Рішення № 89910336, 19.06.2020, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.2020 справа № 914/346/20 (914/824/20)

Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви: Приватного підприємства фірма «Колмар», м. Тернопіль

до відповідача: Приватного підприємства «Захід-Агроінвест», м. Львів

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Інновеллі Лімітед», м. Київ

про: стягнення 320991,65 грн.

у межах справи про банкрутство № 914/346/20

за заявою: Приватного підприємства «Лан-ОілТрейд», м. Львів

про: банкрутство Приватного підприємства «Захід-Агроінвест» (вул. Богданівська, буд. 15А, м. Львів, 79067, ідентифікаційний код 32865702)

Суддя Артимович В.М.

Секретар судового засідання Іванило О.П.

Представники сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

розпорядник майна: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

На адресу Господарського суду Львівської області 08.04.2020 р. надійшла позовна заява Приватного підприємства фірма «Колмар» до відповідача Приватного підприємства «Захід-Агроінвест» про стягнення 320 991,65 грн. заборгованості.

Ухвалою суду від 13.04.2020 р. справу № 914/346/20 (914/824/20) за позовом Приватного підприємства фірма «Колмар» до Приватного підприємства «Захід-Агроінвест» про стягнення 320991,65 грн. заборгованості прийнято до розгляду в межах провадження справи № 914/346/20 про банкрутство Приватного підприємства «Захід-Агроінвест» та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, залучено до участі у справі 914/346/20 (914/824/20) як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Інновеллі Лімітед», підготовче засідання призначено на 06.05.2020 р.

06.05.2020 р. від позивача на розгляд суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 06.05.2020 р. підготовче засідання відкладено на 27.05.2020 р.

Ухвалою від 27.05.2020 р. суд закрив підготовче провадження у даній справі та призначив справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 17.06.2020 р.

В судове засідання сторони та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предсмет спору на стороні позивача, в судове засідання 10.06.2020 р. не з`явилися.

Враховуючи те, що позивач та відповідач були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

1.Описова частина рішення.

1.1. Позиція позивача.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу від 19.08.2019 р. № 19/08-рп. ПП «Захід-Агроінвест» неналежним чином та не в повному обсязі оплачено поставлений ТзОВ «Інновеллі Лімітед» на виконання вказаного договору товар.

Позивач у позовній заяві стверджує, що ПП «Захід-Агроінвест» не здійснило повного розрахунку за поставлену продукцію та станом на теперішній час заборгованість тільки по основній сумі поставленого товару становить 250000,00 грн.

Право вимоги оплати поставленого за договором купівлі-продажу від 19.08.2019 р. № 19/08-рп товару, включаючи нарахування за неналежне виконання договірних зобов`язань, відступлено позивачу за договором про відступлення права вимоги, укладеним 21.02.2020 р. між Товариством з обмеженою відповіальністю «Інновелі Лімітед» (первісний кредитор) та Приватним підприємством фірма «Колмар» (новий кредитор).

Наведене стало підставою для звернення до суду з даною позовною заявою.

Також позивачем за прострочення оплати поставленого товару відповідно до п. 6.2. договору купівлі-продажу від 19.08.2019 р. № 19/08-рп нараховано відповідачу 64650,55 грн. пені та відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нараховано відповідачу 6341,10 грн. трьох відсотків річних, які просить стягнути з відповідача.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачений за подання даної позовної заяви судовий збір.

1.2. Позиція відповідача. Відповідач відзиву на позовну заяву не подав.

2.Мотивувальна частина рішення:

2.1.Фактичні обставини, встановлені судом:

Між Приватним підприємством «Захід-Агроінвест» (покупець) та Товариством з обмеженою відповіальністю «Інновелі Лімітед» (продавець) 19.08.2019 р. укладено договір купівлі-продажу № 19/08-рп (далі – договір купівлі-продажу), відповідно до умов якого продавець зобов`язується передати у власність покупця ріпак 1 класу врожаю 2019р., а покупець зобов`язується прийняти і оплатити його вартість у відповідності до умов даного договору (п. 1.1 договору). Товар, що є предметом поставки за цим договором, належить продавцю на праві власності, не перебуває під забороною відчуження, арештом, не є предметом застави та іншим засобом забезпечення виконання зобов`язань перед будь-якими фізичними чи юридичними особами, органами державної влади чи місцевого самоврядування, територіальними громадами та державою, а також не є предметом будь-якого іншого обтяження чи обмеження, передбаченого чинним законодавством України (п. 1.2 договору).

Відповідно до п. 2.1. договору кількість товару складає 250 тон +/- 5 %. Пунктом 3.1. договору визначено, що ціна товару за одну тонну товару становить 11000,00 грн.

