Ухвала суду № 89910065, 18.06.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaУХВАЛА

про відмову у забезпеченні

позову до подання позовної заяви

м. Київ

18.06.2020Справа № 910/8592/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В., розглянувши заяву про забезпечення позову до подання позовної заяви Громадської організації «Пуща-Водиця Єдина» (04075, м. Київ, вул. Квітки Цісик, буд. 28-Г)

особа, яка може отримати статус відповідача-1 Київська міська рада (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36)

особа, яка може отримати статус відповідача-2 Приватне акціонерне товариство «Холдингова компанія «Київміськбуд» (01010, м. Київ, вул. Михайла Омеляновича-Павленка, буд. 4/6)

особа, яка може отримати статус третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідачів Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельно-промислова компанія «Ягуар» (02095, м. Київ, вул. Срібнокільська, буд. 2А)

без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва надійшла заява Громадської організації «Пуща-Водиця Єдина» (далі - заявник) про забезпечення позову до подання позовної заяви.

У заяві про забезпечення позову до подання позовної заяви зазначено, що 06.07.2017 Київською міською радою прийнято рішення №673/2835 «Про передачу Публічному акціонерному товариству «Холдингова компанія «Київміськбуд» земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування рекреаційно-оздоровчого комплексу, благоустрою та озеленення території на вул. Квітки Цісик, 34, 36 в Оболонському районі міста Києва», дана земельна ділянка відноситься до земель рекреаційного призначення.

На виконання вказаного рішення, між Київською міською радою та Приватним акціонерним товариством «Холдингова компанія «Київміськбуд» укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:85:067:0067 строком на 15 років, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Литвин А.С. та зареєстрований в реєстрі за №2959.

При цьому, в акті обстеження земельних насаджень, що підлягають видаленню №200 від 30.09.2016 встановлено, що видаленню підлягають зелені насадження в кількості 1 штуки, а зелені насадження, що залишаються на місці в межах відведеної під забудову ділянки - 214 штук.

В ході досудового розслідування встановлено, що на даній земельній ділянці виконуються підготовчі роботи для будівництва та видаляються зелені насадження. При цьому на офіційному сайті Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» розміщено оголошення про будівництво та продаж житлових апартаментів по вулиці Квітки Цісик 34, 36 в Оболонському районі міста Києва.

Отже, як зазначає заявник, на даній земельній ділянці рекреаційного призначення за кадастровим номером 8000000000:85:067:0067, на якій можливо будувати лише об`єкти рекреації (будинки відпочинку, пансіонати, кемпінги) із збереженням зелених насаджень, проводяться будівельні роботи щодо будівництва житлової нерухомості, яка в майбутньому планується відчужуватися у приватну власність, що порушує чинне законодавство та суперечить інтересам держави і суспільства.

Відтак, Громадська організація «Пуща-Водиця Єдина», яка є добровільним об`єднанням фізичних осіб і створена, зокрема, з метою сприяння захисту громадських інтересів у сфері довкілля, культури, земельних відносин, містобудування, екології, охорони природи та природніх ресурсів, має намір звернутися до суду для захисту порушених екологічних прав її членів, а також мешканців курорту Пуща-Водиця та недопущення незаконної забудови земельної ділянки рекреаційного призначення, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Квітки Цісик 34, 36 з позовними вимогами про:

- визнання незаконним та скасування рішення Київської міської ради №673/2835 від 06.07.2017 «Про передачу Публічному акціонерному товариству «Холдингова компанія «Київміськбуд» земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування рекреаційно-оздоровчого комплексу, благоустрою та озеленення території на вул. Квітки Цісик, 34, 36 в Оболонському районі міста Києва»;

- визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 01.09.2017, укладеного між Київською міською радою та Приватним акціонерним товариством «Холдингова компанія «Київміськбуд», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Литвин А.С. та зареєстрованого в реєстрі за №2959.

При цьому, оскільки на земельній ділянці рекреаційного призначення на сьогоднішній день здійснюється, на думку заявника, незаконне будівництво житлових будинків, останній просить вжити заходи забезпечення позову до подання позовної заяви шляхом заборони Приватному акціонерному товариству «Холдингова компанія «Київміськбуд» (код ЄДРПОУ 23527052, адреса: 01010, м. Київ, вул. Михайла Омеляновича-Павленка, буд. 4/6), Товариству з обмеженою відповідальністю «Будівельно-промислова компанія «Ягуар» (код ЄДРПОУ 35758261, адреса: 02095, м. Київ, вул. Срібнокільська, буд. 2А) та будь-яким іншим фізичним та юридичним особам здійснювати будь-які будівельні роботи на земельній ділянці, площею 0,6864 га з кадастровим номером 8000000000:85:067:0067 за адресою: м. Київ, вул. Квітки Цісик 34, 36 в Оболонському районі м. Києва.

