Рішення № 89896210, 16.06.2020, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

16 червня 2020 року м. Чернігівсправа № 927/124/20 Господарським судом Чернігівської області складі судді Фетисової І.А.

за участю секретаря судового засідання Рослого В.В.

розглянуто у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу № 927/124/20

за позовом:Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"

вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, 01001

адреса для листування : а/с 1800, м. Дніпро, 49027

до відповідача: Фізичної особи - підприємця Обернієнка Олексія Миколайовича

АДРЕСА_1

про стягнення 322 985,67 грн

представники сторін:

від позивача: Рожко С.М. адвокат, дов. № 7611-К-О від 12.12.2019

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" подано позов до Фізичної особи - підприємця Обернієнка Олексія Миколайовича про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 11.06.2019 у розмірі 322985,67 грн (300000,01 грн заборгованості за кредитом, 7777,78 грн заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, 14515,33 грн заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії, 692,55 грн пені).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов кредитного договору б/н від 11.06.2019, порушенням грошових зобов`язань , в т.ч. за відсотками у вигляді щомісячної комісії за період з 30.09.2019 по 11.01.2020, за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість за період з 13.10.2019 по 11.01.2020, нараховує пеню за період з 04.01.2020 по 11.01.2020, заборгованість по кредиту визначає станом на 11.01.2020.

Відповідач відзив на позов не надав.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 10.03.2020 прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі № 927/124/20, підготовче засідання призначено на 07.04.2020 на 09:30 год.

30.03.2020 в порядку ст. 120 - 122 Господарського процесуального кодексу України на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет розміщено оголошення про виклик Фізичної особи-підприємця Обернієнко Олексія Миколайовича як відповідача у підготовче засідання у справі № 927/124/20 на 07 квітня 2020 року на 09:30 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Чернігівської області за адресою: проспект Миру,20, м. Чернігів, зал судових засідань № 302.

До початку підготовчого засідання відповідачем надіслано суду 03.04.2020 та 06.04.2020 клопотання про відкладення підготовчого засідання в зв`язку з запровадженням на території України карантину.

До початку підготовчого засідання позивачем 07.04.2020 надіслано електронною поштою через канцелярію суду електронний лист з вкладенням клопотання про відкладення підготовчого засідання на іншу дату в зв`язку з запровадженням карантину на території України. додано копію свідоцтва та довіреності. Даний лист не містить підпису ЕЦП.

До початку підготовчого засідання відповідачем 07.04.2020 надіслано електронною поштою через канцелярію суду електронний лист з вкладенням клопотання про відкладення розгляду справи в зв`язку з запровадженням на території України карантину. Даний лист не містить підпису ЕЦП.

Ухвала суду від 10.03.2020 направлена відповідачу по справі - ФОП Обернієнко О.М. за адресою АДРЕСА_2 , повернулась на адресу суду з відміткою відділення зв`язку "адресат відсутній".

Оскільки електронний лист з додатками надісланий позивачем 07.04.2020, не скріплений електронним цифровим підписом, не належить до офіційних документів, а тому судом залишений без розгляду.

Оскільки електронний лист з додатками надісланий відповідачем 07.04.2020, не скріплений електронним цифровим підписом, не належить до офіційних документів, а тому судом залишений без розгляду.

Судом залучено до матеріалів справи надіслані відповідачем клопотання 03.04.2020 та 06.04.2020 про відкладення підготовчого засідання, судом задоволено клопотання відповідача.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 07.04.2020 відкладено підготовче засідання на 12.05.2020 на 09:30 год.

До початку підготовчого засідання відповідачем 12.05.2020 електронною поштою через канцелярію суду надіслано лист з вкладенням клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату в зв`язку з запровадженим карантином на території України та неможливістю представника відповідача бути присутнім в підготовчому засіданні. Даний лист містить ЕЦП.

Ухвала суду від 10.03.2020 направлена відповідачу по справі - ФОП Обернієнко О.М. за АДРЕСА_3 , повернулась на адресу суду з відміткою відділення зв`язку "адресат відсутній за вказаною адресою".

Ухвала суду від 07.04.2020 направлена відповідачу по справі - ФОП Обернієнко О.М. за адресою АДРЕСА_2 , повернулась на адресу суду з відміткою відділення зв`язку "адресат відсутній".

Судом долучено до матеріалів справи клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та відмовлено в його задоволенні.

