Рішення № 89915617, 19.06.2020, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/2058/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2020 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Мартишева Т. О.

за участю секретаря Колеснікової М.М.,

позивача -

відповідача -

представника відповідача -

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора сектору реагування патрульної поліції № 1 Костянтинівського відділення поліції Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області Рижук Микити Васильовича, Головного управління Національної поліції в Донецькій області, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, закриття провадження у справі, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом в якому зазначила, що 26 квітня 2020 року поліцейським Рижук М.В. було винесено постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.6 ст.121 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу в сумі 170 гривень, зі змісту якої вбачається, що позивач 26 квітня 2020 року приблизно о 21-35 год. на пр. Ломоносова у м. Костянтинівка, у темну пору доби керувала транспортним засобом DACIA LOGAN, державний номер НОМЕР_1 , в якому не освітлювався задній номерний знак, що не давало чітко визначити символи номерного знаку на відстані 20 м, чим було порушено п. 2.9 «в» Правил дорожнього руху України. Зазначає, що дійсно у встановлений час керувала вказаним автомобілем, у салоні якого перебували пасажири ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . Перед початком руху вона ретельно перевірила належність роботи зовнішнього освітлення транспортного засобу, у тому числі заднього номерного знаку, який освітлювався, про що нею було зазначено у постанові та повідомлено поліцейському. Справність освітлення заднього номеру перед початком руху можуть підтвердити двоє пасажирів, які перед виїздом клали до багажника милиці, на яких пересувався ОСОБА_4 у зв`язку із переломом ноги. Конструкцією транспортного засобу не передбачено повідомлення водія про непрацююче освітлення номерного знаку у дорозі, про що нею також було повідомлено інспектора. Під час руху неможливо спостерігати чи працює освітлення номерного знаку як і неможливо спрогнозувати час його виходу з ладу. Тож, про можливу несправність під час руху позивач знати не могла. Відповідно до Правил дорожнього руху при виникненні несправності під час руху водій повинен вжити заходів до їх усунення, а у випадку коли рух далі неможливий чи неможливо забезпечити безпеку дорожнього руху – транспортний засіб може бути відбуксовано до місця ремонту чи стоянки. Відсутність освітлення форменого знаку не є перешкодою для подальшого руху автомобіля і не погрожує безпеці дорожнього руху. Через пізній час позивач не мала змоги на місці відремонтувати освітлення, що вийшло з ладу у дорозі, однак мала законний намір продовжити рух до місця стоянки біля її будинку, застосувавши всі заходи безпеки, однак не зважаючи на надані нею пояснення, відповідачем було розглянуто на місці справу про адміністративне правопорушення та винесено постанову. Оскаржувану постанову вважає незаконною та необґрунтованою, оскільки поліцейським було проігноровано очевидну відсутність складу адміністративного правопорушення у її діях, а саме основних його складових – умислу чи необережності. Посилаючись на викладене, позивач просить: - постанову серії БАА № 246625 визнати незаконною та скасувати; - провадження в адміністративній справі - закрити.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги в повному обсязі, вказала, що у встановлений час та місці вона дійсно керувала транспортним засобом, державний номерний знак якого у теперішній час змінився у зв`язку із реєстрацією права власності. На пр. Ломоносова м. Костянтинівки її почали переслідувати працівники поліції, які при зупинці вказали їй на відсутність освітлення заднього державного номерного знаку у темну пору доби. Нею були надані пояснення поліцейському, що перед виїздом лампочка працювала, перегоріла вона вже у момент руху, вона не могла про це знати, оскільки панель приладів автомобіля не попереджає про це. З нею в машині були чоловік та знайомий, які перед виїздом клали до багажника милиці та також бачили працюючу лампочку. У такий час усунути несправність було неможливо, автомагазини були закриті. Замінили лампочку освітлення вони з чоловіком наступного ранку. Вважає, що за таке порушення відповідач застосував до неї занадто суворе стягнення, він мав змогу попередити її, оскільки таке сталося вперше. Крім того, пояснила, що другий працівник поліції при спілкуванні з нею направив на неї та тримав у такому положенні зброю. Просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач - інспектор сектору реагування патрульної поліції № 1 Костянтинівського відділення поліції Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області Рижук М.В., в судове засідання не з`явився, звернувся до суду із заявами про розгляд справи у його відсутність (а.с. 14, 69), письмового відзиву по суті позовних вимог не надав.

Представник відповідача - Головного управління Національної поліції в Донецькій області, у судове засідання не з`явився, звернувся до суду із заявою про розгляд справи у відсутність представника (а.с. 31), надавши письмовий відзив (а.с. 42-43, 57-60), з якого вбачається, що адміністративний позов ОСОБА_1 відповідач вважає необґрунтованим. Так, порушення водієм Правил дорожнього руху є підтвердженим, ОСОБА_1 легковажно віднеслась до обов`язку бути уважною, стежити за технічним станом транспортного засобу, у діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення. Свідки, на пояснення яких посилається позивач, є зацікавленими у позитивному розгляді справи на її користь. Поліцейський Рижук М.В., виявивши порушення ПДР, діяв у відповідності та на виконання діючого законодавства України, дотримавши належну процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення. Просив відмовити у задоволенні позову.

Свідок ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснив, що у встановлений день близько 21 години вони з дружиною та знайомим поверталися додому, дружина була за кермом. На пр. Ломоносова м. Костянтинівки їх почали переслідувати працівники поліції, коли вони зупинилися їм вказали на те, що задній номерний знак не освітлений. Впевнений, що до виїзду лампочка над знаком світилася, він особисто це бачив, коли клав до багажника милиці свого знайомого. Очевидно, що лампочка перегоріла під час руху. Конструкцією заводу-виробника транспортного засобу передбачена одна лампочка освітлення, запасної немає, також не передбачено сповіщення водія про відсутність його освітлення. На той момент були закриті всі автомагазини та не було можливості замінити лампочку. Про все це дружина свідка пояснила поліцейському, який не врахував її пояснення та склав постанову.

