Рішення № 89891461, 16.06.2020, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

16.06.2020 227/5305/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2020 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Любчик В.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Сафронової К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи та заочного розгляду в приміщенні Добропільського міськрайонного суду Донецької області позов приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди за виплачене страхове відшкодування, -

в с т а н о в и в:

представник позивача акціонерного товариства «Українська страхова компанія» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди за виплачене страхове відшкодування.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що між Кредитною спілкою «Українська кредитна спілка» в особі Голови Правління Євтушенко Т.П. та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 9121с від 22.02.2013 року. На виконання умов вказаного вище кредитного договору та на підставі рішення Кредитного комітету № 767к від 21.02.2013 року Кредитна спілка «Українська кредитна спілка» надала, а ОСОБА_1 отримала у тимчасове користування грошові кошти у безготівковій формі з дотриманням вимоги їх повернення та сплати процентів у визначені договором строки, у загальному розмірі 7000,00 гривень, строком на 24 місяці, з 22.02.2013 року по 22.02.2015 року включно зі сплатою процентів у розмірі 28,8 % річних. Перерахування визначених кредитним договором сум грошових коштів на банківський рахунок відповідача підтверджується належним чином завіреною копією платіжного доручення № 17645 від 22.02.2013 року з відміткою банку про проведення даного платежу. 01 березня 2013 року між ПАТ «Українська страхова компанія» та КС «Українська кредитна спілка» було укладено договір добровільного страхування кредитів № 4. У відповідності з Додатком № 1 до договору добровільного страхування кредитів № 4 від 01.03.2013 року кредитний договір № 9121с від 22.02.2013 року укладений між КС «Українська кредитна спілка» та ОСОБА_1 віднесено до переліку договорів, страхові ризики за якими застраховано позивачем на загальну суму 18515,00 грн. Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором № 9121с від 22.02.2013 року належним чином не виконує, передбачені кредитним договором щомісячні платежі не сплачує. Кредитна спілка “Українська кредитна спілка” неодноразово повідомляла ОСОБА_1 про заборгованість по кредитному договору. 01.10.2019 року КС “Українська кредитна спілка” направила ПАТ “Українська страхова компанія” заяву № 3155 про виплату страхового відшкодування в сумі 12488,72 гривень внаслідок невиконання відповідачем свого зобов`язання за кредитним договором. Позивачем на підставі вищевказаної заяви та доданих до неї документів, складено страховий акт № 499кр та відповідно 01.10.2019 року здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 12488,72 гривень, що підтверджується платіжним дорученням № 1182 від 01.10.2019 року з відміткою банку про проведення платежу. Таким чином, оскільки ПАТ «Українська страхова компанія» виконала покладені на неї законом та умовами Договору добровільного страхування кредитів № 4 від 01.03.2013 року обов`язки до ПАТ «Українська страхова компанія» перейшло право вимоги в порядку регресу на стягнення з ОСОБА_1 матеріальної шкоди за виплачене страхове відшкодування у розмірі 12488,72 гривень. У звязку з чим представник позивача, просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Українська страхова компанія» в порядку регресу, матеріальну шкоду за виплачене страхове відшкодування в розмірі 12488,72 гривень, а також понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1921 грн.

Представник позивача приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія» у відкрите судове засідання не з`явився, в позовній заяві зазначив про розгляд справи у його відсутність, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 у відкрите судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному веб-сайті Добропільського міськрайонного суду Донецької області http://dpm.dn.court.gov.ua, доказів поважності своєї неявки, відзиву на позовну заяву або заяви про розгляд справи за відсутності відповідача до суду не надходило.

Частиною 1 статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З урахуванням ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до вимог ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності з повідомленням причин неявки, ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв`язку з викладеним, враховуючи заяву представника позивача, який не заперечував проти такого вирішення справи, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача на підставі наявних у справі доказів і ухвалити заочне рішення, повідомивши відповідача про ухвалення відповідного судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі судової влади з посиланням в Єдиному державному реєстрі судових рішень (http://www.reyestr.court.gov.ua/ (http://www.reyestr.court.gov.ua/)), посилаючись на єдиний унікальний номер справи (Справа №) 227/5305/19. З моменту розміщення такої інформації вважається, що особа отримала судове рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, законодавство, що регулює дані спірні правовідносини, приходить до наступного висновку.

Так, 22.02.2013 року між Кредитною спілкою «Українська кредитна спілка» в особі Голови Правління ОСОБА_2 .П. та ОСОБА_1 , було укладено кредитний договір № 9121с. На виконання умов вказаного вище кредитного договору та на підставі рішення Кредитного комітету № 767к від 21.02.2013 року КС «Українська кредитна спілка» надала, а ОСОБА_1 отримала у тимчасове користування грошові кошти у безготівковій формі з дотриманням вимог їх повернення та сплати процентів у визначені договором строки, у розмірі 7000 гривень, строком на 24 місяці, з 22.02.2013 року по 22.02.2015 року включно зі сплатою процентів у розмірі 28,8 % річних (а.с.12).