12.05.2020 Господарським судом Чернігівської області закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Призначено на 02.06.2020 на 09:20 год. судове засідання по розгляду справи по суті.

12.05.2020 Господарським судом отримано клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, яке було надіслано суду електронною поштою 12.05.2020.

Ухвала суду від 07.04.2020, направлена відповідачу по справі ФОП Обернієнко О.М. за адресою АДРЕСА_3 , повернулась на адресу суду з відміткою відділення зв`язку «інші причини».

Ухвала суду від 12.05.2020, направлена відповідачу по справі ФОП Обернієнко О.М. за адресою АДРЕСА_5 , повернулась на адресу суду з відміткою відділення зв`язку «за закінченням терміну зберігання».

До початку судового засідання відповідачем 02.06.2020 електронною поштою через канцелярію суду надіслано лист з вкладенням клопотання про відкладення розгляду справи. Повідомлено про оплату відповідачем суми 14700 грн, додано меморіальний ордер від 31.05.2020 про оплату 14700 грн. Даний лист містить ЕЦП.

02.06.2020 Господарським судом Чернігівської області долучено до матеріалів справи надіслано клопотання та задоволено, відкладено розгляд справи по суті на 09.06.2020 на 09:30 год., ухвалено повідомити сторін про дату, час та місце проведення судового засідання. Сторонам надіслано ухвалу повідомлення.

До початку судового засідання відповідачем 09.06.2020 електронною поштою через канцелярію суду надіслано лист з вкладення клопотання про відкладення розгляду справи з мотивів проведення перемовин про реструктуризацію боргу та встановлення графіку платежів по його погашенню. Даний лист містить ЕЦП.

До початку судового засідання позивачем 09.06.2020 подано клопотання про поновлення встановленого законом строку для подання позивачем доказів, долучення до матеріалів справи розрахунку заборгованості станом на 02.06.2020, належним чином засвідченої виписки про рух грошових коштів за період з 11.06.2019 по 25.05.2020, належним чином засвідченої виписки про рух грошових коштів за період з 11.06.2019 по 01.06.2020. Додано докази направлення на адресу відповідача.

Судом здійснено відстеження на сайті «Укрпошта» за штрихкодовим ідентифікатором 1400048502492 (АТ КБ «Приватбанк») станом на 05.06.2020 значиться «відправлення вручено за довіреністю».

Судом здійснено відстеження на сайті «Укрпошта» за штрихкодовим ідентифікатором 1400048502506 (ФОП Обернієнко О.М.) станом на 05.06.2020 значиться «відправлення вручено за довіреністю».

Господарським судом Чернігівської області 09.06.2020 задоволено клопотання позивача та долучено до матеріалів справи додані документи, задоволено усне клопотання представника позивача про оголошення перерви в судовому засіданні та оголошено перерву в судовому засіданні до 16.06.2020 на 09:30 год., ухвалено повідомити відповідача про час, дату та місце проведення судового засідання. Відповідачу надіслано ухвалу повідомлення.

До початку судового засідання відповідачем надіслано електронною поштою через канцелярію суду лист з вкладенням клопотання про відкладення розгляду справи з мотивів проведення перемовин про реструктуризацію боргу та встановлення графіку платежів по його погашенню. Даний лист містить ЕЦП.

В судове засідання 16.06.2020з`явився повноважний представник позивач. Відповідач в судове засідання не з`явився, повноважного представника не направив.

В матеріалах справи є докази належного повідомлення відповідача про час, дату та місце проведення судового засідання по розгляду справи по суті, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення, наявним в матеріалах справи.

Позивач заперечував клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 16.06.2020 представник позивача просить стягнути з відповідача 274315,78 грн заборгованості по кредиту, 7777,78 грн заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, 14515,33 грн заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії відповідно до наданого розрахунку заборгованості за договором б/н від 11.06.2019 станом на 02.06.2020.

Суд залучає до матеріалів справи надіслане відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.

Відповідно до ст. 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право брати участь в судових засіданнях. Таким чином, явка в судове засідання є правом, а не обов`язком учасників справи.

Судом враховано, що відкладення справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, а також те, що відповідачем до клопотання не подано доказів, які підтверджують викладені в ній обставини, подібного змісту клопотання подається вдруге без надання підтверджуючих доказів наведеним у клопотанні обставинам, приймаючи до уваги, що відповідач не скористався наданими процесуальними правами, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не надав та не заперечив проти позовних вимог, враховуючи ту обставину, що його явка не визнавалась судом обов`язковою, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення заяви відповідача про перенесення розгляду справи.

