Рішення № 89913565, 05.06.2020, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/1288/20

2/212/1686/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2020 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Козлова Ю.В., за участю секретаря судового засідання Курбакової Ю.О., у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (без участі) сторін, розглянув в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача адвокат Ярошевський Олексій Тарасович до Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2020 року представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Ярошевський О.Т. звернувся до суду з позовом та просив стягнути на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я на виробництві з Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» (надалі ПАТ «КЗРК») – 160 000,00 гривень.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що ОСОБА_1 з 12.08.1989 по 31.12.2002 року працював на шахті «Октябрська» ВО «Кривбасруда» (нині ПАТ «Кривбасзалізрудком»): підземним гірничим робочим, підземним прохідником.

11.06.1993 року з ОСОБА_1 під час виконання трудових обов`язків на підприємстві відповідача, - за вини підприємства, яке порушило вимоги законодавства про охорону праці, не створивши та не підтримуючи безпечних умов праці, - стався нещасний випадок з тяжкими наслідками, за наступних підстав, а саме 11.06.1993 року в 3- тю зміну прохідник дільниці №3 ОСОБА_1 отримав наряд через г/м ОСОБА_2 на проходку ходового підняттєвого 127 осі. Після огляду забою, обори заколів та обладнання прохідник ОСОБА_1 приступив до буріння шпурів. Приблизно о 20:00 годині при розбурювання 5 шпура випавший з арки виробітки куском породи травмувало ліву сторону обличчя.

В результаті нещасного випадку позивач отримав черепно-мозкову травму.

Висновком МСЕК від 15.05.1993 позивачу вперше встановлено 35% втрати професійної працездатності та третю групу інвалідності, внаслідок каліцтва. Після неодноразових переоглядів висновком МСЕК від 07.08.2019 встановлено 20% втрати професійної працездатності та визначено потребу в додаткових видах допомоги –медикаментозне лікування, ВМП.

В наслідок нещасного випадку, позивач постійно відчуває постійний головний біль, запаморочення, роздратування, хиткість. Відчуває моральні страждання: постійний головний біль не дає спокійно відпочивати, порушено звичний спосіб життя, наслідки нещасного випадку вимагають від позивача додаткових зусиль для організації його життя, вимушений постійно вживати ліки, проходити періодичні переогляди на МСЕК, порушено нормальні життєві зв`язки, внаслідок неможливості вести активне життя.

Ухвалою Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 лютого 2020 року було відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.

Ухвалою від 02.04.2020 в зв`язку з відсутністю підтверджень отримання ухвали суду про відкриття провадження та позовної заяви відповідачем, продовжено строк розгляду справи.

Відповідачу ПАТ «КЗРК» було запропоновано протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву та протягом п`яти днів - заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач ПАТ «КЗРК» скористався правом подання відзиву, відповідно до ст.178 ЦПК України.

Представник відповідача ПАТ «КЗРК» в наданому суду відзиві на позовну заяву просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, зазначивши, що відповідач не є належним відповідачем, позивач не надав доказів завдання йому моральної шкоди, суду не надано доказів наявності вини відповідача спричинення йому підприємством моральної шкоди у зв`язку з ушкодженням здоров`я при виконанні трудових обов`язків. Позивачем порушено строки звернення за її отриманням.

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 12.08.1989 по 31.12.2002 року працював на шахті «Октябрська» ВО «Кривбасруда»: підземним гірничим робочим, підземним прохідником. Звільнений по переводу, згідно п.5 ст.36 КЗпП України, що підтверджено копією трудової книжки.

11.06.1993 року в 3- тю зміну прохідник дільниці №3 ОСОБА_1 отримав наряд через г/м ОСОБА_2 на проходку ходового підняттєвого 127 осі. Після огляду забою, обори заколів та обладнання прохідник ОСОБА_1 приступив до буріння шпурів. Приблизно о 20:00 годині при розбурювання 5 шпура випавший з арки виробітки куском породи травмувало ліву сторону обличчя.

Підприємством було складено акт №15 про нещасний випадок на підприємстві ВП «Кривбасруда» шахти «Октябрська», Форми Н-1 від 12.06.1993 року уповноваженою комісією було встановлено обставини, за яких стався нещасний випадок, встановлено осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, причини настання нещасного випадку тощо.

Відповідно до вищевказаного акту, встановлена причина нещасного випадку: падіння, обвалення, обвали предметів і материалов, землі і т.д.

Згідно висновку МСЕК від 15.05.1993 року ОСОБА_1 встановлено 35% втрати професійної працездатності в зв`язку з нещасним випадком та третя групу інвалідності.

