Рішення № 89913756, 05.06.2020, Іллінецький районний суд Вінницької області

Справа № 131/901/19

Провадження № 2/131/167/2020

2020 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.06.2020 м. Іллінці

Іллінецький районний суд Вінницької області в складі: головуючого судді Олексієнка О.Ю., за участю секретаря судових засідань Телевань С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Іллінці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Жорнище» про розірвання договору оренди землі,-

учасники справи:

представник позивача ОСОБА_2 ,

представник відповідача ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом в якому вказав, що 23 квітня 2013 року між ним та ПАТ «Жорнище» укладено договір оренди № 1 належної йому земельної ділянки площею 2,0746 га, кадастровий номер 0521282:40001:0000386, яка розташована на території Жорницької сільської ради. Договір укладено терміном на 10 років.

Відповідно до п. 10 Договору оренди землі, нарахування орендної плати мало здійснюватися з урахуванням індексації.

Після підписання договору оренди відбувався постійний і значний ріст тарифів, а орендна плата, в зв`язку із цим ростом, в супереч п.13 Договору оренди землі, орендарем не піднімалася. Так, ціни на газ для населення з 2013 року зросли із 0,7254 грн. за 1 метр кубічний до 6,9579 грн. за 1 метр кубічний, підвищення ціни майже в 10 разів. Ціни на електроенергію з 2013 року зросли з 28 копійок за 1 кВт. до 90 копійок за 1 кВт., підвищення ціни більше ніж в 3 рази.

Крім того, відповідно до офіційних даних Державної Служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель вже в наступний рік після підписання Договору оренди збільшився на коефіцієнт 1,249. Тому вже з 2014 року орендар повинен був виплачувати збільшену орендну плату на величину цього коефіцієнта.

Проте, всі вищевказані умови Договору оренди на протязі 6 років систематично не виконуються орендарем, що в свою чергу, призводить до порушення прав позивача як орендодавця.

Тому позивач просить суд достроково розірвати договір оренди землі №1 від 23 квітня 2013 року, укладений між ОСОБА_1 та публічним акціонерним товариством «Жорнище», щодо оренди земельної ділянки площею 2,0746 га, кадастровий номер 0521282:40001:0000386, яка знаходиться на території Жорницької сільської ради Іллінецького району Вінницької області.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, зазначивши, що заявлений позов підтримує в повному обсязі.

Представник позивача - адвокат Кравець В.І. в судовому засіданні позов підтримав, просив його задоволити з підстав викладених в позовні заяві.

Представник відповідача – адвокат Зайцев В.Ю. в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні. Також, до суду надано відзив на позовну заяву в якому відповідач зазначив, що 23.04.2013 між ОСОБА_1 і відповідачем було укладено договір оренди землі №1 на 10 років. Згідно пункту 11 договору вказано, що орендна плата вноситься один раз на рік не пізніше 15 грудня поточного року.

В пункті 9 договору вказано, що орендна плата у грошовій формі складає 4 (чотири) % від нормативно грошової оцінки земельної ділянки, що в сумі складає 1609,75грн. на рік, або в натуральній формі с/г продукцією, яка виробляється орендарем по ціні не більшою за закупівельну в регіоні.

Позовні вимоги обгрунтовані недоплатою орендної плати за період 2014-2015 років через зміну нормативно грошової оцінки. Хоча доказів недоплати позивачем не надано і ця обставина не відповідає дійсності, однак і строки позовної давності по ній минули. Частково поза межами позовної давності заявлено позивачем підстави для позову і по не укладенню додаткових договорів і по недоплаті за шість років орендної плати.

Жодних скарг під час отримання орендної плати про форму, розмір, якість, ціну інше позивач не заявляла. Отже, позивач визнавала такі умови і своїми конклюдентними діями погоджувалась з ними.

Позовна заява не містить суми збитків через виплату орендної плати в натуральній формі та її обґрунтування.

