Рішення № 89912707, 17.06.2020, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/17534/19

Провадження № 2/161/1/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2020 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області

у складі :

головуючої судді Івасюти Л.В.

з участю секретаря судового засідання Мельничук Т.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку справу за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства "СЕТАМ", приватного виконавця виконавчого округу Волинської області - Шульженка Ігоря Сергійовича , про визнання електронних торгів недійсними, стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася в суд із вищевказаним позовом, який мотивує тим, що 18 червня 2019 року о 14год.19хв. на сайті Державного підприємства «СЕТАМ» (далі - ДП "СЕТАМ") було розміщено інформацію про лот № 357317 з реалізації іпотечного майна, а саме: трикімнатної квартири загальною площею 110,5 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на електронних торгах арештованим майном, які здійснювалися в межах виконавчого провадження № 56258566 з примусового виконання виконавчого листа у справі № 2-681/11, виданого Луцьким міськрайонним судом Волинської області 25.03.2013 р., проведення яких відбувалося приватним виконавцем виконавчого округу Волинської області Шульженком І.С., організованих відповідачем (режим доступу ІНФОРМАЦІЯ_5 ). Вона, з метою взяти участь у торгах, 28.06.2019 року, зареєструвалась на вказаному сайті учасником під номером 7. На підставі наданої відповідачем квитанції, 15.07.2019 року, на розрахунковий рахунок відповідача нею було перераховано в якості гарантійного внеску за участь у торгах 50 861,90 гривень, в зв`язку з чим її було допущено до участі в торгах. 18 липня 2019 року з 9год.00 хв до 18год 00хв відбулися торги, в результаті яких її було визнано переможцем, оскільки нею було запропоновано найвищу ціну за лот № 357317 , а саме: 1 017 238,00 грн., на підтвердження чого 18.07.2019 о 22:00:08 відповідачем було сформовано Протокол проведення електронних торгів № 420069, в якому визначено суму, що необхідно сплатити на рахунок продавця в розмірі 966 376,1 грн., та визначено дату оплати: до 01.08.2019 року. Також зазначено про необхідність здійснити переможцю електронних торгів роздруківку зазначеного Протоколу з особистого кабінету, підписати його та передати особисто або надіслати засобами зв`язку на поштову адресу відповідача.

22.07.2019 року власник арештованого майна (квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ), громадянин ОСОБА_3 , який дізнався, про те, що саме вона стала переможцем електронних торгів з реалізації зазначеної квартири, повідомив, що ця квартира розташована на земельній ділянці, власником якої є ОСОБА_4 , а також передав його усну вимогу, що після реєстрації за нею права власності на дану квартиру, їй буде необхідно негайно укласти договір оренди зазначеної земельної ділянки, зі щомісячною сплатою орендної плати за користування нею в розмірі, еквівалентному 500 доларам США. На підтвердження надав копію державного акту на право власності на земельну ділянку (кадастровий номер 0710100000:11:023: 0062), в якій дійсно було зазначено адресу розташування земельної ділянки: АДРЕСА_1 , а також власник: ОСОБА_4 .

Оскільки такі умови оренди зазначеної земельної ділянки виявилися для неї неприйнятними, зважаючи на те, що на момент її реєстрації на сайті відповідача для участі в аукціоні та проведення торгів в розділі «Характеристика лоту» не містилося жодної інформації про земельну ділянку, а також її належність третій особі, та те, що подальше користування придбаною квартирою може потягнути додаткові неочікувані витрати. 26.07.2019 року вона звернулася до відповідача із заявою, в якій виклала обставини, що стали відомі їй вже після проведення електронних торгів, з проханням скасувати результати торгів, проведених 18.07.2019 року, в яких її було визначено переможцем, а також попросила повернути на її розрахунковий рахунок попередньо сплачений відповідачу гарантійний внесок.

Листом № 1589/С-1457-19/12 від 08.08.2019 року, який було отримано нею 12.08.2019 року, відповідач відмовив їй у поверненні сплаченого нею гарантійного внеску в розмірі 50 861,90 гривень, посилаючись на безпідставність її вимог.

02.09.2019 року на сайті «СЕТАМ» з`явився Протокол проведення електронних торгів № 429241 з інформацією про те, що торги не відбулися з підстав відмови від сплати належної грошової суми та/або відмови від підписання протоколу.

Такі дії відповідача вважає протиправними, необґрунтованими та такими, що завдають їй значної матеріальної та моральної шкоди.