Судом також враховано, що в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Застосовуючи згідно зі ст. 3 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі " Юніон ЕліментаріяСандерс проти Іспанії" (AlimentariaSanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

При цьому, згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема, складність справи та поведінка заявників.

Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема, "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Зважаючи на те, що згідно ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов`язані користуватися визначеними законом процесуальними правами; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, а тому неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки відповідач своїм процесуальним правом участі у судовому засіданні не скористався, повноважних представників для участі у судовому засіданні не направив, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин відповідачем не надано, рішення приймається за наявними матеріалами справи на підставі ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 16.06.2020 судом здійснено розгляд справи по суті, підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Інші заяви та клопотання сторонами не подавались.

Предметом заявленого позову є стягнення заборгованості за кредитним договором, пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором, заборгованості по відсоткам, нарахованим на прострочену заборгованість та заборгованості по відсоткам у вигляді щомісячної комісії.

Таким чином, обставинами які підлягають доказуванню є наявність правовідносин кредитного договору між сторонами, заборгованості відповідача перед позивачем щодо сплати кредитних коштів та наявність порушення відповідачем строків сплати кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 та ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, правочин може вчинятися усно або в письмовій, електронній формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1-3 ст. 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з ч.1, 2 ст. 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Як вбачається із матеріалів справи, 11.06.2019 Фізичною особою-підприємцем Обернієнко Олексій Миколайович (клієнтом) через систему інтернет-клієнт-банкінгу було підписано із використанням електронного цифрового підпису Заяву про приєднання до умов та правил надання послуг "КУБ".

Підписанням цієї Заяви клієнт приєднався до розділу 3.2.8. Умов та правил надання послуги "КУБ", що розміщені на сайті ПриватБанку pb.ua. Ця Заява та Умови разом складають кредитний договір між Банком та Клієнтом.

Відповідно до п.1 Заяви, до істотних умов кредитного договору належать:

1.1. Банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати клієнту строковий кредит для фінансування поточної діяльності клієнта в обмін на зобов`язання клієнта з повернення кредиту, сплати процентів та інших винагород в обумовлені цим договором терміни.

1.2. Розмір кредиту: 400000 грн.

1.3. Строк кредиту: 12 місяців з дати видачі коштів клієнту.

1.4. Проценти (комісія) за користуванням кредитом: перші 6 місяців 1,8 % від початкового розміру кредиту, починаючи з 7-го місяця - 1,6 % від початкового розміру кредиту (в т.ч. при достроковому погашенні кредиту).

1.5. Порядок погашення заборгованості за кредитом: щомісяця рівними частинами , починаючи з місяця, наступного за місяцем видачі коштів клієнту, до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом; погашення процентів щомісяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем видачі коштів клієнту, до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом. Сторони узгодили, що графік погашення кредиту надається у додатку № 1 до цієї заяви та доступний клієнту у системі «Приват24 для бізнесу».

1.6. У випадку порушення строку погашення заборгованості за кредитом, що зазначений в п. 1.5. цієї Заяви, клієнт зобов`язаний додатково до процентів, вказаних в 1.4, сплатити банку проценти у розмірі 4 % в місяць від суми простроченої заборгованості та неустойку в розмірі і згідно розділу 3.2.8 Умов та Правил надання банківських послуг.

1.9. Укладення кредитного договору здійснюється шляхом підписання Клієнтом цієї Заяви шляхом накладення електронного цифрового підпису в системі "Приват24 для бізнесу" або у сервісі " Paperless " або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору.

Укладання кредитного договору здійснюється в порядку, визначеному розділом 3.2.8. Умов та правил надання банківських послуг.

Сторонами укладено додаток №1 до договору від 11.06.2019, а саме Графік погашення основної суми боргу та процентів за кредитом, згідно якого сторони обумовили погашення заборгованості на протязі 12 місяців з оплатою суми кредиту рівними частинами по 33333,34 грн помісячно, сумою процентів щомісячно з 1-го по 6-ий місяць в розмірі 7200 грн, з 7-го по 12-ий місяць щомісячно - 6400 грн, всього відповідачем мало бути сплачено з 1-го по 6-ий місяць щомісячно в сумі 40533,34 грн, з 7-го по 12-ий місяць щомісячно по 39733,34 грн.

Розділом 3.2.8. Умови та правила надання банківських послуг ПАТ КБ "Приватбанк" визначено Умови та правила надання "Кредиту "КУБ" (далі - Умови), які затверджені на засіданні Правління АТ КБ "ПРИВАТБАНК" від 09.02.2017, протокол №10.

Пунктом 3.2.8.1. Умов визначено, що банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати клієнту строковий "Кредит КУБ" для фінансування поточної діяльності клієнта, в обмін на зобов`язання клієнта з повернення кредиту, сплати процентів в обумовлені цим Договором терміни. Істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплати) вказуються в Заяві про приєднання до Умов та правил надання послуги "КУБ" (далі - Заява), а також в системі Приват24. Клієнт приєднується до Послуги шляхом підписання електронно-цифровим підписом Заяви в системі Приват24 або у сервісі "Paperless" або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору. Кредит також може надаватись шляхом видачі кредитних коштів з наступним їх перерахуванням на рахунок підприємства-продавця за товари та послуги.

Розмір кредиту, який може бути наданий в рамках Послуги складає від 50000 до 1000000 грн (п. 3.2.8.2. Умов).

Пунктом 3.2.8.3.1. Умов передбачено, що повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у Заяві.

Сплата процентів за користування кредитом передбачена п. 3.2.8.3.2., 3.2.8.3.3., 3.2.8.9., 3.2.8.9.1., 3.2.8.9.2. Умов.

Частиною 1 статті 634 Цивільного кодексу України закріплено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших, стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Отже, укладений між сторонами кредитний договір №б/н від 11.06.2019 за своєю правовою природою є договором приєднання та складається із вищевказаних Заяви та Умов.

Разом з тим, згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1048, 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) та сплатити відсотки за користування коштами у строк та в порядку, що встановлені договором.

Як зазначає позивач у позовній заяві, у відповідача існує перед АТ КБ "Приватбанк" заборгованість за кредитним договором б/н від 11.06.2019 у сумі 322985,67 грн, а саме: 300000,01 грн - заборгованість за кредитом; 7777,78 грн - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, відповідно до п. 3.2.8.3.3. та 3.2.8.9.1. Умов за період з 13.10.2019 по 11.01.2020; 14515,33 грн - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії, нарахована згідно з п. 3.2.8.3.2. та 3.2.8.9. Умов за період з 30.09.2019 по 11.01.2020; 692,55 грн - пеня, нарахована відповідно до п. 3.2.8.10.1 Умов за період з 04.01.2020 по 11.01.2020.

Неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором №б/н від 11.06.2019 стало підставою для звернення позивача до суду для захисту свого порушеного права.

Згідно з ч.2,3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.03.2019, на підставі заяви на відкриття рахунку відповідачу був відкритий поточний рахунок № НОМЕР_2 .

11.06.2019, на підставі укладеного між сторонами кредитного договору №б/н від 11.06.2019, позивачем було перераховано на поточний рахунок відповідача кредитні кошти у розмірі 400000 грн, що підтверджується випискою по рахунку відповідача з 01.01.2000 по 31.01.2020.

Пунктом 3.2.8.3.1. Умов передбачено, що повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у Заяві. Для позичальників, що працюють у сегменті агро-бізнесу, може бути встановлений окремий порядок погашення, що передбачає погашення основного боргу на протязі 6 місяців користування кредитом на вибір клієнта за погодженням Банку. Банк здійснює договірне списання грошей з поточного рахунку клієнта в строки і розмірах, передбачених умовами кредитного договору. Остаточний термін погашення заборгованості за кредитом є дата повернення кредиту. Згідно зі ст. 212, 651 ЦКУ при порушенні клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбачених цим договором, банк на свій розсуд, починаючи з 91-го дня порушення будь-якого із зобов`язань, має право змінити умови договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому банк направляє клієнту повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту (банк здійснює інформування клієнта на свій вибір або письмово, або через встановлені засоби електронного зв`язку банку та клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших)). При непогашенні заборгованості за цим договором у термін, зазначений у повідомленні, вся заборгованість за кредитним договором, починаючи з наступного дня від дати, зазначеної в повідомленні, вважається простроченою. У разі погашення заборгованості в період до закінчення 90 днів (включно) з моменту порушення будь-якого із зобов`язань, терміном повернення кредиту є дата останнього платежу.