Перерахування визначеної кредитним договором № 9121с від 22.02.2013 року суми грошових коштів на банківський рахунок ОСОБА_1 підтверджується належним чином завіреною копією платіжного доручення № 17645 від 22.02.2013 року з відміткою банку про проведення платежу (а.с.14).

01 березня 2013 року між ПАТ «Українська страхова компанія» та КС «Українська кредитна спілка» було укладено договір добровільного страхування кредитів № 4 (а.с.20-22).

Відповідно до п. 1.2. договору добровільного страхування кредитів № 4 від 01.03.2013 року, предметом вказаного договору є майнові інтереси КС «Українська кредитна спілка», що не суперечать закону, пов`язані із матеріальними збитками, які завдані останній внаслідок повного або часткового неповернення позичальником суми кредиту (позики) та (або) відсотків за користування кредитом у встановлені терміни у відповідності до Кредитних договорів.

Згідно з п. 1.3. вказаного вище договору добровільного страхування кредитів, ПАТ «Українська страхова компанія» здійснює страхування кредитного ризику за Кредитними договорами, укладеними між позичальниками-пенсіонерами (у т. ч. працюючими) та КС «Українська кредитна спілка», згідно з Реєстром наданих за звітний період кредитів, що укладені в межах Договору про співробітництво між останньою та позивачем.

У відповідності з Додатком № 1 до договору добровільного страхування кредитів № 4 від 01.03.2013 року кредитний договір № 009121с від 22.02.2013 року укладений між КС «Українська кредитна спілка» та ОСОБА_1 віднесено до переліку договорів, страхові ризики за якими застраховано позивачем на загальну суму 18515,00 гривень (а.с.23-24).

Підпунктом 2.1.1. пункту 2.1. Договору добровільного страхування кредитів № 4 від 01.03.2013 року встановлено, що страховим випадком за цим договором по відношенню до кожного конкретного Кредитного договору, що внесений до Реєстру наданих кредитів, є факт збитків кредитора внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов`язань перед кредитором по поверненню кредиту в строки та в порядку, передбачених укладеним між ними Кредитним договором, внаслідок будь-яких подій. Відповідальність Страховика за страховим випадком виникає у разі, якщо Кредитор не одержав суми трьох будь-яких послідовних платежів, передбачених Кредитним договором протягом 10 (десяти) днів після настання строку сплати третього платежу.

Відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором № 9121с від 22.02.2013 року та за договором добровільного страхування кредитів № 4 від 01.03.2013 року, належним чином не виконувала, передбачені кредитним договором щомісячні платежі не здійснювала, що вбачається з виписки з рахунку позичальника за вих. № 3158 від 01.10.2019 року (а.с.26). З вказаної виписки також вбачається, що останній платіж в сумі 460,00 грн відповідач здійснила 15 липня 2014 року, в той час, як повинна була сплачувати щомісячні платежі в розмірі 460,00 грн до 22 лютого 2015 року, включно, про що свідчить графік повернення кредиту (а.с.13).

У відповідності до п. 5.1 Договору добровільного страхування кредитів № 4 від 01.03.2013 року КС «Українська кредитна спілка» повинна повідомити про настання страхового випадку та направити позивачу заяву про виплату страхового відшкодування не пізніше 30 числа поточного календарного кварталу відповідного року, в якому настав страховий випадок з додаванням документів згідно з переліком, визначеним цим договором (а.с.21).

Керуючись вказаною вище вимогою КС «Українська кредитна спілка» направила ПАТ «Українська страхова компанія» заяву за вих. № 3155 від 01.10.2019 року про виплату страхового відшкодування, де серед списку позичальників значиться ОСОБА_1 , яка має суму до виплати в розмірі 12488,72 грн, внаслідок невиконання свого зобов`язання за кредитним договором (а.с.25).

Позивачем ПАТ «Українська страхова компанія» на підставі вищезазначеної заяви за вих. № 3155 від 01.10.2019 року та доданих до неї документів, складено страховий акт № 499кр від 01.10.2019 року (а.с. 27) та відповідно цього ж дня здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 12488,72 гривень, що підтверджується платіжним дорученням № 1182 від 01.10.2019 року з відміткою банку про проведення платежу (а.с.28).

Відповідно до п. 5.7 Договору добровільного страхування кредитів № 4 від 01.03.2013 року до ПАТ «Українська страхова компанія», яке виплатило страхове відшкодування за цим договором, переходить в межах виплаченого страхового відшкодування право вимоги, яке КС «Українська кредитна спілка» має до позичальника згідно з умовами кредитного договору.

