Рішення № 89916457, 16.06.2020, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/8288/19

Категорія 52

2/295/909/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.06.2020 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира у складі:

головуючого судді Лєдньова Д.М.

секретаря – Зубрицької Т.Л.

розглянув цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Моторно-транспортного страхового бюро України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд із позовом, в якому зазначив, що 30.04.2018 року близько 19 год. 29 хв. ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «Форд», н.з. НОМЕР_1 , на 155 км. + 950 м. а/д Київ-Чоп поблизу с. Березівка Житомирського району Житомирської області здійснив наїзд на ОСОБА_1 , який рухався на велосипеді по узбіччю у попутному напрямку.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди велосипедист ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження.

У кримінальному провадженні, порушеному за наслідком даних подій, ОСОБА_1 визнано потерпілим.

В подальшому, 08.11.2018 року ухвалою Житомирського районного суду ОСОБА_2 визнано винним за ч.1 ст. 286 КК України, справу закрито у зв`язку з примиренням обвинуваченого з потерпілим.

Позивач зауважує, що в період лікування з 30.04.2018 року по жовтень 2018 року відповідачем ОСОБА_2 відшкодовано витрати, пов`язані із придбанням ліків, кошти за операції та медичні обстеження. Однак в подальшому, після закриття кримінального провадження, стан здоров`я позивача потребував продовження лікування.

Вимоги про відшкодування даних витрат відповідачем ОСОБА_2 залишено без задоволення.

Крім того, в результаті тілесних ушкоджень внаслідок дорожньо-транспортної пригоди рішенням МСЕК від 15.01.2019 року позивачу встановлено другу групу інвалідності безтерміново.

Позивач посилається на положення ст. 41.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», яка визначає умови відшкодування шкоди» Моторно-транспортним страховим бюро України, а також ст.ст. 24, 26 даного Закону, що врегульовують порядок відшкодування шкоди, пов`язаної з лікуванням потерпілого, шкоди, пов`язаною із стійкою втратою працездатності потерпілим, та, вказуючи на розмір понесених витрат на придбання ліків, просить стягнути з відповідача - Моторно-транспортного страхового бюро України 32 498,84 грн. матеріальної шкоди, пов`язаної із лікуванням, 67 014,00 грн. – внаслідок стійкої втрати працездатності.

Позивач також зауважує на суттєвих емоційні хвилюваннях, покликаних необхідністю проходження лікування, змінами звичайного способу життя, та просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 моральну шкоду в сумі 50000,00 грн.

Відповідачем - Моторно-транспортним страховим бюро України, надано відзив на позовну заяву, в якому вказано, що відповідно до ст. 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», яка визначає умови відшкодування шкоди,для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

Позивачем не реалізоване право на звернення із заявою про виплату страхового відшкодування, звернення до суду є передчасним.

Відповідач також просить надати оцінку доказам на підтвердження понесених позивачем витрат на придбання ліків. На думку особи, більшість з долучених чеків не свідчать про придбання визначених лікарем медичних препаратів, передача благодійних внесків не може вважатись витратами на лікування. Виписка з банківського рахунку з відтворенням перерахування коштів не вказує на спрямування таких витрат.

Відповідачем ОСОБА_3 надано відзив, де особа вказує на виплату на користь позивача як потерпілого 88 500,00 грн.

Оскільки будь-які інші боргові документи на підтвердження продовження існування зобов`язань не видавались, відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, додав, що на час вирішення спору позивач потребує подальшого проходження лікування, потребує значних коштів.

Інші учасники в судове засідання не з`явились, про час розгляду справи повідомлялись належним чином.

Судом встановлено наступні обставини.

30.04.2018 року о 19 год. 30 хв. ОСОБА_2 на 155 км. + 950 м. автодороги Київ-Чоп поблизу с. Березівка Житомирського району Житомирської області, керуючи автомобілем «Форд Скопіо», р.н. НОМЕР_1 , в порушення пункту 10.1 Правил дорожнього руху здійснив наїзд на велосипедиста ОСОБА_1 , який рухався по узбіччю у попутному напрямку.

Внаслідок даної ДТП пішохід ОСОБА_1 отримав тілесне ушкодження у виді відкритого багатоуламкового перелому нижньої третини кісток лівої гомілки зі зміщенням у вигляді рваної рани нижньої третини гомілки з вистоєнням уламків кісток.

В період з 30.04.2018 року по 15.05.2018 року потерпілий ОСОБА_1 проходив лікування в КУ ЦМЛ № 2 м.Житомира.

Ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області від 08.11.2018 року ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 286 КК України у зв`язку з примиренням обвинуваченого з потерпілим.

Судом встановлено, що відповідачем ОСОБА_3 в період з 14.05.2018 року по 05.11.2018 року на користь позивача здійснено виплату грошових коштів на загальну суму 88 500,00 грн.

Добровільне проведення виплат не заперечується учасниками по справі.

Позивач ОСОБА_1 перебував на лікуванні в КУ «Обласна клінічна лікарня ім. О.Ф. Гербачевського» Житомирської обласної ради в період з 12.11.2018 року по 26.12.2018 року з проведенням лікування: операції на ліву гомілку.

Крім того, позивач проходив лікування в КУ «Обласна клінічна лікарня ім. О.Ф. Гербачевського» Житомирської обласної ради в період з 26.02.2019 року по 12.03.2019 року. Проведено лікування: операція - демонтаж КДА з лівої гомілки.

Вказані обставини підтверджуються дослідженими судом виписками стаціонарного хворого.

Згідно довідки до акта огляду медико-соціальної експертною комісією серії 12 ААБ № 105617 ОСОБА_1 встановлено другу групу інвалідності з 15.01.2019 року безтерміново.

Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» N 1961-IV регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Відповідно до ст. 22 Закону України N 1961-IV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно з п.41.1. ст. 41 Закону України N 1961-IV МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння: транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

За змістом п.35.1 ст. 35 Закону України N 1961-IV для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

З приводу зауважень відповідача – МТСБУ, про не подання потерпілим заяви про виплату страхового відшкодування, що, на думку особи, є підставою відмови в задоволенні позову, суд вважає необхідним звернути увагу на наступному.

Відповідно до п.36.1 ст. 36 Закону України N 1961-IV страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

За положеннями ч.1 ст. 4, ч.1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів; здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

З огляду на фактичне виникнення спору між позивачем та МТСБУ щодо розміру страхових виплат – за наслідком подання відзиву вбачається не визнання відповідачем як обгрнутовуючих витрати на лікування розрахункових чеків та квитанцій, а також з врахуванням положень п.37.1.4Закону України N 1961-IV, які встановлюють строк для подання заяви про страхове відшкодування: впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, суд приходить до висновку про можливість реалізації права особою на відшкодування шкоди в порядку судового розгляду.

Твердження відповідача щодо необхідності позасудового врегулювання спору та передчасності звернення із позовом є помилковим.

У своїй постанові від 11.12.2019 №465/4287/15 Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що попереднє звернення потерпілого у випадках, передбачених законом, до МТСБУ із заявою про виплату страхового відшкодування в порядку, визначеному статтею 35 Закону №1961-IV, загалом не є обов`язковим та не виключає право особи звернутися безпосередньо до суду із позовом про стягнення відповідного страхового відшкодування.

Суд також звертає увагу, що 22.08.2018 року ОСОБА_1 повідомив Моторно-транспортне страхове бюро України про дорожньо-транспортну пригоду, яка сталась 30.04.2018 року.

Зі змісту відповіді МТСБУ від 04.01.2019 року слідує, що Моторно-транспортне страхове бюро України розглянуло звернення ОСОБА_1 щодо дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 30.04.2018 року. Заявнику звернуто увагу на вимогах ст.ст. 24, 25 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», які визначають обсяг документів, необхідних для прийняття рішення щодо відшкодування шкоди.

У відповідності до ст. 24 Закону України N 1961-IV у зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.

Витрати, пов`язані з лікуванням потерпілого в іноземній державі, відшкодовуються, якщо лікування було узгоджено з особою, яка має здійснити страхове відшкодування (регламентну виплату).

Зазначені в цьому пункті витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров`я.

Мінімальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за шкоду, пов`язану з лікуванням потерпілого, становить 1/30 розміру мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на дату настання страхового випадку, за кожний день лікування, підтверджений відповідним закладом охорони здоров`я, але не більше 120 днів.

Якщо страховику (МТСБУ) не надані документи, що підтверджують розмір витрат, зазначених у пункті 24.1 цієї статті, або їх документально підтверджений розмір є меншим, ніж мінімальний розмір, визначений відповідно до пункту 24.2 цієї статті, страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування у розмірі, визначеному в пункті 24.2 цієї статті.

За змістом ч.ч. 1-3 статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надані позивачем документи в доведення понесених витрат на лікування лише частково підтверджують дійсні витрати, зокрема як призначені препарати за медичними виписками.

Витрати з придбання ліків, обумовлених медичними документами, підтверджуються чеками на суму 4250,11 грн.

Приймаючи до уваги строки перебування позивача в медичних закладах, а саме: в період з 12.11.2018 року по 26.12.2018 року (44 дні), та в період з 26.02.2019 року по 12.03.2019 року (14 днів), з врахуванням розміру мінімальної заробітної плати на час страхового випадку, що становить 3723,00 грн., розмір страхового відшкодування згідно п.24.3 ст. 24 Закону України N 1961-IV становитиме 5460,4 грн. + 1737,4 грн. = 7197,80 грн.

Оскільки вказана сума є більшої за документально підтверджені витрати на лікування, суд вважає необхідним стягнути її як шкоду, пов`язану із лікуванням, з відповідача - МТСБУ.

Період перебування у лікарні з 30.04.2018 року по 15.05.2018 року судом до уваги не приймається, оскільки позивачем визнано отримання відшкодування за період, що передував закриттю кримінального провадження.

Суд відхиляє доводи відповідача ОСОБА_2 про безпідставність заявлених вимог у зв`язку з фактичною сплатою заподіяної шкоди.

Відповідно до ст. 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1102 ЦК України відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю потерпілого, здійснюється щомісячними платежами.

За наявності обставин, які мають істотне значення, та з урахуванням матеріального становища фізичної особи, яка завдала шкоди, сума відшкодування може бути виплачена одноразово, але не більш як за три роки наперед.

Системний аналіз наведених норм вказує на виникнення обов`язку з відшкодування шкоди в повному обсязі. Отримання відшкодування на певному етапі лікування потерпілого не позбавляє права на компенсацію витрат в подальшому, за умов продовження існування відповідних обставин.

Відповідно до ст. 26 Закону України N 1961-IV шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відшкодовується у розмірах, визначених відповідно до Цивільного кодексу України. Мінімальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за шкоду, пов`язану із стійкою втратою працездатності потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, становить: у разі встановлення I групи інвалідності - 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на дату настання страхового випадку; у разі встановлення II групи інвалідності - 18 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на дату настання страхового випадку; у разі встановлення III групи інвалідності - 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на дату настання страхового випадку; у разі визнання неповнолітньої (малолітньої) особи дитиною з інвалідністю - 18 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на дату настання страхового випадку.

Якщо страховику (МТСБУ) не надані документи, що підтверджують розмір шкоди, пов`язаної із стійкою втратою працездатності потерпілим, або цей розмір є меншим, ніж мінімальний розмір, визначений відповідно до пункту 26.2 цієї статті, страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування в розмірі, визначеному у пункті 26.2 цієї статті.

Приймаючи до уваги, що позивачу встановлено другу групу інвалідності, є обґрунтованими вимоги особи про стягнення з МТСБУ 67 014,00 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, пов`язаної із стійкою втратою працездатності.

Згідно з ч.1. п.1 ч.2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

За положеннями ч.1 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Оскільки між неправомірними діями відповідача ОСОБА_2 у вигляді порушення правил дорожнього руху та заподіяною позивачу моральної шкодою внаслідок ушкодження здоров`ю існує причинно-наслідковий зв`язок, суд вважає необхідним вирішити питання про стягнення такої шкоди з відповідача.

При цьому, суд приймає до уваги характер відповідних емоційних переживань позивача, їх тривалість.

Так, позивач протягом періоду з листопада 2018 року по час вирішення спору продовжує лікування, відчуває фізичний біль, стрес. Звичайний спосіб життя особи зазнав очевидних суттєвих змін.

Керуючись принципом виваженості, співмірності, суд вважає необхідним стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 25 000,00 грн.

На підставі ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідачів судовий збір на користь держави пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 141, 258-279 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Моторно-транспортного страхового бюро України (м. Київ, Русанівський бульвар, 8, код ЄДРПОУ 21647131) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) матеріальну шкоду, пов`язану із лікуванням, в сумі 7197,80 грн.

Стягнути з Моторно-транспортного страхового бюро України (м. Київ, Русанівський бульвар, 8, код ЄДРПОУ 21647131) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) матеріальну шкоду, пов`язану із стійкою втратою працездатності, в сумі 67 014,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) моральну шкоду в сумі 25 000,00 грн.

Стягнути з Моторно-транспортного страхового бюро України на користь держави судовий збір в сумі 742,63 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 420,40 грн.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд міста Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду в повному обсязі буде виготовлено 19.06.2020 року.

Суддя: Д.М.Лєдньов