Рішення № 89891799, 29.05.2020, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/14425/18

Провадження № 2/234/74/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2020 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області

у складі: головуючого судді Сухоручко Ю.О.,

при секретарі Харькової Т.С.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача Захарова М.І.,

справа №234/14425/18, провадження № 2/234/74/20

розглянувши в судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом

ОСОБА_2 (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 )

до

Публічного Акціонерного Товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» (юридична адреса: вул. Грушевського, 1д м. Київ 01001, адреса для кореспонденції: вул. Набережна Перемоги, 50 м. Дніпро, 49094),

про стягнення безпідставно списаних грошових коштів, визнання кредитних договорів недійсними, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до Краматорського міського суду Донецької області з позовом до Публічного Акціонерного Товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» (далі – ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення безпідставно списаних коштів, та визнання кредитних договорів недійсними.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що з відповідачем він уклав договори на відкриття та обслуговування карткових рахунків: № НОМЕР_1 (угода № SAMDNWFC00002208033 від 04.03.2014 р. у гривні з кредитним лімітом у 18000 грн.); № НОМЕР_2 (угода № SAMDNWFC00016249813 від 03.04.2015 р. у гривні з кредитним лімітом у 0 грн.); № НОМЕР_3 (угода № SAMDNWFC00018032967 від 19.06.2015 р. у доларах США з кредитним лімітом у 0 грн.) За цими договорами він отримав від відповідача відповідні електроні платіжні засоби (картки) та ПІН – коди до них.

Вночі, з 12 на 13 липня 2018 р. з зазначених карткових рахунків було безпідставно списано відповідачем 28902,60 грн. та 134,87 доларів США, про що йому стало відомо приблизно о 8.30 год. 13.07.2018 р. з смс - повідомлень, які надійшли йому від відповідача.

З карткового рахунку № НОМЕР_1 було безпідставно списано 6776,04 грн. власних коштів та 15588,06 грн. кредитних коштів, з карткового рахунку № НОМЕР_2 – 6538,5 грн.; з карткового рахунку № НОМЕР_3 – 134,87 доларів США.

В той же день він зателефонував до відповідача на «гарячу лінію» та повідомив про несанкціоноване списання грошових коштів з рахунків та вимагав заблокувати картки. Крім того, він негайно звернувся до Мангушського відділу поліції із заявою про злочин, де її було зареєстровано та відомості були внесені до ЄРДР № 12018050710000327 від 13.07.2018 р. за ч.1 ст. 185 КК України.

Після повідомлення відповідача про несанкціоноване списання коштів з його рахунків, від відповідача надійшло смс – повідомлення про отримання грошових коштів з його карток у банкоматі, який знаходиться у м. Кривий Ріг (магазин Зелений Світ): по договору № 180071316205339 від 13.07.2018 р., з кредитом у 4000 грн. видано готівкою 4000 грн., нарахована та стягнута комісія у сумі 136,64 грн.; по договору № 18071316205281 від 13.07.2018 р., з кредитом у 15000 грн. видано готівкою 13500 грн., нарахована та стягнута комісія у сумі 514,4 грн.

Він повторно звернувся до відповідача із заявою, що він не надавав згоди на укладення цих кредитних договорів та що грошових коштів він не отримував, цю заяву було зареєстровано за № 12493055 від 13.07.2018 р.

01.08.2018 р. та 23.08.2018р. він повторно звертався до відповідача про повернення на його рахунки безпідставно списаних коштів, але відповідач листом від 05.09.2018 р. відповів відмовою.

Крім того, 13.08.2018 р. по кредитному договору № 180071316205339 від 13.07.2018 р. було погашено кредит у сумі 400 грн., нарахована та стягнута комісія у сумі 136 грн., а за кредитним договором № 18071316205281 від 13.07.2018 р. погашено кредит у сумі 1500 грн., стягнута комісія у сумі 514,4 грн. за рахунок його коштів.

