Ухвала суду № 89895822, 16.06.2020, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

"16" червня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/171/20

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Кравець В.М.

За участю представників сторін:

Від позивача: Луб В.В. на підставі ордеру;

Від відповідача: Гусаров О.Л. на підставі ордеру;

Від третіх осіб: не з`явились;

Розглянувши у підготовчому засіданні клопотання приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця” (вх. №13541/20 від 27.05.2020р.) про призначення судової почеркознавчої експертизи, подане по справі за позовом приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця” до товариства з обмеженою відповідальністю „Автоєвропа”, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: товариства з обмеженою відповідальністю „Затока”, товариства з обмеженою відповідальністю „Каса Бланка”, товариства з обмеженою відповідальністю „Санаторій „Затока", про визнання договорів недійсними та скасування записів у державному реєстрі, –

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця” звернулось до господарського суду із позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю „Автоєвропа” про визнання недійсними договорів купівлі-продажу від 20.02.2002р. та від 21.02.2002р., укладених між санаторно-курортним об`єднанням „Кароліно-Бугаз” закритого акціонерного товариства „Укрпрофоздоровниця” та відповідачем; про скасування записів в державному реєстрі щодо реєстрації права власності за відповідачем.

В обґрунтування заявлених позовних вимог приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця” посилається, зокрема, на неможливість відчуження майна на користь відповідача, оскільки у 2002р. санаторно-курортне об`єднання „Кароліно-Бугаз” закритого акціонерного товариства „Укрпрофоздоровниця” не існувало.

Ухвалою суду від 11.02.2020р. дана справа була призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження. Цією ж ухвалою судом було залучено до участі у справу в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: товариство з обмеженою відповідальністю „Затока”, товариство з обмеженою відповідальністю „Каса Бланка”, товариство з обмеженою відповідальністю „Санаторій „Затока”.

27.05.2020р. до господарського суду від приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця” надійшло клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, на вирішення якої позивачем було запропоновано поставити наступні запитання: чи належить підпис на договорах купівлі-продажу від 20.02.2002р. та від 21.02.2002р., укладених між санаторно-курортним об`єднанням „Кароліно-Бугаз” закритого акціонерного товариства „Укрпрофоздоровниця” та відповідачем, ОСОБА_1 чи інші особі; чи належить підпис на актах приймання-передачі від 26.02.2002р. та від 28.02.2002р. особисто ОСОБА_1 чи інші особі; коли було вчинено підписи на цих документах.

Крім того, позивачем було заявлено клопотання про зобов`язання відповідача надати оригінали договорів купівлі-продажу від 20.02.2002р. та від 21.02.2002р. та актів приймання-передачі від 26.02.2002р. та від 28.02.2002р. для проведення почеркознавчої експертизи.

В обґрунтування поданого клопотання позивачем було наголошено, що з протоколу допиту ОСОБА_1 , яким було підписано спірні договори від імені відповідача, вбачається, що останній не підписував спірні договори. Наведене, за переконанням позивача, свідчить про наявність правових підстав для призначення по даній справі судової почеркознавчої експертизи.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Автоєвропа” заперечувало проти задоволення заявленого позивачем клопотання, посилаючись на його необґрунтованість та безпідставність. При цьому, відповідачем було наголошено, що оригінали договорів купівлі-продажу у нього відсутні, а, отже не можуть бути надані суду для проведення експертизи.

Розглянувши клопотання приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця” про призначення судової почеркознавчої експертизи, господарський суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Частиною 1 ст. 100 ГПК України передбачено, що про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики призначення судової експертизи” від 23 березня 2012 року N 4 судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Водночас і згідно з частиною першою статті 41 ГПК експертиза призначається для з`ясування питань, що потребують спеціальних знань. Із сукупності наведених норм матеріального і процесуального права вбачається, що неприпустимо ставити перед судовими експертами правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про правову оцінку дій сторін тощо.

