Рішення № 89897359, 12.06.2020, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/2651/20

2/357/1792/20

Категорія 45

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2020 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Кошель Л. М. ,

при секретарі - Вангородська О. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування», треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування майнової заподіяної ушкодженням здоров`я та моральної шкоди, завданих джерелом підвищеної небезпеки,-

В С Т А Н О В И В :

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з вказаним цивільним позовом, мотивуючи тим, що 24.08.2018 року близько 10:30 год. ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом ВАЗ 21110 д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Зарічна в напрямку вул. Свободи в м. Узин Білоцерківського району Київської області, порушив вимоги п.10.1, п.2.3 (б) ПДР та допустив зіткнення з мопедом FADA під керуванням ОСОБА_3 , позаду якого знаходилась пасажирка ОСОБА_1 , який рухався по вул. Зарічна та мав перевагу в русі. В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажирці мопеду ОСОБА_1 завдано тілесні ушкодження, які відносяться до категорій тілесних ушкоджень середньої тяжкості. Вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09.01.2019 року у справі № 357/11085/18 ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.286 ч.1 КК України і призначено йому покарання у виді штрафу у розмірі трьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 5100,00 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 2 (два) роки. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована у ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» згідно полісу № АК/8662172 від 25.03.2018 року, де страхова сума по відшкодуванню шкоди, заподіяної життю і здоров`ю визначена у розмірі 200 000,00 грн.. Позивачка ОСОБА_1 зазначає, що ушкодження здоров`я відбулося внаслідок ДТП, спричиненого ОСОБА_2 , витрати на її лікування склали 32 151,97 грн., тому просила суд стягнути вказану суму з відповідача. Крім того. ОСОБА_1 просила стягнути з відповідача 150 000,00 грн. моральної шкоди та 3 000,00 грн. витрат на правничу допомогу адвоката.

Представник відповідача ПрАТ «Арсенал Стархування» Мамедова І.Р. подала відзив на позовну заяву, в якому вважає необґрунтованою визначену позивачкою суму витрат на лікування, оскільки остання включає в себе витрати на оплату благодійних внесків, а деякі чеки не містять в собі повних відомостей про препарати, що були придбані. Тому, представник відповідача вважає, що позивачкою документально підтверджено витрати на лікування в сумі 23 751,41 грн.. Щодо стягнення моральної шкоди то зазначає, що у ст.261 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено граничний розмір моральної шкоди, що може бути відшкодовано Страховиком потерпілому, яка складає 5 відсотків від страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

Позивачкою подано відповідь на відзив, а представником відповідача заперечення на відповідь на відзив, які по своїй суті є аналогічними доводам сторін, які виловлені ними у раніше поданих заявах по суті справи.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що 24.08.2018 року близько 10:30 год. ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом ВАЗ 21110 д.н.з. НОМЕР_1 рухаючись по вул. Зарічна в напрямку вул. Свободи в м. Узин Білоцерківського району Київської області порушив вимоги п.10.1, п.2.3 (б) ПДР та допустив зіткнення з мопедом FADA під керуванням ОСОБА_3 , позаду якого знаходилась пасажирка ОСОБА_1 , який рухався по вул. Зарічна та мав перевагу в русі. В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажирці мопеду ОСОБА_1 завдано тілесні ушкодження, які відносяться до категорій тілесних ушкоджень середньої тяжкості. Вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09.01.2019 року у справі № 357/11085/18 ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.286 ч.1 КК України і призначено йому покарання у виді штрафу у розмірі трьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 5100,00 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 2 (два) роки. Вказані обставини підтверджують вироком Білоцерківськго міцськрайонного суду Київської області від 09.01.2019 року у справі № 357/11085/18.

Встановлено, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 у період з 25.03.2018 року по 24.03.2019 року була застрахована у ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування», що підтверджується полісом № АК/8662172 від 25.03.2018 року. У вказаному полісі передбачено, що ліміт відповідальності Страховика за шкоду заподіяному Страхувальником здоров`ю одного потерпілого складає 200 000,00 грн. ( двісті тисяч гривень).

Встановлено, що згідно виписок із медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_1 , історій хвороби № 9395,9394 , повний діагноз в наслідок ДТП, яка мала місце 24.08.2018 року в м. Узин визначено як: закритий осколочний внутрішнього суглобний перелом проксимального епіметафізу ліктьової кістки, вивих головки променевої кістки п/передпліччя. Закритий осколковий перелом н/3 обох кісток п/гомілки з зміщенням. Супутній: післятравматична невропатія правого променевого нерва з порушенням функції кисті. На підтвердження матеріальних збитків (витрат на лікування) ОСОБА_1 надала суду рецепти лікаря та чеки на купівлю лікарських засобів.

Згідно розрахунку витрат, проведеного представником позивачки адвокатом Лютим О.В., витрати ОСОБА_1 на лікування склали 32 151,97 грн..

Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За змістом п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до п.2 постанови пленуму Верховного Суду України N 6 від 27.03.92 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Як встановлено судом, шкоду здоров`ю ОСОБА_1 заподіяно з вини ОСОБА_2 , якого визнано винуватим в ДТП, що мала місце 24.08.2018 року близько 10:30 год. в м. Узин Білоцерківського району Київської області.

Тому, в силу наведених вимог закону саме ОСОБА_2 зобов`язаний відшкодувати ОСОБА_1 витрати на лікування.

Встановлено, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 у період з 25.03.2018 року по 24.03.2019 року була застрахована у ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» , що підтверджується полісом № АК/8662172 від 25.03.2018 року.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Оскільки 24.08.2018 року сталося ДТП за участі застрахованого в ПрАТ «Арсенал Страхування» транспортного засобу ВАЗ 21110 д.н.з. НОМЕР_1 під керування ОСОБА_2 , настав страховий випадок.

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Вказані правові висновки висловлені Верховним Судом у постанові від 04.07.2018 року, справа № 755/18006/15-ц.

Отже, ПрАТ «Арсенал Страхування», як страховик ОСОБА_2 , зобов`язаний відшкодувати потерпілій в ДТП ОСОБА_1 понесені нею витрати на лікування.

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивачка ОСОБА_1 доводить суму витрат на лікування рецептами лікаря та чеками на купівлю лікарських засобів. Загальна сума витрат на лікування визначена у розмірі 32 151,97 грн..

Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд відхиляє в якості доказів надані позивачкою чеки, які не містять в собі назви препаратів, які були нею придбані. Зазначені в них загальні назви груп медикаментів не дають можливості суду безпосередньо встановити придбаний ОСОБА_1 медикамент та перевірити необхідність у його придбанні, а відтак і підтвердити право позивачки на відшкодування відповідачем його вартості.

Витрати ОСОБА_1 на благодійні внески не можуть вважатись витратами на лікування, тому відшкодуванню не підлягають.

Крім того, витрати здійснені ОСОБА_1 на лікарські засоби у період з 30.10.2019 року по 06.02.2019 року не підкріплені медичною документацією, відтак відсутні підстави вважати, що придбання медичних засобів у вказаний період обумовлено призначенням лікаря.

Аналіз наданих позивачкою доказів вказує, що документально підтверджені витрати позивачки на лікування складають 23 751,41 грн..

Отже, з страховика ОСОБА_2 ПрАТ «Арсенал Страхування» підлягають до стягнення витрати на лікування саме у розмірі 23 751,41 грн..

Щодо стягнення моральної шкоди суд вказує на таке.

Відповідно до ч.1, п. ч.2 ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

За змістом ч.1 ст.1168 ЦК України, моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

ОСОБА_1 , як потерпіла в ДТП, зазнала ушкодження здоров`я, а відтак і моральних страждань та має право на відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до ст.261 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

Враховуючи, що ПрАТ «Арсенал Страхування» зобов`язаний відшкодувати позивачці ОСОБА_1 23 751,41 грн. витрат на лікування, сума моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню складає 1187,57 грн..

Тому, заявлені позивачкою ОСОБА_1 позовні вимоги підлягаю задоволенню частково, а саме: 23 751,41 грн. витрат на лікування та 1187,57 грн. моральної шкоди.

Відповідно до витрат на правничу допомогу адвоката суд вказує на таке.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За змістом ч.2 ст.137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Встановлено, що 21.11.2019 року між ОСОБА_1 та адвокатом Лютим О.В. укладено Договір №11 про надання правової допомоги.

Відповідно до протоколу узгодження видів, обсягів та договірної ціни за надання юридичних послуг (виконання робіт) від 21.11.2019 року, сторони визначили загальну вартість наданих адвокатом послуг, яка складає 3 000,00 грн..

При цьому, відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимоги про відшкодування таких витрат. Саме до цього зводяться висновки Верховного Суду у постанові від 03.05.2018 року ,справа № 372/1010/16-ц.

Відповідно до квитанції №4942515911 від 13.03.2020 року ОСОБА_1 понесла витрати на правничу допомогу за Договором №11 від 21.11.2019 року у розмірі 1 000,00 грн..

Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивачки необхідно стягнути 1 000,00 грн. витрат на правничу допомогу та 1681,60 грн. судового збору на користь Держави.

Керуючись ст.ст. 11, 23, 1168, 1188 ЦК України; ст.ст. 5, 6, 9, 12, 22, 261, 29, 33, 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»; ст.ст. 82,141,263,265,280 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (код ЄДРПОУ: 33908322) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) суму майнової шкоди завданої ушкодженням здоров`я у розмірі 23 751,41 грн., моральну шкоду у розмірі 1187,57 грн. та 1 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката, разом 25938,92 грн..

В іншій частині - відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (код ЄДРПОУ: 33908322) на користь Держави судовий збір в сумі 1681,60 грн.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Повне рішення складено 12.06.2020 року.

СуддяЛ. М. Кошель