Всього відповідачем безпідставно було списано з його рахунків грошових коштів на суму 48553,64 грн. та 134,87 доларів США.

Електронні платіжні засоби (картки), ПІН – коди та іншу особисту інформацію він не втрачав, нікому не передавав та не повідомляв. Картки, телефон, за допомогою якого він зв`язувався із відповідачем, знаходились у нього і під час здійснення платіжних операцій фізично не пред`являлись і не використовувались ним. Просив стягнути з відповідача безпідставно списані грошові кошти у сумі 48553,64 грн. та 134,87 доларів США; визнати кредитні договори №180071316205339 від 13.07.2018 р. та № 18071316205281 від 13.07.2018 р., укладені від його імені з відповідачем недійсними. 08.11.2018 р. позивачем була подана заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій він просив стягнути з відповідача безпідставно списані грошові кошти у сумі 51332,68 грн. та 134,87 доларів США. 08.07.2019 р. позивачем була подана заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій він просив стягнути з відповідача безпідставно списані грошові кошти у сумі 61741,97 грн. та 134,87 доларів США.

15.02.2019 р. представник відповідача подав відзив на позов, в якому зазначив, що позовні вимоги не визнає в повному обсязі, оскільки підписавши анкету – заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг від 31.10.2011 р., позивач тим самим уклав договір приєднання, він погодився на укладення договору з відповідачем та з Умовами і правилами надання банківських послуг ПАТ КБ «ПриватБанк», які розміщені н офіційному сайті відповідача, а також зобов`язався регулярно ознайомлюватись з їх змінами. З копії анкети – заяви позивача вбачається, що останній висловив свою згоду про укладення договору шляхом отримання кредитної картки «Універсальна» та особистим підписом засвідчив, що «Я ознайомився і згоден з Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які були мені представлені для ознайомлення в письмовому вигляді. Своїм підписом я підтверджую факт отримання повної інформації про умови кредитування в ПриватБанку, а також його місцезнаходження». Відповідно до умов договору позивач ОСОБА_2 отримав електронні платіжні картки № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 . З наданих позивачем виписок по картрахункам прослідковується користування грошима, отримання коштів через банкомат, здійснення розрахунків через термінали в касах магазинів та здійснення безготівкових операцій в мережі Інтернет. Відповідно до проведеної перевірки за заявами позивача від 08.08.2018 р. та 23.08.2018 р. встановлено, що кошти з карт були зняті на Інтернет сайтах, а також здійснені інші операції х введенням секретних даних карти і смс – паролів. Переказ коштів можливо здійснити лише за допомогою використання фінансового номеру та іншої особистої інформації (даних по карті, ПІН коду, паролів входу у Приват24). Відповідно до п.1.1.2.1.12 Умов, клієнт зобов`язується вживати заходів щодо запобігання втрати (викраденню) карток, стікера ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (персонального ідентифікаційного номера) або інформації, нанесеної на картку і магнітну смугу, або їхньому незаконному використанню.

Пунктом 1.1.5.5. Умов передбачено, що Банк не несе відповідальності у випадку, коли інформація про рахунки клієнта, карту, контрольну інформацію клієнта, відправленому в смс – повідомленні ПІН – коді, ідентифікаторі користувача, паролях системи Приват24 або проведених клієнтом операціях стане відомо іншим особам внаслідок несумлінного виконання клієнтом умов їхнього зберігання і використання та/або прослуховування або перехоплення інформації у каналах зв`язку під час використання цих каналів. Відповідно до п.п. 6.7, 6.8 Положення «Про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням», емітент у разі здійснення недозволеної або некоректно виконаної платіжної операції, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися або які були виконані некоректно, негайно відшкодовує платнику суму такої операції та, за необхідності, відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльності сприяв втраті, незаконному використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Підстав для повернення коштів і списання нарахованих згідно умов договору відсотків за користування кредитним лімітом відсутні.

