Постанова № 8991464, 11.12.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

11.12.09Справа №2а-7305/09/7/0170 Окружний адміністртивний суд Автономної Республіки Крим у складі колегії:

головуючого судді Маргарітова М.В. , суддів: Кушнової А.О.

Котаревої Г.М.при секретарі Силантьєвої О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомунікаційна компанія "Барс-Інфо-Крим"

до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія «Українські мультимедійні технології», Товариство з обмеженою відповідальністю «Телеінформ-Крим»

про визнання протиправною бездіяльність, визнання протиправним та скасування рішення, спонукання до виконання певних дій

за участю:

від позивача – представники за довіреністю Почтаренко Д.С., Мотузок В.І.;

від відповідача - не з’явився

від третьої особи (Товариство з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія «Українські мультимедійні технології») – представники за довіреністю Дьомін Л.В., Глущенко С.І.

від третьої особи (Товариство з обмеженою відповідальністю «Телеінформ-Крим») – не з’явився

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомунікаційна компанія «Барс-Інфо-Крим» звернулось до суду з адміністративним позовом до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення та просить визнати протиправною бездіяльність відповідача, що полягає в неприйнятті рішення за наслідками розгляду заяви позивача про видачу ліцензії провайдера програмної послуги, визнати протиправним та скасувати рішення відповідача №1336 від 16.07.08р. «Про створення багатоканальної ефірної цифрової телемережі у діапазоні 11,7 – 12,5 ГГц в Автономній Республіці Крим», оформлене протоколом №28, а також зобов’язати відповідача розглянути заяву позивача про видачу ліцензії провайдера програмної послуги.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем на вирішене питання стосовно звернення позивача від 09.08.07р. вих. №10 про видачу ліцензії провайдера програмної послуги для здійснення регіонального мовлення в багатоканальній мережі з використанням 7 головних цифрових мультимедійних станцій UWDS 12 BN на території міст Алушта, Ялта, Керч, Сімферополь, Севастополь, Феодосія, Євпаторія.

Позивач вважає, що подана ним заява відповідає вимогам чинного законодавства, а бездіяльність відповідача з не розгляду даної заяви є протиправною та порушує права позивача на отримання ліцензії. Позивач вважає, що приймаючи рішення від 16.07.08р. №1336 відповідач порушив вимоги ст. 24 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» оскільки дане рішення приймалося за наслідком розгляду заяв кількох зацікавлених осіб, але остаточно вирішено питання щодо надання ліцензії тільки за заявою ТОВ «Телекомпанія «Українські мультимедійні технології» та взагалі не вирішене питання видачі ліцензії ТОВ ТРКК «Барс Інфо Крим».

Позивач уточнив позовні вимоги надавши письмове клопотання (а.с.145-147) та просить визнати протиправною бездіяльність відповідача, що полягає в неприйнятті рішення за наслідками розгляду заяви позивача про видачу ліцензії провайдера програмної послуги, яка була отримана відповідачем 12.06.08р. Визнати протиправним та скасувати рішення відповідача №1336 від 16.07.08р. «Про створення багатоканальної ефірної цифрової телемережі у діапазоні 11,7 – 12,5 ГГц в Автономній Республіці Крим», оформлене протоколом №28, а також зобов’язати відповідача розглянути заяву позивача про видачу ліцензії провайдера програмної послуги, яка була отримана відповідачем 12.06.08р.

Відповідач проти позову заперечує, просить у задоволенні позову відмовити, правова позиція викладена у письмових запереченнях, доповнень до заперечень та письмових поясненнях (а.с.36-39,60-61,92-93,158-161). Відповідач зазначає, що не отримував заяву позивача від 09.09.07р. №10, тому доводи з її не розгляду є необґрунтованим. З урахуванням уточнень позовних вимог наданих позивачем, правова позиція відповідача зводиться до того, що заява позивача від 12.06.08р. вх. №7/913 була розглянута Національною радою і в поданих документах було виявлено недоліки в зв’язку з чим позивачу було запропоновано доопрацювати пакет документів. Після доопрацювання позивачу було видано ліцензію провайдера програмної послуги.

