Ухвала суду № 89917762, 29.05.2020, Вільнянський районний суд Запорізької області

Справа № 314/2367/20

Провадження № 2-з/314/20/2020

УХВАЛА

29.05.2020 м. Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області в особі судді Мануйлової Н.Ю. розглянувши заяву представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про забезпечення позову,

встановив:

28.05.2020 до суду надійшла заява представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про забезпечення позову. Вказана заява подана до поданання позовної заяви.

Відповідно до ч.2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У позову без повідомлення учасників справи.

Суд, вивчивши заяву та додані до неї матеріали, приходить до наступного.

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 2018 року ОСОБА_1 (позивач), купила земельну ділянку загальною площею 0,3263га, кадастровий №2321510100:02:002:0009, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ).

Між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем Орендне виробничим управлінням ЖКГ м.Вільнянськ існують давні непорозуміння та невирішений спір щодо спірної земельної ділянки, що підтверджується наданими скаргами та матеріалами адміністративної справи.

Зокрема, відповідач протиправно блокував встановлення позивачем паркану по межі спірної земельної ділянки площею 0,3263га з залученням вантажних автомобілів та вчиненням інших протиправних дій. Як наслідок, обидві сторони конфлікту зверталися до правоохоронних органів.

Як наслідок протиправної поведінки відповідача, позивач була змушена встановлювати паркан не по юридичній межі спірної земельної ділянки, а із значним фактичним відступом в бік своєї ділянки, від ділянки яку займає відповідач.

Отже, фактично паркан на даний час встановлений не по юридичній межі земельної ділянки площею 0,3263га, а з значним фактичним відступом в бік зменшення, від ділянки відповідача.

Як наслідок, фактична площа земельної ділянки позивача зменшилася з 0,3263га до близько 0,2га та її земельна ділянка змінила форму з чотирикутної на п`ятикутну, оскільки значна частина ділянки яку позивач купила та за яку заплатила кошти залишилася за парканом, у фактичному користуванні відповідача. Відповідно, фактична площа земельної ділянки відповідача незаконно збільшилася. Точну площу втраченої позивачем та незаконно зайнятої відповідачем земельної ділянки, позивач визначити не може, оскільки це потребує спеціальних знань експерта, що має вирішуватися у позовному провадженні після відкриття провадження у справі та що не має визначального значення на стадії забезпечення позову.

Нещодавно до позивача звернулися посадові особи відповідача з питанням підписання Акту погодження меж земельної ділянки площею 0,4313га, яку фактично займає відповідач та надали їй копії кадастрового плану (додані до даної заяви під умовними номера для ідентифікації №1 та №2) їх земельної ділянки площею 0,4313га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ).

Ознайомившись з вказаними документами, позивач відмовилася їх підписувати, оскільки її суміжна межа з відповідачем визначена не по юридичній межі, а по «існуючій огорожі».

Отже, очевидно, що у визначені відповідачем 0,4313га, ввійшла також і частина земельної ділянки, яка раніше була куплена позивачем, але внаслідок протиправних дій відповідача, залишилася за межами встановленого паркану у користуванні відповідача.

Окрім того, позивач випадково дізналася, від інших суміжних землекористувачів, що відповідач також звертався і до них з питанням підписання Акту погодження меж земельної ділянки площею 0,4313га. Інші суміжні землекористувачі вказаний акт підписали, при цьому на час їх підпису - він вже був підписаний позивачем. Оскільки позивач вказаний акт не підписувала та має давні неприязні стосунки з відповідачем, вона має припущення, що її підпис підроблений з метою фальсифікації та юридичного закріплення за відповідачем сформованої земельної ділянки площею 0,4313га, до якої, в тому числі, ввійшла і частина земельної ділянки позивача, яку вона раніше купила та яка дійсно фактично залишилася за межею паркану.

Отже, позивач має намір звернутися до суду з позовом про відновлення меж її земельної ділянки у натурі. Але, якщо до відкриття провадження у справі, або в процесі розгляду справи відповідач сформує земельну ділянки площею 0,4313га, межа якої пройде по «існуючій огорожі», а не по юридичній межі ділянки позивача, це:

- значно ускладнить розгляд даної справи,

- змінить предмет та підстави позову на майнову вимогу про захист права власності,

- призведе до необхідності збільшення та уточнення позовних вимог,

- необхідності оскарження рішення державного кадастрового реєстратора,

- скасування кадастрового номеру,

- можлива передача сформованої земельної ділянки відповідача у приватну власність іншим особам,

- зміна відповідача у справі,

- та інше.

У зв`язку із наведеним та у відповідності до ст. ст.149 - 153 ЦПК України, позивач просить для забезпечення позовної заяви заборонити державним кадастровим реєстраторам Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, код ЄДРПОУ 39820689, адреса: вул. Українська, буд.50, м. Запоріжжя, 69095 та державним кадастровим реєстраторам відділу у Вільнянському районі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, код ЄДРПОУ 39820689, адреса: вул. Бочарова, буд.16, м. Вільнянськ, Запорізька обл., 70002, та всім іншим державним кадастровим реєстраторам незалежно від їх підпорядкування та місцезнаходження, вчиняти будь-які юридично значимі дії по присвоєнню кадастрового номеру та формуванню земельної ділянки орієнтовною площею 4313га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ) та перебуває у фактичному користуванні Орендного виробничого управління житлово- комунального господарства, код ЄДРПОУ 03345645, адреса: вул. Ціолковського, буд.12, м. Вільнянськ, Запорізька обл., 70002.

Вирішуючи питання відносно забезпечення позову суд виходить з наступного.

Інститут забезпечення позову - це фактично гарантія захисту прав позивача, що гарантує в майбутньому належне виконання судового рішення, оскільки забезпеченню підлягає матеріально-правова вимога до відповідача, реалізація якої без вжиття заходів із забезпечення позову може бути неможливою. Предмет забезпечення позову - виключно матеріально-правова вимога (майнового чи немайнового характеру), що утворює предмет позову, який надалі підлягає виконанню.

У частині другій статті 149 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Згідно з частиною третьою статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

З наданим представником позивача доказів вбачається, що між ОСОБА_1 та ОВУЖКГ м.Вільнянськ у 2017-2018 роках існував спір щодо меж суміжних ділянок за адресою: АДРЕСА_1 ) та порядком їх користування.

На підтвердження права власності на земельну ділянку за вказаною адресою площею 0,3263га, кадастровий номер 2321510100:02:002:0009, представник позивача надав копію договору купівлі-продажу земельної ділянки від 13.11.2018, посвідчений приватний нотаріусом Вільнянського районного нотаріального округу Запорізької області.

Разом з тим, представником позивача надано витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 12.08.2017, загальні відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 2321510100:02:002:0009містить наступну інформацію про речові права:

вид права: право власності,

форма власності: комунальна власність,

інформація про власників (користувачів) земельної ділянки: Вільнянська міська рада;

дата державної реєстрації земельної ділянки: 26.11.2014

відомості про оренду: орендар Приватне підприємство «Фермер-Інвест»,

дата реєстрації речового права: 10.11.2004;

строк дії речового права: 10.

Не встановлюючи обставин справи, здійснюючи оцінку доказів виключно в межах розгляду заяви про забезпечення позову, суд приходить до висновку, що представником позивача не надано документ, на підставі якого суд міг би дійти висновку щодо існування речового права на спірну земельну ділянку у ОСОБА_1 на теперішній час.

Крім того, позивачем не доведено, що присвоєння кадастрового номера земельній ділянці, яка знаходиться в користуванні ОВУЖКГ м.Вільнянськ, може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, оскільки у своїй заяві посилається саме на те, що такі дії з боку відповідача можуть лише утруднити процесс розгляду справи.

На підставі викладеного, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про забезпечення позову на даній стадії судового процесу, оскільки позивачем не обґрунтовано вимоги щодо забезпечення позову відносно предмету позову, забезпечення позову у виді заборони вчиняти будь-які юридично значимі дії по присвоєнню кадастрового номеру та формуванню земельної ділянки, та на переконання суду не буде сприяти забезпеченню збалансованості інтересів сторін.

Керуючись ст.ст. 149-153 ЦПК України, суд

постановив:

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про забезпечення позову відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Вільнянський районний суд Запорізької області шляхом подачі в 15-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення суду або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, встановлені для оскарження ухвали, продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя Н. Ю. Мануйлова

29.05.2020