Рішення № 8989197, 19.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/73319.03.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Данко-Базальт» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будліга»

про стягнення заборгованості

                                                                                           Суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: Новицький В.В. (довіреність від 05.03.2010р.);

від відповідача: не з’явились;

У судовому засіданні, за згодою представника позивача у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Данко-Базальт»(надалі ТОВ «Данко Базальт», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будліга»(надалі ТОВ «Будліга», відповідач) основного боргу 225116, 80 грн., процентів 71559, 28 грн., пені 34040, 05 грн., інфляційних збитків 24763, 14 грн., 3% річних 6361, 84 грн..

В ході розгляду справи позивачем, згідно з представленим на вимоги суду обґрунтуванням розрахунку пені, позивач зменшив позовні вимоги щодо стягнення пені на 3734, 18 грн..

Зазначена заява свідчить про нову ціну позову з якої і підлягає вирішенню спір у даній справі, і як про те зазначено у п. 6 Листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008р., № 01-8/482 факт зменшення ціни позову обов'язково відображається господарським судом в описовій частині рішення зі справи; при цьому будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконані зобов’язання щодо сплати боргу який виник для відповідача з договору № 2-01/09 про заміну боржника у зобов’язанні у зв’язку з переведенням боргу за договором № 6/08 від 03.11.2008р., що укладався між ТОВ «Стелінг»та ТОВ «Данко Індастрі». Право вимоги щодо оплати товару отриманого ТОВ «Стелінг»від ТОВ «Данко Індастрі»до позивача перейшло на підставі договору уступки права вимоги № 73/09 від 13.10.2009р., про необхідність погашення заборгованості на користь ТОВ «Данко Базальт»відповідачу було надіслано повідомлення. У зв’язку з наявною заборгованістю відповідача в сумі 225116, 80 грн., з посиланням на положення Цивільного кодексу України позивач просить стягнути вказану суму боргу в судовому порядку заявивши до стягнення нараховані суми інфляційних збитків, 3% річних, процентів за користування чужими коштами та пені.

Під час розгляду справи суд не знайшов підстав для забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача, як того просив позивач у позовній заяві, а заявлене клопотання судом відхилено через наступне.

Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006р. № 01-8/2776 “Про деякі питання практики забезпечення позову” у випадку звернення до суду з клопотанням про забезпечення позову заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог передбачених ст. 33 ГПК України, обов’язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов’язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Позивачем не було наведено суду жодних підстав, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів, не наведено суду належних доказів, також з матеріалів справи судом не встановлено обставин, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (довідка станом на 09.02.2010р. наявна у матеріалах справи).

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвала суду про порушення провадження у справі, що надсилалась за адресою вказаною у довідці була повернута поштовим відділенням з відміткою про незнаходження товариства за вказаною адресою.

У п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8/1228 зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Провадження у справі порушено ухвалою від 13.01.2010р., що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, враховуючи пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

03 листопада 2008р. між ТОВ «Данко Індастріз»та ТОВ «Стелінг»укладено договір про порядок та умови просування на ринок продукції № 6/08 за яким (п. 1.2) в порядку та на умовах передбачених договором, продавець (ТОВ «Данко Індастріз») зобов’язувався передати у власність (поставити) покупця (ТОВ «Стелінг»), а покупець зобов’язувався прийняти і оплатити у відповідності з умовами договору теплоізоляційні матеріали.

Так, до матеріалів справи позивачем додані видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, що підтверджують поставку товару ТОВ «Данко Індастріз» на користь ТОВ «Стелінг», виставлені на оплату рахунки та довіреності про отримання зазначеної продукції.

Порядок розрахунків за договором сторонами погоджено у розділі 6 згідно з п. 6.1 якого, покупець зобов’язаний був шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця оплатити кожну партію продукції протягом 14 календарних днів з дати її поставки покупцю.

Свої зобовязання по оплаті поставленої продукції ТОВ «Стелінг»на умовах встановлених договором та у погоджені строки виконаними не були, а складеним між сторонами актом звірки станом на 31.12.2008р. підтверджено наявність заборгованості ТОВ «Стелінг»перед ТОВ «Данко Індастріз»в сумі 230116, 80 грн..