Відповідач зазначає, що заява позивача була ним фактично розглянута, розгляд здійснений без порушень норм діючого законодавства, а прийняте рішення №1336 від 16.07.08р. не суперечить закону та не підлягає скасуванню, оскільки конкурс відповідачем не повинен був проводитися і, відповідно, обов’язковий виклик та участь заявників не є необхідністю при прийнятті рішення.

У додаткових запереченнях (а.с.161) відповідач просить суд розглянути справу у його відсутність.

Правова позиція третій особи - ТОВ Телерадіокомпанія «Українські мультимедійні технології» викладена у письмових поясненнях (а.с.52,109,186-188), відповідно до якої третя особа вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, а дії та рішення відповідача є законними.

Третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Телеінформ-Крим», у судове засідання не з’явилася про час дату та місце судового розгляду повідомлена належним чином, причини неявки не повідомила.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, третій особи, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомунікаційна компанія «Барс–Інфо-Крим» зареєстровано як юридична особа 08.06.2006р. Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради Автономної Республіки Крим (ідентифікаційний код юридичної особи – 34416691 (а.с.11).

12.06.08р. за вхідним №7/913 відповідачем була отриманий лист позивача (а.с.72), в якому він повідомляє про направлення документів з метою отримання ліцензії провайдера програмної послуги трансляцій програм телебачення в цифровому форматі. До листа, крім іншого, була додана заява про видачу (продовження) ліцензії провайдера програмної послуги (а.с.73), на якій також є відмітка про отримання її відповідачем 12.06.08р. вх. №7/913 (а.с.73).

Відповідно до вказаної заяви, позивач звернувся про отримання ліцензії провайдера програмної послуги трансляцій програм телебачення в цифровому форматі на території місць Алушта, Ялта, Керч, Севастополь, Феодосія, Євпаторія в межах зони впевненого прийму.

Позивач вважає, що вказана заява не була розглянута відповідачем, що стало підставою для звернення до суду з адміністративним позовом.

Позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно преамбули Закону України «Про телебачення і радіомовлення», цей закон відповідно до Конституції України та Закону України "Про інформацію" регулює відносини, що виникають у сфері телевізійного та радіомовлення на території України, визначає правові, економічні, соціальні, організаційні умови їх функціонування, спрямовані на реалізацію свободи слова, прав громадян на отримання повної, достовірної та оперативної інформації, на відкрите і вільне обговорення суспільних питань.

          Правові засади діяльності Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (далі - Національна рада) як конституційного, постійно діючого, колегіального, наглядового та регулюючого державного органу в галузі телерадіомовлення встановлені Законом України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення». Національна рада є конституційним, постійно діючим колегіальним органом, метою діяльності якого є нагляд за дотриманням законів України у сфері телерадіомовлення, а також здійснення регуляторних повноважень, передбачених цими законами (ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення»).

Національна рада у своїй діяльності керується Конституцією України, Законом України «Про телебачення і радіомовлення», Законом України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення», іншими законами України (ст. 2 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення»).

Діяльність Національної ради ґрунтується на принципах законності, незалежності, об'єктивності, прозорості, доступності для громадськості, врахування культурної, ідеологічної та політичної багатоманітності в суспільстві, врахування загальновизнаних міжнародних норм та стандартів у галузі телерадіомовлення, повноти і всебічного розгляду питань та обґрунтованості прийнятих рішень (ч. 1 ст. 3 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення І радіомовлення»).

Відповідно до положень ч. 3 ст. 7 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», єдиним органом державного регулювання діяльності у сфері телебачення і радіомовлення незалежно від способу розповсюдження телерадіопрограм і передач є Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення - спеціальний конституційний, постійно діючий позавідомчий державний орган (далі по тексту - Національна рада).

Відповідно до положень ч. 1,2 ст. 4 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення І радіомовлення», Національна рада складається з восьми осіб. З них чотири члени Національної ради призначаються Верховною Радою України і чотири члени Національної ради призначаються Президентом України. Національна рада є повноважною при призначенні не менше шести її членів. Як зазначалося вище, позивач звернувся до відповідача з заявою про видачу ліцензії провайдера програмної послуги, дана заява надійшла до відповідача 12.06.08р. зареєстрована за вхідним номером 7/913, про що сторони не заперечують.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», ліцензія провайдера програмної послуги - документ державного зразка, який видається Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення та засвідчує право ліцензіата надавати програмні послуги з використанням ресурсу багатоканальних телемереж;

провайдер програмної послуги - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії, виданої Національною радою України з питань телебачення та радіомовлення, на договірних засадах надає абонентам можливість перегляду пакетів програм, використовуючи для передавання цих програм ресурси багатоканальних телемереж. Статтею 40 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», встановлений порядок Ліцензування провайдерів програмної послуги.