Вважає, що 18 липня 2019 року за результатами вказаних електронних торгів як з її сторони, так і зі сторони відповідача було вчинено дії для укладення договору купівлі-продажу зазначеного об`єкта нерухомого майна, і для його виконання їй слід було сплатити визначену суму коштів за вказаними в протоколі про проведення електронних торгів реквізитами, а відповідачу - приватному виконавцю Шульженко І.С. - передати позивачу придбаний товар. Адже, придбавши зазначений об`єкт нерухомого майна, вона фактично мала укласти договір купівлі-продажу нерухомого майна, однією із сторін (продавцем) якого був приватний виконавець Шульженко І.С., від імені якого на договірних засадах технічні функції продавця виконував відповідач, і на такий договір поширюються норми цивільного законодавства, які регламентують положення щодо купівлі-продажу. Гарантійний внесок - грошова сума, зарахована на рахунок організатора електронних торгів, яку за одним лотом сплачує учасник електронних торгів, крім випадків, передбачених абз. 10 ч. 1 розділу I Порядку реалізації арештованого майна, у розмірі 5 %, виходячи зі стартової ціни лота, та яка є завдатком зі сплати винагороди за організацію та проведення електронних торгів . Гарантійний внесок вважається сплаченим з моменту зарахування його на рахунок організатора.

Відповідач допустив порушення п. 8 Розділу III зазначеного Порядку реалізації арештованого майна, не зазначивши жодної інформації щодо наявності земельної ділянки, що є підставою для визнання проведених електронних торгів недійсними, і про що, 26.07.2019 року його було повідомлено нею відповідною заявою з метою здійснення позасудового врегулювання спірних правовідносин і звільнення відповідача від несення тягаря додаткових витрат щодо компенсації можливої нанесеної матеріальної та моральної шкоди. Проте, владнати виниклі спірні правовідносини мирно, в позасудовому порядку відповідач відмовився.

Як випливає із змісту ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, яке видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов`язання і на забезпечення його виконання. Якщо порушення зобов`язання сталося з вини кредитора, він зобов`язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості.

У зв`язку з тим, що під час підготовки та проведення електронних торгів 18.07.2019 року, відповідачем було допущено порушення, яке вплинуло на результати торгів, про що останнього було нею повідомлено у заяві від 26.07.2019 року, а відповідач відмовив у поверненні гарантійного внеску (завдатку), вважає, що відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 571 ЦК України відповідач повинен додатково сплатити суму в розмірі завдатку - 50 861,90 гривень.

Крім того, вважає, що вона, згідно зі ст. 23, 1167 ЦК України, має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у душевних стражданнях, яких вона зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою відповідача . Довідавшись від власника квартири про обставини, що унеможливили придбання цієї квартири на електронних торгах, вона зверталася до відповідача - організатора електронних торгів з проханням повернути гарантійний внесок, що становить для неї значну грошову суму, на що отримала відмову, і зрозумівши, що може залишитися без грошей, сплачених у виді гарантійного внеску, потрапила в шоковий, пригнічений стресовий стан, в зв`язку з чим, порушилася її життєдіяльність, з`явилося безсоння, постійні головні болі, відчуття безвиході, що викликало проблеми із серцем, яких до цього часу ніколи не було, через що змушена була звернутися до лікарів. Вважає, що своїми неправомірними діями відповідач наніс їй значну моральну шкоду, розмір якої вона оцінює в 40 000 гривень. Крім того, вона понесла витрати на надання правничої допомоги, які слід стягнути з відповідача.

Посилаючись на наведене, позивач просить визнати недійсними результати проведених 18 липня 2019 року, через систему електронних торгів Державного підприємства «СЕТАМ», торгів нерухомого майна (номер лоту 357317), а саме: трикімнатної квартири загальною площею 110,5 кв. м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , переможцем яких стала ОСОБА_1 ; скасувати протокол проведення електронних торгів № 420069 від 18.07.2019 року та протокол проведення електронних торгів № 429241 від 02.09.2019 року; стягнути з Державного підприємства «СЕТАМ» на користь ОСОБА_1 кошти в розмірі 156 723 грн. 80 коп. (в тому числі - 50 861 грн. 90 коп. - безпідставно отримані кошти, сплачені в якості гарантійного внеску за участь в електронних торгах; 50 861 грн. 90 коп. - сума в розмірі завдатку (в порядку ст. 571 ЦКУ); 40 000 грн. - сума моральної шкоди; 15 000 - витрати на надання правничої допомоги).

Від відповідача надійшов відзив, згідно з яким останній вважає, що дана позовна заява підлягає залишенню без задоволення.

