Рішення № 89901368, 03.06.2020, Недригайлівський районний суд Сумської області

Провадження № 2/582/85/20

Справа № 582/184/20

Копія

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" червня 2020 р.

Недригайлівський районний суд Сумської області у складі: головуючого судді Петен Я.Л., за участю секретаря Климась С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Недригайлів за правилами спрощеного позовного провадження позов ОСОБА_1 , с. Курмани Недригайлівського району Сумської області, до ОСОБА_2 , м. Кролевець Сумської області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ПрАТ "СК Уніка", м. Київ, про відшкодування завданої шкоди внаслідок ДТП,

-

ВСТАНОВИВ:

24 лютого 2020 року представник позивача – адвокат Кругляк В.В. звернувся до суду з даною заявою та просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 56 550,16 грн., з яких 36 550,16 грн. завданого матеріального збитку, який перевищує ліміт відповідальності страхової компанії, та 20 000,00 грн. моральної шкоди. Позов мотивував тим, що 16.08.2019 по вул. АДРЕСА_1 , сталася дорожньо-транспортна пригода за участю легкового автомобіля марки «HYUNDAI TUCSON» д.р.н. НОМЕР_1 під керуванням відповідача ОСОБА_2 , та легкового автомобіля марки «KIA RIO» р.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , що призвело до пошкодження транспортних засобів. Постановою Недригайлівського районного суду Сумської області від 23.08.2019 ОСОБА_2 (відповідач) визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн. В результаті дорожньо-транспортної пригоди позивачу завдано матеріального збитку, сума якого, відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 1527 від 30.08.2019, становить 123 920,00 грн. За проведення дослідження та складання звіту про оцінку вартості матеріального збитку позивач сплатив 2 637,60 грн. На час настання ДТП між відповідачем ОСОБА_2 та ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» діяв договір обов`язкового страхування транспортних засобів, а тому після звернення позивача ОСОБА_1 до страхової компанії, остання, виконуючи свої договірні зобов`язання, здійснила виплату страхового відшкодування у розмірі 90 007,44 грн., а залишок невідшкодованого матеріального збитку становить 36 550,16 грн. з урахуванням витрат на проведення експертного автотоварознавчого дослідження у сумі 2637,60 грн. Крім того, представник позивача вказував, що позивачу завдано моральної шкоди, яку він оцінює в 20000 грн., розмір якої визначає з урахуванням душевних та психічних страждань позивача. Тому, просив стягнути із відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 56 550,16 грн, з яких: 36 550,16 грн. завданого матеріального збитку, який перевищує ліміт відповідальності страхової компанії, та 20 000,00 грн. завданої моральної шкоди, а також стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник – адвокат Кругляк В.В. не прибули, останній подав на адресу суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав повністю з мотивів, викладених у позовній заяві, справу просив розглянути без участі його та позивача. У попередньому судовому засіданні (30.04.2020) представник позивача – адвокат Кругляк В.В. позовні вимоги підтримав, зазначив, що, оскільки страховою компанією, на виконання своїх договірних зобов`язань, частково відшкодовано завдані збитки у сумі 90 007,44 грн. в межах страхового ліміту, то з відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню залишок невідшкодованого матеріального збитку у сумі 36 550,16 грн., що перевищує ліміт відшкодування страхової компанії. Крім завданої матеріальної шкоди позивачу, як водію, який потрапив у ДТП, в результаті якої майже повністю був зруйнований автомобіль «KIA RIO» р.з. НОМЕР_2 , який перебуває у повному розпорядженні позивача, то він (позивач) має право на відшкодування і моральної шкоди, яку оцінює у 20 000,00 грн. Аналогічне викладено і у відповіді на відзив на позов.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник – адвокат Кузнєцов А.С. у дане судове засідання не прибули, останній подав на адресу суду заяву, в якій позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позову повністю, справу просив розглянути без участі його та відповідача. У попередньому судовому засіданні (30.04.2020) відповідач ОСОБА_2 та його представник – адвокат Кузнєцов А.С. позовні вимоги не визнали, вважають їх не обґрунтованими, безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають, виходячи з того, що власником транспортного засобу марки «KIA RIO» р.з. НОМЕР_2 , відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, є ОСОБА_3 , а позивач ОСОБА_1 має нотаріально посвідчену довіреність від 23.08.2019, тобто видану після ДТП, від власника, що надає йому право лише представляти інтереси ОСОБА_3 та від його імені вчиняти певні дії, і, оскільки позивач не є власником транспортного засобу та не керував ним під час ДТП, то жодних збитків не зазнав, ані матеріальних ані моральних, а тому не є належним позивачем у справі. Крім того, щодо матеріальної шкоди зазначив, що вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «KIA RIO» р.з. НОМЕР_2 за висновком експертного автотоварознавчого дослідження № 1527 складає 302 189,35 грн. та значно перевищує ринкову вартість зазначеного автомобіля станом на 16.08.2019, яка складає 123 920,00 грн. Страховою компанією ПрАТ «СК Уніка» на підставі укладеної угоди про відшкодування матеріальної шкоди № 00313944 від 06.12.2019, в межах страхового ліміту, який визначений у полісі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і складає 100 000, 00 грн., було відшкодовано 90 007,44 грн. - суму, яка була погоджена позивачем в інтересах власника транспортного засобу і яку позивач вважав достатньою. Оскільки позивач за кермом автомобіля не перебував, майно позивача пошкоджено не було, тобто жодні права позивача не порушені, то і підстави, які б свідчили про завдання йому як матеріальної, так і моральної шкоди, на думку відповідача (його адвоката) відсутні. У зв`язку з наведеним, представник відповідача просив у позові відмовити повністю, та, крім того, зазначив про понесені відповідачем витрати на правничу допомогу, які, відповідно до вимог статей 133, 137, 141 ЦПК України, просив покласти на позивача.

Належним чином повідомлений представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ПрАТ «СК Уніка», у судове засідання не прибув, правом на подання письмового пояснення з викладенням своєї позиції по справі, не скористався.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, справу розглянуто без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.

Судом встановлено, що 16.08.2019 о 17-10 ОСОБА_2 (відповідач), керуючи автомобілем марки «НYUNDAI TUCSON», д.р.н. НОМЕР_1 , по вулиці Сумській у смт. Недригайлів Недригайлівського району Сумської області, порушивши п. п. 14.2«в» ПДР України, перед початком обгону не переконався, що смуга зустрічного руху, на яку він буде виїжджати, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «КІА RІО», р.з. НОМЕР_3 , що рухався назустріч, внаслідок чого транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень, у зв`язку з чим постановою Недригайлівського районного суду Сумської області від 23.08.2019 ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено відповідне адміністративне стягнення (а. с. 6).

Згідно наявного в матеріалах справи (а.с. 9) свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії 99 НОМЕР_4 , виданого 15 червня 2019 року, власником транспортного засобу марки «КІА RІО», 2012 року випуску, реєстраційний знак НОМЕР_2 , є ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 .

23.08.2019, тобто після ДТП (16.08.2019), власником транспортного засобу, громадянином Російської Федерації, ОСОБА_3 було уповноважено ОСОБА_1 (позивач) представляти його інтереси, в тому числі у судах та страхових компаніях з питань, пов`язаних з відшкодуванням шкоди, завданої транспортному засобу марки «КІА RІО», 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , для чого надано право ведення від його імені ( ОСОБА_3 ) переговорів та попереднього узгодження всіх процедурних питань, подання та підпису всіх документів, необхідних для виконання повноважень, включаючи подання та підпису позовних заяв, що стосуватиметься його ( ОСОБА_3 ) прав та законних інтересів, отримання страхових відшкодувань, що підтверджується нотаріально посвідченою довіреністю від 23.08.2019 (а. с. 7).

Згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 1527 від 30.08.2019 вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «КІА RІО 1.4» складає 302 189,35 грн., ринкова вартість автомобіля без пошкоджень станом на 16.08.2019 складає 123 920,00 грн., вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «КІА RІО 1.4», 2012 року виготовлення, реєстраційний номер НОМЕР_3 , станом на 16.08.2019, складає 123 920,00 грн. (а. с. 14-34). Тобто вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу перевищує його ринкову вартість станом на 16.08.2019 (день ДТП), а тому вартість матеріального збитку є рівною вартості транспортного засобу.

Відповідно до квитанцій про вартість проведеної експертизи по оцінці матеріального збитку, позивач витратив 2 637,60 грн. (а. с. 10-11).

У полісі за № 128416673 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страховик ПрАТ «СК «Уніка», страхувальник ОСОБА_2 ) ліміт відповідальності за шкоду, завдану майну, визначений у розмірі 100 000 грн., розмір франшизи 1000 грн. (а. с. 58)

З акту узгодження розміру страхового відшкодування (угоди про відшкодування матеріальної шкоди), укладеної 06.12.2019 між ПрАТ «СК «Уніка» та ОСОБА_1 , який діяв в інтересах ОСОБА_3 на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 23.08.2019, вбачається, що страховик визнав дорожньо-транспортну пригоду, яка мала місце 16.08.2019 у Недригайлівському районі Сумської області, на автодорозі Недригайлів – Суми, за участю транспортного засобу «Кіа RIO», н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 та транспортного засобу «НYUNDAI TUCSON», д.р.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , страховим випадком (п.1), та сторони дійшли згоди щодо розміру страхового відшкодування, який становить 90 007,44 грн. (п. 2) (а. с. 8).

Також представником позивача було надано аналогічний за змістом акт узгодження розміру страхового відшкодування (угода про відшкодування матеріальної шкоди), але датований вже 04.05.2020, за виключенням зі змісту у п. 4 фрази: «та/або особи винної у вчиненні ДТП мати не буде».

Обставини щодо отримання позивачем в інтересах власника транспортного засобу страхового відшкодування від ПрАТ "СК Уніка" у розмірі 90 007,44 грн. сторонами визнаються та не заперечуються.

За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи відшкодовується винною особою (п. 1 ч. 1 ст.188 ЦК України).

Разом з тим правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов`язок.

Згідно із ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

До сфери обов`язкового страхування належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України від 1 липня 2004 року № 1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV).

Виходячи з вимог ст. 3 Закону № 1961-IV, обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Нормами п. 22.1 ст. 22 Закону № 1961-IV передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до п. 36.2. Закону № 1961-IV страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

З матеріалів справи вбачається, що сума страхового відшкодування була узгоджена між позивачем ОСОБА_1 , який діяв в інтересах власника пошкодженого транспортного засобу ОСОБА_3 на підставі довіреності від 23.08.2019, та ПрАТ «СК «Уніка» 06.12.2019 та виплачена, що визнається та не заперечується сторонами.

Отже, ПрАТ «СК «Уніка» виконала свій обов`язок по відшкодуванню оціненої та узгодженої шкоди в передбаченому Законом № 1961-IV порядку та строки.

За приписами ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до п. 1.4. ст. 1 Закону № 1961-IV особами, відповідальність яких застрахована, є страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду.

Таким чином суд доходить висновку про те, що з урахуванням узгодженого між ПрАТ «СК «Уніка» та ОСОБА_1 , який діяв в інтересах власника пошкодженого транспортного засобу ОСОБА_3 на підставі довіреності від 23.08.2019, розміру страхового відшкодування, на підставі статті 1194 ЦК України відповідач повинен відшкодувати особі, якій завдано шкоду різницю між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням, але за мінусом недоплаченої суми страхового відшкодування, на яку воно було зменшено за угодою за № 00313944 від 06.12.2019.