Зазначене в позовній заяві як порушене право - завчасно зазначити чи бажає отримувати орендну плату в натуральній формі, з правом вибору яку саме продукцію, якій якості і по якій ціні, не ґрунтується на законі чи договорі. Фактично, в момент отримання орендної плати орендодавець ознайомившись з запропонованою продукцією вирішує чи бажає в ній отримати орендну плату, жодна особа не примушується д отримання орендної плати в певній формі. Якщо орендодавець не бажає отримати оренді: плату в натуральній формі він її не приймає, а отримує плату грошима.

Позовні вимоги обґрунтовані не укладенням з позивачем додаткових угод, як на думку позивача повинні були з ним укладатись на початку року.

Відповідач вважає, що укладення додаткових договорів для проведення індексації чи розрахунків у натуральній формі не є обов`язковим тому, що такі умови вже встановленні в договорі (пункти 9, 10, 12 договору) і укладення додаткових договорі для цього не передбачено договором чи законом.

Також посилання позивача на індекси цін виробників промислової продукції, чи ціни на газ населення не може бути обгрунтованим у відношенні розрахунку ціни орендної плати. Тому представник відповідача просить відмовити позивачеві в задоволенні позовних вимог, в зв`язку з їх безпідставністю.

Заслухавши думку сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, давши оцінку зібраним доказам, суд приходить до висновку про можливість задоволення позову з таких підстав.

Відповідно до ст. 13 ЗУ "Про оренду землі" від 06 жовтня 1998 року, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 15 ЗУ "Про оренду землі", однією із істотних умов договору про оренду землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 24 даного закону передбачено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

У пункті д) частини першої статті 141 ЗК України передбачено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Згідно пункту 1 частини першої статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до частин першої, другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 912/1385/17 (провадження № 12-201гс18) міститься висновок, що: «враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України. Відповідна правова позиція була викладена Верховним Судом України також у постанові від 11 жовтня 2017 року у справі № 6-1449цс17 і підстав для відступу від неї, як і від висновку у справі № 910/16306/13, Велика Палата Верховного Суду не вбачає. Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність».

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18) зазначено, що: «у пункті «д» частини першої статті 141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться».

Тлумачення пункту д) частини першої статті 141 ЗК України, частини другої статті 651 ЦК України свідчить, що «несплата орендної плати» охоплює випадки як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплата у розмірі меншому, ніж визначеному договором (без урахування індексації, індексу інфляції тощо).

Відповідно до постанови ВС від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18) зроблено висновок, що «у статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

Відповідно до постанови Верховного Суду України від 10.10.2019 справа №293/1011/16-ц тлумачення пункту д) частини першої статті 141 ЗК України, частини другої статті 651 ЦК України свідчить, що «несплата орендної плати» охоплює випадки як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплата у розмірі меншому, ніж визначеному договором (без урахування індексації, індексу інфляції тощо.

Судом установлено, що 23 квітня 2013 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Жорнище» було підписано договір оренди №1 щодо оренди земельної ділянки площею 2,0746 га, кадастровий номер 0521282:40001:0000386, яка знаходиться на території Жорницької сільської ради Іллінецького району Вінницької області.

На підставі акту приймання-передачі земельної ділянки в оренду, що є додатком до договору оренди землі, ОСОБА_1 передав ПАТ «Жорнище» у строкове платне користування, належну йому на праві власності земельну ділянку, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно п. 9,10,11 договору оренди землі № 1 від 23 квітня 2013 року сторони обумовили, що: розмір орендної плати у рік становить 1 609,75 грн, що складає 4 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням її індексації. Орендна плата вноситься у строк до 20 числа останнього у звітному році місяця.

При цьому, відповідно до п. 13 даного договору розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розміру земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджується документами; в інших випадках, передбачених законом.

У пунктах 10 та 13 договору оренди землі №1 від 23 квітня 2013 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ «Жорнище», сторони обумовили, що обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням її індексації

Аналіз позовної заяви свідчить, що ОСОБА_1 як на підставу позовних вимог посилається на невиплату йому орендної плати не у повному обсязі (без урахування індексу інфляції, підвищенням цін та тарифів) за 2014 та 2017 роки.