Щодо повернутих коштів зазначив, що відповідно до п.1.1.3.1.2.1 Умов і правил надання банківських послуг передбачено, що у разі виявлення Банком операцій, проведених з порушенням правил платіжних систем (Master Card, VISA та ін.), банк має право на ведення претензійної роботи від імені клієнта з метою оскарження таких операцій. Згідно цієї умови банком було сформовано відповідні претензії і частину коштів клієнту було повернуто. Оскільки порушення банком умов кредитного договору не вбачається, просив в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовну заяву та показав, що позивач є приватним підприємцем, постійно користується цими рахунками, на рахунках № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 знаходились особисті гроші позивача. Кому стали відомі дані про ПІН – коди карток позивача йому невідомо, доступ до фінансового номеру телефону є тільки у позивача, ПІН – коди карток він нікому не повідомляв та не губив, вважає, що не пов`язано із недосконалою системою безпеки Приват24, захисна система не відповідає стандартам. 12 - 13.07.2018 р., коли були безпідставно списані кошти, позивач знаходився в Мангушському районі Донецької області, гроші були зняті у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області. Представник відповідача не надав доказів про ідентифікацію позивача, надання згоди позивачем на укладення двох кредитних договорів. Просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав відзив на позовну заяву та показав, що робити операції без картки можливо за допомогою особистого мобільного телефону, ПІН – коду та паролю. Пароль надсилається на мобільний номер телефону клієнта. Такі дані зберігаються тільки у клієнта, без цих даних неможливо здійснити операції. Вважає, що ці персональні дані стали відомими іншим особам з вини позивача. Під час звернення до відповідача з вимогою повернути безпідставно списані кошти, позивач не просив заблокувати рахунки. Відомості про незаконне списання коштів 12-13.07.2018 з рахунків позивача були внесені до ЄРДР, проводяться слідчі дії. За даним фактом банком була проведена службова перевірка, відповідно до якої вини банка встановлено не було. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 17.09.2018 р. була задоволена заява позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову, постановлено заборонити відповідачу списувати з рахунків № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 , відкритих на ім`я ОСОБА_2 , грошові кошти для погашення кредитів та комісії за кредитними договорами № НОМЕР_7 та № 18071316205281 від 13.07.2018 р.

Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 05.10.2018 року провадження по справі було відкрито в порядку загального позовного провадження.

РОЗГЛЯНУВШИ МАТЕРІАЛИ ЦИВІЛЬНОЇ СПРАВИ, СУД ВСТАНОВИВ:

Повно та всебічно дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, суд прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено та не оспорюється сторонами, що між позивачем ОСОБА_2 та відповідачем ПАТ КБ «ПриватБанк» були укладені договори на відкриття та обслуговування карткових рахунків № НОМЕР_1 (угода № SAMDNWFC00002208033 від 04.03.2014 р. у гривні з кредитним лімітом у 18000 грн.); № НОМЕР_2 (угода № SAMDNWFC00016249813 від 03.04.2015 р. у гривні з кредитним лімітом у 0 грн.); № НОМЕР_3 (угода № SAMDNWFC00018032967 від 19.06.2015 р. у доларах США з кредитним лімітом у 0 грн.) За цими договорами позивач отримав від відповідача відповідні електроні платіжні засоби (картки) та ПІН – коди до них.

