Ухвала суду № 89900539, 15.06.2020, Хорольський районний суд Полтавської області

Справа № 547/1204/18

Провадження №2/548/123/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.06.2020 року м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Коновод О.В.

за участю : секретаря судового засідання - Вовк М.І.

представника позивача за первісним позовом - відповідача за зустрічним - адвоката Бондаренка С.Г.

представника відповідача за первісним позовом - позивача за зустрічним - адвоката Білокінь О.О.

розглянувши у підготовчому судовому засідання у залі суду м. Хорол у порядку загального позовного провадження цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 до Семенівської районної державної адміністрації Полтавської області, ОСОБА_2 про визнання дій незаконними та скасування запису про право власності на нерухоме майно та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на об`єкт нерухомого майна,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Хорольського районного суду Полтавської області перебуває цивільна справа за первісним позовом ОСОБА_1 до Семенівської районної державної адміністрації Полтавської області, ОСОБА_2 про визнання дій незаконними та скасування запису про право власності на нерухоме майно та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на об`єкт нерухомого майна.

В судовому засіданні представник відповідача за первісним позовом - позивача за зустрічним - ОСОБА_2 - адвокат Білокінь О.О. заявив клопотання про закриття провадження по справі у зв"язку з тим, що даний спір не підлягає у порядку цивільного судочинства , а в порядку адміністративного.

В судовому засіданні позивач за первісним позовом - відповідач за зустрічним ОСОБА_1 та її представник - адвокат Бондаренко С.Г. заперечували проти клопотання та прохали у його задоволенні відмовити.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши всі обставини справи та надавши їм правову оцінку, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність, кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, прийшов до висновку, що в задоволенні клопотання слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до ст.19 ЦПК України визначено справи, що відносяться до юрисдикції загальних судів. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншогосудочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Статтею 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;

2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом; 6) спорах щодо правовідносин, пов`язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації; 8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності; 9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов`язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб; 10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб; 11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", за винятком спорів, пов`язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю; 12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень"; 13) спорах щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років". Юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи: 1) що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України; 2) що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства; 3) про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених цим Кодексом; 4) щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) громадського об`єднання, саморегулівної організації віднесені до його (її) внутрішньої діяльності або виключної компетенції, крім справ у спорах, визначених пунктами 9, 10 частини першої цієї статті. Адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду. Отже, до адміністративного суду можуть бути оскаржені виключно рішення, дії та бездіяльність суб`єкта владних повноважень, що виникають у зв`язку зі здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності встановлено інший порядок судового провадження.

Положення статей 2, 4, 19 КАС, України закріплюють завдання адміністративного судочинства, визначення понять публічно-правового спору та суб`єкта владних повноважень, а також межі юрисдикції адміністративних судів. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясовувати, у зв`язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду. Так, за правилами статті 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів. Як вбачається із матеріалів справи, спірні правовідносини виникли між учасниками справи (здебільшого між позивачами та відповідачем) у зв`язку з приводу нерухомого майна а отже, існує спір про право, що виключає можливість розгляду цієї справи за правилами адміністративного судочинства.

Крім того, відповідно ч. 1 ст. 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Вимоги про скасування записів про державну реєстрацію права власності має розглядати суд, до компетенції якого належить розгляд позовів, які виникають з приводу нерухомого майна, щодо якого державний реєстратор чи нотаріус прийняв рішення.

Така правова позиція міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року (справа № 442/4490/18).

Таким чином, враховуючи вищевкиладене, спір має вирішуватися судами за правилами Цивільного процесуального кодексу України та з врахуванням виключної підсудності, а відтак, суд вважає, що у задоволенні клопотання представника відповідача за первісним позовом - відповідача за зустрічним - ОСОБА_2 - адвокат Білокінь О.О. про закриття провадження слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 19,30,255 ,353 ЦПК України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання представника відповідача за первісним позовом - позивача за зустрічним - ОСОБА_2 - адвоката Білокінь О.О. про закриття провадження - відмовити.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя: О.В. Коновод