Відзив обгрунтовує тим, що ДП "СЕТАМ" не погоджується з позовною заявою про визнання ектронних торгів недійсними, вважає її безпідставною та необгрунтованою. Згідно інформації, отриманої з офіційного веб- сайту ДП "СЕТАМ" за посиланням ( ІНФОРМАЦІЯ_5), 18 липня 2019 року відбулися торги з реалізації лоту № 357317 (ІПОТЕКИ. Трикімнатної квартири загальною площею . 15кв.м.,що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Правила проведення електронних торгів регулюються Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого Наказам Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року № 2831/5 . Ці торги пройшли успішно, про що було складено Протокол проведення електронних торгів № 420069, згідно якого переможцем став учасник № 7 із ціновою пропозицією 1 017 238,00 грн. зі строком на оплату до 01.08.2019 року. Проте, учасником № 7 ( ОСОБА_1 ) не було сплачено кошти у строки, зазначені в Протоколі проведення електронних торгів № 420069, внаслідок чого організатором торгів було сформовано Протокол проведення електронних торгів № 429241 від 02.09.2019 року, в якому зазначено, що електронні торги не відбулись, у зв`язку відмовою від сплати належної грошової суми. Так, ОСОБА_1 для участі в електронних торгах сплачено гарантійний внесок в розмірі 50 861,90 грн., однак після того , як вона була визначена переможцем, остання відмовилася від сплати основної суми за придбаний лот у зв`язку з тим, що її не влаштовували умови оренди земельної ділянки, про які їй не було відомо, в чому вона вбачає незаконні дії ДП "СЕТАМ", як організатора торгів.

У відзиві посилається на те, що згідно пункту 11 розділу III Порядку реалізації арештованого майна, інформація про майно, включене до лота, виставленого на електронні торги (торги за фіксованою ціною), вноситься організатором згідно з документами, наданими відповідно до пунктів 2, 3 розділу II цього Порядку, тобто відповідно до документів, підготовлених державною виконавчою службою.

Відповідно до п.п 3, 4 розділу II Порядку реалізації арештованого майна , державний виконавець у строк не пізніше п`яти робочих днів, після закінчення десятиденного строку для подання заперечень сторін виконавчого провадження проти визначення вартості (оцінки) майна у разі відсутності таких заперечень готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абзацами третім - шістнадцятим пункту 2 цього розділу, і направляє його начальнику відділу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, для підписання і передачі до Системи для проведення реалізації майна.

Начальник відділу державної виконавчої служби після отримання проекту заявки і документів щодо передачі майна на реалізацію у строк до трьох робочих днів перевіряє ці документи на відповідність вимогам законодавства, наявність відомостей про місце зберігання й демонстрації майна та у разі виявлення порушень визначає їх перелік та встановлює строк для усунення порушень, який не повинен перевищувати трьох робочих днів, а у разі, якщо відповідно до законодавства реалізація майна неможлива, документи щодо передачі майна на реалізацію повертаються державному виконавцю, який їх подав, із зазначенням визначених законодавством підстав, що унеможливлюють реалізацію майна.

У разі встановлення відповідності документів вимогам законодавства чи після приведення їх у відповідність до вимог законодавства начальник відділу державної виконавчої служби підписує (за допомогою електронного цифрового підпису або власноруч у випадку, передбаченому пунктом 3 розділу І Порядку реалізації арештованого майна заявку на реалізацію арештованого майна та надсилає її організатору в електронному вигляді через особистий кабінет відділу державної виконавчої служби для внесення інформації про проведення електронних торгів у Систему.

Відповідно до п. 5 розділу II Порядку реалізації арештованого майна державний виконавець визначає зберігача у порядку, встановленому статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження», керуючись принципом забезпечення схоронності та цілісності майна.

Поряд з цим, відповідно до абзацу 4 пункту 4 Порядку реалізації арештованого майна перевірка змісту і явки на відповідність вимогам законодавства організатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до Системи, також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відповідного органу державної виконавчої служби. Посилаючись на те, що позивач жодних доказів на підтвердження своїх доводів про визнання електронних торгів недійсними до позовної заяви не надав, просить відмовити в задоволенні позовних вимог вимог у повному обсязі. Разом з тим, вважає, що орієнтовні витрати на правничу допомогу позивача становлять 2000 грн.

Від ОСОБА_1 02 грудня 2019 року надійшла відповідь на відзив, в якій вона посилається, зокрема на те, що необхідність пред`явлення зазначеного позову до приватного виконавця, який, на думку ДП «СЕТАМ», має бути належним відповідачем у справі, вважає неналежним способом захисту своїх порушених прав, оскільки гарантійний внесок за участь в електронних торгах нею було сплачено на розрахунковий рахунок саме ДП «СЕТАМ», натомість жодних зобов`язань фінансового чи будь-якого іншого характеру між нею та приватним виконавцем не існує. Відповідач обґрунтовує відсутність обов`язку щодо повернення гарантійного внеску їй за участь у торгах, посилаючись на ряд положень Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом МЮ України 29 вересня 2016 року № 2831/5, зареєстрованого в МЮ України 30 вересня 2016 року, за № 1301/29431, а також висновків, викладених у постанові від 24.01.2018 року у справі №910/8052/17 Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, в якій зокрема йдеться: «Пунктом 3 розділу X Порядку визначено, що гарантійний внесок не повертається учаснику, який був визнаний переможцем електронних торгів, але не вніс усієї належної грошової суми в строки, передбачені пунктом 1 цього розділу, або не підписав та не надіслав протокол з продажу предмета іпотеки у строки, передбачені пунктом 2 розділу VII цього Порядку.