Грошовими коштами, які перебували на вказаних банківських рахунках позивач користувався та користується, що підтверджується виписками про рух грошових коштів з банківських рахунків (а.с. 11, 97-127)

Приблизно о 08.30 год. 13.07.2018 р. позивач побачив смс – повідомлення, які йому були надіслані вночі від відповідача, в яких зазначалось, що з зазначених карток позивача були списані грошові кошти, а саме: з картки № НОМЕР_1 було списано 6776,04 грн. власних коштів та 15588,06 грн. кредитних коштів, з карткового рахунку № НОМЕР_2 – 6538,5 грн.; з карткового рахунку № НОМЕР_3 – 134,87 доларів США, що підтверджується виписками про рух коштів з банківських рахунків, а всього 28902, 6 грн. та 134, 87 доларів США . (а.с. 3, 9-10, 152-155)

В цей же день, 13.07.2018 р., позивач ОСОБА_2 , зателефонувавши на «гарячу лінію» ПАТ КБ «ПриватБанк», повідомив про списання з його карток грошових коштів, на яке він згоду не давав та сам ці гроші з карток не отримував, що не заперечувалось представником відповідача.

Крім того, 13.07.2018 р. позивач ОСОБА_2 звернувся до Мангушського ВП ГУ НП в Донецькій області, оскільки на той час перебував у Першотравнему районі Донецької області, із заявою про вчинення злочину, відомості про яке були внесені до Єдиного реєстру кримінальних проваджень № 12018050710000327 від 13.07.2018 р. за ч. 1 ст. 185 КК України, що підтверджується листами керівника Маріупольської місцевої прокуратури №1 від 23.08.2018 р. та т.в.о. начальника слідчого відділення Мангушського відділення поліції ГУ НП в Донецькій області від 27.05.2019 р. (а.с. 14, 141)

У відповіді від 05.09.2018 р., наданої відповідачем на заяви позивача від 01.08.2018 р. та 23.08.2018 р. щодо повернення коштів та зупинення нарахування відсотків за кредитними договорами, повідомлено, що банк не може повернути кошти, оскільки операції по картці можливо було здійснити лише за допомогою використання його фінансового телефону та іншої особистої інформації. Відповідно до п.1.1.2.1.12, 1.1.5.30, 1.1.5.14, 1.1.5.5. Умов клієнт зобов`язується вживати заходів щодо зберігання втрати (викраденню карток, ПІНа (персонального ідентифікаційного номера) або інформації, нанесеної на картку і магнітну смугу, або їхньому незаконному використанню. Банк не несе відповідальності перед власником картки за всі операції, у випадку передачі мобільного телефону або сім – картки третім особам. Клієнт несе відповідальність за всі операції, що проводяться в підрозділах Банку, через пристрої самообслуговування, систему MobileBanking, систему Приват24з використанням передбачених Умовами засобів його ідентифікації і аутентифікації (введення імені користувача і пароля). Банк не несе відповідальність у випадку, якщо інформація про рахунки Клієнта, Карту, контрольну інформацію клієнта, відправленому в повідомленні ПІН – коді, ідентифікаторі користувача, паролях системи Приват24 або проведених Клієнтом операціях стане відомо іншим особам внаслідок несумлінного виконання Клієнтом умов їхнього зберігання і використання та/або прослуховування або перехоплення інформації у каналах зв`язку під час використання цих каналів. (а.с. 12-13,128)

Так, відповідно до ст. 1066 ЦК України, за договором банківського рахунку банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Крім того, позивачем ОСОБА_2 на адресу відповідача була надіслана заява від 28.08.2018 р. з вимогою про повернення коштів, зупинити нарахування відсотків та розслідування банком списання коштів з його карток. За результатами розгляду цього листа 12.09.2018 р. була проведена перевірка, відповідно висновків якої встановлено, що грошові кошти з картки були зняті на Інтернет сайті іншого банку з введенням секретних даних картки та смс – паролів, володільцем картки були порушені Умови та правила надання банківських послуг. Також, володілець картки несе відповідальність за рух коштів по картці. (а.с. 177-178)

Згідно з ч. 3 ст. 1068 ЦК України, банк зобов`язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунку або законом.

Частинами 1,2 ст. 1071 ЦК України встановлено, що банк може списати грошові кошти з рахунку клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунку клієнта без його розпорядження лише на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.