З`ясувавши позицію позивача, представника відповідача, допитавши свідка, дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом установлено, що відповідно до постанови у справі про адміністративне правопорушення серії БАА № 246625 26 квітня 2020 року о 21 год. 35 хв. ОСОБА_1 на пр. Ломоносова у м. Костянтинівка, керувала транспортним засоби марки DACIA LOGAN, державний номер НОМЕР_1 , у якого не горіла підсвітка державного номерного знаку у темну пору доби, чим було порушено вимоги п.2.9 «в» ПДР України, тобто вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 6 ст. 121 КУпАП, та ОСОБА_1 піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 170 грн. (а.с. 67).

Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови серія БАА № 246625, ОСОБА_1 було надано письмові пояснення: «виїжджала, підсвітка працювала» (а.с. 67).

Додатком до постанови зазначено відео б/к № 106 (а.с. 67).

Відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 35-36) 29 травня 2020 року автомобіль DACIA LOGAN зареєстровано за ОСОБА_5 (а.с. 37-40), присвоєно державний номерний знак – НОМЕР_2 .

Спірним у справі є правомірність дій посадової особи з встановлення винності ОСОБА_1 у порушені п. 2.9 «в» Правил дорожньогоруху України та відповідно вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП.

У відповідності до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).

Відповідно до п. 2.9 ПДР України – водієві забороняється, п.п. в) - керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що:

?не належить цьому засобу;

?не відповідає вимогам стандартів;

?закріплений не в установленому для цього місці;

?закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м;

?неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.

Частиною 6 статті 121 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з п.1 ст.247 КУпАП обовязковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

За змістом ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи,та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною 1 статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У частині 3 статті 77 КАС України передбачено право сторін надати докази суду на підтвердження та спростування тих обставин, на які посилається кожна із сторін.

Таким чином, саме відповідач зобов`язаний довести правомірність складання ним постанови, зокрема, шляхом доведення належними та допустимими доказами порушення позивачем вимог п.2.9 в) ПДР України, за що повинна бути передбачена відповідальність згідно КУпАП.

Однак, на підтвердження факту вчинення адміністративного правопорушення відповідачами не надано ані диску з відеозаписом, ані будь-яких інших належних, допустимих та достатніх доказів.

З огляду на імперативний обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати обставини, передбачені ст. 280 КУпАП, а також у порядку, передбаченому ч. 2 ст. 77 КАС України довести у подальшому перед судом правомірність своїх дій, і такі обставини повинні бути підтвердженні як належними, допустимими, достовірними, так і достатніми доказами, суд не може прийняти як доказ правомірності дій працівника поліції та законність винесення оскаржуваної постанови лише саму постанову.

Як зазначено у ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушення визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Матеріали справи не містять доказів, що ОСОБА_1 виїхала на транспортному засобі з указаними несправностями, як і доказів руху її з цими несправностями, однак факт такого руху не заперечувала сама позивач, та вказала, що відсутність освітлення номерного знаку трапилася під час руху та повідомила про намір прослідувати до місця стоянки у зв`язку із відсутністю можливості усунути несправність на місці, чого відповідачем не спростовано. З пояснень учасників справи встановлено, що перешкод до подальшого руху транспортного засобу відповідачем на місці розгляду справи встановлено не було. Тож, доводам позивачки під час розгляду адміністративної справи не було надано відповідної оцінки, їх не перевірено, що свідчить про неповне встановлення відповідачем приписів ст. 9 КУпАП, а саме наявності у діях ОСОБА_1 протиправної, винної поведінки.

Отже, відповідач ОСОБА_6 беззаперечно правомірність свого рішення не довів, а повідомлені відповідачемами у якості заперечень обставини, не спростовують доводів позивача.

На думку суду, поліцейський провів розгляд справи без повного і всебічного з`ясування обставин справи та дійшов передчасно висновку про склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст.121 КУпАП за порушення п. 2.9 «в» ПДР України.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність підстав до задоволення позову та захист порушених прав позивача з урахуванням передбачених ч.3 ст.286 КАС України повноважень суду - скасування постанови серія БАА № 246625, винесеної 26 квітня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст.121 КУпАП, та закриття провадження у справі.

У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України, суд присуджує стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України судовий збір у розмірі 420,40 грн. (а.с. 9).

Керуючись ст. ст. 6, 77, 139, 243, 244, 245, 246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до інспектора сектору реагування патрульної поліції № 1 Костянтинівського відділення поліції Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області Рижук Микити Васильовича (адреса місця розташування: Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Злагоди, буд. 2), Головного управління Національної поліції в Донецькій області, (адреса місця розташування: Донецька область, м. Маріуполь, проспект Нахімова, буд. 86, код. ЄДРПОУ 40109058), про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, закриття провадження у справі, – задовольнити.

Скасувати постанову серія БАА № 246625 від 26 квітня 2020 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за ч.6 ст.121 КУпАП відносно ОСОБА_1 , винесену інспектором сектору реагування патрульної поліції № 1 Костянтинівського відділення поліції Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області Рижук Микитою Васильовичем.

Закрити справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.6 ст. 121 КУпАП.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 420 (чотириста двадцять) грн 40 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Костянтинівський міськрайонний суд. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

У відповідності до п. 3 розділу VІ «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), зокрема, строк на апеляційне оскарження судового рішення, визначений статтею 295 цього кодексу, продовжується на строк дії такого карантину.

Повне судове рішення складено 19 червня 2020 року.

Суддя :