За останнім медичним висновком МСЕК від 07.08.2019 року ОСОБА_1 встановлено 20% втрати професійної працездатності безстроково.

Так, наявність трудового каліцтва у позивача також підтверджується зібраними у справі доказами, зокрема наданими медичними виписками, з яких вбачається що він проходив стаціонарне лікування в закладах охорони здоров`я.

Згідно зі ст.1172 ЦК України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. При цьому, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про охорону праці» відшкодування моральної шкоди провадиться власником, якщо небезпечні або шкідливі умови праці призвели до моральної втрати потерпілого, порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Під моральною втратою потерпілого вважаються страждання, заподіяні працівникові внаслідок фізичного або психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 1168 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Постановою Пленуму Верховного Суду від 31.03.1995 №4 « Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (зі змінами та доповненнями) визначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Згідно з ч.1 ст.237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до ч.ч.1-4 ст.153 КЗпП України, на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці. Власник або уповноважений ним орган повинен впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки, які запобігають виробничому травматизмові, і забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників.

Шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язана з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку (ст.173 КЗпП України).

Відповідно до ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

В даному випадку позивач звернувся до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодження здоров`я, яке призвело до втрати професійної працездатності позивача, та відповідно до ч.5 ст.23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом, а тому індексації не підлягає.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні справи про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Також підлягають з`ясуванню, і піддержується факт заподіяння моральної шкоди чи фізичних страждань немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі оцінюється заподіяна моральна шкода.

З урахуванням викладених обставин справи, суд вбачає наявність спричинення позивачу моральної шкоди, яку повинен відшкодувати саме відповідач, як власник підприємства, який не створив працівнику безпечні умови праці, що призвело до ушкодження здоров`я позивача на виробництві та моральних страждань потерпілого.

Нещасний випадок з позивачем ОСОБА_1 стався на ш. «Октябрська», яка до теперішнього часу входить до складу ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат», а тому на думку суду ПАТ «Кривбасзалізрудком» є належним відповідачем по справі.

Посилання відповідача на порушення позивачем строку звернення до суду, є необґрунтованою, відповідно п.3 ч.1 ст.268 ЦКУ відносини з приводу відшкодування моральної шкоди, пов`язаної з ушкодженням здоров`я, випливають з порушення немайнових прав, а тому не мають строку позовної давності.

При вирішенні питання про розмір відшкодування спричиненої моральної шкоди, суд враховує обставини справи, характер, обсяг, тривалість та наслідки заподіяних позивачу моральних страждань, стан його здоров`я, втрату професійної працездатності, істотність вимушених змін в життєвих стосунках, а також факт, який не оспорювався представником позивача, що провина в настанні нещасного випадку в певній мірі покладена й на позивача.

Встановлюючи розмір відшкодування ОСОБА_1 моральної шкоди, в рамках заявлених позовних вимог, з врахуванням вказаних позивачем та встановлених судом обставин характеру спричиненої моральної шкоди та виходячи з міркувань розумності, виваженості та справедливості, суд вважає можливим стягнути 73 570,00 гривень, що складається з тридцять п`ять прожиткових мінімумів на одну особу в розрахунку на місяць у 2020 році (час розгляду справи), який становить, станом на 01.01.2020 року – 2102 гривни, відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 14.11.2019 року № 294-IX, що буде співмірним з розміром заподіяної моральної шкоди.

Відповідно Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин.

На підставі ст.141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави у сумі 840,80 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 141, 206, 247, 258, 259, 264, 265, 280-289, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 23,1167,1168,1172 ЦК України, ст.12 Закону України "Про охорону праці", ст.ст.153, 237-1 ч.1, КЗпП України, Постановою Пленуму Верховного Суду від 31.03.1995 №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 , представник позивача адвокат Ярошевський Олексій Тарасович до Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на користь ОСОБА_1 - 73 570,00 (сімдесят три тисячі п`ятсот сімдесят) гривень в порядку відшкодування моральної шкоди, у зв`язку з ушкодженням здоров`я на виробництві, без утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на користь держави судовий збір 840,80 гривень.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, а в разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м.Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Відповідно до п. 3 Розділу XII ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк, зазначений в цьому рішенні продовжується на строк дії такого карантину.

Повне найменування та ім`я сторін та інших учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник позивача: адвокат Ярошевський Олексій Тарасович, юридична адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Публічне акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат», адреса: 50029, м.Кривий Ріг, вул.Симбірцева, 1а, ЄДРПОУ - 00191307 .

Суддя: Ю. В. Козлов