
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
м. Київ
17.06.2020Справа № 910/8363/20
Суддя Селівон А.М., розглянувши
позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфом-М" 53400, Дніпропетровська область, м. Марганець, вул. Українська, 20
до Міністерства оборони України 03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6
про визнання недійсним та скасування рішення, оформленого протоколом засідання тендерного комітету, та визання недійсним договору
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерфом-М» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства оборони України про визнання недійсним та скасування рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання тендерного комітету № 75/116/11 від 14.05.2020 року, про прийняття цінової пропозиції ТОВ "Екстрім-Текс", визнання переможцем переговорної процедури, про намір укласти із ТОВ "Екстрім-Текс" договір за переговорною процедурою закупівлі меблів для дому (39140000-5) (Матрац для ліжка, вид 1, розмір 1900*700*120), а також визнати недійсним Договір № 286/3/20/102 від 03.06.2020 року про поставку для державних потреб матеріально - технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України), укладений між Міністерством оборони України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Екстрім-Текс".
В обґрунтування позовних вимог в позовній заяві позивач посилається на те, що рішення Міністерства оборони України, оформлене протоколом засідання тендерного комітету № 75/116/11 від 14.05.2020 року, про прийняття цінової пропозиції ТОВ "Екстрім-Текс", визнання переможцем переговорної процедури, про намір укласти із ТОВ "Екстрім-Текс" договір за переговорною процедурою закупівлі, , а також укладений на підставі вказаного рішення тендерного комітету між Міністерством оборони України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Екстрім-Текс" договір № 286/3/20/102 від 03.06.2020 року про поставку для державних потреб матеріально - технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) не відповідають принципам та вимогам Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки процедура закупівлі була проведена з порушенням вимог останнього, правочин суперечить інтересам держави і суспільства та при його укладенні не було дотримано принципу добросовісної конкуренції, що, за твердженням позивача, є підставою для визнання рішення тендерного комітету та договору недійсними в судовому порядку.
Суд зазначає, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя, від 14.05.1981 № R (81) 7: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).
Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України, що має беззаперечно виконуватись сторонами в разі необхідності реалізації цього права.
Правові засади справляння, розмір ставок судового збору та порядок його сплати регулюються Законом України "Про судовий збір" від 08.06.2011 року №3674-VI.
Згідно статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
У відповідності до п.п. 1 та п.п. 2 п. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" з 1 січня 2020 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2102,00 грн.
Частиною 1 статті 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, у тому числі з використанням електронного платіжного засобу або за допомогою платіжних пристроїв.
Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.
Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
Натомість, при дослідженні судом матеріалів позовної заяви ТОВ «Інтерфом-М» встановлено, що в якості доказу сплати судового збору позивачем надано фотокопію платіжного доручення № 253 від 27.05.2020 року на суму 2102,00 грн.
Враховуючи вищевикладене, суд не може прийняти фотокопію платіжного доручення № 253 від 27.05.2020 року на суму 2102,00 грн. як належний доказ, що підтверджує сплату позивачем судового збору у встановленому порядку.
Окрім цього суд зазначає, що за приписами ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Слід зазначити, що до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці.
Разом з цим позовною вимогою майнового характеру є вимога, яка підлягає вартісній оцінці. Крім того, вимога майнового характеру характеризується тим, що впливає на склад майна позивача в сторону збільшення (відповідно до правової позиції, викладеної у рішенні Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України").
Як вбачається зі змісту поданої позовної заяви та встановлено судом, предметом даного позову є дві немайнові вимоги позивача про визнання недійсним та скасування рішення, оформленого протоколом, та визнання недійсним договору, оскільки вони не містить вартісних характеристик, а отже не підлягають вартісній оцінці.
Таким чином, звернувшись до суду червні 2020 року із позовом з двома вимогами, що носять немайновий характер, позивач має сплатити судовий збір в сумі 4204,00 грн.
Проте, як зазначалось судом вище, з поданої позивачем в якості доказу сплати судового збору копії платіжного доручення № 253 від 27.05.2020 року на суму 2102,00 грн. вбачається, що позивачем за подання до суду вказаної позовної заяви сплачено лише 2102,00 грн. судового збору, тобто недоплата становить 2102,00 грн.
Також суд зазначає, що вимоги щодо форми та змісту позовної заяви закріплені у статті 162 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України - перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Відповідно до ч. 2 ст. 164 ГПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Наразі, дослідивши матеріали позовної заяви судом встановлено, що в порушення приписів ч. 2 ст. 164 ГПК України позивачем не виконано зобов`язання додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме позивачем не надано належним чином засвідчених копій листа позивача № 180 від 29.05.2020 року, висновку № 81 від 29.01.2020 року.
Також надана копія висновку санітарно - епідеміологічної експертизи пінополіуретану еластичного за 2015 рік не придатна для огляду судом внаслідок визької її якості.
Згідно ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч. 2 ст. 174 ГПК України).
За наведених обставин, оскільки подана позивачем позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне залишити її без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.
Суд звертає увагу позивача, що відповідно до ч. 4 ст. 174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 162, 164, 172, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
УХВАЛИВ:
1. Залишити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерфом-М» без руху.
2. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю «Інтерфом-М» строк на усунення недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю «Інтерфом-М» спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:
- подання до суду належних та допустимих доказів на підтвердження сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі (оригінал платіжного доручення з відміткою банку про виконання);
- подання до суду належним чином засвідчених копій листа позивача № 180 від 29.05.2020 року, висновку № 81 від 29.01.2020 року;
- подання до суду належним чином засвідченої копії висновку санітарно - епідеміологічної експертизи пінополіуретану еластичного за 2015 рік, яка придатна для огляду судом.
Надати суду докази направлення копій вказаних доказів відповідачу.
4. Ухвала набрала законної сили з моменту підписання суддею 17.06.2020 року та оскарженню не підлягає.
Суддя А.М.Селівон
Судове рішення № 89895046, Господарський суд м. Києва було прийнято 17.06.2020. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 910/8363/20. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: