Рішення № 8991614, 18.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 52/3218.03.10

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Арія Вин»до Приватного підприємства «П’янкий світ»про стягнення 582,92 грн. за участю представників позивача –Ткаченко Т.О., довіреність за №14/10-02 від 14.10.2008р., відповідача –не з’явився,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2010 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до відповідача про стягнення 548,70 грн. основного боргу, 15,51 грн. збитків від інфляції, 8,61 грн. 3% річних, 10,10 грн. пені а загалом 582,92 грн. боргу у зв’язку з неналежним виконанням останнім зобов’язань з оплати поставленого товару за договором поставки № ДАО-172 від 02.01.2008р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.01.2010 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 25.02.2010 року.

Представник відповідача в судове засідання 18.03.2010 року не з’явився, відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що нез’явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 02.01.2008 року між Приватним підприємством «П’янкий світ»(покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Арія Вин»(постачальник) був укладений договір № ДАО-172, за умовами якого постачальник передає у власність покупця, а покупець приймає та оплачує на умовах та в порядку визначених цим договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в додатках (специфікаціях) , або накладних, що засвідчують передачу приймання товару від постачальника до покупця та є невід’ємними частинами цього договору.

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2008 року (п.8.5. договору).

Відповідно до п.3.4 договору ціна договору складається з ціни товару отриманого за накладними в межах строку дії договору.

Пунктом 7.3 договору передбачено, що постачальник зобов’язується оплачувати кожну партію переданого постачальником товару по мірі його реалізації, кожні 14 календарних днів до остаточного розрахунку.

На виконання умов договору позивач поставив товар на загальну суму 1 139,16 грн., що підтверджується видатковими накладними: № АС-0008156 від 03.12.08 р. на суму 836,16 грн., № АС-0000577 від 12.02.09 р. на суму 303,00 грн.

Відповідач частково повернув отриманий товар на суму 590,46 грн., що підтверджується видатковою накладною № 00101520 від 23.03.09 р., та має заборгованість перед позивачем відповідно до акту звірки взаємних розрахунків від 24.03.2009 року за період з 01.10.2008р. по 24.03.2009р. у розмірі 548,70 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

09 червня 2009 року позивач надіслав листа за №09/06-03 з вимогою про оплату до відповідача з проханням перерахувати борг у розмір 548,70 грн., який відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Доказів сплати відповідачем зазначеної суми боргу суду не надано.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов’язання з поставки товару, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов’язання з оплати отриманого товару та має перед позивачем заборгованість у сумі 548,70грн.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 548,70 грн., є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, позов в частині стягнення інфляційних витрат в розмірі 15,51 грн. та 3 % річних в розмірі 8,61 грн., які нараховано позивачем відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору, у зв’язку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе зобов’язань з оплати поставленого товару за даним договором на підставі ст.625 ЦК України також є обґрунтованим, і тому підлягає задоволенню.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до п. 5.2 договору у випадку несвоєчасної оплати реалізованої товарної партії, покупець зобов’язаний сплатити на користь продавця пеню у розмірі 0,01% вартості партії товару за кожен день прострочки платежу.

Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивачем у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання з оплати отриманого товару нараховано 10,10 грн. пені відповідно до наданого розрахунку, який відповідає вимогам закону.

Державне мито у сумі 102,00 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства «П’янкий Світ»(юридична адреса: 03151, м. Київ, вул. Молодогвардійська, буд. 11; поштова адреса: 04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 97/5, код 33395970) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Арія Вин»(юридична адреса: 68500, Одеська обл., смт. Тарутине, вул. Капітана Панасенко, 1-а; поштова адреса: 03151 м. Київ, вул. Молодогвадійська, 32, код 31851793) 548 (п’ятсот сорок вісім) грн. 70 коп. основного боргу, 10 (десять) грн. 10 коп. пені, 15 (п'ятнадцять) грн. 51 коп. інфляційної складової боргу, 8 (вісім) грн. 61 коп. 3% річних, 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.Чебикіна