Відповідно до пп. 1.1 п. 1 розділу І Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року N 53/5, основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (літерних та цифрових) і підпису. Такою експертизою вирішуються і деякі неідентифікаційні завдання (установлення факту виконання рукописного тексту під впливом будь-яких факторів, що заважають (природних: хворобливий стан, хронічні захворювання, вікові зміни; тимчасових зовнішніх: незвичне тримання засобу для писання, незвична поза, обмеження зорового контролю тощо; тимчасових внутрішніх: алкогольне сп`яніння, фармакологічні, наркотичні засоби тощо; штучних: викривлення письма зміненими рухами); визначення статі виконавця, а також належності його до певної групи за віком тощо). Об`єктом почеркознавчої експертизи є почерковий матеріал, в якому відображені ознаки почерку певної особи у тому обсязі, в якому їх можна виявити для вирішення поставлених завдань. Для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів.

При цьому, згідно пп. 3.5 п. розділу ІІІ Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року N 53/5, коли об`єкт дослідження не може бути представлений експертові, експертиза може проводитись за фотознімками та іншими копіями об`єкта (крім об`єктів почеркознавчих досліджень), його описами та іншими матеріалами, доданими до справи в установленому законодавством порядку, якщо це не суперечить методичним підходам до проведення відповідних експертиз.

Відповідно до пп. 1.3 п. 1 розділу І Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року N 53/5, для проведення досліджень орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), повинен(на) надати експерту вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме наданого позивачем протоколу допиту ОСОБА_1 , останнім було повідомлено, що він приблизно у 2001р. припинив виконання обов`язків директора товариства з обмеженою відповідальністю „Автоєвропа” та не має відношення до діяльності останнього /т. 3, а. с. 22-25/.

Під час вирішення питання щодо наявності правових підстав для призначення судової почеркознавчої експертизи, господарським судом враховано, що позивачем у поданій до суду позовній заяві повідомлено, що оригінали договорів купівлі-продажу від 20.02.2002р. та від 21.02.2002р. та актів приймання-передачі, наявні у відповідача. При цьому, згідно повідомлення відповідача, у останнього також відсутні оригінали вказаних документів.

За таких обставин, господарський суд, враховуючи закріплені Науково-методичними рекомендаціями з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень та Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень вимоги про необхідність подання саме оригіналів документів для проведення почеркознавчої експертизи, а також приймаючи до уваги відсутність в матеріалах справи вільних зразків почерку ОСОБА_1 , доходить висновку про неможливість проведення експертизи по запропонованим позивачем питанням.

Відповідно до ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. 2. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину.

Господарський суд зазначає, що позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог не наведено будь-яких підстав щодо підписання спірних договорів від імені відповідача особою, яка не мала права підписувати договори, що, з урахуванням позиції відповідача, який заперечує проти задоволення заявлених приватним акціонерним товариством лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця” позовних вимог, а також приписів ст. 241 ЦК України, дозволяє суду дійти висновку про недоцільність призначення почеркознавчої експертизи взагалі.

З огляду на вищенаведене, враховуючи відсутність в матеріалах справи оригіналів документів, які повинні надаватись експерту для проведення судової почеркознавчої експертизи, а також приймаючи до уваги недоведеність приватним акціонерним товариством лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця” доцільності призначення експертизи взагалі, господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для призначення по даній справі судової почеркознавчої експертизи. Наведене має наслідком необхідність відмови у задоволенні заявленого приватним акціонерним товариством лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця” клопотання про призначення судової експертизи.

Керуючись ст. ст. 99, 100, 234 ГПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Відмовити приватному акціонерному товариству лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця” у задоволенні клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи.

Ухвала набрала законної сили 16.06.2020р. та не підлягає оскарженню. Повний текст ухвали складено 18.06.2020р.

Відповідно до ч. 3 ст. 255 ГПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя С.П. Желєзна