Вона у даному випадку не знала і не могла знати або припускати, що квартира, яка знаходиться у багатоквартирному будинку, може розташовуватися на окремо виділеній земельній ділянці: зазначена земельна ділянка може не належати боржнику; зазначена земельна ділянка може належати на праві приватної власності третій особі. До того ж, факт належності зазначеної земельної ділянки на праві приватної власності третій особі також не був відомий і продавцю арештованого майна - приватному виконавцеві.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про захист прав споживачів» № 1023-ХІІ продавець (виробник, виконавець) зобов`язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.

Із змісту ст. 15 зазначеного Закону випливає, що споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору, інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою . Пунктом 1 ч. 7 ст. 15 Закону передбачено, що у разі коли надання недоступної, -едостовірної, неповної або несвоєчасної інформації про продукцію та про виробника (виконавця, продавця) спричинило придбання продукції, яка не має -отрібних споживачеві властивостей, споживач має право розірвати договір і вимагати відшкодування завданих йому збитків.

Ч. 9 ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що під час розгляду вимог споживача про відшкодування збитків, завданих недостовірною або неповною -формацією про продукцію чи недобросовісною рекламою, необхідно виходити з оипущення, що у споживача немає спеціальних знань про властивості та характеристики продукції, яку він придбаває.

Аналогічне твердження викладене у п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду країни «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав зложивачів» № 5 від 12.04.96.

Верховним судом у постанові від 14.03.2018 у справі № 910/1454/17 зазначено, що під час розгляду спору про визнання недійсними електронних торгів судами повинно бути встановлено: чи мало місце порушення вимог Порядку реалізації арештованого майна та/або інших норм законодавства під час проведення електронних торгів і в чому таке порушення полягало; чи вплинули ці порушення на результат торгів; чи відбулося порушення прав і законних інтересів позивача, який оспорює результати торгів.

У відповіді на відзив позивач посилається на те, що порушення вимог Порядку реалізації арештованого майна мало місце під час підготовки та проведення електронних торгів 18.07.2019 року, воно полягало у невнесенні до характеристик лоту інформації про земельну ділянку, на якій розташована реалізовувана квартира; це порушення вплинуло на результат торгів, оскільки переможець торгів зареєструвався учасником торгів сплатив гарантійний внесок та зробив найвищу ставку в торгах; порушення прав законних інтересів позивача відбулося, оскільки набуття ним права власності на квартиру могло спричинити неможливість вільного розпорядження власним нерухомим майном; покладання на позивача непередбачених, значних та систематичних витрат зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою, що належить третій особі; відмова в поверненні гарантійного внеску (завдатку) спричинила їй матеріальну та моральну шкоду.

Крім того, відповідач фактично визнав учинене ним порушення Порядку реалізації арештованого майна під час організації торгів 18 липня 2019 року, оскільки вже при підготовці торгів, запланованих на 25 листопада 2019 року в розділі «Характеристика лоту» лоту № 383991 (уцінений первісний лот № 357317 ) вже розміщена інформація про земельну ділянку: «Земельна ділянка площею 0,0126га, к.н. 0710100000 11 023 0062 не перебуває у власності боржника та належить на праві власності третім особам». Отже, викладені відповідачем у відзиві на позовну заяву, з метою заперечення позову, вважає необґрунтованими, а її позовні вимоги - підставними та такими, що підлягають задоволенню.

Представник позивача подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, згідно з якою позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Від представника відповідача надійшов відзив, згідно з яким останній позовні вимоги не визнає, просить відмовити в задоволенні позову з підстав, зазначених у відзиві.

Приватний виконавець І.С. Шульженко подав суду письмове пояснення, в якому зазначає, що інформація щодо земельної ділянки не могла бути надана відповідачу приватним виконавцем, зважаючи на те, що предметом іпотеки в Іпотечному договорі від 14.11.2007 року зазначено лише квартиру, тобто, земельна ділянка не була предметом іпотеки. У Державному реєстрі права власності та речові права на земельну ділянку інформація щодо приналежності громадянину ОСОБА_3 будь-яких земельних ділянок міститься.

Пошук інформації про земельну ділянку в публічній кадастровій карті України можливий лише за кадастровим номером земельної ділянки, який не був відомий виконавцю.

На момент пред`явлення стягувачем до виконання виконавчого листа у справі №2-681/11, виданого Луцьким міськрайонним судом 25.03.2013р. та відкриття виконавчого провадження № 56258566 з примусового виконання, протягом усього періоду до дня проведення електронних торгів включно, стягувач не надавав інформації про те, що іпотечне майно, розташоване на окремо виділеній земельній ділянці, право власності на яку зареєстроване за третіми особами. Просив в задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, та надані позивачем докази на підтвердження обґрунтованості заявлених вимог та заперечень, суд установив таке.

