Рішення № 89899283, 15.06.2020, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/911/20

Провадження №: 2-а/398/44/20

РІШЕННЯ

Іменем України

"15" червня 2020 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі судді Орловського В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , місце роботи ПСРПП № 4 Олександрійського ВП ГУНП, Олександрійського ВП ГУНП в Кіровоградській області, Головного управління національної поліції у Кіровоградській області про скасування постанови серії ДП 18 № 302850 року,

встановив:

Позивач звернувся з вищезазначеним адміністративним позовом, у якому просить визнати дії відповідача щодо винесення постанови серії ДП 18 № 302850 про адміністративне стягнення по справі про адміністративне правопорушення від 13.03.2020 року за порушення п. 11.2 та п. 11.4 ПДР незаконним. Також позивач просить визнати незаконною та скасувати вказану вище постанову, а провадження у справі закрити. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 13 березня 2020 року близько 12:00 годин, керуючи автомобілем DAEWOO LANOS, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Першотравневій, в напрямку шостої школи, а саме на вул. Козацький шлях був зупинений поряд з будинком 16 по вул. Козацький шлях ОСОБА_2 ,старшим лейтенантом поліції ПСРПП № 4 Олександрійського ВП ГУНП в Кіровоградській області. Поліцейський звинуватив Когут О.В. в тому, що він нібито порушив п. 11.2 та п. 11.5 ПДР, а саме: на дорозі, яка має дві смуги руху в одному напрямку, рухався в крайній лівій смузі при вільній правій. Також поліцейський зазначив, що порушення правил ПДР зафіксоване на відеокамеру, будь-які заперечення з боку не приймались. Поліцейським була винесена постанова про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за порушення п. 11.2 та п. 11.5 ПДР та накладено штраф у розмірі 425,00 грн. Позивач вважає зазначену постанову незаконною, також зазначає, що відеозапис ніби то вчиненого ним правопорушення не був наданий йому для огляду поліцейським. У зазначені постанові поліцескього відсутні відломості про технічний засіб, яким здійснювалась відеофіксація, що є підставою для визнання відповідних відеозаписів недопустимим доказом. Жодних інших доказів вчинення ним правопорушення відповідач також не надав. Вважає вказану постанову не обґрунтованою, незаконною та такою, що підлягає скасуванню. Також позивач зазначає, що він не порушив норми п.11.2 та 11.5 ПДР, адже він здійснював поворот ліворуч, тому не був зобов`язаний рухатися якнайближче до правого краю проїзної частини.

Ухвалою суду від 25.03.2020 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі без виклику сторін.

27 квітня 2020 року від начальника Олександрійського ВП ГУНП в Кіровоградській області Хвостова В. надійшов лист про долучення до матеріалів справи диску з відеозаписом. Будь-яких інших матеріалів зазначений лист не містив, а отже ухвала суду від 25.03.2020 року, в частині надання усіх доказів по справі та оригіналу оскаржуваної постанови, повністю виконана не була.

Від відповідачів Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, а також від поліцейського Олійника М.М., яким у передбаченому ст 268 КАС порядку надіслано ухвали про відкриття провадження, залучення співвідповідача, витребування доказів та надання додаткового строку для подання відзиву, відзиву та інших заяв і клопотань не надійшло.

Ухвалою суду від 02.06.2020 року вказану вище позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

12.06.2020 року від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви та квитанція про сплату ним судового збору.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 262 КАС розгляд справи проводиться без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень КАС України розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Беручи до уваги доводи позовної заяви, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд встановив, що 13 березня 2020 року ПСРПП № 4 Олександрійського ВП ГУНП в Кіровоградській області Олійником О.М. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП 18 № 302850, якою позивача визнано винним у вчиненні порушення п. 11.2 та п. 11.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 425,00 грн. Згідно постанови, суть порушення неможливо прочитати, оскільки копія, яка надана позивачем є неякісною, а відповідачем не була виконана ухвала суду у частині витребування оригіналу оскаржуваної постанови.

У зазначені постанові також зазначено, що до неї додається “відео”.

Відповідач Олександрійський ВП ГУНП в Кіровоградській області надав суду диск з відеозаписом, на якому зафіксовано рух автомобіля, номерні знаки якого важко розгледіти, по вул Першотравневій у м. Олександрії у крайній лівій смузі перед поворотом ліворуч.

Цей відеозапис не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення, оскільки оскаржувана постанова не містить відомостей про технічний засіб, яким здійснено такий відеозапис. В оскаржуваній постанові зазначено лише, що до постанови додаються “фото і відеофіксація”, однак не зазначено яким саме технічним засобом вона була здійснена. Відсутність такої інформації у постанові про притягнення до адміністративної відповідальності суперечить статті 283 КУпАП та, враховуючи правові позиції викладені у постановах КАС ВС від 19.02.2020 у справі № 524/1284/17 та у постанові від 15.11.18 у справі №524/5536/17, є підставою для визнання наданих відповідачем відеозаписів недійсними доказами.