30 січня 2009р. між ТОВ «Стелінг», ТОВ «Будліга»та ТОВ «Данко Індастріз»укладено договір № 2-01/09 про заміну боржника у зобов’язанні (переведення боргу) за яким в порядку та на умовах, визначених договором, первісний боржник (ТОВ «Стелінг») переводить свої обов’язки (в тому числі борг) за договором № 6/08 від 03.11.2008р. (з наступними змінами і доповненнями), укладеним між первісним боржником та кредитором, а новий боржник (ТОВ «Будліга») приймає на себе зобов’язання за договором.

Як про те визначено у договорі (п. 1.2) кредитор не заперечує проти заміни первісного боржника у зобов’язанні, що виникло із основного договору, іншою особою (новим боржником) і підписуючи зі свого боку договір надає свою згоду на таку заміну в порядку та на умовах визначених договором.

Згідно з п. 2.1, 3.1.1 новий боржник (ТОВ «Будліга») прийняв на себе зобов’язання, що випливають із умов основного договору: сплати кредитору суми заборгованості за фактично відвантажений товар у розмірі 230116, 80 грн.; зобов’язувався виконувати зобов’язання первісного боржника перед кредитором відповідно до умов основного договору (№ 6/08 від 03.11.2008р.).

Новим боржником заборгованість перед ТОВ «Данко Індастріз»в сумі, що передана за договором про заміну боржника у зобов’язанні № 2-01/09 від 30.01.2009р. погашена не була, доказів зворотнього суду не представлено, а за договором уступки права вимоги № 73/09 від 13.10.2009р. ТОВ «Данко Індастрі»уступило, а новий кредитор –ТОВ «Данко Базальт»прийняв на себе право вимоги належне первісному кредитору та став кредитором по договору поставки від 03.11.2008р. № 6/08, що укладений між первісним кредитором (ТОВ «Данко Індастріз») і ТОВ «Стелінг», який перевів борг ТОВ «Будліга»у відповідності з договором переводу боргу від 30.01.2009р. № 2-01/09.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною другою статті 712 ЦК України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару. Договір є обов'язковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.

Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З урахуванням положень п.6.1 Договору № 6/08 від 03.11.2008р. строк виконання зобов'язань щодо оплати товару переданого згідно видаткових накладних перелік яких наведено у позовній заяві, станом на час вирішення спору є таким, що настав. Розрахунок мав бути здійснений відповідачем протягом 14 днів з моменту поставки товару.

Дати отримання ТОВ «Стелінг»видаткових накладних, що підтверджують поставку товару в межах договору проставлені на вказаних видаткових накладних, зазначені у виставлених на оплату рахунках, відповідно виходячи з указаних дат визначено строки настання виконання зобов’язань по оплаті поставленого товару.

Строк виконання зобов’язань по оплаті поставленого товару в межах договору № 6/08 від 03.11.2008р. за накладними від 03.11.2008р. № 8, від 11.11.2008р. № 16, від 13.11.2008р. № 20, 21, 22, від 14.11.2008р. № 24, № 25 є таким, що настав та у зв’язку з непогашенням у повному обсязі боргу що виник, право вимоги грошових коштів в сумі 225116, 80 грн. було відступлене ТОВ «Данко Базальт»на підставі договору від 13.10.2009р.. Повідомлення про відступлення права вимоги за договором було надіслане ТОВ «Будліга» за вих. 378-П від 13.10.2009р., як про те зазначено у поясненнях наданих на вимоги суду, простим листом, що за твердженням позивача є цілком законним і не підлягає сумніву.

Натомість суд жодним чином не заперечує та не заперечував, законність надіслання повідомлення простим листом, а відзначає про відсутність підстав вважати доведений зазначений факт перед судом належними доказами, і саме звернення позивача з позовом до суду покладає на нього зазначений обов’язок (ст. 33 ГПК України).