Розглянувши заяву Громадської організації «Пуща-Водиця Єдина» про забезпечення позову до подання позовної заяви суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні заяви, виходячи з наступного.

У відповідності до вимог статті 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з положеннями пункту 2 та 4 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії та забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Тобто, забезпечення позову - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову, є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

При цьому, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.

Аналогічні правові висновки щодо застосування статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України наведені в постановах Верховного Суду від 13.01.2020 №922/2163/17, від 21.12.2019 №904/2969/19, від 25.01.2019 у справі №925/288/17, від 21.01.2019 у справі №916/1278/18, від 14.01.2019 у справі №909/526/18 та інших.

Як зазначає заявник, він має намір звернутися до суду з позовними вимогами про визнання незаконним та скасування рішення міської ради щодо передачі земельної ділянки та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.

Оскільки у даному випадку позивач має намір звернутися до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в цьому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду (наведену правову позицію викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18).

Як зазначає заявник, необхідність вжиття заходів забезпечення позову, викликана тим, що на земельній ділянці рекреаційного призначення на сьогоднішній день здійснюється, на його думку, незаконне будівництво житлових будинків та знищення зелених насаджень, що завдає суттєвої шкоди цінним природним ресурсам (зеленим насадженням, унікальному ландшафту та фауні), відновлення яких може потребувати значних матеріальних та часових затрат, а отже невжиття, визначеним заявником, заходів забезпечення позову призведе до неможливості захисту і поновлення порушених прав.

Однак, саме лише посилання заявника на те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист та поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів, не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. При цьому достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтвердження доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Так, згідно зі статтями 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника, суд дійшов висновку, що заява Громадської організації «Пуща-Водиця Єдина» про вжиття, визначених ним заходів забезпечення позову, не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких, суд міг би дійти висновку щодо доцільності та необхідності термінового забезпечення позову.

При цьому, суд не може прийняти до уваги доводи заявника про незаконність передачі Київською міською радою земельної ділянки рекреаційного призначення в оренду Приватному акціонерному товариству «Холдингова компанія «Київміськбуд», та відповідно незаконного будівництва на ній житлових будинків, як підставу для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки суду наразі невідомо ступінь законності прийнятого Київською міською радою рішення №673/2835 від 06.07.2017, яким передано в оренду земельну ділянку рекреаційного призначення і здійснюваного будівництва, адже зазначені обставини мають з`ясовуватися під час судового розгляду справи.

Наявність ознак протиправності рішення відповідача-1, на які посилається заявник у своїй заяві про забезпечення позову, можуть бути встановлені судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, оцінки належності, допустимості та достовірності доказів за наслідком розгляду справи по суті.

Фактично обставини, якими заявник обґрунтовує свою заяву (незаконність рішення міської ради про передачу земельної ділянки в оренду і як наслідок незаконність будівництва на спірній земельній ділянці) зводяться до вирішення позовних вимог, які він має намір заявити, що не допускається на стадії вирішення заяви про забезпечення позову, оскільки при розгляді питання про забезпечення позову суд не вирішує спір по суті.

Водночас, будь-яких прийнятних та переконливих обґрунтувань того, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам членам Громадської організації «Пуща-Водиця Єдина» або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову після набрання законної сили рішенням в господарській справі, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, заявником до заяви про забезпечення позову не надано.

Не є таким доказом і надана ухвала слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва від 21.10.2019, оскільки відповідно до даної ухвали лише надано тимчасовий доступ до визначених документів, які є необхідними для вирішення комплексної судової експертизи з питань землеустрою, будівельно-технічної експертизи та інженерно-екологічної експертизи, до основних завдань якої, зокрема, і належать питання впливу дій осіб на навколишнє природнє середовище та природні ресурси. В той же час, висновок експерта, за результатом проведеної експертизи, або ж будь-які документи (акти перевірок) уповноважених органів у галузі охорони навколишнього природного середовища заявником не надано.

В той час як, під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, обов`язок по доведенню та обґрунтуванню наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам визначеним позивачем особам, обґрунтованості та невідворотності додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на позивача.

Статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Таким чином, обмеженням права на доступ до суду, зокрема, є, визначений в Господарському процесуальному кодексу України, обов`язок заявника у заяві наводити обґрунтування доцільності та необхідності вжиття кожного конкретного заходу забезпечення позову відповідними обставинами та надавати докази, що підтверджують такі обставини. Невиконання заявником вищенаведених вимог процесуального законодавства наділяє суд правом відмовляти заяву заявнику.

За таких обставин, оцінивши доводи заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості, співмірності та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову до подання позовної заяви, забезпечення збалансованості інтересів учасників судового процесу, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись статтями 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Громадської організації «Пуща-Водиця Єдина» про забезпечення позову до подання позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили 18.06.2020 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.

Суддя Т.В. Васильченко