Пунктом 1.3. кредитного договору №б/н від 11.06.2019 встановлено строк повернення кредиту - 12 місяців з дати видачі коштів Клієнту.

У п.1.5 кредитного договору №б/н від 11.06.2019 сторонами визначено, зокрема, порядок погашення заборгованості за кредитом: щомісяця рівними частинами , починаючи з місяця, наступного за місяцем видачі коштів клієнту, до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом; погашення процентів щомісяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем видачі коштів клієнту, до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом.

Таким чином, погашення кредиту в повному обсязі відповідачем повинно було би бути здійснено протягом 12 місяців з моменту отримання, тобто по 11.06.2020 включно, шляхом здійснення щомісячних платежів рівними частинами, відповідно до Графіку в додатку №1 до договору від 11.06.2019.

Як встановлено статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.2 ст.1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідач, всупереч вимогам чинного законодавства та умовам кредитного договору №б/н від 11.06.2019, свої зобов`язання за цим договором своєчасно та належним чином не виконував, чим порушив умови кредитного договору в частині своєчасного та повного виконання умов договору щодо повернення кредиту.

Відповідачем здійснено лише часткове повернення кредиту на загальну суму 99999,99 грн, що підтверджується випискою по рахунку з 01.01.2000 по 31.01.2020.

20.12.2019 позивачем було направлено відповідачу повідомлення № J6BK2KUB080V9від 11.12.2019, яким повідомлено, що відповідач належним чином не виконує свої зобов`язання за договором, станом на 11.12.2019 має заборгованість 329194,32 грн, з яких 300000,01 грн заборгованість за кредитом, з якої прострочена 66666,66 грн, 3955,56 грн заборгованість по процентам за користування кредитом, з якої прострочена 3955,56 грн, 3700,48 грн пеня, 21538,27 грн заборгованість по комісії за користування кредитом, з якої прострочена 21538,27 грн. Зазначив, що пунктом 3.2.8.6.2 Умов банку надано право у випадку порушення клієнтом будь-якого із зобов`язань, згідно ст. 651 ЦК України, ст. 188 ГК України здійснити одностороннє розірвання угоди із надсиланням клієнту сповіщення. У зазначену в повідомленні дату угоду кредитування вважається розірваною. Повідомив, що у випадку непогашення простроченої заборгованості в сумі 95860,97 грн у строк по 08.01.2020, кредитний договір буде розірваний починаючи з 09.01.2020.

Таким чином, позивачем використано право на дострокове розірвання договору та право вимагати повернення кредиту.

Позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитом в сумі 300000,01 грн.

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості станом на 02.06.2020, наявного в матеріалах справи, вбачається здійснена відповідачем оплата 01.02.2020 заборгованості по кредиту в сумі 19307,45 грн, тобто до подання позову до суду.

В зв`язку з чим сума заборгованості по кредиту в розмірі 19307,45 грн є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, оскільки сплачена відповідачем до подання позивачем позову до суду та в цій частині має бути відмовлено.

Крім того як вбачається з наданого розрахунку позивача станом на 02.06.2020 відповідачем 31.05.2020 було здійснено оплату 6376,78 грн, яка зарахована позивачем в погашення суми заборгованості по кредиту та визнана позивачем.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки сплата відповідачем суми заборгованості по кредиту в розмірі 6376,78 грн підтверджується наданими доказами та розрахунком позивача станом на 02.06.2020, предмет спору у справі в частині стягнення 6376,78 грн заборгованості по кредиту відсутній, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України в частині стягнення 6376,78 грн заборгованості по кредиту.

Суд роз`яснює, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (ч. 3 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України).

Станом на дату винесення рішення заборгованість по кредиту за відповідачем становить 274315,78 грн.

Заперечень щодо суми основної заборгованості по кредиту та доказів погашення суми основної заборгованості в розмірі 274315,78 грн відповідачем суду не надано.

При цьому судом приймається до уваги, що наданий відповідачем меморіальний ордер №К0531RF3R6 від 31.05.2020 на суму 14700 грн., одержувачем по якому зазначено відповідача свідчить про існування між позивачем та відповідачем правовідносин еквайрингу. Окрім того, за таким меморіальним ордером №К0531RF3R6 від 31.05.2020 призначення платежу не містить проведення платежу по кредитному договору, покладеному в підставу позову. А тому проведене банком зарахування лише частини суми в розмірі 6376,78 грн не порушує прав відповідача та правомірно враховано банком як часткова оплата.