Відповідно до статті 1073 ЦК України, у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Пунктом 37.2 статті 37 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» встановлено, що у разі ініціації неналежного переказу з рахунка неналежного платника з вини ініціатора переказу, що не є платником, емітент зобов`язаний переказати на рахунок неналежного платника відповідну суму грошей за рахунок власних коштів, а також сплатити неналежному платнику пеню в розмірі 0,1 відсотка суми неналежного переказу за кожний день, починаючи від дня неналежного переказу до дня повернення відповідної суми на рахунок, якщо більший розмір пені не обумовлений договором між ними.

Крім того, пунктом 9 розділу VІ Положення «Про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням», затвердженого постановою Правління Національного банку України 05 листопада 2014 року № 705, встановлено, що користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Зазначені норми є спеціальними для спірних правовідносин.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15.

Як показав у судовому засіданні позивач, електронні платіжні засоби (картки), ПІН – коди та іншу особисту інформацію він не втрачав, нікому не передавав та не повідомляв. Картки, телефон, за допомогою якого він зв`язувався із відповідачем, знаходились у нього і під час здійснення платіжних операцій фізично не пред`являлись і не використовувались ним.

Доказів на спростування показань позивача відповідачем не надано. Показання представника позивача в судовому засіданні та наданий ним висновок перевірки від 12.09.2018 р. про те, що секретні дані та смс – паролі платіжних карток позивача ОСОБА_2 стали відомими іншим особам з вини позивача, ним були порушені Умови та правила надання банківських послуг, суд не бере до уваги, вважає, що вони ґрунтуються на припущеннях, оскільки не доказують, що позивач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Крім того, за фактом зняття 13.07.2018 р. грошових коштів з карток ОСОБА_2 по кримінальному провадженню № 12018050710000327 за ч.1 ст. 185 КК України триває досудове розслідування, місцем його проведення визначено Металургійне відділення поліції Криворізького відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області, оскільки у ході досудового розслідування встановлено, що грошові кошти в сумі 32000 грн. з рахунків ОСОБА_2 були зняті в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області та це підтверджено інформацією банку, що підтверджується листом керівника Маріупольської місцевої прокуратури № 1 від 17.03.2020 р. (а.с. 179)

Таким чином, суд приходить до висновку про недоведеність обставин, які безспірно доводять, що позивач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дала змогу ініціювати платіжні операції по його платіжним карткам 13.07.2018 р. та про часткове задоволення позовної вимоги про стягнення безпідставно списаних грошових коштів 13.07.2018 р. у сумі 28 902, 60 грн. та 134, 87 доларів США, які підтверджуються матеріалами справи.

Грошові кошти у розмірі 19 651,04грн. - не підлягають стягненню на користь позивача, оскільки позивачем не доведено та не підтверджено доказами їх отримання.

Крім того, після повідомлення відповідача позивачем про безпідставне списання з його рахунків грошових коштів у сумі 28 902, 60 грн. та 134, 87 доларів США, протягом цього ж дня, позивач з смс – повідомлення, які йому були надіслані відповідачем, дізнався про отримання грошових коштів з банкомату, розташованому у м. Кривий Ріг (магазин Зелений Світ) з рахунків, відкритих на його ім`я, за кредитними договорами, а саме: по договору № 18071316205339 від 13.07.2018 р., з кредитом у 4000 грн. видано готівкою 4000 грн., нарахована та стягнута комісія у сумі 136,64 грн.; по договору № 18071316205281 від 13.07.2018 р., з кредитом у 15000 грн. видано готівкою 13500 грн., нарахована та стягнута комісія у сумі 514,4 грн. (а.с. 6,8)

Відповідно до ч.1 ст. 1055 ЦК України, кредитний договір, укладається у письмовій формі.

Стаття 207 ЦК України визначає вимоги до письмової форми правочину, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до ч. 2 ст. 1055 ЦК України, кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Частиною 2 ст. 215 ЦК України встановлено, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Як пояснив в судовому засіданні позивач, що кредитні договори, укладені від його імені 13.07.2018 р., він не укладав, згоду на їх укладання не надавав.

Відповідачем, в свою чергу, не спростовані ці показання, не надано доказів про зміст кредитних договорів, який зафіксований в одному або кількох документів (в тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони; не надано доказів, що підтверджує вираження волі позивача на укладення цих договорів у документах (у тому числі електронних) чи за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного зв`язку.

Суд вважає, що відповідно до ст. 204 ЦК України не доведено презумпції правомірності кредитних договорів № 18071316205339 від 13.07.2018 р. та № 18071316205281 від 13.07.2018 р., укладених з відповідачем від імені позивача, що свідчить про їх недійсність.

Відповідно до ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

За зазначеними кредитними договорами відповідачем кожний місяць, починаючи з 13.08.2018 р. нараховуються відсотки, пеня та списуються гроші для погашення простроченої заборгованості з рахунків позивача, що підтверджується виписками про рух коштів з банківських рахунків та не оспорюється відповідачем.

Так, 13.08.2918 р. за кредитним договором № 18071316205339 від 13.07.2018 р. було стягнуто тіло кредиту у сумі 400 грн. та комісія у сумі 136,64 грн., а за кредитним договором № 18071316205281 від 13.07.2018 р. стягнуто тіло кредиту у сумі 1500 грн. та комісію у сумі 512, 4 грн., а всього 2549,04 грн.;

-за період з 01.09.2018 р. по 05.11.2018 р. було списано 2779,04 грн.;

-за період з 05.11.2018 р. по 05.02.2019 р. було списано 10 409, 29 грн., а всього 15737,37 грн., що підтверджується виписками про рух грошових коштів. (6, 8, 36-44, 66-70, 97-127)

Таким чином, суд прийшов до висновку про стягнення з відповідача 15737, 37 грн., які він одержав, списуючи їх у погашення заборгованості за кредитними договорами № 18071316205339 від 13.07.2018 р. та № 18071316205281 від 13.07.2018 р.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір у сумі - 1762,00 грн.

Керуючись ст.ст. 12-13, 76 -79, 81,141, 259, 263 – 265 ЦПК України, ст. ст. 204, 207, 215, 1055, 1066, 1068, 1071, 1073 ЦК України, Законом України «Про «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», Законом України «Про захист прав споживачів» суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Публічного Акціонерного Товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» про стягнення безпідставно списаних грошових коштів, визнання кредитних договорів недійсними - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного Акціонерного Товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» (місто Київ, вул. Грушевського, 1д; ЄДРПОУ 14360570) на користь ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНН НОМЕР_8 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ) суму безпідставно списаних коштів в розмірі 28902, 60 (двадцять вісім тисяч дев`ятсот дві) грн. 60 коп. та 134, 87 (сто тридцять чотири) долари США 87 центів.

Стягнути з Публічного Акціонерного Товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» (місто Київ, вул. Грушевського, 1д; ЄДРПОУ 14360570) на користь ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНН НОМЕР_8 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ) суму отриману за погашення заборгованості за кредитними договорами № 18071316205339 від 13.07.2018 р. та № 18071316205281 від 13.07.2018 р. у розмірі 15737, 37 (п`ятнадцять тисяч сімсот тридцять сім) грн. 37 коп.

Стягнути з Публічного Акціонерного Товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» (місто Київ, вул. Грушевського, 1д; ЄДРПОУ 14360570) на користь держави витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762,00 грн.

В задоволенні інших вимог позивача - відмова.

Рішення може бути оскаржено в Донецькій апеляційний суд через Краматорський міський суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було врученим у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_2 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1

Відповідач: Публічне Акціонерне Товариство Комерційний Банк «ПриватБанк» (юридична адреса: вул. Набережна Перемоги, 50 м. Дніпро, 49094)

Суддя Краматорського міського

суду Донецької області Ю.О. Сухоручко