Ухвала суду № 89894623, 10.06.2020, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/2106/20

Провадження № 2/456/968/2020

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

10 червня 2020 року місто Стрий

Суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області Гула Л. В. , вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дітей,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 просить визначити місце проживання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із нею за її місцем проживання, зареєстрованим у встановленому законом порядку.

Частиною 3 ст. 175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору. У разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Подана позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України з наступних підстав.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору в установлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Проте позивачкою до матеріалів справи не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» № 3674-VI від 8 липня 2011 року.

Відповідно до статті 1 цього Закону судовим збором є збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Пунктом 14 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір не справляється за подання заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб.

Частина 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» чітко розмежовує поняття «заява» та «позовна заява». Відтак такою не передбачено звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб.

Слід звернути увагу, що ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» містить перелік об`єктів, за які не справляється судовий збір, а стаття 5 перелік суб`єктів, які звільняються від сплати судового збору.

Так, зокрема, статтею 5 Закону України «Про судовий збір» установлено пільги щодо сплати судового збору, згідно з пунктом 7 частини першої якої від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.

Суд зазначає, що ч. 5 ст. 175 передбачено, що у разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

З цього приводу слід зазначити, що відповідні норми необхідно враховувати в системному зв`язку із ст. 56 ЦПК України, яка визначає участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно з нормами ч. 1 ст. 59 ЦПК України права, свободи та інтереси малолітніх осіб віком до чотирнадцяти років, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.

Таким чином, звертаючись до суду з позовом в інтересах малолітніх дітей, як позивачкою зазначено в позові, ОСОБА_1 діє як законний представник малолітніх в розумінні ч. 1 ст. 59 ЦПК України, а не як фізична особа, якій законом надано право звертатись до суду в інтересах інших осіб відповідно до ч. 1 ст. 56 ЦПК України.

Представництво інтересів іншої особи у суді не є абсолютною підставою для звільнення від сплати судового збору відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки закон не звільняє батьків, які звертаються в інтересах малолітньої (неповнолітньої) дитини, від сплати судового збору при зверненні до суду, за виключенням батьків дітей, підстави для яких для звільнення від сплати судового збору встановлені п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Аналіз вказаної норми дає підстави дійти висновку, що Закон не відносить малолітніх (неповнолітніх) дітей та батьків, які звертаються в їх інтересах, до категорії громадян, які звільняються від сплати судового збору.

Такий правовий висновок міститься в ухвалі Верховного Суду від 29.05.2019 в справі № 640/109/19, ухвалі Верховного Суду від 15.01.2018 в справі № 607/1046/17, постанові Верховного Суду від 13.06.2018 в справі № 367/5983/16-ц, ухвалі Верховного Суду від 22.11.2018 в справі № 754/16008/17.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, яка визначає критерії законності та обґрунтованості рішення, а також ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у відповідних судових рішеннях Верховного Суду.

За таких обставин, з урахуванням позовних вимог ОСОБА_1 повинна сплатити судовий збір за звернення до суду в частині вирішення позовних вимог про визначення місця проживання дітей.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції на момент подачі позову) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 2102 грн.

Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції на час вчинення процесуальної дії) за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2102х0,4=840,80).

Позивачка окремого клопотання про звільнення (відстрочення, зменшення), крім покликання в позові на ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору не заявляла. Документи, що підтверджують сплату ОСОБА_1 судового збору у встановлених порядку і розмірі при подачі позову останньою не надано.

Таким чином, позивачкою не сплачено судовий збір при зверненні до суду з позовом та, враховуючи характер спору, їй необхідно сплатити судовий збір у розмірі 840,80 гривень на наступний рахунок: отримувач коштів Стрийське УК /м. Стрий/ 22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37969195; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: 899998, рахунок отримувача - UA178999980313171206000013017; код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу - *;101;(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Стрийський міськрайонний суд Львівської області (назва суду, де розглядається справа).

На підтвердження сплати судового збору до суду необхідно надати оригінал квитанції про сплату судового збору або документи, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону.

Крім цього, вважаю за необхідне звернути увагу позивачки, що згідно зі ст. 160 Сімейного кодексу України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

За змістом ч.ч. 4, 5 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

В той же час, у порушення п. 5 ч. 3 ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України зміст позову не містить виклад обставин, якими позивачка обґрунтовує свої вимоги в цій частині, зокрема, не зазначено, чи існує спір між сторонами про визначення місця проживання дитини, чи сторони дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати їх малолітня дитина, чи зверталася позивачка до відповідного органу з питанням визначення місця проживання дитини та чи розглядалось таке питання відповідним органом із винесенням письмового висновку про доцільність визначення місця проживання дитини з одним із батьків.

Крім того, під час вирішення питання про визначення місця проживання дитини, у разі спору між сторонами, позивачка до заяви про визначення місця проживання дитини повинна надати висновок органу опіки та піклування про доцільність проживання дитини з одним із батьків, характеристики з місця проживання, роботи, місця навчання дитини (гуртків), медичні довідки (судом обов`язково враховується стан здоров`я як батьків, так і дитини), довідки про доходи (інші документи, які підтверджують матеріальне становище заявника), акти обстеження житлово-побутових умов, документи, що підтверджують право власності на житло.

Крім того, при розгляді судом спору про визначення місця проживання дитини обов`язковою є участь органу опіки та піклування, однак позивачкою у позовній заяві не визначено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, відповідний орган опіки та піклування.

Вказані обставини є перешкодою для відкриття провадження в цивільній справі.

Вважаю, що за таких обставин позовну заяву слід залишити без руху і надати позивачці термін для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 175-177, 185, 260, 261, 353 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дітей залишити без руху і надати позивачці термін для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі невиконання вимог даної ухвали позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачці.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л.В.Гула