У розділі 4 договору сторони обумовили, шо продавець зобов`язаний передати товар покупцю в строк до 26.08.2019 р. включно на складі покупця за адресою: Тернопільська область, м. Ланівці, вул. Загребельна, 5, що підтверджується оригіналами наступних документів: складської квитанції на зерно, видаткової накладної та податкової накладної, зареєстрованої відповідно до чинного законодавства.

Датою поставки товару вважається підписання сторонами видаткової накладної на товар (п. 4.2. договору).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору продавець передав у власність покупця товар на загальну суму 2750000,00 грн., що підтверджується видатковою накладною від 19.08.2019 р. № 36, довіреністю на отримання товару від 19.08.2019 р. №162 та товарно-транспортними накладними від 19.08.2019 р. № 1-8.

Відповідна податкова накладна від 19.08.2019 р. № 10 на суму 2750000,00 грн. зареєстрована 29.08.2019 р.

Відповідно до п. 5.1. договору покупець здійснює оплату вартості товару шляхом перерахунку грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця.

Згідно з п. 5.2. договору покупець здійснює 60% вартості товару протягом 3 банківських днів з моменту отримання товару у відповідності до рахунку на оплату, та 40% протягом 3 банківських днів з моменту отримання всіх оригіналів супровідних документів на товар та реєстрації податкових накладних.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач оплатив поставлений товар не в повному обсязі, ним були проведені такі оплати: 04.09.2019 р. в розмірі 1000000,00 грн., 09.09.2019 р. врозмірі 500000,00 грн., 11.09.2019 р. врозмірі 900000,00 грн. та 17.09.2019р. в розмірі 100000,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповіальністю «Інновелі Лімітед» (первісний кредитор) та Приватним підприємством фірма «Колмар» (новий кредитор) 21.02.2020 р. укладено договір відступлення права вимоги (далі – договір відступлення), відповідно до умов якого до нового кредитора переходить право вимоги (замість первісного кредитора) до боржника (ПП «Захід-Агроінвест») згідно Договору купівлі-продажу № 19/08-рп від 19.08.2019 р. (п. 2.1.).

Пунктом 2.2. вказаного договору відступлення визначено, що право вимоги до боржника згідно договору купівлі-продажу № 19/08-рп від 19.08.2019 р. не обмежується лише правом стягнення основної суми боргу, а також включає в себе інші нарахування, передбачені договором купівлі-продажу № 19/08-рп від 19.08.2019 р. та законодавством України (неустойка (пеня), проценти передбачені ст. 625 ЦК України, інфляційні втрати, тощо).

Відповідно до п. 3.1. договору відступлення даний договір укладений на безоплатній основі. В п. 4.3. даного договору сторони визначили, що первісний кредитор не відповідає перед новим кредитором за невиконання боржником свого обов`язку.

Як стверджує позивач, заборгованість відповідача за поставлений товар становить 250 000,00 грн., яку просить стягнути з відповідача.

Відповідно до п. 6.2. договору купівлі-продажу у разі якщо оплата товару буде здійснена покупцем пізніше строків, передбачених договором, покупець сплачує продавцю неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченого товару, за кожен день прострочення.

Позивачем за прострочення виконання грошових зобов`язань щодо оплати поставленого товару нараховано відповідачу 64650,55 грн. неустойки, яку просить стягнути з відповідача.

Позивачем відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нараховано відповідачу 6341,10 грн. трьох відсотків річних, які просить стягнути з відповідача.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 4814,87 грн. сплаченого судового збору.

2.2. Норми права, застосовані судом. Оцінка суду.

Суд, проаналізувавши матеріали та з`ясувавши обставини справи, повно, всебічно і об`єктивно оцінивши докази, дійшов висновку, що позовні вимоги слід задоволити частково з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно ч.1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 1 визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом, Приватним підприємством «Захід-Агроінвест» (покупець) та Товариством з обмеженою відповіальністю «Інновелі Лімітед» (продавець) 19.08.2019 р. укладено договір купівлі-продажу № 19/08-рп (далі – договір купівлі-продажу), відповідно до умов якого продавець зобов`язується передати у власність покупця ріпак 1 класу врожаю 2019 р., а покупець зобов`язується прийняти і оплатити його вартість у відповідності до умов даного договору (п. 1.1 договору).

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору продавець передав у власність покупця товар на загальну суму 2 750 000,00 грн., що підтверджується видатковою накладною від 19.08.2019 № 36, довіреністю на отримання товару від 19.08.2019 №162 та товарно-транспортними накладними від 19.08.2019 № 1-8.