Як випливає з матеріалів справи, 18 червня 2019 року о 14год.19хв. на сайті державного підприємства «СЕТАМ» було розміщено інформацію про лот № 357317 з реалізації іпотечного майна, а саме: трикімнатної квартири загальною площею 110,5 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на електронних торгах арештованим майном, які здійснювалися в межах виконавчого провадження № 56258566 з примусового виконання виконавчого листа у справі № 2-681/11, виданого Луцьким міськрайонним судом Волинської області 25.03.2013 р., проведення яких відбувалося приватним виконавцем виконавчого округу Волинської області Шульженком І.С., організованих відповідачем (режим доступу ІНФОРМАЦІЯ_5 ).

Судом встановлено, що позивач, з метою взяти участь у вищевказаних торгах, 28.06.2019 року, зареєструвалася на зазначеному сайті учасником під номером 7. На розрахунковий рахунок відповідача 15.07.2019 року нею було перераховано в якості гарантійного внеску за участь у торгах 50 861,90 гривень. На цій підставі її було допущено до участі в торгах.

Як вбачається з матеріалів справи, 18 липня 2019 року позивача було визнано переможцем, оскільки нею було запропоновано найвищу ціну за лот № 357317 , а саме: 1 017 238,00 грн., на підтвердження чого 18.07.2019 о 22:00:08 відповідачем було сформовано Протокол проведення електронних торгів № 420069, в якому визначено суму, що необхідно сплатити на рахунок продавця в розмірі 966 376,1 грн., та визначено дату оплати: до 01.08.2019 року. Також зазначено про необхідність здійснити переможцю електронних торгів роздруківку зазначеного Протоколу з особистого кабінету, підписати його та передати особисто або надіслати засобами зв`язку на поштову адресу відповідача.

Судом встановлено, що 22.07.2019 року власник арештованого майна (квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 , повідомив позивача, що ця квартира розташована на земельній ділянці, власником якої є громадянин ОСОБА_4 , а також передав його усну вимогу, що після реєстрації за нею права власності на дану квартиру, їй буде необхідно негайно укласти договір оренди зазначеної земельної ділянки зі щомісячною сплатою орендної плати за користування нею в розмірі, еквівалентному 500 доларам США. На підтвердження надав копію державного акту на право власності на земельну ділянку (кадастровий номер 0710100000:11:023: 0062), в якій дійсно було зазначено адресу розташування земельної ділянки: АДРЕСА_1 , а також її власника - ОСОБА_4 .

Судом встановлено, що на момент реєстрації квартири на сайті відповідача для участі в аукціоні та проведення торгів в розділі «Характеристика лоту» не містилося жодної інформації про земельну ділянку, а також її належність третій особі, та те, що подальше користування придбаним нерухомим майном (квартирою) може потягнути для позивача додаткові неочікувані витрати.

З матеріалів справи випливає, що позивач, 26.07.2019 року, звернулася до відповідача із заявою, в якій просила скасувати результати торгів, проведених 18.07.2019 року, в яких її було визначено переможцем, а також повернути на її розрахунковий рахунок попередньо сплачений відповідачу гарантійний внесок.

Судом встановлено, що позивачу відповідач відмовив у поверненні сплаченого нею гарантійного внеску в розмірі 50861,90грн., посилаючись на безпідставність її вимог.

02.09.2019 року на сайті «СЕТАМ» було розміщено Протокол проведення електронних торгів № 429241, в якому зазначено про те, що торги не відбулися з підстав відмови від сплати належної грошової суми та відмови від підписання протоколу.

Як вбачається з матеріалів справи, 18 липня 2019 року за результатами вказаних електронних торгів як зі сторони позивача, так і з боку відповідача було вчинено дії для укладення договору купівлі-продажу зазначеного об`єкта нерухомого майна, і для його виконання позивачу слід було сплатити визначену суму коштів за вказаними в протоколі про проведення електронних торгів реквізитами, а третій особі на стороні відповідача - приватному виконавцю - передати позивачу придбаний товар. Придбавши зазначений об`єкт нерухомого майна, ОСОБА_1 фактично мала укласти договір купівлі-продажу нерухомого майна, однією із сторін (продавцем) якого був приватний виконавець Шульженко І.С., від імені якого на договірних засадах технічні функції продавця виконував відповідач, і на такий договір поширюються норми цивільного законодавства, які регламентують положення щодо купівлі-продажу.

Правовідносини з реалізації арештованого майна регулються Цивільним Кодексом України, Законом України «Про захист прав споживачів», Законом України «Про виконавче провадження», «Про іпотеку», Інструкцією з організації примусового виконання рішень та Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого наказом МЮ України 29 вересня 2016 року № 2831/5, зареєстрованого в МЮ України 30 вересня 2016 року, за № 1301/29431.

