Вирок № 89893790, 17.06.2020, Галицький районний суд м. Львова

В И Р О К

Іменем України

17.06.2020 м.Львів

Галицький районний суд міста Львова

в складі:

головуючого судді Радченка В.Є.,

при секретарях Домашовець М.Ф,

Сидорак М.А.,Собко В., Кузьмич В.

з участю:

прокурора Максимціва Б.Б.,

обвинуваченого ОСОБА_1

захисників Лебедєва В.В., Шестакова В.Ю.

потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження №12012150050000073 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ніжина, Чернігівської області, громадянина України, українця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого;

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.186, ч.1 ст.187, ст.353 КК України,

ВСТАНОВИВ:

23.08.2006 року, приблизно о 14 год. 00 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи в парку імені Івана Франка, що по АДРЕСА_3 , маючи умисел на викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, усвідомлюючи що згідно наказу т.в.о. начальника відділу Державної служби охорони при УМВС України у Волинській області від 04.08.2006 №76 о/с його звільнено з органів внутрішніх справ, представившись працівником Галицького РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області, пред`явивши службове посвідчення працівника правоохоронного органу серії УВП № НОМЕР_1 , відкрито викрав у ОСОБА_2 велосипед марки «AMTMirageArdis», після чого з місця події втік, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на суму 1650 грн.

Крім цього, 26.08.2006, приблизно о 23 год. 30 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи неподалік ринку «Добробут», що на вул. Стара, 3 у м. Львові, маючи умисел на викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, усвідомлюючи що згідно наказу т.в.о. начальника відділу Державної служби охорони при УМВС України у Волинській області від 04.08.2006 №76 о/с його звільнено з органів внутрішніх справ, представившись працівником Галицького РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області, пред`явивши службове посвідчення працівника правоохоронного органу серії УВП № НОМЕР_1 , вчинив напад на ОСОБА_3 , погрожуючи предметом, схожим на пістолет, заволодів його мобільним телефоном марки «Nokia 1100» вартістю 400 грн., з 2 сім-картками мобільного оператора «Київстар» вартістю 25 грн. кожна, на рахунку яких було 25 грн., чим спричинив потерпілому матеріальної шкоди на загальну суму 475 грн.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні вини у інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях не визнав Відмовився давати показання.

Не дивлячись на невизнання обвинуваченим вини у інкримінованих йому злочинах, винуватість ОСОБА_1 у визначеному судом у цьому вироку обсязі повністю підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів. Зокрема:

- показаннями допитаного в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_2 , який суду показав, що в серпні 2006 року він катався на велосипеді у м. Львові. Підійшов чоловік та пред`явив посвідчення працівника міліції. Це був обвинувачений ОСОБА_1 , який повідомив, що в якогось малого хлопчика вкрали велосипед, що схожий з велосипедом потерпілого. ОСОБА_1 запропонував подивитись велосипед, узяв його та поїхав. Погроз з боку обвинуваченого не було. Потерпілий повідомив, що даний велосипед купляв 1-2 роки до крадіжки. В паспорті велосипеда була зазначена ціна 1650 грн. Пізніше велосипед потерпілому повернули працівники міліції ;

- показаннями допитаного в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_3 , який суду показав, що 26.08.2006 року близько 23 години в центрі міста Львова до нього підійшов невідомий раніше чоловік, який пред`явив йому посвідчення працівника Галицького районного відділу поліції. Це був обвинувачений ОСОБА_1 , який був одягнутий в цивільний одяг. Тоді ОСОБА_1 сказав потерпілому, що він порушив громадський порядок. Погрожуючи предметом, схожим на пістолет, забрав у потерпілого телефон з двома сім картами. Потерпілий повідомив, що він відчував загрозу життю. Шкода потерпілому не відшкодована. Спричинена шкода складається з вартості викрадених речей: телефону Nokia1100 - 400 грн., 2 сім карток - по 25 грн. за кожну та коштів на рахунку в розмірі 25 грн.

