахунковий рахунок: UA658999980333149331000008006 УК у Дніпровському районі м. Запоріжжя /Дніпр./ 24062100, код ЄДРПОУ: 38025423, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО:89998.

Речові докази:

- гумовий човен «Sport boat 260» зеленого кольору, 2 весла, сітка ліскова, 57 особин карася сріблястого, 1 плітка, котрі по даному кримінальному провадженню визнано речовими доказами та перебувають на зберіганні в Управлінні Державного агентства рибного господарства у Запорізькій області – конфіскувати в дохід держави.

Роз`яснити, що відповідно до ст.476 КПК України у разі невиконання угоди про визнання винуватості, прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку.

Вирок суду на підставі угоди між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений: - обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частиною 4,6,7 ст.474 КПК України, в тому числі не роз`ясненні йому наслідків укладення угоди; - прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою ст.469 цього Кодексу угода не може бути укладена з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України, до Запорізького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Запоріжжя протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати у суді копію вироку чи ухвали суду.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, а учаснику, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку відсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Суддя: Д.О.Ісаков