Рішення № 89907287, 12.06.2020, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2/760/2194/20

В справі № 760/23144/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2020 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого- судді - Шереметьєвої Л.А.

за участю секретаря - Шпори М.М.

представника позивача- Мануілової А.В.

представників відповідача- ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства» Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, суд

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом і просить стягнути з відповідачки 18 205, 18 гр. боргу за спожиті житлово-комунальні послуги.

Посилається в позові на те, що 26 квітня 2014 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії» № 1198 від 10 квітня 2014 року, яким внесено зміни до Закону України «Про житлово-комунальні послуги», який доповнено новими частинами.

Статтю 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» доповнено пунктом 5, яким визначено, що виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення.

Частиною 7 статті 26 Закону визначено, що договір на надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з водовідведення, що укладається виконавцем із споживачем - фізичною особою, яка не є суб`єктом господарювання, є договором приєднання.

05 серпня 2014 року в газеті «Хрещатик» було опубліковано повідомлення про публічний договір / оферту/ про надання ПАТ`Київводоканал», як виконавцем житлово-комунальних послуг на підставі ст.19 Закону України « Про житлово-комунальні послуги» послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з водовідведення та опубліковано договір про надання таких послуг.

Повідомленням визначено, що фізична особа/власник/квартиронаймач житлового приміщення в багатоквартирному будинку/, що користується послугами з централізованого постачання холодної води та водовідведення холодної та гарячої води, вважається такою, що ознайомлена, погоджується та приєднується до умов договору.

У разі відмови споживачів від отримання послуг, така відмова має бути оформлена письмово та направлена до ПрАТ`АК`Київводоканал» для оформлення припинення надання послуг.

Відповідачка після розміщення повідомлення та Договору у газеті на адресу ПрАТ «АК «Київводоканал» жодних заяв або повідомлень про відмову від надання зазначених послуг не надавала.

Відповідно до п. 1.1 Договору ПрАТ «АК «Київводоканал» зобов`язується надавати відповідної якості послуги з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення холодної та гарячої води, а відповідач зобов`язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.

Згідно з п. 3.1 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць. За цим договором застосовується щомісячна система оплати послуг. Платежі вносяться споживачем не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

09 жовтня 2017 року між ПрАТ «АК «Київводоканал» та відповідачкою був укладений договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення.

У зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за умовами укладеного договору, утворилась заборгованість, яка станом на 31 травня 2019 року складається з:

- 9 783, 05 гр. - заборгованість за спожиті послуги;

- 1 283, 85 гр. - 3 % річних;

- 7 138, 28 гр. - інфляційні втрати.

Виходячи з цього, невиконання відповідачкою умов договору, просить задовольнити позов.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала.

Представники відповідачки проти позову заперечували.

11 листопада 2019 року надійшов відзив представника відповідача, в якому останній просить відмовити у задоволенні позову.

Зазначає, що в квартирі АДРЕСА_1 проживає донька відповідачки.

Не заперечує обставин надання у квартирі послуг з централізованого водопостачання та водовідведення на підставі договору від 09 жовтня 2017 року, споживання послуг позивача без його укладення, однак заперечує наявність боргу за надані послуги.

Підтвердила, що до укладення з позивачем 09 жовтня 2017 року договору, квартирні засоби обліку споживання холодної води були відсутні.

Жодних сум у період з 01 липня 2014 року по 07 серпня 2016 року відповідачкою сплачено не було, оскільки вона ніколи не визнавала цих надмірних нарахувань, а перший платіж відбувся в листопаді 2016 року.

З урахуванням цього вважає, що за цей розрахунковий період позивач пропустив строк для звернення до суду, що є підставою для відмови в позові.

Вважає також розрахунки позивача та суму заборгованості недоведеними, посилаючись на те, що при зверненні до суду позивач не зазначив конкретних показників будинкового лічильника за кожний період для оплати, а також їх розподіл між споживачами.

З грудня 2017 року відповідачка оплачує надані послуги холодного водопостачання за лічильником, однак позивач відмовляється їх враховувати, не дивлячись на те, що вони щомісяця передавалися спочатку телефоном, а в подальшому електронними засобами зв`язку.

З урахуванням цього вважає, що обсяги споживання холодної води, приведені в розрахунку позивача, не доведені, завищені, а тому просить у позові відмовити.

20 листопада 2020 року до суду надійшла відповідь на відзив від представника позивача.

Зазначає, що з липня 2014 року по грудень 2017 року відповідачка не мала квартирних засобів обліку, що підтверджується договором від 09 жовтня 2017 року про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення.

Виходячи з цього, облік спожитих послуг за Договором проводився на підставі будинкових засобів обліку води у багатоквартирному будинку.

Виходячи з цього, просить задовольнити позов.

28 листопада 2019 року до суду надійшли заперечення на відзив від представника позивача, в яких останній зазначає, що відповідачка мала квартирні засоби обліку, що підтверджується Договором № 2903020538 від 09 жовтня 2017 року.

Лічильники були придбані та встановлені нею у серпні 2017 року.

Відповідачка не погоджувалася з наявністю в неї заборгованості, а позивач хибно тлумачить здійснені нею платежі.

Остання та члени її сім`ї ніколи не визнавали нарахованих позивачем надмірних сум, що і було причиною їх несплати.

Виходячи з цього, просить відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд не знаходить підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"/ в редакції на момент виникнення спірних правовідносин / житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Згідно з ч.1 ст.13 Закону залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на:

1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо);

2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо);

3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо);

4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

За змістом ч. 3 ст. 16 Закону комунальні послуги надаються споживачам безперебійно.

Встановлено, що відповідачка є власником квартири АДРЕСА_1 .

В квартирі зареєстровано 4 особи.

09 жовтня 2017 року між сторонами був укладений договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення.

/ а.с. 9 - 12 /

Правовідносини, які склалися між сторонами, врегульовані Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до ст.19 Закону відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Згідно з п.1 ч.3 ст.20 Закону споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

За змістом ч.7 ст.26 Закону договір на надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що укладається виконавцем із споживачем - фізичною особою, яка не є суб`єктом господарювання, є договором приєднання.

За змістом ст. 29 Закону надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку здійснюється на підставі договору, що укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою.

З матеріалів справи вбачається, що 05 серпня 2014 року в газеті «Хрещатик» було опубліковано повідомлення про публічний договір / оферту/ про надання ПАТ`Київводоканал», як виконавцем житлово-комунальних послуг на підставі ст.19 Закону України « Про житлово-комунальні послуги» послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з водовідведення та опубліковано договір про надання таких послуг.

Повідомленням визначено, що фізична особа/власник/квартиронаймач житлового приміщення в багатоквартирному будинку/, що користується послугами з централізованого постачання холодної води та водовідведення холодної та гарячої води, вважається такою, що ознайомлена, погоджується та приєднується до умов договору.

Зазначено, що у разі відмови споживачів від отримання послуг, така відмова має бути оформлена письмово та направлена до ПрАТ`АК`Київводоканал» для оформлення припинення надання послуг.

Сторони в судовому засіданні підтвердили, що відповідачка від послуг позивача не відмовилася, тобто прийняла умови договору.

Відповідно до п.11 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року, у разі встановлення будинкових засобів обліку води у багатоквартирному будинку, де окремі (або всі) квартири обладнані квартирними засобами обліку, споживачі, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку виконавцю та які не мають квартирних засобів обліку (у разі обладнання всіх квартир квартирними засобами обліку - споживачі, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку виконавцю), оплачують послуги згідно з показаннями будинкових засобів обліку, не враховуючи витрати води виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат води за показаннями всіх квартирних засобів обліку.

Різниця розподіляється між споживачами, які не мають квартирних засобів обліку, та споживачами, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку води виконавцю, пропорційно кількості мешканців квартири в разі відсутності витоків із загальнобудинкової мережі, що підтверджується актом обстеження, який складається виконавцем у присутності не менш як двох мешканців будинку.