- заявою ОСОБА_4 , до Галицького ЛМУ УМВС України у Львівській області від 28.08.2006 року про вчинення щодо його неповнолітнього сина ОСОБА_2 неправомірних дій;

- заявою ОСОБА_3 до Галицького ВП ГУ НП у Львівській області від 28.08.2006 року про вчинення щодо нього неправомірних дій;

- протоколом вилучення від 28.08.2006 року, згідно з яким у ОСОБА_1 вилучено паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_5 , два пакети оператора мобільного зв`язку «лайф», іграшковий пістолет чорного кольору, жетон від камери зберігання, гільзу, службове посвідчення на ім`я ОСОБА_1 ,велосипед гірський срібного кольору з написом «MirageAMT», колеса червоні з чорними вставками, мобільний телефон Siemens;

- постановою про визнання та прилучення до справи речових докізів від 29.08.2006 року, відповідно до якої паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_5 , іграшковий пістолет чорного кольору, службове посвідчення на ім`я ОСОБА_1 , велосипед гірський срібного кольору з написом «MirageAMT», колеса червоні з чорними вставками визнано речовими доказами по справі;

- протоколом огляду речових доказів від 29.08.2006 року, згідно з яким проведено огляд предметів, вилучених протоколом вилучення від 28.08.2006 року;

- протоколом предявлення предметів до впізнання від 29.08.2006 року, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_2 заявив, що впізнає велосипед під номером 3 по кольору, по формі, по марці велосипеду, по гальмах, по спортивному керму;

- копією посвідчення, в якому зазначено, що ОСОБА_1 перебуває на посаді командира взводу. Посвідчення видане заст.начальника УМВС України 16.02.2005 року та дійсне до 16.02.2009 року;

- довідкою, якою відображено періоди проходження ОСОБА_1 служби в органах внутрішніх справ;

- копією витягу з протоколу №51 засідання кадрової комісії відділу ДСЛ при УМВС України у Волинській області від 04.08.2006 р., згідно з яким старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1 звільнено з оргнаів внутрішніх справ;

- копією витягу з наказу №76 о/с від 04.08.2006 року по особовому складу, відповідно до якого старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1 , командира взводу міліції Нововолинського міжрайонного відділення ДСО відділу ДСО при УМВС України у Волинській області, 04.08.2006 року звільнено з органів МВС, у запас Збройних Сил, за порушення дисципліни (за п.64 «є»).

Проаналізувавши та оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає, що всі вищезазначені докази є належними, допустимими та достовірними. Ці докази є достатніми, оскільки, як окремо, так і в сукупності, у повній мірі доводять винуватість ОСОБА_1 у визначеному судом у цьому вироку обсязі.

Вчинення відкритого викрадення чужого майна обвинуваченим доводиться показаннями потерпілого ОСОБА_2 , які є послідовними, не мають суперечностей та узгоджуються з іншими доказами. Вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного з погрозою застосування насильства небезпечного для життя чи здоров`я особи обвинуваченим доводиться показаннями потерпілого ОСОБА_3 , які є послідовними, не мають суперечностей та узгоджуються з іншими доказами. Пред`явлення обвинуваченим службовового посвідчення працівника правоохоронного органу потерпілим, поєднаного із вчиненням грабежу та розбою доводиться показаннями потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які є послідовними, не мають суперечностей та узгоджуються з іншими доказами.

Вирішуючи питання щодо кваліфікації дій обвинуваченого, суд вважає, що органами досудового розслідування правильно кваліфіковані його дії:

- по епізоду викрадення 23.08.2006 року у ОСОБА_2 велосипеду марки «AMTMirageArdis» – за ч. 1 ст. 186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж).