          В силу положень ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи, що факт отримання ТОВ «Будліга»повідомлення про відступлення права вимоги, останнім не спростовано, а жодних доказів виконання зобов’язання по сплаті боргу за договором № 6/08 від 03.11.2008р. в сумі 225116, 80 грн. як на користь нового кредитора, так і на користь первісного кредитора (ТОВ «Данко Індастрі») на вимоги суду (ухвали від 13.01.2010р., 19.02.2010р.) не надано суд задовольняє вимоги позивача про стягнення суми основного боргу в розмірі 225116, 80 грн..

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Згідно п. 8.1 Договору № 6/08 від 03.11.2008р. за несвоєчасне внесення покупцем грошових коштів за поставлену продукцію, він сплачує продавцю пеню за кожний календарний день прострочки оплати в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який стягується пеня, від вартості неоплаченої продукції.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Сума пені, що підлягає стягненню з відповідача розрахована позивачем по кожній накладній з урахуванням строку настання платежу та частково здійсненою оплатою боргу, за обліковими ставками встановленими Постановою НБУ № 107 від 21.04.2008р., листом НБУ від 16.02.2009р. № 14-011/778-2395 (12% в періоді нарахування пені по 15.06.2009р.), Постановою НБУ від 12.06.2009р. № 343 (11% в періоді з 15.06.2009р.), Постановою НБУ від 10.08.2009р. № 468 (10, 25%), - в межах строку встановленого законом (не більше ніж за 6 місяців) та складає 30305, 87 грн. (розрахунок суми пені із зазначенням періоду прострочення є додатком до позовної заяви та приймається судом з врахуванням наданого на вимоги суду, обґрунтування розрахунку пені за вих. 527 від 09.02.2010р.).

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене та наявність у відповідному періоді заборгованості у відповідача перед позивачем, суд погоджується з розрахунком суми інфляційних збитків у розмірі 24763, 14 грн. здійсненого з урахуванням виникнення строку оплати (періоду прострочення), та з розрахунком 3% річних у розмірі 6361, 84 грн. наданими позивачем і вважає такі обгрунтованими.

В силу положень частини 3 ст. 692 ЦК України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Статтею 536 Цивільного кодексу України передбачений обов’язок боржника сплачувати проценти за користування чужими грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Договором № 6/08 від 03.11.2008р. (п. 6.5) передбачено, що у випадку, якщо покупець порушить строк для оплати поставленої партії продукції більше ніж на 3 календарних дні, він зобов’язаний сплатити продавцю проценти за користування чужими грошовими коштами, передбачені ст. 536 ГК України, в розмірі 30% річних від простроченої суми за кожний день користування чужими грошовими коштами, відповідно нарахована сума відсотків у вказаному розмірі (30%) складає 71559, 28 грн. та підлягає стягненню з відповідача.

Факт прострочення виконання зобов’язань щодо оплати товару по договору № 6/08 від 03.11.2008р. підтверджується матеріалами справи, доказів здійснення розрахунків у відповідності з положеннями та у строки встановлені договором суду не представлено, у зв’язку з чим позов підлягає задоволенню.

Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 3581, 06 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будліга» (юрид. адреса: 02099, м. Київ, вул. Бориспільська 9, корпус 61, п/р 26001052706323 у ПФ КБ «Приватбанк»МФО 300711, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 35426260) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Данко-Базальт»(юрид. адреса: 87200, Донецька обл., смт. Старобешеве, вул. Степова 74, р/р 26007002306000 в ЗАТ «Донгорбанк», МФО 334970, ідент. код 35062076) 225116, 80 грн. (двісті двадцять п’ять тисяч сто шістнадцять гривень 80 копійок) основного боргу, 71559, 28 грн. (сімдесят одну тисячу п’ятсот п’ятдесят дев’ять гривень 28 копійок) процентів за користування чужими коштами, 30305, 87 грн. (тридцять тисяч триста п’ять гривень 87 копійок) пені, 24763, 14 грн. (двадцять чотири тисячі сімсот шістдесят три гривні 14 копійок) інфляційних збитків, 6361, 84 грн. (шість тисяч триста шістдесят одну гривню 84 копійки) 3% річних, 3581, 06 грн. (три тисячі п’ятсот вісімдесят одну гривню 06 копійок) витрат по сплаті державного мита та 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                   Р.І. Самсін

дата підписання рішення 23.03.2010