Плата за послуги нараховується згідно з показаннями будинкового засобу обліку води, а у разі його відсутності (несправності) за нормативами (нормами) споживання у таких випадках:

- у разі відсутності засобів обліку води, встановлених у квартирі (будинку садибного типу);

- у разі несправності квартирних засобів обліку, що не підлягає усуненню, з моменту її виявлення.

За наявності витоків із загальнобудинкової мережі споживачі, які не мають квартирних засобів обліку або не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку, оплачують послуги з холодного, гарячого водопостачання та водовідведення за встановленими нормативами (нормами) за місяць, у якому ці витоки виявлено.

З розрахунку позивача вбачається, що з серпня 2014 року і до встановлення квартирного засобу лічильника плата за надані послуги холодного водопостачання нараховувалася відповідачці за показаннями будинкового засобу обліку води, виходячи з різних об`ємів споживання на місяць: від 29, 610 м.куб. до 44, 00 м. куб.

З актів про відсутність витоків із загальнобудинкової мережі за період з лютого 2015 року до жовтня 2017 року вбачається, що всі акти складені однією особою, розташування прізвища та підпису якої на актах свідчать про те, що вони не могли складатися шляхом щомісячного виходу та перевірки, як це передбачено Правилами.

Крім того, за змістом актів вони мали складатися в присутності мешканців будинку, однак інформація про них у акті відсутня.

Не дивлячись на це, внизу акту стоїть запис про відмову від підпису.

В свою чергу дані акти за своїм змістом суперечать п.11 Правил, оскільки мешканці будинку участі в їх складанні не приймали, а хто міг відмовитися від підпису - не зазначено.

/ а.с.14 - 16 /

Представник позивача в судовому засіданні зазначила, що будь-якою інформацією з приводу їх складання та змісту не володіє.

Крім того, сторони в судовому засіданні підтвердили, що споживачами холодного водопостачання в будинку є не тільки власники квартир, а й юридичні особи та інші споживачі - власники нежитлових приміщень та орендарі.

Яким чином знімалися показання будинкового лічильника та яким чином фіксувалася кількість спожитої холодної води щомісяця представник позивача в судовому засіданні також не змогла пояснити.

Нараховуючи відповідачці плату за спожиту холодну воду в приведених у розрахунку обсягах споживання, представник позивача також не пояснила, яким чином розподілялася спожита кількість води в будинку за розрахунковий період, яка кількість спожита власниками квартир, у яких встановлені квартирні засоби контролю, у яких такі засоби обліку не встановлені, яка кількість використана іншими споживачами, визначеними п.11 Порядку.

Чи проводився взагалі такий розподіл спожитої води та чи виставлялися рахунки на її оплату іншим споживачам у будинку, окрім власників квартир, як це визначено п.11 Порядку, представник позивача в судовому засіданні також не пояснила, посилаючись на відсутність такої інформації.

Крім того, яка кількість води споживалася в цілому по будинку в кожному розрахунковому періоді, яким чином ці показники знімалися та розподілялися між споживачами, та чи зафіксовані яким-небудь чином, представник позивача в судовому засіданні не повідомила, пославшись на те, що не володіє будь-якою інформацією з цього приводу.

Відповідно до ч.ч.1,3, 4 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Тобто, звертаючись до суду з позовом про стягнення заборгованості за надані посуги водопостачання, на позивача покладений тягар доведення обставин заявлених вимог.

Натомість відповідач повинен довести саме свої заперечення проти доводів позивача.

Згідно зі ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частинами 5,6 ст. 81 ЦПК України визначено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З урахуванням цього та викладеного вище, ненадання позивачем доказів, необхідних для встановлення обсягу спожитої холодної води відповідачкою та заборгованої суми за надані послуги, а також встановлення її наявності взагалі, суд не знаходить підстав для задоволення вимог позивача.

Керуючись ст.ст. ст. ст. 15, 16, 322, 509, 633, 634, 639 ЦК України, ст.ст.1, 13, 16, 19, 20, 26, 29 Закону України « про житлово-комунальні послуги»,ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 259, 263 - 265, 268, 273, 274-279 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

В позові Приватного акціонерного товариства» Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 18 червня 2020 року.

Суддя Л .А. Шереметьєва