- по епізоду вчинення 26.08.2006 року нападу на ОСОБА_3 , погрожуючи предметом, схожим на пістолет, та заволодіння речами потерпілого: мобільним телефоном марки «Nokia 1100, 2 сім-картками мобільного оператора «Київстар» та грошей на рахунку – за ч. 1 ст. 187 КК України, тобто напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства небезпечного для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій);

- по епізодам пред`явлення службовового посвідчення працівника правоохоронного органу серії УВП № НОМЕР_1 потерпілому ОСОБА_2 , поєднаного із вчиненням грабежу та потерпілому ОСОБА_3 , поєднаного із вчиненням розбою – за ст. 353 КК України (в редакції КК України станом на 12.05.2006 року), тобто самовільне присвоєння владних повноважень поєднане із вчиненням будь-яких суспільно небезпечних діянь. При цьому суд враховує, що станом на момент вчинення злочинів ст. 353 КК України перебувала в такій редакції: «самовільне присвоєння владних повноважень або звання службової особи, поєднане із вчиненням будь-яких суспільно небезпечних діянь карається штрафом до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років».

Ч.1 ст. 5 КК України передбачено, що закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

При призначенні покарань обвинуваченому суд виходить із загальних принципів призначення покарання, що передбачені ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, наявність чи відсутність обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання.

Суд враховує, тяжкість скоєних ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, з яких злочин, передбачений ст.353 КК України відносяться до злочину невеликої тяжкості, злочин, передбачений ч.1 ст.186 КК України – середньої тяжкості, передбачений ч.1 ст.187 КК України – тяжким.

ОСОБА_1 раніше не судимий, характеризується посередньо. На обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин не встановлено.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що для виправлення обвинуваченого і для попередження вчинення нових кримінальних правопорушень у майбутньому буде справедливим та достатнім обрати йому покарання за ст. 353 КК України – у виді арешту, за ч. 1 ст. 186,ч. 1 ст. 187 КК України – у виді позбавлення волі.

Кримінальне правопорушення, передбачене ст. 353 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , відповідно до ст. 12 КК України віднесене до злочинів невеликої тяжкості.

З обвинувального акту вбачається, що з моменту вчинення інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, тобто з серпня 2006 р., минуло більше тринадцяти років. При цьому він більше трьох останіх років не перебував в розшуці.

Згідно з п. 8 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» від 23.12.2005 р. № 12, особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого. Відповідно до ст. 11-1 КПК України таке звільнення є обов`язковим, за винятком випадку застосування давності, передбаченого ч. 4 ст. 49 КК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 74 КК України особа може бути звільнена від покарання на підставах, передбачених ст. 49 КК України.

Таким чином, є всі законні підстави для звільнення обвинуваченого від покарання за ст. 353 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

Враховуючи тяжкість злочинів, дані, які характеризують ОСОБА_1 , суд вважає можливим визначити обвинуваченому остаточне покарання відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань.

Цивільний позов у провадженні заявлений не був, процесуальні витрати відсутні.

Долю речових доказів необхідно вирішити згідно з вимогами ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368- 371, 374 КПК України, суд,-

З А С У Д И В:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.186, ч.1 ст.187, ст.353 КК України.

Призначити ОСОБА_1 покарання за ст. 353 КК України у виді трьох місяців арешту.

На підставі ст.ст. 49, 74 КК України звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 353 у зв`язку із закінченням строків давності.

Призначити ОСОБА_1 покарання за ч. 1 ст. 186 КК у виді одного року позбавлення волі.

Призначити ОСОБА_1 покарання за ч. 1 ст. 187 КК України у виді трьох років позбавлення волі.

Призначити ОСОБА_1 остаточне покарання відповідно до ч. 1 ст. 70, України за сукупністю вищезазначених злочинів, передбачених ч. 1 ст. 186 КК України та ч. 1 ст. 187 КК України шляхом шляхом часткового складання призначених покарань, у виді чотирьох років позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_1 не обирати.

Після набрання вироком законної сили речовий доказ гірський велосипед сірого кольору, на якому міститься напис «MirageAMT», колеса червоні з чорними вставками, що знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_2 – залишити йому за належністю.

Долю речових доказів - паспорту громадянина України, виданого на ім`я ОСОБА_5 , іграшкового пістолету в корпусі чорного кольору із написом «YESMENG MODEL Y.S.213, службового посвідчення УВП № НОМЕР_1 , виданого на ім`я ОСОБА_1 , що зберігалися в камері схову Галицького ВП ГУ НП у Львівській області – не вирішувати, оскільки такі речові докази знищенні.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд міста Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя В.Є.Радченко