Ухвала суду № 89895560, 17.06.2020, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

17.06.2020 Справа № 914/1425/20

Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., розглянувши заяву: Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінера Україна» (79008, м.Львів, вул.Староєврейська, буд.22, ідентифікаційний код 35429502)

про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Фізичної особи-підприємця Журавля Сергія Вікторовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) за договором про надання послуг з поводження з побутовими відходами №42/504/19-к від 01.12.2019р. заборгованості за послуги з вивезення побутових відходів в розмірі 1362,68грн., пені в розмірі 6,32грн., інфляційних втрат в розмірі 8,32грн., 3% річних в розмірі 5,18грн.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області 15.06.2020р. від Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінера Україна» поступила заява про видачу судового наказу про стягнення з Фізичної особи-підприємця Журавля Сергія Вікторовича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінера Україна» заборгованості за договором №42/504/19-к від 01.12.2019р. за послуги з вивезення побутових відходів в розмірі 1362,68грн., пені в розмірі 6,32грн., інфляційних втрат в розмірі 8,32грн., 3% річних в розмірі 5,18грн.

Вказана заява обґрунтована неналежним виконанням Фізичною особою-підприємцем Журавлем Сергієм Вікторовичем умов договору про надання послуг з поводження з побутовими відходами №42/504/19-к від 01.12.2019р, у зв`язку з чим, як зазначає заявник, у Фізичної особи-підприємця Журавля Сергія Вікторовича виникла заборгованість за надані послуги з вивезення побутових відходів в розмірі 1362,68грн., а також пеня – 6,32грн., інфляційні нарахування – 8,32грн. та 3% річних – 5,18грн. (копію вказаного договору долучено до поданої заяви).

Відповідно до ст. 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.

За змістом статей 524, 533-535, 625 Цивільного кодексу України грошовим зобов`язанням є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов`язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Грошовим слід вважати будь-яке зобов`язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов`язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

З аналізу вказаних норм чинного законодавства, пеня не є заборгованістю за договором, а є штрафною санкцією. Вимоги про сплату пені у зв`язку з порушенням грошових зобов`язань, хоча й мають грошовий характер, але за своєю природою не є основним зобов`язанням, а є заходом відповідальності за порушення зобов`язань, яка спрямована на компенсацію негативних для кредитора наслідків порушення зобов`язання боржником. Отже, вимоги в частині стягнення пені не підлягають розгляду в порядку наказного провадження.

Вимоги заявника про стягнення пені за своїм змістом є заходом відповідальності, а не грошовою заборгованістю за договором, відтак, такі вимоги не можуть розглядатись в порядку наказного провадження.

Згідно із пунктом 3 частини 1 статті 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу.

Згідно із ч. 3 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до заяви про видачу судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника, - якщо заява підписана представником заявника; 3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; 4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Сторонами у договорі №42/504/19-к від 01.12.2019р. визначено, що сума відшкодування витрат виконавця на захоронення відходів зазначається останнім в рахунках та/або актах наданих послуг. При цьому до заяви про видачу судового наказу не долучено ні рахунків, ні актів в підтвердження надання послуг та заборгованості у заявленому розмірі, що у відповідності до п. 8 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України є підставою для відмови у видачі судового наказу.

Пунктом 1 ч.1 ст.152 ГПК України передбачено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу.

Згідно із п. 4 ч. 3 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України, до заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Пунктом 8 ч.1 ст.152 ГПК України передбачено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1,2,8,9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків (ч. 1 ст. 153 ГПК України).

Варховуючи вищевикладене, керуючись ст. 150, п.п. 1, 3, 8 ч. 1 ст. 152, ст. ст. 153, 154, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Грінера Україна» у видачі судового наказу в порядку наказного провадження про стягнення з Фізичної особи-підприємця Журавля Сергія Вікторовича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінера Україна» заборгованості за договором №42/504/19-к від 01.12.2019р. за послуги з вивезення побутових відходів в розмірі 1362,68грн., пені в розмірі 6,32грн., інфляційних втрат в розмірі 8,32грн., 3% річних в розмірі 5,18грн.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ст. 235 ГПК України і може бути оскаржена до апеляційної інстанції у строки передбачені ст. 256 ГПК України.

Інформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: http://court.gov.ua.

Суддя Іванчук С.В.