Ухвала суду № 89913108, 16.06.2020, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/12130/13-ц

(2-п/199/1/20)

УХВАЛА

іменем України

16.06.2020 Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого - судді Подорець О.Б.,

за участю секретаря Столяренко А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 24 лютого 2014 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 24 лютого 2014 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено в повному обсязі.

25.04.2019 ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_3 подала до суду заяву про перегляд заочного рішення, посилаючись на те, що з вказаним рішенням суду вона не згодна, оскільки її неявка в судове засідання була викликана тим, що вона особисто не отримувала жодної судової повістки, а відтак не мала можливості надати докази, приймати участь у їхньому дослідженні та доведення їхньої переконливості перед судом. Крім того, зазначила, що надані позивачем докази є неналежними, недостовірними та недостатніми для вирішення цієї справи, на що судом при ухваленні рішення не звернуто уваги.

В судове засідання представник відповідача ОСОБА_3 не з`явилася, будучи повідомленою належним чином.

Представник позивача ПАТ КБ «Надра» до суду не з`явився, повідомлений належним чином, про причини неявки, суд не сповістив.

Відповідно до ч.1 ст.287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Суд, враховуючи строки розгляду заяви про перегляд заочного рішення, перебування цивільної справи у суді апеляційної інстанції, що потягнуло за собою тривалий строк не розгляду даної заяви, те, що неявка учасників судового розгляду не перешкоджає розгляду заяви, вважає можливим розглянути заява за відсутності не з`явившихся учасників розгляду.

Суд, вивчивши заяву, дослідивши надані докази та матеріали цивільної справи №199/12130/13, приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Згідно вимог ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Розглядаючи питання про поновлення пропущеного строку для подання заяви про скасування заочного рішення, суд зазначає наступне.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного й обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише за умови особливих непереборних обставин.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (справа Перетяка та Шереметьев проти України, заяви № 17160/06 та №35548/06, § 34, від 21 грудня 2010 року).

У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі.

З мотивувальної частини рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 24 лютого 2014 року у справі №12130/13 за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, вбачається, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Доказів того, що відповідач не був обізнаний про наявність заочного рішення, останнім суду не надано.

Таким чином, відповідач ОСОБА_1 , звертаючись із заявою про перегляд заочного рішення суду через 5 років після його ухвалення, не надала належних та допустимих доказів на спростування твердження суду щодо належного повідомлення сторін, у тому числі і відповідача, про час та місце розгляду справи, а також на підтвердження того, що вона дізналася про рішення суду лише 11 квітня 2019 року.

Зважаючи на вищезазначене, суд приходить до висновку, що твердження відповідача ОСОБА_1 про те, що вона не була належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, яке ґрунтується на припущенні, не може бути підставою для скасуваннязаочного рішення, оскільки не виправдовує втручання у принцип res judicata (юридичної визначеності) та права на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції.

Крім того, статтею 288 ЦПК України передбачено, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Отже головними умовами для скасування заочного рішення є поважність причини не з`явлення відповідача в судове засідання і докази, на які посилається відповідач, мають істотне значення для правильного вирішення спору. Наявність одночасно цих двох умов дає підстави для скасування заочного рішення суду.

Проте, відповідачем не надано до суду доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи, і не були враховані судом при винесенні спірного заочного рішення від 24 лютого 2014 року.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Желтяков проти України» від 09 червня 2001 року, зазначено, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (рішення суду у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [ВП], №28342/95, п. 61, ECHR1999-VII).

Виходячи з вищенаведеної практики ЄСПЛ, скасування рішення суду, що набрало законної сили, за відсутності факту істотності таких обставин, з мотивів неправильного застосування судом норм матеріального та/або процесуального права буде порушенням принципу юридичної визначеності, тобто п.1 ст.6 Конвенції, а також ст.1 Першого протоколу до неї, оскільки у позивача після задоволення його вимог були законні сподівання на те, що його інтереси є остаточно захищеними.

У зв`язку з вищенаведеним, суд зазначає, що заявник не надав будь-яких доказів, які мають істотне значення для справи та не були досліджені судом при винесенні рішення, оскільки обґрунтуванням заяви про перегляд заочного рішення є непогодження з винесеним рішенням по суті, а тому в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення слід відмовити.

Частиною 4 статті 287 ЦПК України передбачено, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

З огляду на зазначене, суд не вбачає підстав для скасування заочного рішення суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 284-288, 260, 261 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 24 лютого 2014 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Роз`яснити заявнику, що відповідно до пункту 4 статті 287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.Б.Подорець