Так, відповідно до положень даної норми, для організації діяльності (мовлення) кабельного телебачення і радіомовлення суб'єкт господарювання (провайдер або оператор телекомунікацій чи оператор кабельних мереж) повинен отримати ліцензію (дозвіл) у Національній раді.

Ліцензування діяльності (мовлення) кабельного телебачення і радіомовлення здійснюється за реєстраційним принципом. Ліцензія видається без конкурсу на підставі заяви на термін 10 років.

Заява про видачу ліцензії провайдера програмної послуги подається відповідно до вимог статті 24 цього Закону. До заяви додаються:

а) загальна концепція пакетування (перелік) програм, придбаних для ретрансляції;

б) документи, які підтверджують придбання та право на розповсюдження (ретрансляцію) програм іншого мовника.

Загальна концепція (принципи, підстави) добору програм для ретрансляції (пропозиції абонентам) є обов'язковим додатком до ліцензії на діяльність (мовлення) кабельного телебачення і радіомовлення. Цей додаток підлягає щорічній перереєстрації. Для перереєстрації ліцензіат повинен подати до Національної ради інформацію про виконання концепції добору програм протягом попереднього року.

Заява про видачу ліцензії провайдера програмної послуги розглядається і рішення щодо неї приймається у місячний термін з дня її надходження до Національної ради.           За результатами розгляду заяви Національна рада приймає рішення: а) про видачу ліцензії провайдера програмної послуги;

б) про затвердження пакета (пакетів) програм універсальної програмної послуги в населеному пункті (населених пунктах) та/або на території (територіях), де передбачається надання програмної послуги.

Ліцензію провайдера програмної послуги може бути анульовано в судовому порядку за поданням Національної ради у зв'язку з систематичними порушеннями ним вимог цього Закону, законодавства України про захист суспільної моралі, законодавства України про авторські та суміжні права.

Права, які надає ліцензія провайдера програмної послуги, не можуть бути передані іншій особі (юридичній чи фізичній).

З аналізу положень Закону України «Про телебачення і радіомовлення» вбачається, що норма ст. 40 даного Закону є спеціальною щодо ліцензування провайдерів програмної послуги. Даною нормою, зокрема встановлений порядок розгляду заяв та встановлений вичерпний перелік рішень, які приймаються за наслідком їх розгляду.

Вказана норма відсилає до положень ст. 24 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» лише в частині вимог вказаного Закону до подачі заяви. Дана норма та інші положення Закону не встановлюють обов’язку проведення конкурсу на отримання ліцензії провайдерів програмної послуги.

Будь – який інший порядок розгляду Національною радою заяви про видачу ліцензії провайдера програмної послуги (прийняття рішення) діючим законодавством не встановлений.

Отже, вирішуючи питання щодо правомірності дій або бездіяльності відповідача з розгляду заяви позивача про видачу ліцензії провайдера програмної послуги, суд оцінює їх у сукупності положень норм ч. 3 ст. 2 КАС України та положень ст. 40 Закону України «Про телебачення і радіомовлення».

Так відповідач, зареєстрував заяву про видачу ліцензії провайдера програмної послуги 12.06.08р. Згідно до витягу з протоколу засідання Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення №27 від 09.07.08р. відбувся розгляд заяв, що надійшли до Національної ради, в тому числі і заяви позивача.

Відповідно витягу з протоколу засідання Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення №28 від 16.07.08р. (а.с.67-68) вбачається, що за результатом голосування на засіданні членів ради було прийняте рішення з питань видачі позивачу ліцензії провайдера програмної послуги на багатоканальну ефірну цифрову телемережу в діапазоні 11,7 – 12,5 ГГц в АР Крим, «за» проголосували 3 члени ради, «проти» - 0, «5» утрималися.