Згідно зі ст. 650 ЦК України особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.

У відповідності до ч. 4 ст. 656 ЦК України до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Відповідно до ч. 1 ст. 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Аналізуючи правову природу процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає у продажі майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та враховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак, є правочином.

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 ст. 627 ЦК України у договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» № 1023-XII споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: захист своїх прав державою; належну якість продукції та обслуговування; відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону; звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виробник, виконавець) зобов`язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.

Із змісту ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів» випливає, що споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою (ч. 1).

Пунктом 1 ч. 7 ст. 15 Закону передбачено, що у разі коли надання недоступної, недостовірної, неповної або несвоєчасної інформації про продукцію та про виробника (виконавця, продавця) спричинило придбання продукції, яка не має потрібних споживачеві властивостей, споживач має право розірвати договір і вимагати відшкодування завданих йому збитків.

Ч. 9 ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлює, що під час розгляду вимог споживача про відшкодування збитків, завданих недостовірною або неповною інформацією про продукцію чи недобросовісною рекламою, необхідно виходити з припущення, що у споживача немає спеціальних знань про властивості та характеристики продукції, яку він придбаває.

Відповідно до ч. 1 ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною.

Частиною 2 ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України.

Порядком реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5 (далі - Порядок) визначено, що електронні торги - продаж майна за допомогою функціоналу центральної бази даних системи електронних торгів, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну.

Для участі в електронних торгах (торгах за фіксованою ціною) учасник проходить процедуру реєстрації на веб-сайті, подає заявку на участь в електронних торгах за кожним лотом окремо, сплачує гарантійний внесок на рахунок організатора та виконує інші вимоги, визначені цим Порядком (п. 2 розділу IV).

Гарантійний внесок - грошова сума, зарахована на рахунок організатора електронних торгів, яку за одним лотом сплачує учасник електронних торгів, крім випадків, передбачених цим Порядком, у розмірі 5 %, виходячи зі стартової ціни лота, та яка є завдатком зі сплати винагороди за організацію та проведення електронних торгів (абз. 10 ч. 1 розділу I Порядку).

Гарантійний внесок вважається сплаченим з моменту зарахування його на рахунок організатора.

Відповідно до п. 4 розділу V Порядку переможцем визнається учасник, від якого на момент завершення електронних торгів надійшла найвища цінова пропозиція (при звичайному перебігу торгів або через особливу ставку). Якщо один із учасників запропонував придбати майно за стартовою ціною і пропозицій щодо купівлі майна від інших учасників не надійшло, майно продається за стартовою ціною.

Згідно із п. 1 розділу VIII Порядку після закінчення електронних торгів (закінчення строку аукціону з урахуванням його можливого продовження) на веб-сайті відображаються відомості про завершення електронних торгів. Не пізніше наступного робочого дня Система автоматично формує та розміщує на веб-сайті протокол електронних торгів за лотом.

Як встановлено судом, відповідач допустив порушення п. 8 Розділу III зазначеного Порядку, не зазначивши жодної інформації щодо наявності земельної ділянки, що є підставою для визнання проведених електронних торгів недійсними, і про що, в свою чергу, 26.07.2019 року його було повідомлено позивачем відповідною заявою.

Верховний Суд у постанові від 14.03.2018 у справі №910/1454/17 наголошує, що під час розгляду спору про визнання недійсними електронних торгів судами повинно бути встановлено: чи мало місце порушення вимог Порядку реалізації арештованого майна та/або інших норм законодавства під час проведення електронних торгів і в чому таке порушення полягало; чи вплинули ці порушення на результат торгів; чи відбулося порушення прав і законних інтересів позивача, який оспорює результати торгів».

Як випливає з матеріалів справи, порушення вимог Порядку реалізації арештованого майна мало місце під час підготовки та проведення електронних торгів 18.07.2019 року, воно полягало у невнесенні до характеристик лоту інформації про земельну ділянку, на якій розташована реалізовувана квартира; це порушення вплинуло на результат торгів, оскільки переможець торгів взяв у них участь, сплатив гарантійний внесок та зробив найвищу ставку в торгах; порушення прав і законних інтересів позивача відбулося, оскільки набуття позивачем права власності на квартиру могло спричинити покладання на неї значних непередбачених та систематичних витрат зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою, що належить третій особі; в зв`язку з чим і відмова в поверненні гарантійного внеску (завдатку) позивачу в даному випадку є неправомірною.

Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою-третьою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 ЦК України передбачені загальні вимоги, додержання яких необхідно для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, та також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочини, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Оскільки відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, такий правочин може визнаватися недійсним в судовому порядку з підстав, встановлених частиною першою статті 215 ЦК України.