Відповідно до розрахунку нарахованої та виплаченої орендної плати за договором оренди №1 земельної ділянки площею 2,0746 га, кадастровий номер 0521282:40001:0000386 від 23.04.2013 орендодавцю ОСОБА_1 в 2014 році ПАТ «Жорнище» нараховано 1609,75 грн., сплачено 1 368,29 грн; в 2015 році нараховано 2010,58 грн., сплачено 1 678,83 грн; в 2016 році нараховано 3015,86 грн., сплачено 2427,77 грн; в 2017 році нараховано 3015,86 грн., сплачено 2427,77 грн; в 2018 році нараховано 7238,07 грн., сплачено 5 826,65 грн.

Згідно відомостей з Центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПС України про суми виплачених доходів в період з 2014 по 2018 роки ОСОБА_1 нараховано та виплачено відповідачем за оренду земельних ділянок кадастровий номер 0521282:40001:0000386 та 0521282:40003:0000117: в 2014 році нараховано 2253,52 грн., сплачено 1061,99 грн; в 2015 році нараховано 2814,65 грн., сплачено 2814,65 грн; в 2016 році нараховано 4221,98 грн., сплачено 4221,98 грн; в 2017 році нараховано 4221,97 грн., сплачено 0грн; в 2018 році нараховано 10132,74 грн., сплачено 10132,74 грн.

При цьому, слід зазначити, що у даних відомостях не відображено розмежування нарахованої та виплаченої орендної плати за конкретними земельними ділянками. Не зважаючи, на це проаналізувавши дані відображені в розрахунку нарахованої та виплаченої орендної плати та відомості з бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПС України про суми виплачених доходів ОСОБА_1 за період 2014 по 2018 роки, судом установлено суттєва розбіжність в інформації (даних) яка надавалась ПАТ «Жорнище» до ДПС України та суду.

Відповідно до офіційних даних Державної Служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель в 2014 році збільшився на коефіцієнт 1,249. Враховуючи зазначене, керуючись п.п. 10,13 договору оренди №1 земельної ділянки площею 2,0746 га, кадастровий номер 0521282:40001:0000386 від 23.04.2013 з 2014 року нормативна грошова оцінка повинна була становити 50246,39 грн. (40243,71 Х 1,249)

В 2015 році коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель збільшився на коефіцієнт 1,2, тому нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 0521282:40001:0000386 повинна була становити 60317,27 грн (50264,39 грн. Х 1,2)

Таким чином, враховуючи вищевикладене позивачем доведено, що виплата орендної плати ПАТ «Жорнище» в 2014 та 2015 роках проведена в порушення вимоги п.10,13 договору оренди №1 земельної ділянки площею 2,0746 га, кадастровий номер 0521282:40001:0000386 від 23.04.2013.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що невиконання відповідачем обов`язку по сплаті орендної плати за земельну ділянку з урахуванням її індексації, а також те, що невиконання такого обов`язку є порушенням істотних умов договору, які містять системний характер, тягне за собою припинення договору оренди землі внаслідок його розірвання. В зв`язку з цим, договір оренди землі, укладений між сторонами, слід розірвати.

Щодо вирішення питання про судові витрати, суд виходить з наступного.

Позивачем при зверненні до суду з даним позовом було сплачено 768,40 грн. судового збору.

На підставі ст. ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути суму судового збору, сплаченого нею при подачі позову до суду.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 13,15,24 ЗУ «Про оренду землі», ст. 141 ЗК України, ст.ст. 611, 651, ЦК України, Постанови ВС № 293/1011/16-ц від10.10.2019, ст.ст. 141, 259, 263, 265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задовольнити.

Розірвати достроково договір оренди землі №1 від 23 квітня 2013 року, укладений між ОСОБА_1 та публічним акціонерним товариством «Жорнище», щодо оренди земельної ділянки площею 2,0746 га, кадастровий номер 0521282:40001:0000386, яка знаходиться на території Жорницької сільської ради Іллінецького району Вінницької області.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Жорнище» на користь ОСОБА_1 748,00 (сімсот сорок вісім гривень) грн. 00 коп. сплаченого судового збору.

Повний текст рішення буде складено у відповідності до ч. 6 ст. 259 ЦПК України.

Відповідно до ст. 354 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно «Прикінцевих положень» ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 354 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Головуючий: