Рішення № 89916105, 03.06.2020, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/72/17

Провадження № 2/216/222/20

РІШЕННЯ

іменем України

03 червня 2020 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого - судді Кузнецова Р.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Кузь А.Ю.

представника позивача – адвоката Умріхіна О.В.,

відповідачів: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Ткаченка О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 4 приміщення суду у м. Кривому Розі, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВЕСТА» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Банк Форум», який з 19.04.2010 є правонаступником акціонерного комерційного банку «Форум» звернулось до суду з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між АКБ «Форум» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №0046/08/05-N від 19.03.2008, відповідно до якого банк надав відповідачу кредит в сумі 47000,00 доларів США, а позичальник зобов`язався оплачувати банку відсотки за користування кредитними ресурсами з розрахунком 12,5 % річних, та повернути кредитні кошти до 17.03.2028. Відповідно до п. 2.3, п. 2.5, п. 2.7 кредитного договору позичальник зобов`язався здійснювати повернення кредиту частинами та сплачувати самостійно відсотки за користування кредитними коштами щомісячно. В якості забезпечення виконання умов позичальника за кредитним договором між банком та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір поруки №0046-П від 19.03.2008, відповідно до умов якого поручитель зобов`язався в разі невиконання боржником своїх зобов`язань перед кредитором погасити заборгованість за кредитним договором, а сааме: суму кредиту, нараховані проценти по кредиту, відсотки по простроченій позиці (штраф, пеня) та інше передбачене кредитним договором. За умовами п. 1.1 договору поруки у випадку невиконання зобов`язань по кредитному договору та договору поруки боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні відповідачі. За умовами п. 4.1 кредитного договору за несвоєчасне повне або часткове повернення кредитних коштів, несвоєчасну повну чи часткову сплату процентів, позичальник зобов`язаний сплатити банку неустойку у вигляді пені в розмірі 0,2% за кожен день прострочення. Згідно з п. 5.3 кредитного договору невиконання, або не належне виконання умов кредитного договору є підставою для припинення банком кредитування позичальника, а позичальник зобов`язаний повернути банку отримані кредитні кошти і сплатити відсотки за користування кредитними коштами протягом 15 календарних днів з дня надіслання банком письмової вимоги про дострокове повернення кредитних коштів. У зв`язку з невиконанням зобов`язань за кредитним договором банк направив відповідачам лист-вимогу про повернення кредитних коштів, яка була ними проігнорована, заборгованість за кредитним договором не погашена. Станом на 28.09.2016 заборгованість за кредитним договором становить 23263,53 доларів США та 75112,76 грн. У зв`язку з вищевикладеним позивач просить: стягнути солідарно з відповідачів на свою користь заборгованість за кредитним договором №0046/08/05-N від 19.03.2008 в сумі 23263,53 доларів США, з яких: поточна заборгованість по поверненню кредитних коштів – 18260,76 доларів США, прострочена заборгованість за нарахованими процентами 4831,58 доларів США, поточна сума заборгованості за нарахованими процентами – 171,19 доларів США та пені за порушення строків повернення кредиту та сплати відсотків – 70112,76 грн, а також порушення умов кредитного договору п. 4.4 – 5000,00 грн.

Ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21.08.2019 було залучено до участі у цивільні справі за позовом публічного акціонерного товариства «Банк Форум» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, правонаступника позивача - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВЕСТА».

Представник позивача у судовому засіданні на задоволенні позовних вимог наполягав.

Відповідач ОСОБА_1 , її представник – адвокат Ткаченко О.П. та відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог, надавши відзив на позовну заяву та зазначивши, що відповідно до квитанції №4588 від 01.08.2014 було здійснено періодичний платіж у сумі 200 доларів США, який був сплачений ОСОБА_1 у рахунок погашення процентів кредиту за кредитним договором. Таким чином відповідач вважає, що вона сплатила періодичний платіж тіла кредиту 04.12.2009, а потім здійснювала сплату по процентам за користування кредитом, у зв`язку з чим, позовна давність до вимог по тілу кредиту спливла. Також сплив 12-місячний строк позовної давності стосовно пені, а тому відповідачі просили застосувати строки позовної давності

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на повному, всебічному та об`єктивному дослідженні обставин справи, дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

За приписами ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При цьому згідно роз`яснень, наданих Пленумом Верховного Суду України у п. 2 постанови від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі» рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 3 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 10 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