За результатом голосування рішення комісією прийняте не було.

Таким чином, в зв’язку з неприйняттям відповідачем рішення заява позивача не була задоволена.

Листом від 18.07.08р. вих. №16а/1935 (а.с.14) відповідач повідомив позивача, про розгляд поданих ним документів, де також зазначив, що ТОВ ТРКК «Барс – Інфо - Крим» звернулося до відповідача із заявою про видачу ліцензій провайдера програмної послуги багатоканальної телемережі у діапазоні 11,7-12,5 ГГц за технологією «МІТРІС» (а не UWDS, яка не передбачена Планом використання радіочастотного ресурсу України) без належно розробленого проекту ефірної багатоканальної цифрової мережі, який мав враховувати розподіл території АР Крим на цифрові зони ефірного телебачення.

Листом від 20.08.08р. вих. №16а/2226 (а.с.15) відповідач, на лист позивача від 23.07.08р. вдруге повідомив його про те, що впровадження технології UWDS не передбачено Планом використання радіочастотного ресурсу України, а також те, що у Національної ради немає законодавчих підстав щодо ліцензування створених позивачем телемереж на території АР Крим.

Також у листі вказано, що за умови доопрацювання проекту багатоканальної цифрової телемережі Національна рада повторно розгляне питання про її затвердження.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідач, як уповноважений законом колегіальний орган, розглянув заяву позивача на засіданні членів ради, за наслідками голосування якої визначився щодо даної заяви.

Під час розгляду заяви позивача були присутні вісім з восьми членів ради, таким чином склад ради є повноважним.

Наслідки розгляду заяви повідомив позивачу листом від 18.07.08р. вих. №16а/1935.

Таким чином, матеріали справи свідчать про те, що відповідачем вчинені активні дії з розгляду, вирішення та визначеності щодо наданих позивачем документів, у тому числі з розгляду заяви на отримання ліцензії провайдера програмної послуги.

Враховуючи те, що ст. 40 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» встановлений вичерпний перелік рішень, які рада приймає за наслідком розгляду заяви, суд приходить до висновку, що відповідач, вирішивши відмовити позивачу у задоволенні заяви, не повинен був приймати окремого рішення у вигляді окремого документу.

Посилання позивача на положення ч. 11 ст. 24 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» стосовно того, що за результатами розгляду заяви Національна рада приймає рішення про, у тому числі, відмови у видачі ліцензії провайдера програмної послуги відповідно до статті 30 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» суд не приймає до уваги, оскільки в даному випадку вказана норма встановлює перелік рішень, що приймаються суб’єктом владних повноважень за наслідком розгляду заяви про видачу (провадження) ліцензії на мовлення, що, в розумінні положень ст. 1 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», не можна ототожнювати з видачею ліцензії провайдера програмної послуги.

При цьому, як зазначалося вище ст. 40 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» є спеціальною нормою, якою зокрема встановлений вичерпний перелік рішень, що приймаються за наслідком розгляду заяв про видачу ліцензії провайдера програмної послуги.

Таким чином відповідач не повинен був керуватися положеннями ст. 24 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» при розгляді заяви позивача та прийнятті рішення.

За таких саме підстав, суд не приймає до уваги доводи позивача щодо застосування положень ч. 10 ст. 24 ст. 29 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» у частині визначення підстав для залишення його заяви без розгляду, зазначених в обґрунтування протиправної бездіяльності відповідача.

Також не можуть бути підставою для визнання порушення процедури прийняття рішення відповідачем доводи позивача щодо неповідомлення його відповідачем про дату засідання ради з розгляду заяви, оскільки обов’язковість здійснення такого повідомлення не встановлено положеннями ст. 40 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», а наявність повідомлення відповідачем позивача про засідання ради на 09.07.08р. не може бути підставою, виникнення обов’язку відповідача повідомляти про усі наступні дні засідань ради у випадку його перенесення.

За таких підстав, суд приходить до висновку про відсутність протиправної бездіяльності відповідача з розгляду заяви позивача щодо видачі ліцензії провайдера програмної послуги, в зв’язку з чим не підлягають задоволенню вимоги щодо визнання протиправною бездіяльності Національної ради в неприйнятті рішення за наслідками розгляду заяви позивача про видачу ліцензії провайдера програмної послуги, яка була отримана відповідачем 12.06.08р. та зобов’язання відповідача розглянути заяву позивача про видачу ліцензії провайдера програмної послуги, яка була отримана відповідачем 12.06.08р.