Відповідна податкова накладна від 19.08.2019 р. № 10 на суму 2750000,00 грн. зареєстрована 29.08.2019 р.

Суд звертає увагу на те, що сторонами не надано та в матеріалах справи відсутні докази заперечень зі сторони покупця щодо кількості, якості, асортименту та комплектності поставленого товару.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Статтею 193 Господарського кодексу України закріплено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до Згідно з п. 5.2. договору покупець здійснює 60% вартості товару протягом 3 банківських днів з моменту отримання товару у відповідності до рахунку на оплату, та 40% протягом 3 банківських днів з моменту отримання всіх оригіналів супровідних документів на товар та реєстрації податкових накладних.

Як встановлено судом, між Товариством з обмеженою відповіальністю «Інновелі Лімітед» (первісний кредитор) та Приватним підприємством фірма «Колмар» (новий кредитор) 21.02.2020 р. укладено договір відступлення права вимоги (далі – договір відступлення), відповідно до умов якого до нового кредитора переходить право вимоги (замість первісного кредитора) до боржника (ПП «Захід-Агроінвест») згідно Договору купівлі-продажу № 19/08-рп від 19.08.2019 р. (п. 2.1.).

Пунктом 2.2. вказаного договору відступлення визначено, що право вимоги до боржника згідно договору купівлі-продажу № 19/08-рп від 19.08.2019 р. не обмежується лише правом стягнення основної суми боргу, а також включає в себе інші нарахування, передбачені договором купівлі-продажу № 19/08-рп від 19.08.2019 р. та законодавством України (неустойка (пеня), проценти передбачені ст. 625 ЦК України, інфляційні втрати, тощо).

Статтею 512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, в тому числі, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, відповідач оплатив поставлений товар частково в сумі 2500000,00 грн.

Суд звертає увагу на те, що сторонами не надано та в матеріалах справи відсутні докази оплати поставленого товару в повному обсязі.

Таким чином, враховуючи відступлення права вимоги, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 250000,00 грн. основного боргу за поставлений товар.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Приписами ч. 1 ст. 527 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок.

В силу положень ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України зазначено, що Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 6.2. договору у разі якщо оплата товару буде здійснена покупцем пізніше строків, передбачених договором, покупець сплачує продавцю неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченого товару, за кожен день прострочення.

Позивачем за прострочення зобов`язання з оплати товару нараховано відповідачу пеню у розмірі 64650,55 грн.

Суд зазначає, що нарахування пені здійснювалося позивачем невірно, оскільки ним при нарахуванні не враховано положення ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України та нараховано пеню понад шестимісячний строк від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Так, товар був поставлений 19.08.2019 р., за умовами п. 5.2. договору купівлі-продажу остаточна оплата мала бути здійснена, враховуючи дату реєстрації податкової накладної, 03.09.2020 р. Відповідно нарахування пені можливе за період з 04.09.2019 р. по 04.03.2020 р.

Здійснивши перерахунок пені з врахуванням наведених положень законодавства та умов договору, суд дійшов висновку, що підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача 63773,67 грн. пені (розрахунок додається). У задоволенні позовних вимог в частині стягнення 876,88 грн. неустойки слід відмовити.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем правомірно нараховано відповідачу три проценти річних від простроченої суми у розмірі 6341,10 грн., які підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, враховуючи встановлені обставини, наведені положення законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

В силу приписів п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 ГПК України до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір в сумі 4801,72 грн. Сплачений позивачем за подання позовної заяви судовий збір в сумі 13,15 грн слід покласти на позивача.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи наведене, оскільки позивач, відповідач та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, в судове засідання 10.06.2020 р. не з`явилися, рішення складено та підписано 19.06.2020 р.

Керуючись ст. ст. 86, 74-79, 123, 129, 236, 238, 240, 241, 242, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Захід-Агроінвест» (вул. Богданівська, буд. 15А, м. Львів, 79067, ідентифікаційний код 32865702) на користь Приватного підприємства фірма «Колмар» (46001, м. Тернопіль, вул. В`ячеслава Чорновола, будинок 1; ідентифікаційний код 35088780) 250000,00 грн. основного боргу, 63773,67 грн. пені, 6341,10 грн. трьох відсотків річних та 4801,72 відшкодування витрат на оплату судового збору.

3. В частині позовних вимог щодо стягнення 876,88 грн. пені відмовити.

4. Наказ відповідно до ст. 327 ГПК України видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені ст. 241 ГПК України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені ст. ст. 256, 257 ГПК України.

Суддя Артимович В.М.