Крім суми основної заборгованості за кредитом позивачем нараховано відповідачу та пред`явлено до стягнення: 7777,78 грн - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, відповідно до п. 3.2.8.3.3. та 3.2.8.9.1. Умов за період з 13.10.2019 по 11.01.2020; 14515,33 грн - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії, нарахована згідно з п. 3.2.8.3.2. та 3.2.8.9. Умов за період з 30.09.2019 по 11.01.2020.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У відповідності до пунктів 3.2.8.5.2. та 3.2.8.5.3. Умов, відповідач взяв на себе зобов`язання оплатити щомісячні проценти за користування кредитом згідно з п. 3.2.8.3.2., а також повернути кредит та здійснити інші платежі, передбачені договором, у терміни і в сумах, як встановлено в пунктах 3.2.8.3.1., 3.2.8.3.2., 3.2.8.5.14., 3.2.8.6.2., а також зазначені в Заяві, шляхом розміщення необхідних для планового погашення внеску коштів на своєму поточному рахунку.

Відповідно до п. 3.2.8.9.1. Умов, за користування кредитом у період з дати списання коштів з позикового рахунку до дат погашення кредиту згідно з п.3.2.8.1., 3.2.8.3. цього договору клієнт сплачує проценти в розмірі, зазначеному в п. 3.2.8.3.2.

Пункт 3.2.8.9.3. Умов передбачає, що сплата процентів за користування кредитом здійснюється в дати платежів, зазначені у Заяві (п.3.2.8.3.1.).

За змістом п. 3.2.8.3.2. Умов, за користування послугою клієнт сплачує щомісячно на протязі всього терміну кредиту проценти за користування кредитом в розмірі та згідно графіку, визначених в Заяві та Тарифах, тобто перші 6 місяців 1,8 % в місяць від початкового розміру кредиту, починаючи з 7-го місяця - 1,6 % від початкового розміру кредиту (в т.ч. при достроковому погашенні кредиту) (п. 1.4 Заяви). Таким чином за 7 місяців користування кредитом, відповідач мав сплатити 49600 грн. (7200 грн.х6 місяців = 43200 грн. + 6400 грн. за один місяць= 49600 грн.)

Відповідачем сплачено комісії на суму 35084,67 грн, а з наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що за період з 30.09.2019 по 11.01.2020 позивачем нараховано не оплачені відповідачем відсотки у вигляді щомісячної комісії в сумі 14515,33 грн, які правомірно розраховані позивачем та підлягають стягненню з відповідача як не виконане грошове зобов`язання визначене умовами договору.

Статтею 536 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

У пункті 6.20 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 910/1238/17 зауважено, що термін "користування чужими грошовими коштами" може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення виконання грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.

Відповідальність за прострочення виконання грошового зобов`язання визначена законодавством. У цьому разі відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 910/1238/17, від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12).

Отже, зміст правової позиції Великої Палати Верховного Суду полягає у тому, що відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України у кредитному договорі може бути передбачено сплату процентів за неправомірне користування боржником грошовими коштами як наслідок прострочення боржником виконання грошового зобов`язання. Такі проценти може бути стягнуто кредитодавцем і після спливу визначеного кредитним договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 Цивільного кодексу України (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2019 у справі № 5017/1987/2012).

Аналогічну правову позицію викладено також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, постановах Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 5017/1987/2012, від 18.02.2019 у справі 910/21449/17, ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2019 у справі №5017/1987/2012.

Пунктом 3.2.8.3.3. Умов визначено, що при порушенні клієнтом будь-якого грошового зобов`язання клієнт сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі, встановленому у Заяві, а саме: 4% в місяць від суми простроченої заборгованості, тобто 48% річних (п.1.6 Заяви).

З урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку, що п. 3.2.8.3.3. Умов та п.1.6 Заяви сторонами передбачено сплату відсотків за неправомірне користування відповідачем грошовими коштами як наслідок прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання.

Як слідує з наданого позивачем розрахунку заборгованості по процентам в період з 13.10.2019 по 11.01.2020, відповідач свої зобов`язання щодо сплати процентів, нарахованих на прострочену заборгованість, виконав частково.