Вимоги позивача про скасування рішення відповідача №1336 від 16.07.08р. «Про створення багатоканальної ефірної цифрової телемережі у діапазоні 11,7 – 12,5 ГГц в Автономній Республіці Крим», оформлене протоколом №28 не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з даного рішення, ним відповідач створив в АР Крим багатоканальну ефірну цифрову телемережу у діапазоні 11,7-12,5 ГГц, визначену висновками УДРЦ щодо можливості та умов користування радіочастотним ресурсом України для базових станцій системи багатоканального наземного телерадіомовлення МІТРІС/МІТРІС 2004. Звернутися до УДЦР з проханням про розробку висновків щодо електромагнітної сумісності в інших населених пунктах АР Крим.

З аналізу вказаного рішення вбачається, що між вирішенням відповідачем питання про створення в АР Крим багатоканальної ефірної цифрової телемережі та вирішенням питання за наслідком розгляду заяви позивача про надання ліцензії провайдера програмної послуги не має причинного зв’язку. Данні питання є окремими по їх суті. Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність порушення прав позивача рішенням у цій частині.

Також цим рішенням доручено Товариству з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія «Українські мультимедійні технології» розробити багатоканальну ефірну цифрову телемережу в діапазоні 11,7-12,5 ГГц в АР Крим на основі розглянутого радою проекту та надано ліцензію провайдера програмної послуги на багатоканальну ефірну цифрову телемережу в діапазоні 11,7-12,5 ГГц в АР Крим зазначивши в ліцензії територію розташування багатоканальної телемережі у м. Алушта, м. Євпаторія, м. Судак, м. Феодосія та прилеглих районах в межах зони впевненого прийому сигналу з базової станції.

Оцінюючи вказане рішення суд зазначає, що розгляд питання про надання ліцензії третій особі був проведений на підставі поданих нею заяв про видачу ліцензії провайдера програмної послуги (а.с.78-85).

Вказані заяви, які і заява позивача, також розглядалися на засіданні членів Національної ради 16.07.08р., за результатом чого, за результатами голосування було прийняте позитивне рішення, про що свідчить витяг з протоколу засідання Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення №28 від 16.07.08р. (а.с.67-68).

Отже відповідач, в порядку ст. 40 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», розглянувши заяву третій особи прийняв рішення про надання їй ліцензії. Прийняття такого рішення не суперечить вимогам діючого законодавства, зокрема положенням Закону України «Про телебачення і радіомовлення» в цілому.

Доводи позивача про розгляд відповідачем одночасно заяв кількох зацікавлених осіб не можуть бути підставою для визнання рішення протиправним, оскільки діючим законодавством не заборонено вирішувати вказане питання протягом одного дня, послідовно друг за другом, як було зроблено відповідачем.

Слід вказати, що з вказаного протоколу не вбачається дій відповідача з оцінки поданих зацікавленими особами заяв на умовах конкурсу. Заяви розглядалися окремо протягом одного дня в різний проміжуток часу.

Матеріали справи свідчать про те, що відмова відповідача позивачу у наданні ліцензії з підстав викладених у листі від 18.07.08р. вих. 16а/1935 не має причинного зв’язку з прийнятим відповідачем позитивного рішення про надання такої ліцензії третій особі, оскільки позивачу було відмовлено за відсутності законних підставі для впровадження технології UWDS, яка також не передбачена Планом використання радіочастотного ресурсу України.

Крім того, з листа відповідача від 20.08.08р. вих. №16а/2226 вбачається, що він повідомляє позивача про те, що за умови доопрацювання проекту багатоканальної цифрової телемереж Національна рада повторно розгляне питання про її затвердження.

Враховуючи викладене позовні вимоги не підлягають задоволенню.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови. Постанова викладена у повному обсязі 16.02.2009р.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складання постанови у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складання постанови у повному обсязі до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Судді                                         Маргарітов М.В.

                                                                       Кушнова А.О.

                                         Котарева Г.М.