З урахуванням встановлених у справі обставин, суд дійшов висновку, що спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються положеннями Цивільного кодексу України, в частині, що стосуються питання виконання зобов`язань за кредитним договором.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи підтверджено, що 19.03.2008 між АКБ «Форум» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №0046/08/05-N (а.с. 4-5), відповідно до якого банк надав відповідачу кредит в сумі 47000,00 доларів США, а позичальник зобов`язався оплачувати банку відсотки за користування кредитними ресурсами з розрахунком 12,5 % річних, та повернути кредитні кошти до 17.03.2028. Відповідно до п. 2.3, п. 2.5, п. 2.7 кредитного договору позичальник зобов`язався здійснювати повернення кредиту частинами та сплачувати самостійно відсотки за користування кредитними коштами щомісячно.

За умовами п. 4.1 кредитного договору за несвоєчасне повне або часткове повернення кредитних коштів, несвоєчасну повну чи часткову сплату процентів, позичальник зобов`язаний сплатити банку неустойку у вигляді пені в розмірі 0,2% за кожен день прострочення.

Згідно з п. 5.3 кредитного договору невиконання, або не належне виконання умов кредитного договору є підставою для припинення банком кредитування позичальника, а позичальник зобов`язаний повернути банку отримані кредитні кошти і сплатити відсотки за користування кредитними коштами протягом 15 календарних днів з дня надіслання банком письмової вимоги про дострокове повернення кредитних коштів.

В якості забезпечення виконання умов позичальника за кредитним договором між банком та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір поруки №0046-П від 19.03.2008 (а.с. 6), відповідно до умов якого поручитель зобов`язався в разі невиконання боржником своїх зобов`язань перед кредитором погасити заборгованість за кредитним договором, а сааме: суму кредиту, нараховані проценти по кредиту, відсотки по простроченій позиці (штраф, пеня) та інше передбачене кредитним договором. За умовами п. 1.1 договору поруки у випадку невиконання зобов`язань по кредитному договору та договору поруки боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні відповідачі.

У зв`язку з невиконанням зобов`язань за кредитним договором банк направив відповідачам лист-вимогу про повернення кредитних коштів, яка була ними проігнорована, заборгованість за кредитним договором не погашена.

На думку позивача, станом на 28.09.2016 заборгованість за кредитним договором становить 23263,53 доларів США та 75112,76 грн, що складається з: поточної заборгованості з повернення кредитних коштів у сумі 18260,76 доларів США, що за курсом НБУ, діючим на день звернення до суду еквівалентно 471665,83 грн, простроченої заборгованості за нарахованими процентами в сумі 4831,58 доларів США, що за курсом НБУ, діючим на день звернення до суду еквівалентно 124797,17 грн, поточної заборгованості за нарахованими процентами в сумі 171,19 доларів США, що за курсом НБУ, діючим на день звернення до суду еквівалентно 4421,75 грн, а також суми пені з розрахунку 0,2% в день за простроченим кредитом та процентами в сумі 2714,45 доларів США, що еквівалентно 70112,76 грн, а також штраф за порушення умов п. 4.4 кредитного договору в сумі 5000,00 грн.

Згідно з договором №0002/19/5 про відступлення прав вимоги від 26.03.2019 (а.с. 122-125) первісний позивач, ПАТ «Банк Форум», відступило товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВЕСТА» право грошової вимоги за кредитним договором до відповідачів, разом з цим, ТОВ «Фінансова компанія «ВЕСТА» набуло статусу кредитора по відношенню до відповідачів.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Сторонами в зобов`язанні є боржник і кредитор (частина перша статті 510 ЦК України).

Законодавство також передбачає порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) в зобов`язанні.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

За загальним правилом наявність згоди боржника на заміну кредитора в зобов`язанні не вимагається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).

Дослідивши зміст договору відступлення прав вимоги, суд встановив, що пунктом 2 визначено, що розмір заборгованості станом на 26.03.2019 за правами вимоги, які переходять до нового кредитора, вказаний у Додатку №1 цього договору.

Додатком №1 до договору №0002/19/5 про відступлення прав вимоги від 26.03.2019 (а.с. 126-128) визначено за ОСОБА_1 загальний залишок заборгованості в сумі 29027,19 доларів США, з них: заборгованість по тілу кредиту в сумі 18260,76 доларів США, заборгованість по відсотках – 10766,43 доларів США.

Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Разом з цим, за приписами ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.

Згідно зі статтею 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Враховуючи відсутність оплати за кредитом з боку відповідачів, суд дійшов висновку про можливість задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача суми заборгованості за поточною заборгованістю з повернення кредитних коштів у сумі 18260,76 доларів США що за курсом НБУ, діючим на день звернення до суду еквівалентно 471665,83 грн.

Відповідачі просили застосувати строки позовної давності щодо вимоги про сплату тіла кредиту, посилаючись на те, що останній платіж по тілу кредиту був ними здійснений 04.12.2009, а тому трирічний строк для реалізації права позивача на звернення до суду сплив.

Разом з цим, суд вважає таку позицію відповідачів помилковою та необґрунтованою з таких підстав.

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором (а.с. 8-11) останній платіж відповідачем ОСОБА_1 був здійснений 01.08.2014, що також підтверджується квитанцією №4588 (а.с. 48).

Згідно з ч. 1, 3 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Оскільки останній платіж відповідачем ОСОБА_1 був здійснений 01.08.2014, що свідчить про визнання відповідачем заборгованості, строк позовної давності закінчується 01.08.2017, а до суду банк звернувся з позовом 30.12.2016, а тому строк позовної давності в даному випадку не порушено ні щодо вимог до боржника, ні щодо вимог поручителя, а тому підстав для задоволення заяви відповідачів про застосування строків позовної давності не має.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Так, за умовами договору відповідач зобов`язана була сплачувати відсотки за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом.

Позивач до позовної заяви надав розрахунок простроченої заборгованості за нарахованими процентами та поточної заборгованості за нарахованими процентами станом на 28.09.2016 в сумі 4831,58 доларів США, що еквівалентно 124797,17 грн та 171,19 доларів США, що еквівалентно 4421,75 грн відповідно, тому враховуючи, що відповідачами не надано жодних доказів на заперечення даного розрахунку, власного розрахунку ними також не подавалося, суд вважає доведеним наявність заборгованості за поточними та простроченими відсотками у визначеному розмірі.

Також судом встановлено, що сторони у кредитному договорі визначили, що у випадку несвоєчасного погашення заборгованості по кредиту позичальник зобов`язаний сплатити на користь банку щоденну пеню в розмірі 0,2 % від загальної суми прострочення кредиту та процентів.

У відзиві на позовну заяву відповідачі просять застосувати строк позовної давності до тіла кредиту та штрафних санкцій, зокрема до нарахованої позивачем пені.

Так, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК), а для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік (стаття 258 ЦК). Відповідно до частини п`ятої статті 261 ЦК за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання .

Аналіз норм статті 266, частини другої статті 258 ЦК України дає підстави для висновку про те, що стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця), з якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою».

Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду України від 08 червня 2016 року у справі № 6-3006цс15 та від 25 травня 2016 року у справі № 6-1138цс15.

У даній справі умовами кредитного договору установлені окремі самостійні зобов`язання, які деталізують обов`язок боржника повернути весь борг частинами, отже, право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, а відтак і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Судом також установлено, що ОСОБА_1 припинила оплату чергових платежів з 01.08.2014, а кредитор звернувся до суду з вимогами про стягнення заборгованості за кредитом 30 грудня 2016 року, а тому 12 місячний строк перед зверненням кредитора до суду з вимогою про стягнення пені слід рахувати з 30.12.2015 по 06.01.2017.

Разом з цим, суд не може погодитися та вважати належним доказом розрахунок заборгованості за пенею, наданий позивачем з таких підстав.

Згідно з п. 4.1 кредитного договору №0046/08/05-N за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та за несвоєчасну повну чи часткову сплату процентів, позичальник сплачує неустойку у вигляді пені у розмірі 0,2 % за кожен день прострочення, що обчислюється з суми неповернення кредиту та/або несплачених процентів.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку (а.с. 11) пеня нараховувалась за несвоєчасне повернення нарахованих процентів.

За розрахунком нарахованих процентів за користування кредитними коштами (а.с. 10,11), останньою датою внесення коштів на погашення кредиту була 01.08.2014, таким чином, за графіком повернення процентів, згідно з п. 4.1 кредитного договору, граничний строк сплати наступного платежу позивачем зазначено 05.09.2014, проте відповідно до розрахунку пені за несвоєчасне повернення нарахованих процентів, нарахування пені розпочався з 08.09.2014, при цьому період нарахування пені вказаний з 28.09.2015 по 27.09.2016.

Вказані невідповідності та розбіжності в нарахуванні, які суперечать умовам кредитного договору №0046/08/05-N, вбачаються в кожному черговому періоді, а тому суд, враховуючи відсутність інших доказів, вважає вказаний розрахунок заборгованості щодо пені за несвоєчасне повернення нарахованих процентів необґрунтованим, а тому вимоги про стягнення пені з розрахунку 0,2% в день за простроченим кредитом та процентами в сумі 2714,45 доларів США, що еквівалентно 70112,76 грн не підлягають задоволенню.

Разом з цим, суд вважає неправомірним нарахування штрафу за порушення умов п. 4.4 кредитного договору в сумі 5000,00 грн.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

У даному випадку погодженими між сторонами умовами Кредитного договору передбачено одночасне застосування двох видів неустойки - штрафу і пені за одне й те саме порушення, а саме: порушення строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором.

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Таким чином, суд вважає неправомірним застосування банком двох видів відповідальності за порушення умов кредитного договору пені та штрафу, у зв`язку з чим відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за нарахованими штрафними санкціями у вигляді штрафу у за порушення умов п. 4.4 кредитного договору в сумі 5000,00 грн.

У зв`язку з вище викладеним, суд приходить до висновку про те, що позовна заява підлягає частковому задоволенню, а саме до стягнення підлягають: вимоги про стягнення поточної заборгованості з повернення кредитних коштів у сумі 18260,76 доларів США що за курсом НБУ, діючим на день звернення до суду еквівалентно 471665,83 грн, простроченої заборгованості за нарахованими процентами в сумі 4831,58 доларів США, що за курсом НБУ, діючим на день звернення до суду еквівалентно 124797,17 грн, поточної заборгованості за нарахованими процентами в сумі 171,19 доларів США, що за курсом НБУ, діючим на день звернення до суду еквівалентно 4421,74 грн, а вимоги щодо стягнення заборгованості за пенею з розрахунку 0,2% в день за простроченим кредитом та процентами в сумі 2714,45 доларів США, що еквівалентно 70112,76 грн, а також штраф за порушення умов п. 4.4 кредитного договору в сумі 5000,00 грн задоволенню не підлягають.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 4506,64 грн.

Керуючись ст.ст. 5-8, 12-19, 23, 89, 128, 131, 136, 141, 197, 258-259, 263, 265, 268, 354-355 ЦПК України, ст.ст. 257, 509, 512, 514, 526, 527, 530, 554, 559, 610, 627, 1048, 1050 ЦК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВЕСТА» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВЕСТА» заборгованість за кредитним договором №0046/08/05-N від 19 березня 2008 року в сумі 23263,53 доларів США, що за курсом НБУ, діючим на день звернення до суду еквівалентно 600884,74 грн (шістсот тисяч вісімсот вісімдесят чотири гривні сімдесят чотири копійки), яка складається з: поточної заборгованості з повернення кредитних коштів у сумі 18260,76 доларів США що за курсом НБУ, діючим на день звернення до суду еквівалентно 471665,83 грн (чотириста сімдесят одна копійка шістсот шістдесят п`ять гривень вісімдесят три копійки), простроченої заборгованості за нарахованими процентами в сумі 4831,58 доларів США, що за курсом НБУ, діючим на день звернення до суду еквівалентно 124797,17 (сто двадцять чотири тисячі сімсот дев`яносто сім гривень сімнадцять копійок), поточної заборгованості за нарахованими процентами в сумі 171,19 доларів США, що за курсом НБУ, діючим на день звернення до суду еквівалентно 4421,74 грн (чотири тисячі чотириста двадцять одна гривня сімдесят копійок).

У задоволенні решти вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в рівних частинах з кожного, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВЕСТА» судовий збір в сумі 174,48 доларів США, що станом на день звернення до суду становить 4506,64 грн (чотири тисячі п`ятсот шість гривень шістдесят чотири копійки).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно з п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

-позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВЕСТА», код ЄРДПОУ: 41264766, юридична адреса: 04080, м. Київ, вул. Олексія Терьохіна, буд. 8А, офіс 111;

-відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;

-відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складений 17 червня 2020 року.

Суддя Р.О. Кузнецов