Вирок № 89904167, 18.06.2020, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/1839/20

Номер провадження 1-кп/623/283/2020

ВИРОК

іменем України

18 червня 2020 року м. Ізюм

Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Одарюка М.П.,

за участю: секретаря судового засідання Курила Д.І.,

прокурора Молодовського І.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

потерпілого ОСОБА_2 ,

представника органу пробації Бобриш О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт з угодою про примирення у кримінальному провадженні №12020220320000353 від 23 квітня 2020 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця міста Ізюм, Харківської області, українця, громадянина України, одруженого, який має на утриманні двох малолітніх дітей, офіційно не працюючого, з середньою-спеціальною освітою, раніше не судимого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 186 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , 05 квітня 2020 року, приблизно о 18 годині 30 хвилин, перебуваючи біля будинку №56 по вулиці Соборній в місті Ізюмі, Харківської області, зловживаючи довірою ОСОБА_2 , під приводом здійснення телефонного дзвінка, взяв у останнього мобільний телефон «Sigma X-Style 32 Boombox», вартістю 615 гривень, після чого у ОСОБА_1 раптово виник умисел на відкрите викрадення чужого майна, реалізуючи який, останній, діючи із корисливих мотивів, не зважаючи на вимогу потерпілого зупинитися, втік з місця події, тим самим відкрито викрав вказаний мобільний телефон та у подальшому розпорядився ним на власний розсуд, чим заподіяв ОСОБА_2 матеріальну шкоду на вищевказану суму.

Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані органом досудового розслідування за частиною 1 статті 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж).

Під час досудового розслідування між сторонами кримінального провадження – потерпілим ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1 досягнуто та підписано угоду про примирення від 22 травня 2020 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 186 КК України, за змістом якої обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні.

Між сторонами узгоджене покарання за частиною 1 статті 186 КК України у виді ста тридцяти годин громадських робіт.

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні угоди про примирення дотримані вимоги КК України та КПК України, просив угоду затвердити і призначити обвинуваченому ОСОБА_1 узгоджене в угоді покарання.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 186 КК України, визнав повністю, покаявся, підтвердив обставини вчиненого ним злочину, просив суд затвердити угоду про примирення та призначити узгоджену міру покарання, при тому вказав, що йому у повній мірі зрозуміло характер обвинувачення, він повністю розуміє права, надані йому законом та наслідки укладення і затвердження вказаної угоди.

Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 угоду про примирення підтримує в повному обсязі, наслідки укладення угоди, передбачені частиною 5 та частиною 6 статті 474 КПК України, розуміє в повному обсязі.

Шляхом опитування сторін, вивчення документів кримінального провадження, суд переконався, що укладення угоди є добровільним, тобто згідно з частиною 1 статті 474 КПК України не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Судом встановлено, що умови укладеної угоди не суперечать вимогам КПК України, в тому числі й частині 7 статті 474 КПК України; правова кваліфікація є вірною та передбачає можливість укладення угоди про примирення; умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; відсутні дані щодо неможливості виконання підозрюваним взятих на себе зобов`язань; наявні підстави для визнання винуватості.

Під час підготовчого судового засідання встановлено, що обвинувачений цілком розуміє положення пунктів 1-4 частини 5 статті 474, пункту 1 частини 3 статті 394, пункту 1 частини 3 статті 424, статті 476 КПК України.

Таким чином, за наслідками розгляду угоди в судовому засіданні під час підготовчого судового провадження, суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, приходить до висновку про наявність правових підстав для прийняття рішення про затвердження угоди про примирення обвинуваченого ОСОБА_1 та потерпілого ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 186 КК України.

Аналізуючи зібрані по справі докази, які характеризують особистість обвинуваченого, суд вбачає наступне:

ОСОБА_1 не є особою з інвалідністю, офіційно не працевлаштований, на обліку у лікаря психіатра, нарколога не перебуває, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, раніше не судимий, військовозобов`язаний, за місцем проживання характеризується добре, про що свідчать: довідки лікарів, Ізюмського ОМВК, характеристика з місця проживання, вимога щодо судимості та його свідчення.

Узгоджене сторонами угоди покарання враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який раніше не судимий, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданого збитку як обставини, що пом`якшують покарання відповідно до статті 66 КК України, відсутність обставин, що обтяжують покарання.

Отже, є підстави призначити обвинуваченому ОСОБА_1 узгоджену сторонами міру покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 186 КК України, з урахуванням пом`якшуючих провину обставин, у виді ста тридцяти годин громадських робіт.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_1 не обирати.

Цивільний позов – не заявлений.

Судові витрати згідно частини 2 статті 124 КПК України, а саме витрати, пов`язані із залученням експертів для проведенням судової товарознавчої експертизи в сумі 653 гривні 80 копійок, що проводилась експертами Харківського НДЕКЦ МВС України, підлягають стягненню з обвинуваченого.

Керуючись статтями 50, 53, 65-67, частиною 1 статті 186 КК України, статтями 126, 314, 368, 370, 374, 474, 475 КПК України, суд,-

у х в а л и в:

Затвердити угоду від 22 травня 2020 року, укладену між обвинуваченим ОСОБА_1 та потерпілим ОСОБА_2 про примирення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 186 КК України.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статі 186 КК України, і призначити покарання у виді ста тридцяти годин громадських робіт.

Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати за проведення судової товарознавчої експертизи №6/1002 СЕ-20 від 28 квітня 2020 року в сумі 653 гривні 80 копійок, які підлягають перерахуванню до державного бюджету (одержувач: Держава, код доходів 24060300, р/р UA298999980313050115000020005, код банку 37999680, УК Слобідсь/мХарк Слобідськи/24060300, банк: Казначейство України (ЕАП).

Цивільний позов - не заявлено.

Речові докази - відсутні.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Обвинуваченим вирок може бути оскаржений виключно з підстав, зазначених в пункті 1 частини 3 статті 394 КПК України.

Потерпілим вирок може бути оскаржений виключно з підстав, зазначених в пункті 2 частини 3 статті 394 КПК України.

Прокурором вирок може бути оскаржений виключно з підстав, зазначених в пункті 3 частини 3 статті 394 КПК України.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому, потерпілому, прокурору.

Головуючий суддя М.П. Одарюк