Рішення № 8989611, 10.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/610.03.10 За позовомЗакритого акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКИЙ МОБІЛЬНИЙ ЗВ’ЯЗОК»

ДоДочірнього підприємства «Самміт ТМ»Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНІ МЕРЕЖІ - 2000»

Простягнення заборгованості на суму 567, 79 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь:

Від позивача: Пінчук О.Г., дов. № 0282/9 від 01.07.2009 р.; Король Л.М., дов. № 0352/9 від 12.10.2009 р.

Від відповідача: не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКИЙ МОБІЛЬНИЙ ЗВ’ЯЗОК»до Дочірнього підприємства «Самміт ТМ»Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНІ МЕРЕЖІ –2000»про стягнення 121, 97 грн. основного боргу та 446, 62 грн. договірної санкції у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором про надання послуг мобільного зв’язку № 3436603/1.10957267 від 21.03.2007 р.

Ухвалою суду від 14.01.2010 р. було порушено провадження у даній справі № 37/6 та призначено її розгляд на 08.02.2010 року, зобов’язано сторін надати певні документи.

Представник позивача у судовому засіданні 08.02.2010 р. позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, на виконання вимог ухвали від 14.01.2010 р. частково надав витребувані судом документи, зокрема, не надав суду довідку з органів статистики про знаходження відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України станом на день розгляду справи у суді.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов не надав, хоча був належним чином обізнаний про призначене судове засідання.

Ухвалою суду від 08.02.2010 р. розгляд справи було відкладено до 22.02.2010 р. у зв’язку з нез’явленням представника відповідача у призначене судове засідання та невиконанням ним вимог ухвали від 14.01.2010 р., що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні.

Представник позивача у судовому засіданні 22.02.2010 р. повторно позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, а також надав суду довідку з органів статистики про включення відповідача в Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, з якої вбачається, що адресою відповідача є: 04071, м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, 8.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з’явився.

Ухвалою суду від 22.02.2010 р. розгляд справи відклався до 10.03.2010 р. у зв’язку з нез’явлення представника відповідача у призначене судове засідання та тим, що у довідці органів статистики про знаходження відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, адреса відповідача відрізняється від тих адрес, які зазначені у позовній заяві, а також у зв’язку з необхідністю витребувати додаткові докази у справі.

Через службу діловодства Господарського суду міста Києва 24.02.2010 р. від позивача надійшли докази направлення позивачу копії позовної заяви та доданих до неї документів за вірною адресою.

У судовому засіданні 10.03.2010 р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення по суті спору та надав суду витребувані ухвалою документи.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов не надав. Про призначене судове засідання був повідомлений належним чином

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним відзиву на позов і витребуваних судом документів, а також приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо документів для розгляду справи по суті за наявними в ній документами, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Закритим акціонерним товариства «УКРАЇНСЬКИЙ МОБІЛЬНИЙ ЗВЯЗОК»та Дочірнім підприємством «Самміт ТМ»Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНІ МЕРЕЖІ - 2000»був укладений договір про надання послуг мобільного зв’язку № 3436603/1.10957267 від 21.03.2007 р. та додаткова угода № 3104398 до договору про надання послуг мобільного зв’язку № 3436603/1.10957267 від 21.03.2007

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором про надання послуг.

Згідно ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов’язання.

У відповідності до ст. 63 Закону України «Про телекомунікації»телекомунікаційні послуги надаються відповідно до законодавства. Умовами надання послуг є укладення договору між оператором телекомунікацій та споживачем телекомунікаційних послуг відповідно до основних вимог договору про надання телекомунікаційних послуг та оплати замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.

Відповідно до умов п. 1.1. договору про надання послуг мобільного зв’язку № 3436603/1.10957267, позивач взяв на себе обов’язок надавати відповідачу послуги мобільного зв’язку. Відповідачу відповідно до умов договору був наданий особовий рахунок № 1.10957267.

Відповідач відповідно до підпункту 2.4.2. пункту 2.4. договору зобов’язаний своєчасно сплачувати рахунки за надані послуги.

Відповідно до пункту 3.1. договору нарахування плати за надані послуги мобільного зв’язку здійснюються згідно з тарифами позивача.