Відповідно до абзацу 2 частини першої статті 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Згідно зі ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Згідно зі ст. 48 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель, іпотекодавець, боржник та будь-який учасник прилюдних торгів вправі протягом трьох місяців з дня проведення торгів оскаржити їх результати в суді за місцезнаходженням нерухомого майна.

Відповідно до абзацу 4 пункту 4 Порядком реалізації арештованого майна перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства організатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відповідного органу державної виконавчої служби».

Так, дійсно організатор не здійснює перевірки змісту заявки на відповідність вимогам законодавства, проте в абз. 5 п. 4 Порядку реалізації арештованого майна зазначено, що організатор перевіряє повноту заповнення заявки. У разі невідповідності заявки вимогам, передбаченим пунктом 2 цього розділу, організатор через особистий кабінет відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця) повідомляє начальника відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця) про необхідність усунення недоліків протягом трьох робочих днів.

Крім того, п. 8 Розділу III Порядку реалізації арештованого майна передбачено, що якщо реалізації підлягає житловий будинок, квартира або інше житлове приміщення, в інформації про майно додатково зазначаються: розмір жилої та нежилої площі будинку, квартири, іншого житлового приміщення; план приміщення (за наявності); місце розташування; відомості про земельну ділянку, на якій розташований будинок (ії правовий режим та розмір); кількість поверхів будинку, поверх, на якому розташована квартира, інше житлове приміщення; кількість кімнат, площа кожної кімнати; інформація про допоміжні, підсобні приміщення та споруди: інформація про наявність зареєстрованих інших, крім боржника, мешканців (зокрема, дітей) орендарів, інших користувачів приміщення.

Всупереч вказаним вимогам цього Порядку, відповідач не повідомив на своєму сайті ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ) додаткову інформацію про нерухоме майно, яке підлягало реалізації через систему електронних торгів Державного підприємства «СЕТАМ», не здійснив необхідної перевірки повноти заповнення заявки, внаслідок чого було порушено право позивача.

За таких обставин, аналізуючи наведене, суд дійшов висновку, що слід визнати недійсними результати проведених 18 липня 2019 року, через систему електронних торгів Державного підприємства «СЕТАМ», торгів нерухомого майна (номер лоту 357317), а саме: трикімнатної квартири загальною площею 110,5 кв. м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , переможцем яких стала ОСОБА_1 ; скасувати протокол проведення електронних торгів № 420069 від 18.07.2019 року та протокол проведення електронних торгів № 429241 від 02.09.2019 року.

Крім того, слід стягнути з Державного підприємства «СЕТАМ» на користь ОСОБА_1 50 861 грн. 90 коп. - безпідставно отриманих коштів, сплачених в якості гарантійного внеску за участь в електронних торгах.

Разом з тим, суд не вбачає підстав для стягнення 50 861,90 гривень, як завдатку в подвійному розмірі, а тому в цій частині заявлених позовних вимог слід відмовити.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 листопада 2019 року частково задоволено скаргу ОСОБА_3 на дії (бездіяльнсть) приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Шульженка Ігоря Сергійовича; визнано неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Шульженка І.С. щодо подання до Державного підприємства СЕТАМ» заявки на реалізацію на електронних торгах (аукціоні) арештованого нерухомого майна - трикімнатної квартири загальною площею 110,5 кв.м., житловою площею 35,9 кв. м, реєстраційний номер 19825822, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_3 .

Із зазначеним рішенням приватного виконавця про підготовку та подачу до ДП «СЕТАМ» заявки на продаж квартири суд не погоджується та вважає ці дії протиправними та такими, що суперечать чинному законодавству про виконавче провадження, оскільки на час подання заявки на проведення електронних торгів діяв мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті. Квартира використовується як місце постійного проживання громадянина ОСОБА_3 , інше житлове приміщення у його власності не перебуває.

У вказаній ухвалі суду зазначено, що приватний виконавець не вправі був подавати заявку на реалізацію квартири, оскільки на час організації електронних торгів діяв мораторій на стягнення майна громадян України.

Що стосується стягнення з відповідача в користь позивача моральної шкоди в розмірі 40000грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень частин першої та другої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Спори про відшкодування фізичній особі моральної шкоди розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або випливає з її положень; у випадках, передбачених законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов`язань, які підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів» чи інших законів, що регулюють такі зобов`язання і передбачають відшкодування моральної шкоди.

Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені нормами статті 1167 ЦК України, відповідно до яких моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт.

У пунктах 2, 3, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (зі змінами), судам роз`яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.»

Cпори про відшкодування фізичній особі моральної шкоди розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або випливає з її положень.

Суд при вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди повинен встановити її наявність, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Відповідно до положень статті 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі мають право на відшкодування моральної шкоди тільки в разі її заподіяння небезпечною для життя і здоров`я людей продукцією у випадках, передбачених законом, а тому відсутні підстави для відшкодування позивачу моральної шкоди .