У той же час, при визначенні розміру матеріальної шкоди, яку відповідач повинен відшкодувати, необхідно враховувати наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є витрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Згідно п. 15 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», якщо пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлено або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження.

Порядок відшкодування шкоди, пов`язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано ст. 30 Закону № 1961-IV, який згідно зі статтею 8 ЦК (аналогія закону) може застосовуватись не лише страховиком, а й іншими особами, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, та відповідають за завдану шкоду. Тобто транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим, а власник транспортного засобу згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до вимог законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Як встановлено матеріалами справи, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу перевищує його ринкову вартість, а тому вартість матеріального збитку є рівною його ринковій вартості на момент ДТП.

Отже, матеріальна шкода, яку відповідач повинен відшкодувати, буде становити різницю між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди з врахуванням страхового відшкодування, яке підлягало сплаті відповідно до умов договору страхування.

При цьому, відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 396 ЦК України правила про захист права власності, які встановлені главою 29 ЦК України, поширюються на речові права власності на чуже майно.

Якщо порушення речового права на чуже майно, з вини третіх осіб, завдало певних майнових збитків особі, якій належить це право, то ця особа може звернутися за захистом належних їй прав на підставі статті 396 ЦК України.

Факт правомірності володіння майном є достатньою підставою для особи, яка володіє речовим правом на чуже майно, для звернення за захистом цього права (постанова Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі № 344/10730/15-ц).

Але матеріали справи не містять доказів належного законного володіння саме позивачем транспортним засобом, як і відсутні докази щодо керування ним 16.08.2019 транспортним засобом під час, коли відбулась ДТП. Рапорт працівника поліції про прийняття заяви не є належним доказом на підтвердження факту керування або ж законного володіння транспортним засобом позивачем. Більш того, зміст довіреності, виданої вже після події (16.08.2019) - 23.08.2019 свідчить про наявність у позивача прав лише на представництво інтересів саме власника транспортного засобу, ОСОБА_3 , що не є тотожним, як вважає позивач, що шкоди завдано саме йому, а тому підстави для задоволення позову в частині відшкодування майнової шкоди позивачу, відсутні.

Що стосується задоволення вимог про відшкодування моральної шкоди, суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Пунктом 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Крім того, пунктом 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» роз`яснено, що оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (частини перша та друга статті 3 ЦПК), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

Вирішуючи питання щодо позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди, розмір якої позивачем визначено у 20 000,00 грн. суд вказує, що оскільки позивачем не підтверджені майнові права на автомобіль та заподіяння йому моральної шкоди в заявленому розмірі, підстави для відшкодування моральної шкоди на його користь, також відсутні.

Відповідно до вимог ст. ст. 133, 137, 141 ЦПК України суд здійснює перерозподіл судових витрат, стягує з позивача на користь відповідача документально підтверджені (квитанція № 186710023 від 18.03.2020, договір № 18/03 від 18.03.2020 про надання правової допомоги, укладений між відповідачем та адвокатом у зв`язку з необхідністю отримання правничої допомоги при розгляді справи № 582/184/20, довідка про детальний опис робіт адвоката, необхідний для надання правової допомоги у справі № 582/184/20 (а. с. 59-61, 63-64)), судові витрати у сумі 8 500,00 грн., а судові витрати позивача залишаються за ним.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 89, 133, 137, 141, 247, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

У позові ОСОБА_1 , с. Курмани Недригайлівського району Сумської області, до ОСОБА_2 , м. Кролевець Сумської області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ПрАТ "СК Уніка", м. Київ, про відшкодування завданої шкоди внаслідок ДТП - відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , 8 500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення до Сумського апеляційного суду у встановленому законом порядку.

Повне рішення складене 15.06.2020 (13.06.2020, 14.06.2020 – вихідні).

Суддя:підпис З оригіналом згідно

Суддя : Я. Л. Петен