Жодних інших доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення відповідач не надав.

Суд застосовує такі норми права.

Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично - дорожній мережі.

Відповідно до ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про порушення правил дорожнього руху(частини шоста статті 121 КУпАП). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Протокол про адміністративне правопорушення не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено, зокрема, до компетенції Національної поліції - ч.2 ст. 258 КУпАП.

Так, ст. 283 КУпАП передбачено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, встановлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Ст. 251 КУпАП передбачає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 280 КУпАП України, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КУпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз. Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У постанові по справі про адміністративне правопорушення, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Згідно п. 11.2 ПДР України на дорогах, які мають дві і більше смуг для руху в одному напрямку, нерейкові транспортні засоби повинні рухатися якнайближче до правого краю проїзної частини, крім випадків, коли виконується випередження, об`їзд або перестроювання перед поворотом ліворуч чи розворотом.

Згідно п. 11.5 ПДР на дорогах, які мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку, виїзд на крайню ліву смугу для руху в цьому ж напрямку дозволяється, якщо праві зайняті, а також для повороту ліворуч, розвороту або для зупинки чи стоянки на лівому боці дороги з одностороннім рухом у населених пунктах, коли це не суперечить правилам зупинки (стоянки).

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на спростування наведених в позові аргументів щодо відсутності самого факту адміністративного правопорушення, сама по собі постанова у справі про адміністративне правопорушення, без обґрунтування її доказами, передбаченими ст. 251 КУпАП, не може достовірно свідчити про вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

Таким чином, відповідач не надав жодних доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, зокрема не надав доказів на спростування доводів позивача про те, що позивач порушив вимоги п. 11.2 ПДР та п. 11.5 ПДР. Також у постанові не зазначено технічний засіб на який проведено відеофіксацію, а отже відеозапис, який долучено до матеріалів справи відповідачем є недопустимим доказом.

Відповідачами не надано належних і допустмих доказів на спростування доводів позивача про те, що вимоги п.11.2 і 11.5 ПДР щодо необхідності руху у крайній лівій полосі руху у конкретній дорожній ситуації, що є предметом розгляду у цій прав, не застосовуються, адже водій ОСОБА_1 здійснював поворот ліворуч, а отже його дії відповідають зазначеним нормам ПДР.

Враховуючи викладене, суд вважає вину ОСОБА_1 не доведеною та приходить до висновку про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Таким чином, суд вважає, що відповідач прийняв рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності необґрунтовано, без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття постанови.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

В зв`язку із задоволенням позовних вимог суд вважає необхідним стягнути на користь позивача з відповідача Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області за рахунок його бюджетних асигнувань судові витрати в сумі 420 грн. 40 коп. При вирішенні питання з якого саме співвідповідача підлягає стягненню судовий збір суд враховує те, що ГУНП в Кіровоградській область є юридичною особою, Олександрійський відділ поліції не є юридичною особою та натомість є структурним підрозділом ГУНП в Кіровоградській області, а поліцейський Олійник О.М., який безпосередньо склав оскаржувану постанову не є самостійним суб`єктом владних повноважень, а діяв від імені центрального органу виконавчої влади, тобто ГУНП і Кіровоградській області. Поліцейський Олійник О.М. не може виступати самостійним відповідачем, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями статті 222 КУпАП покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративні правопорушення. Таке тлумачення норм права відповідає постанові КАС ВС від 26.12.2019 № 724/716/16-а (К/9901/12750/18):

Керуючись ст.ст. 5, 8, 9, 77, 241-243, 246 КАС України, ст.ст.139, 222, 247, 251, 258, 268, 276, 283, 287, 288 КУпАП, суд

вирішив:

Задовольнити позов ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до ОСОБА_2 , місце роботи ПСРПП № 4 Олександрійського ВП ГУНП, місцезнаходження: вул. 6-го Грудня, 49, Олександрія, Кіровоградська область, Олександрійського ВП ГУНП в Кіровоградській області, юридична адреса: вул. 6-го Грудня,49, м. Олександрія, Кіровоградська область, Головного управління національної поліції у Кіровоградській області, юридична адреса: 25030, місто Кропивницький, вулиця В. Чміленка, 41, про скасування постанови серії ДП 18 № 302850 від 13.03.2020 року.

Скасувати постанову від 13 березня 2020 року серії ДП 18 № 302850 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, та накладення штрафу у розмірі 425,00 грн, яка була винесена ПСРПП № 4 Олександрійського ВП ГУНП в Кіровоградській області старшим лейтенантом Олійником О.М.

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 420,40 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення у порядку, передбаченому ст. 272, 286, 297 і п.15.5 Перехідних положень КАС України.

Відповідно до п. 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), процесуальні строки щодо апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений у нарадчій кімнаті та підписаний суддею 15 червня 2020 року.

Суддя Орловський В.В.