Крім того, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат за надання правничої допомоги підлягають до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Як випливає із змісту ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року №13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009.

Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Згідно положень статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надані: ордер серії ВЛ №039175 від 14 вересня 2019 року, згідно якого адвокат Горщарук П.П. надає ОСОБА_1 правничу допомогу на підставі договору про надання правової допомоги №4 від 14 вересня 2019 року; договір про надання правничої допомоги №4 від 14 вересня 2019 року, додаток до договору №4 про надання правничої допомоги від 14 вересня 2019 року, акт здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) по наданню правничої допомоги ОСОБА_1 , згідно з яким: вивчення і аналіз обставин спірних правовідносин (1300грн), збір доказів (1300грн), підготовка позовної позовної заяви (5200грн), підготовка відповіді на відзив (1300грн), підготовка заяв, клопотань і заперечень (650грн), підготовка запитів адвоката (650грн), участь адвоката в судових засіданнях (4500грн), всього вартість послуг складає 14900грн. Також позивачем подано квитанцію до прибуткового касового ордеру №1 від 21 квітня 2020 року про сплату позивачем послуг в сумі 14900 грн.

Суд вважає, що витрати на правничу допомогу у розмірі 14900 грн. є недоведеними, а їх обсяг -неспівмірним зі складністю справи, а також з обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, та часом , затраченим на них.

Враховуючи фактичний обсяг наданої правничої допомоги адвокатом Горщаруком П.П . ОСОБА_1 , з врахуванням вимог розумності і справедливості, пропорційності задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 8000 грн., які слід стягнути з відповідачів порівну, по 4000грн. з кожного.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі Закону України «Про захист прав споживачів» позивач ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору, а тому відповідно до ст. 141 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір» з Державного підприємства «СЕТАМ» та приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Шульженка І.С. в дохід держави слід стягнути 2102 грн. (дві тисячі сто дві гривні) судового збору, по 1051 грн з кожного.

Керуючись ст.ст. 2, 5, ч.3 ст.12 , 81, 259-263, 268, 273 ЦПК України, ст. ст.ст. 203, 215ЦК України, ст.ст. 2, 15, 203, 215, 216, 236,512,514, 1077, 1084 ЦК України, Законом України «Про захист прав споживачів» , Законом України «Про виконавче провадження», Інструкцією з організації примусового виконання рішень та Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 29 вересня 2016 року № 2831/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 вересня 2016 року, за № 1301/29431, суд, -

УХВАЛИВ :

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсними результати проведених 18 липня 2019 року, через систему електронних торгів Державного підприємства «СЕТАМ», торгів нерухомого майна (номер лоту 357317), а саме: трикімнатної квартири загальною площею 110,5 кв. м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , переможцем яких стала ОСОБА_1 ; скасувати протокол проведення електронних торгів № 420069 від 18.07.2019 року та протокол проведення електронних торгів № 429241 від 02.09.2019 року.

Стягнути з Державного підприємства «СЕТАМ» (м. Київ, вул. Стрілецька, буд. 4-6, поштовий індекс: 01001; ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 39958500) на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 ; адреса: АДРЕСА_1 ; кошти в сумі 54861, 90 (п`ятдесят чотири тисячі вісімсот шістдесят одну гривню 90 коп.), з них: 50 861 грн. 90 коп. - безпідставно отримані кошти, сплачені в якості гарантійного внеску за участь в електронних торгах; 4 000грн. - витрати за надання правничої допомоги.

Стягнути з приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Шульженка Ігоря Сергійовича, адреса: м. Луцьк, вул. Конякіна, 24, офіс 85, поштовий індекс: 43023; РНОКПП: НОМЕР_6 на користь ОСОБА_1 ( РНОКПП: НОМЕР_5 ; адреса: АДРЕСА_1 ) 4 000грн. витрат за надання правничої допомоги.

Стягнути з Державного підприємства «СЕТАМ» (м. Київ, вул. Стрілецька, буд. 4-6, поштовий індекс: 01001; ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 39958500) та приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Шульженко Ігоря Сергійовича, адреса: м. Луцьк, вул. Конякіна, 24, офіс 85, поштовий індекс: 43023; РНОКПП: НОМЕР_6 в дохід держави 2102 грн. (дві тисячі сто дві гривні) судового збору, по 1051 грн з кожного.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 ; адреса: АДРЕСА_1 ; електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідач: Державне підприємство «СЕТАМ», м. Київ, вул. Стрілецька, буд. 4-6, поштовий індекс: 01001; ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 39958500; номер засобу зв`язку: 044 331-17-21; адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_6

Відповідач: приватний виконавець виконавчого округу Волинської області Шульженко Ігор Сергійович, адреса: м. Луцьк, вул. Конякіна, 24, офіс 85, поштовий індекс: 43023; РНОКПП: НОМЕР_6 .

Суддя Івасюта Л.В.