Ухвала суду № 89915435, 19.06.2020, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Єдиний унікальний номер справи 185/11304/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2020 року колегія суддів Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Мельника Ю.А.,

суддів Тимченка С.О., Косюка А.П.

секретаря Шемет Ю.І.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Павлоград кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 Кримінального кодексу України, -

за участю:

прокурора Гриценка А.М.

потерпілої ОСОБА_2

захисника адвоката Михайлюка Б.Л.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 , -

В С Т А Н О В И Л А :

Під час проведення судового засідання прокурором заявлено клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 на 60 днів у зв`язку з тим, що строк тримання його під вартою спливає, продовжується судовий розгляд, допитана потерпіла та декілька свідків обвинувачення, ризики, передбачені ст.177 КПК України, не перестали існувати: ОСОБА_1 обвинувачуються у скоєнні злочину, що відносяться до категорії особливо тяжкого злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі до 15 років, під загрозою можливого покарання обвинувачений може переховуватись від суду; до цього обвинувачений перебував у розшуку, після відкриття усіх зібраних доказів, анкетних даних свідків, експертів, спеціалістів (їх місця проживання) існує висока вірогідність спроби обвинуваченого вплинути на свідків, які ще судом не допитані, обвинувачений схильний до продовження злочинної діяльності. Інший більш м`який запобіжний захід обвинуваченому, на думку прокурора, не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, заявлені раніше ризики не зменшились та продовжують існувати, що виправдовує тримання обвинуваченого під вартою.

Потерпіла підтримала клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченому у вигляді тримання під вартою.

Захисник заперечує проти продовження обраного обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вважає, що є усі підстави для зміни запобіжного заходу на домашній арешт за адресою проживання, оскільки у обвинуваченого міцні соціальні зв`язки. Заявлені прокурором ризики нічим не підтверджені, будь-яких доказів в підтвердження існування ризиків суду не надано.

Обвинувачений заявив клопотання про зміну запобіжного заходу на домашній арешт за адресою його проживання в АДРЕСА_1 в АДРЕСА_2 , - тим самим заперечує проти клопотання прокурора про продовження дії обраного раніше запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

З`ясувавши думку учасників кримінального провадження, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29.05.2020 року обвинуваченому ОСОБА_1 продовжено дію обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 20 червня 2020 року, включно.

Строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого закінчується, однак, завершити кримінальне провадження неможливо, за кримінальним провадженням проводиться судовий розгляд, допитана потерпіла та декілька свідків сторони обвинувачення.

Відповідно до положень ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання зазначеним спробам.

Окрім того, статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про запобіжний захід, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, необхідно враховувати в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність його соціальних зв`язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

На виконання вказаних вимог Закону колегією суддів встановлено, що обвинуваченому ОСОБА_1 висунуто обвинувачення у вчиненні злочину, що відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, покарання за вчинення якого, у разі доведеності вини, передбачено у вигляді позбавлення волі до 15 років. Згідно матеріалів кримінального провадження після вчинення інкримінованого злочину, обвинувачений ОСОБА_1 уїхав з м.Павлограда та став скриватись від правоохоронних органів, приховуючи своє місце знаходження, був оголошений в розшук. Суд бере до уваги те, що обвинувачений не має постійного місця проживання у Дніпропетровській області та офіційного місця роботи, законного джерела доходів, що свідчить про відсутність у нього стійких соціальних зв`язків та про наявність ризиків залишення ним свого місця проживання (у випадку застосування щодо нього більш м`якого запобіжного заходу) з метою переховування від суду. Також має місце ризик можливого впливу обвинуваченого на свідків та потерпілу, адже в даному кримінальному провадженні проводиться судове слідство станом на 19.06.2020 року, частина свідків не допитана. Крім того, ризик вчинення обвинуваченим нового кримінального правопорушення на даний час не втратив своєї актуальності.

Суд приходить до висновку, що дані про особу обвинуваченого, дані про можливість ухилення від суду разом з тяжкістю пред`явленого обвинувачення свідчать на користь позиції сторони обвинувачення. Альтернативні запобіжні заходи не попередять вказані ризики.

Тому з метою виключення вищевказаних ризиків суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Суд не визначає розмір застави, як альтернативний запобіжний захід, оскільки ОСОБА_1 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, вчиненого із застосуванням насильства.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 331 КПК України, колегія суддів –

П О С Т А Н О В И Л А :

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 на 60 днів - задовольнити.

В задоволенні клопотання захисника та обвинуваченого ОСОБА_1 про заміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт – відмовити.

Продовжити застосування обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 17 серпня 2020 року, включно.

Строк дії ухвали - до 17 серпня 2020 року, включно.

Копію ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_1 , захиснику, прокурору, направити начальнику Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)».

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду.

Головуючий суддя Ю.А. Мельник

Судді С.О. Тимченко

А.П. Косюк