Заборгованість відповідача перед позивачем за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість за період з 13.10.2019 по 09.01.2020 становить 7777,78 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості перевіреного судом.

За таких обставин, позовні вимоги позивача щодо стягнення 7777,78 грн відсотків, нарахованих на прострочену заборгованість по кредиту є обґрунтованими і підлягають також задоволенню.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.546, 549 Цивільного кодексу України, зокрема, виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком. Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому співвідношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійну облікову ставку НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Також частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Як встановлено судом, п.1.6. Заяви, сторони визначили, що у випадку порушення строку погашення заборгованості за кредитом, Клієнт зобов`язаний сплатити, зокрема, неустойку в розмірі і згідно з розділом 3.2.8. Умов та правил надання банківських послуг.

Пунктом 3.2.8.10.1. Умов визначено, що у разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов`язань щодо сплати комісії за користування кредитом, передбачених п. 3.2.8.3.2., 3.2.8.3.1. цього договору, термінів повернення кредиту, передбачених п. 3.2.8.9., 3.2.8.3.1., 3.2.8.3.2. цього договору, клієнт сплачує банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Сплата пені здійснюється у гривні.

Таким чином, суд доходить висновку, що сторонами погоджена відповідальність у вигляді сплати пені за прострочку виконання грошового зобов`язання.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 692,55 грн пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором за період з 04.01.2020 по 09.01.2020.

Суд перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості та пені, прийшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 692,55 грн є необґрунтованими та задоволенню не підлягають, оскільки сплата даної суми пені була здійснена відповідачем до подання позову до суду 01.02.2020, що відображено у розрахунках та підтверджено позивачем наданим розрахунком станом на 02.06.2020.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч.1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред`явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до положень ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

У відповідності до ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач повинен подати докази разом з поданням відзиву на позов.

Всупереч наведеним нормам, відповідач не надав суду жодних належних та допустимих доказів належного виконання ним зобов`язань за кредитним договором №б/н від 11.06.2019 та доказів, які підтверджують своєчасне та повне повернення ним отриманого від позивача кредиту, або ж фактичних даних на спростування факту отримання від позивача кредиту, а також доказів, які підтверджують неможливість своєчасного та повного повернення ним отриманої суми кредиту, а тому дії відповідача щодо несвоєчасного повернення позивачу отриманих коштів є порушенням положень договору та норм чинного законодавства.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково в частині стягнення 274315,78 грн заборгованості за кредитом; 7777,78 грн заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість та 14515,33 грн заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії,в частині стягнення 19307,45 грн заборгованості по кредиту та в частині стягнення пені в сумі 692,55 грн відмовити,в частині стягнення 6376,78 грн заборгованості по кредиту закрити провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України в зв`язку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки спір виник у зв`язку з неправомірними діями відповідача, то відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України та ст. 4 Закону України „Про судовий збір", пропорційно розміру задоволених позовних вимог з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 4449,13 грн.

Керуючись ст.73, 74, 76, 77, 79, 86, 129, п. 2 ч. 1 ст. 231, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України

ВИРІШИВ:

1. Позов Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, 01001 / а/с 1800, м. Дніпро, 49027) до Фізичної особи - підприємця Обернієнка Олексія Миколайовича (фактична адреса: АДРЕСА_6 адреса реєстрації : АДРЕСА_5 ) про стягнення 322985,67 грн частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Обернієнка Олексія Миколайовича (фактична адреса: АДРЕСА_6 адреса реєстрації : АДРЕСА_5 , ІПН НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, 01001 / а/с 1800, м. Дніпро, 49027, код ЄДРПОУ 14360570) 274 315,78 грн заборгованості за кредитом; 7 777,78 грн заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість та 14 515,33 грн заборгованості за відсотками та 4 449,13 грн судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

3. В решті позовних вимог в частині стягнення 19 307,45 грн заборгованості по кредиту та в частині стягнення пені в сумі 692,55 грн відмовити.

4. Закрити провадження у справі в частині стягнення 6 376,78 грн заборгованості по кредиту на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України в зв`язку з відсутністю предмету спору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається у порядку визначеному ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено та підписано18.06.2020.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/. Відомості про адреси для листування та зв`язку Господарського суду Чернігівської області: пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua; тел. 676-311, факс 77-44-62.

Суддя І. А. Фетисова