Згідно з п. 5.8 Договору добровільного страхування кредитів № 4 від 01.03.2013 року після отримання страхового відшкодування, КС «Українська кредитна спілка» за вимогою ПАТ «Українська страхова компанія» надає йому документи для можливості реалізації права вимоги, яке останній має до позичальника згідно з умовами кредитного договору, та подальшого провадження судових дій, зокрема довідку про сплачене ПАТ «Українська страхова компанія» страхове відшкодування.

На виконання вимог вказаного вище п. 5.8 Договору добровільного страхування кредитів № 4 від 01.03.2013 року КС «Українська кредитна спілка» надала позивачу довідку за вих. № 3163 від 01.10.2019 року про сплату ПрАТ «Українська страхова компанія» страхової виплати за кредитним договором № 9121с від 22.02.2013 року, в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 у розмірі 12488,72 грн (а.с.29).

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Як вбачається зі змісту ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У ст. 979 ЦК України зазначено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані з: життям, здоров`ям, працездатністю та; пенсійним забезпеченням (особисте страхування); володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Вищезазначену норму права містить також ст. 4 Закону України від 17.03.1996 року № 85/96-ВР «Про страхування» (далі – Закон №85/96-ВР).

Згідно із п. 16 ч. 4 ст. 6 Закону №85/96-ВР страхування кредитів (у тому числі відповідальності позичальника за непогашення кредиту) є одним з видів добровільного страхування.

Відповідно до ст. 993 ч. 1 ЦК України, ст. 27 Закону №85/96-ВР до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

У той же час, згідно з ст. 1191 ч. 1 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Договір страхування кредиту є договором майнового страхування, а отже право зворотної вимоги за вказаним договором є суброгацією, а не регресом.

Таким чином, до позивача перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором, яке належало КС «Українська кредитна спілка», що одержала страхове відшкодування, у межах фактичних витрат - 12488,72 грн (платіжне доручення на цю суму (а.с.28).

Відповідно до ст. 4 ч. 1 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Таким чином, вибір способу захисту своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів належить саме позивачу.

Позивач визначив, що предметом спору є стягнення в порядку регресу матеріальної шкоди за виплачене страхове відшкодування.

Але, як вже встановлено судом до спірних правовідносин має бути застосована суброгація, а не регрес, тобто обраний позивачем спосіб захисту його порушеного права не відповідає способу, встановленому законодавством для цих правовідносин.

Отже, позивач має право на стягнення вказаних коштів при вищевикладених обставинах з відповідача «в порядку суброгації», а не «в порядку регресу».

Позивач ПрАТ «Українська страхова компанія» у своєму позові у цій справі, одночасно з двох правових підстав, які виключають одна одну: в порядку регресу (ст. 1191 ЦК України) та в порядку суброгації (ст. 993 ЦК України, ст. 27 ЗУ «Про стархування») просить стягнути з відповідача 12488,72 грн, тобто в межах фактично виплаченої 01 жовтня 2019 року суми (платіжне доручення на цю суму а.с.28) за договором добровільного страхування кредитів № 4 від 01 березня 2013 року.

Згідно із п. 3 постанови № 5 Пленуму ВССУ від 07.02.2014 року, ухвалюючи рішення, суд має визначити, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин. При цьому, суд має навести у рішенні мотиви, з яких не застосував норми права, що на них посилалися особи, які беруть участь у справі. У зв`язку із цим, посилання позивача у позовній заяві на норми права, які не підлягають застосуванню у даній справі, не є підставою для відмови в задоволенні пред`явленого позову, оскільки при вирішенні справи суд враховує підставу (обґрунтування) та зміст позовних вимог.

За таких обставин, з урахуванням вимог ч. 2 ст. 5 ЦПК України (ефективний спосіб захисту), враховуючи, що судом було встановлено, що між сторонами у цій справі виникли саме відносини суброгації, а не регресу, застосуванню підлягають норми права ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування», на які у тому числі посилався позивач у своєму позові, та задовольнити позов акціонерного товариства «Українська страхова компанія» у повному обсязі.

Згідно ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 530, 536, 610, 612, 979, 980, 993, 1054, 1191 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 89, 133, 141, 175, 223, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

позов приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Зугрес Донецької області, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 виданий 03 березня 2001 року Харцизьким МВ УМВС України в Донецькій області, РНОКПП НОМЕР_2 )на користь Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія» (код ЄДРПОУ 20346864) в порядку суброгації 12488,72 грн (дванадцять тисяч чотириста вісімдесят вісім гривень сімдесят дві копійки).

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Зугрес Донецької області, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 виданий 03 березня 2001 року Харцизьким МВ УМВС України в Донецькій області, РНОКПП НОМЕР_2 )на користь Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія» (код ЄДРПОУ 20346864) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921 грн (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. В такому випадку рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Донецького апеляційного суду або через Добропільський міськрайонний суд Донецької області, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Роз`яснити учасникам справи, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Повний текст заочного рішення складений 16 червня 2020 року.

Головуючий суддя В.М. Любчик

16.06.2020