Пункт 3.5. договору визначає, що кількість та вартість послуг, що надаються відповідачу на умовах договору, визначаються у відповідності до показників належних позивачу технічних засобів виміру тривалості, кількості та вартості розмов.

Умови договору передбачають, що оплата послуг мобільного зв’язку має здійснюватись відповідачем до 15 числа місяця, що є наступним за розрахунковим (п. 2.4.6. договору).

Пунктом 2.1.2.1. у разі повного використання Абонентом суми внесеного авансу, поповнення авансу обов’язково проводиться Абонентом до закінчення розрахункового місяця –додатково з потребою у послугах; після закінчення розрахункового місяця –шляхом оплати рахунків. При цьому (підпункт 2.4.6. пункту 2.4. договору № 3436603/1.10957267), на відповідачу лежить обов’язок у разі неодержання рахунків до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, зателефонувати за тел. 8800500 0500 для одержання інформації щодо подальших розрахунків.

Позивач належним чином виконав свої зобов’язання по договору, надавши відповідачу послуги мобільного зв’язку. В свою чергу відповідач не виконав свої обов’язки щодо своєчасної та повної оплати послуг мобільного зв’язку, чим порушив умови договору.

Відповідно до п. 1.2 додаткової угоди № 3104398 в якості забезпечення зобов’язань відповідачу нараховується договірна санкція. Розмір договірної санкції становить 2,74 грн. за кожний день, що залишився до закінчення терміну дії відповідної додаткової угоди.

Позивач 07.05.2008 р. звернувся до відповідача з претензією щодо оплати послуг мобільного зв’язку, однак відповіді не отримав. Таким чином, позивачем було вжито заходів з метою досудового врегулювання спору.

У зв’язку з цим позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з даним позовом про стягнення з відповідача 121, 17 грн. суми основного боргу та 446, 62 грн. штрафних санкцій за договором.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Пункт 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Пункт 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В ході судового розгляду справи було встановлено, що позивач належним чином виконав свої зобов’язання по договору, надавши відповідачу послуги мобільного зв’язку. В свою чергу оплату за надані послуги не здійснило, незважаючи на те, що строк виконання цих зобов’язань настав.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення 121, 17 грн. боргу, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов’язань, то позов Закритого акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКИЙ МОБІЛЬНИЙ ЗВ’ЯЗОК»стосовно стягнення з Дочірнього підприємства «Самміт ТМ»ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНІ МЕРЕЖІ - 2000»суми основного боргу за договором про надання послуг мобільного зв’язку № 3436603/1.10957267 від 21.03.2007 р. у розмірі 121, 17 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача 446, 62 грн. договірної санкції за порушення договірного зобов’язання , посилаючись на пункт 1.2. додаткової угоди до договору № 3436603/1.10957267.

Згідно з ч. 1 ст. 216, ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення в сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язання може забезпечуватись неустойкою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов’язань.

Таким чином, позивачем правомірно застосовано вид забезпечення, передбачений пунктом 1.2. додаткової угоди до договору № 3436603/1.10957267.

Приймаючи до уваги викладене, вимоги Закритого акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКИЙ МОБІЛЬНИЙ ЗВ’ЯЗОК»стосовно стягнення з Дочірнього підприємства «Самміт ТМ»ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНІ МЕРЕЖІ - 2000»суми основного боргу за договором про надання послуг мобільного зв’язку № 3436603/1.10957267 від 21.03.2007 р. у розмірі 121, 17 грн. та суми договірної санкції у розмірі 446, 62 грн. визнаються судом такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 63 Закону України «Про телекомунікації», ст. ст. 525, 526, 530, 625, 629, 901 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,–

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Дочірнього підприємства «Самміт ТМ»Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНІ МЕРЕЖІ - 2000»(вул. Набережно-Хрещатицька, 8, м. Київ, 04071, ідентифікаційний код 32594550) на користь Закритого акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКИЙ МОБІЛЬНИЙ ЗВ’ЯЗОК»(вул. Лейпцизька, 15, м. Київ, ідентифікаційний код 14333937) 121 (сто двадцять одну) грн. 17 коп. основного боргу, 446 (чотириста сорок шість) грн. 62 коп. договірної санкції, 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

3.           Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4.          Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя                                                                                           Гавриловська І.О.